ГОСТ 24048-80

ГОСТ 24048-80 (СТ РЕВ 459-77, ІСО 2626-73) Мідь. Методи визначення стійкості проти водневої крихкості (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 24048-80
(СТ РЕВ 459-77,
ІСО 2626-73) *
______________________
* Позначення стандарту.
Змінена редакція, Змін. N2.

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

МЕДЬ

Методи визначення стійкості проти водневої крихкості

Copper. Методи визначення впливу на hydrogen embrittlement

ОКСТУ 1709*
______________
* Введено додатково, Змін. N1.

Строк дії з 01.07.1980
до 01.07.1985 *
________________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 4, 1994 рік). - Примітка виробника бази даних.

Розроблено Міністерством кольорової металургії СРСР

ВИКОНАВЦІ

А. М. Ритіков , Б. І. Пучков , А.А.Булк

ВНЕСЕН Міністерством кольорової металургії СРСР

Зам. міністра В.С.Устинов

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 24 березня 1980 р. N 1312

ВНЕСЕНИ: Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 26.12.84 N 4919 з 01.08.85, Зміна N 2, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 17.1. 89 N 3393 з 01.07.90

Зміни N 1, 2 внесені виробником бази даних за текстом ІВС N 4, 1985, ІВС N 2, 1990 рік


Цей стандарт встановлює методи визначення стійкості безкисневої міді проти водневої крихкості.

Визначення стійкості проти водневої крихкості полягає у відпалі міді у водні або водневмісному газовому середовищі з подальшим випробуванням на перегин або металографічним контролем.

Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 459-77, ІСО 2626-73.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. ВІДБІР ЗРАЗКІВ

1.1. Кількість зразків, що відбираються, і місце відбору вказуються у відповідних стандартах на металопродукцію.

1.2. Зі стрічок, листів, смуг товщиною до 2 мм, відібраних для випробування, вирізають плоскі зразки шириною 10 мм і довжиною не менше 100 мм у напрямку пластичної деформації. З дроту та прутків діаметром до 2 мм зразки відбирають довжиною не менше 100 мм.

З труб з товщиною стінки до 2 мм зразки вирізають у вигляді смужок шириною не більше 10 мм і завдовжки не менше 100 мм вздовж осі труби. При відборі зразків із труб діаметром менше 15 мм ширина зразка не повинна перевищувати довжина кола труби.

З матеріалів завтовшки понад 2 мм зразки виготовляють пластичною деформацією або механічною вирізкою. Готові зразки повинні мати такі розміри: товщину 2,0, ширину не більше 10,0 та довжину не менше 100,0 мм або діаметр 2,0 та довжину не менше 100,0 мм.

Для зміни поперечного перерізу зразка більш ніж на 50% застосовується холодна пластична деформація (при необхідності у поєднанні з проміжним відпалом у нейтральному середовищі) або механічна обробка.

Проміжне відпал проводиться при температурі 475 °C ±25 °С протягом 30 хв.

Охолодження слід проводити якнайшвидше серед отжига.

Зразки для випробування не повинні мати поперечних рисок на поверхні та задирок на кромках. Механічній обробці піддається лише одна сторона зразка. Дозволяються поздовжні сліди від механічної обробки.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

1.3. Зразки для металографічного контролю повинні бути вирізані так, щоб площина шліфу перпендикулярна або паралельна напрямку пластичної деформації; одна з бічних сторін не повинна піддаватися механічній обробці. Напрямок відбору зразків щодо пластичної деформації встановлюється у стандартах на конкретну металопродукцію.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2. АПАРАТУРА

Прилад для випробування на перегин - за ГОСТ 13813-68 .

Змінні губки та валики радіусами:

1,5 мм - для зразків товщиною 0,70 мм і менше;

2,0 мм - для зразків завтовшки понад 0,70 до 0,90 мм включ.;

2,5 мм - для зразків завтовшки понад 0,90 до 1,10 мм включ.;

3,0 мм - для зразків завтовшки понад 1,10 до 1,50 мм включ.;

4,0 мм - для зразків завтовшки понад 1,50 до 1,90 мм включ.;

5,0 мм - для зразків завтовшки понад 1,90 до 2,00 мм включно.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

3.1. Знежирені зразки відпалюють у середовищі водню або інертного газу з додаванням не менше 10% водню при температурі (850±25) °С або (950±25) °З витримкою 30 хв і з наступним швидким охолодженням у тому ж середовищі або у воді.

Температура відпалу встановлюється на вимогу споживача.

3.2. Випробування на перегин проводять за ГОСТ 13813-68 .

Величину попереднього натягу визначають за тимчасового опору 250 МПа (25 кгс/мм ). Величина попереднього натягу має перевищувати 2% від значення тимчасового опору зразка.

3.1, 3.2. (Змінена редакція, зміна N 1).

3.3. Зразки повинні витримувати щонайменше 10 перегинів на 180° у плашках з радіусом закруглення, рівним 2,5 кратної товщині чи діаметра зразка без поломки дві частини. Потім продовжують випробування на перегин до поломки.

3.4. Металографічний контроль проводять на полірованих нетручених або травлених зразках при 200-кратному збільшенні.

Розміри зразків та травлення - за ГОСТ 21073.0-75.

3.3, 3.4. (Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3.5. Зразок, підданий випробуванню за п. 3.4, не повинен мати пір, тріщин по межах зерен.

(Змінена редакція, зміна N 1).



Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
М: Видавництво стандартів, 1980