ГОСТ 6674.4-96
ГОСТ 1652.11-77 (ІСО 4742-84) Сплави мідно-цинкові. Метод визначення нікелю (зі змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 1652.11-77
(ІСО 4742-84)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ
Метод ГОСТ 15027.11-77 ГОСТ 493-79 ГОСТ 1953.9-79
ГОСТ 1953.9-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення кремнію
ГОСТ 23859.2-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
Bronze fire-re ГОСТ 1953.3-79 ГОСТ 1953.12-79 ГОСТ 1953.6-79 ГОСТ 15027.18-86 ГОСТ 27981.2-88
ГОСТ 27981.2-88 Мідь високої чистоти. Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу
Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу< ГОСТ 15027.5-77
ГОСТ 15027.5-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення нікелю (із змінами N 1, 2)
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення нікелю
ГОСТ 1652.12-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення кремнію (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15027.8-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15027.6-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення кремнію
ГОСТ 15027.7-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 1652.2-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2, 3)
Copper-zinc ГОСТ 15027.2-77 ГОСТ 1652.8-77 ГОСТ 1652.3-77 ГОСТ 13938.6-78 ГОСТ 13938.7-78 ГОСТ 13938.1-78 ГОСТ 13938.2-78 ГОСТ 13938.4-78 ГОСТ 13938.8-78
ГОСТ 13938.8-78 Мідь. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)
Copper. Методи для визначення tin
ГОСТ 13938.12-78 Мідь. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2, 3)
Copper. Методи для визначення bismuth ГОСТ 1953.1-79 ГОСТ 613-79 ГОСТ 9716.2-79 ГОСТ 23912-79 ГОСТ 23859.1-79 ГОСТ 23859.4-79 ГОСТ 1953.2-79 ГОСТ 20068.1-79 ГОСТ 9717.3-82 ГОСТ 9717.1-82 ГОСТ 27981.4-88 ГОСТ 28057-89 ГОСТ 6674.5-96 ГОСТ 23859.11-90 ГОСТ 24978-91 ГОСТ 15027.14-77 ГОСТ 15027.10-77
ГОСТ 15027.10-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2)
Non-tin bronze.< ГОСТ 1652.6-77
ГОСТ 1652.6-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 1652.10-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення алюмінію (із Змінами N 1, 2, 3, із Поправкою)
ГОСТ 15027.9-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
Non-tin bronze.
ГОСТ 13938.11-78
ГОСТ 18175-78
ГОСТ 13938.3-78
ГОСТ 23859.6-79
ГОСТ 1953.4-79
ГОСТ 1953.8-79
ГОСТ 1953.8-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення алюмінію (із змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення алюмінію
Tin bronze.
ГОСТ 23859.9-79
ГОСТ 1953.11-79
ГОСТ 1953.11-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення вісмуту
Tin b
ГОСТ 1953.10-79
ГОСТ 1953.10-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення сурми
Tin
ГОСТ 23859.5-79
ГОСТ 23859.5-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23859.3-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2)
Bronze fire-resist ГОСТ 1953.14-79
ГОСТ 1953.14-79 Бронзи олов'яні. Метод визначення магнію (зі змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення магнію
Tin bron
ГОСТ 15027.17-86
ГОСТ 27981.6-88
ГОСТ 27981.1-88
ГОСТ 15027.20-88
ГОСТ 17711-93
ГОСТ 1652.1-77
ГОСТ 15027.13-77
ГОСТ 1652.5-77
ГОСТ 15027.1-77
ГОСТ 1652.13-77
ГОСТ 1652.9-77
ГОСТ 15027.3-77
ГОСТ 13938.9-78
ГОСТ 23859.10-79
ГОСТ 193-79
ГОСТ 20068.2-79
ГОСТ 1953.13-79
ГОСТ 23859.7-79
ГОСТ 9716.1-79
ГОСТ 20068.3-79
ГОСТ 24048-80
ГОСТ 9717.2-82
ГОСТ 15027.15-83
ГОСТ 15027.19-86
ГОСТ 27981.3-88
ГОСТ 20068.4-88
ГОСТ 27981.0-88
ГОСТ 13938.15-88
ГОСТ 6674.0-96
ГОСТ 6674.4-96 Сплави мідно-фосфористі. Метод визначення вісмуту
ГОСТ 6674.4-96
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СПЛАВИ МЕДНО-ФОСФОРИСТІ
Метод визначення вісмуту
Copper-phosphorous alloys.
Метод для визначення bismuth
МКС 77.120.30
ОКСТУ 1709
Дата введення 2001-07-01
Передмова
1 РОЗРОБЛЕН Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації МТК 107, Донецьким державним інститутом кольорових металів (ДонІЦМ)
ВНЕСЕН Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації
2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 10 від 3 жовтня 1996 р.)
За ухвалення проголосували:
3 Постановою Державного комітету Російської Федерації зі стандартизації та метрології від 19 грудня 2000 р. N 384-ст міждержавний стандарт
4 ВЗАМІН
1 Область застосування
Цей стандарт встановлює атомно-абсорбційний метод визначення вісмуту при його вмісті від 0,0008% до 0,02% у мідно-фосфористих сплавах.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:
ГОСТ 3760-79 Аміак водний. Технічні умови
ГОСТ 4160-74 Калій бромистий. Технічні умови
ГОСТ 4461-77 Кислота азотна. Технічні умови
ГОСТ 5845-79 Калій-натрій виннокислий 4-водний. Технічні умови
ГОСТ 6674.0-96 Сплави мідно-фосфористі. Загальні вимоги до методів аналізу
ГОСТ 10157-79 Аргон газоподібний та рідкий. Технічні умови
ГОСТ 10928-90 Вісмут. Технічні умови
3 Загальні вимоги
Загальні вимоги - за
4 Сутність методу
Метод заснований на розчиненні проби в азотній кислоті, екстракційне вилучення вісмуту з бромідних розчинів циклогексаноном та вимірювання атомного поглинання вісмуту у водному розчині реекстракту з неполум'яним електротермічним атомізатором.
5 Апаратура, реактиви та розчини
Атомно-абсорбційний спектрофотометр з неполум'яним електротермічним атомізатором та комплектом приладдя.
Аргон газоподібний згідно з
Кислота азотна за .
Калій бромистий (калію бромід) за .
Аміак водний за
Калій-натрій виннокислий (калію-натрію тартрат) 4-водний (сегнетова сіль) за .
Циклогексанон за чинним нормативним документом.
Розчин реекстрагенту: змішують 50 см розчину аміаку, 50 см
розчину сегнетової солі та 125 см
води.
Вісмут марки ВІ0 за
Стандартний розчин вісмуту: 0,1 г вісмуту розчиняють 50 см розведеної азотної кислоти (1:1). Після видалення оксидів азоту кип'ятінням розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 1 дм.
, доливають до мітки водою і перемішують.
1 см розчину містить 0,0001 г вісмуту.
6 Проведення аналізу
6.1 Наважку сплаву масою 2 г поміщають у склянку місткістю 400 см , розчиняють у 20 см
розведеної азотної кислоти (1:1), охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 50 см
, розбавляють до мітки водою, перемішують і відбирають аліквотну частину розчину відповідно до таблиці 1.
Таблиця 1
6.2 Розчин, отриманий за 6.1, поміщають у ділильну вирву, додають 5 см розчину броміду калію, доводять об'єм водної фази до 50 см
додають 10 см
циклогексанону і струшують 3 хв.
Після розшарування фаз водну фазу відкидають і реекстрагують вісмут 5 см розчину реекстрагенту. Реекстрагент фільтрують через сухий фільтр «біла стрічка» у сухий бюкс із притертою кришкою.
6.3 Для побудови градуювального графіка сухі бюкси з притертою кришкою поміщають 0; 0,05; 0,10; 0,20; 0,30; 0,40 та 0,50 см стандартного розчину вісмуту, додають 5,00; 4,95; 4,90; 4,80; 4,70; 4,60 та 4,50 см
розчину реекстрагента, закривають кришкою та перемішують.
6.4 Підготовчі дії, необхідні для приведення спектрофотометра в режим роботи за однопроменевою схемою з дейтерієвим коректором фону, проводять відповідно до інструкції з експлуатації.
6.5 20·10 дм
отриманого по 6.2 та 6.3 розчину за допомогою дозатора вносять у графітову піч з потоком аргону на платформу з піролітичним покриттям і проводять нагрівання печі за наступною програмою: 1-я стадія - при 90 °C протягом 30 с; 2-я стадія - плавне нагрівання до 200 ° C протягом 30 с; 3-я стадія - при 2300 ° C протягом 5 с при зупиненому потоці аргону. Реєструють величину атомного поглинання вісмуту в розчинах проб та розчинах для побудови градуювального графіка при довжині хвилі 306,4 нм.
6.6 За отриманими даними будують градуювальний графік у координатах: "маса вісмуту, г - величина атомного поглинання". Масову частку вісмуту в пробі визначають безпосередньо за градуювальним графіком.
6.7 Одночасно з проведенням аналізу сплаву проводять контрольний досвід.
7 Обробка результатів
7.1 Масову частку вісмуту , %, обчислюють за формулою
, (1)
де - Маса вісмуту в аналізованому розчині проби, визначена за градуювальним графіком, г;
- Маса вісмуту в розчині контрольного досвіду, визначена за градуювальним графіком, г;
- Маса навішування сплаву, що відповідає аліквотній частині розчину, г.
7.2 Розбіжності результатів паралельних визначень та результатів аналізу не повинні перевищувати допустимих (при довірчій ймовірності 0,95) значень, наведених у таблиці 2.
Таблиця 2
В процентах