ГОСТ 23859.6-79

ГОСТ 23859.6-79 Бронзи жароміцні. Метод визначення нікелю (із змінами N 1, 2)

ГОСТ 23859.6-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ ЖАРОміцні

Метод визначення нікелю

Bronze fire-resistance. Метод для визначення нікель

ОКСТУ 1709

Дата введення 1981-01-01

Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 16 жовтня 1979 року N 3937 термін запровадження встановлено з 01.01.81

Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 11-12-94)

ВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, затвердженими у червні 1985 року, березні 1990 року (ІУС 9-85, 7-90).


Даний стандарт встановлює фотометричний метод визначення нікелю (при масовій частці нікелю від 0,005 до 0,9%) та титриметричний метод визначення нікелю (при масовій частці нікелю від 0,4 до 0,9%) у жароміцних мідних сплавах.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу - за ГОСТ 25086-87 з доповненням за ГОСТ 23859.1-79, разд.1.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

Фотометричний метод визначення нікелю

Метод заснований на утворенні нікелем забарвленого з'єднання з диметилгліоксимом в лужному середовищі в присутності окислювача та вимірювання оптичної щільності забарвленого розчину.

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ

Фотоелектроколориметр або спектрофотометр.

Кислота азотна за ГОСТ 4461-77 , розведена 1:1.

Кислота сірчана за ГОСТ 4204-77 , розведена 1:1.

Кислота винна за ГОСТ 5817-77 , розчин 200 г/дм .

Кислота фтористоводнева за ГОСТ 10484-78 .

Калій гідроксид за ГОСТ 9285-78 , розчин 200 і 50 г/дм .

Амоній надсірчанокислий за ГОСТ 20478-75 , розчин 30 г/дм , свіжоприготовлений.

Діацетилдіоксим (диметилгліоксим) згідно з ГОСТ 5828-77 розчин 10 г/дм у розчині гідроксиду калію 50 г/дм .

Нікель марки Н0.

Стандартні розчини нікелю.

Розчин А. 1 г металевого нікелю розчиняють у 20 см азотної кислоти та оксиди азоту видаляють кип'ятінням. Розчин переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. , доливають до мітки водою і перемішують. 1 см розчину, містить А 0,001 г нікелю.

Розчин Б. 10 см розчину поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доливають до мітки водою і перемішують. 1 см розчину містить Б 0,0001 г нікелю.

Розд.2. (Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

3.1. Для бронз, що містять хром

Наважку бронзи масою 1 г поміщають у платинову чашку, додають 10 см. азотної кислоти, 2 см фтористоводневої кислоти та розчиняють при нагріванні. Потім додають 5 см сірчаної кислоти та розчин упарюють до початку виділення білого диму сірчаної кислоти. Залишок охолоджують, обполіскують стінки чашки водою і знову випарюють до початку виділення білого диму сірчаної кислоти. Після охолодження залишок розчиняють у воді під час нагрівання. Розчин охолоджують, переносять у склянку місткістю 300 см , розбавляють водою до об'єму 150 см та виділяють мідь електролізом за ГОСТ 23859.1-79.

Електроліт упарюють до об'єму 60-70 см , переводять у мірну колбу місткістю 100 см , доливають водою до мітки та перемішують.

Аліквотну частину розчину (див. таблицю) поміщають у мірну колбу місткістю 100 см. , додають при постійному перемішуванні 10 см розчину винної кислоти, 20 см розчину гідроксиду калію (200 г/дм ), 10 см розчину демітілгліоксиму, 10 см розчину надсірчанокислого амонію, доливають до мітки водою і перемішують.

Оптичну щільність вимірюють через 15 хв на спектрофотометрі при 445 нм або на фотоелектроколориметр з синім світлофільтром в кюветі з товщиною поглинаючого шару 1 см по відношенню до такого ж розчину, але без додавання диметилгліоксиму.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3.2. Для бронз, що не містять хрому

Наважку бронзи масою 1 г поміщають у склянку місткістю 300 см , накривають годинниковим склом, додають 15 см. азотної кислоти та обережно розчиняють при нагріванні. Після розчинення обполіскують скло та стінки склянки водою і видаляють оксиди азоту кип'ятінням. Потім розчин розбавляють водою до об'єму 150 см. , додають 4 см сірчаної кислоти та виділяють мідь електролізом за ГОСТ 23859.1-79.

Електроліт упарюють до об'єму 60-70 см і далі надходять, як зазначено у п. 3.1.

3.3. Побудова градуювального графіка

У мірні колби місткістю по 100 см доливають послідовно 0; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0 та 5,0 см стандартного розчину Б нікелю, розбавляють водою до об'єму 20 см , додають по 10 см розчину винної кислоти і далі надходять, як зазначено у п. 3.1.

3.2, 3.3. (Змінена редакція, зміна N 1).

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку нікелю ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса нікелю, знайдена за градуювальним графіком, г;

- Маса навішування, що відповідає аліквотній частині розчину, г.

4.2. Розбіжності результатів трьох паралельних визначень не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються ( - Показник збіжності), обчислених за формулою

,

де - Масова частка нікелю в сплаві, %.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4.3. Розбіжності результатів аналізу, отриманих у двох різних лабораторіях, або двох результатів аналізу, отриманих в одній лабораторії, але за різних умов ( - показник відтворюваності), не повинні перевищувати значень, обчислених за формулою

,

де - Масова частка нікелю в сплаві, %.

4.4. Контроль точності результатів аналізу проводять за Державними стандартними зразками жароміцних (хромистих) бронз або методом добавок або зіставленням результатів, отриманих атомно-абсорбційним методом відповідно до ГОСТ 25086-87 .

4.3, 4.4. (Введені додатково, Зм. N 2).

Титриметричний метод визначення нікелю

Метод заснований на осадженні нікелю в аміачному розчині диметилгліоксимом у вигляді малорозчинної внутрішньокомплексної сполуки в присутності лимонної або винної кислоти та визначення нікелю комплексонометричним титруванням з чорним ериохромом Т або з мурексидом як індикатори.

5. РЕАКТИВИ І РОЗЧИНИ

Кислота азотна за ГОСТ 4461-77 та розведена 1:1.

Кислота соляна за ГОСТ 3118-77 та розведена 1:1.

Кислота сірчана за ГОСТ 4204-77 , розведена 1:1.

Суміш кислот для розчинення: змішують одну частину концентрованої азотної кислоти та три частини концентрованої соляної кислоти.

Кислота винна за ГОСТ 5817-77 , розчин 100 г/дм .

Кислота лимонна за ГОСТ 3652-69 , розчин 100 г/дм .

Аміак водний за ГОСТ 3760-79 .

Спирт етиловий ректифікований за ГОСТ 18300-87 .

Диметилгліоксим за ГОСТ 5828-77 , спиртовий розчин 10 г/дм .

Амоній хлористий за ГОСТ 3773-72 .

Амоній сірчанокислий за ГОСТ 3769-78 .

Перекис водню за ГОСТ 10929-76 .

Сіль динатрієва етилендіамін - N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти, 2-водна (трилон Б) за ГОСТ 10652-73 ; 0,02 моль/дм розчин: 7,44 г трилону Б розчиняють у 500 см води, розчин поміщають у мірну колбу 1 дм і доливають до мітки водою.

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328-77 , розчин 200 г/дм .

Метиловий червоний індикатор, спиртовий розчин 1 г/дм .

Еріохром чорний Т насичений водний розчин.

Буферний розчин з рН 10: 570 см розчину аміаку додають 70 г хлористого амонію та розбавляють до 1 см водою.
________________

* Текст відповідає оригіналу. - Примітка "КОДЕКС".

Магній сірчанокислий за ГОСТ 4523-77 , 0,02 моль/дм розчин: 4,93 г сірчанокислого магнію розчиняють у 500 см води, розчин поміщають у мірну колбу місткістю 1 дм і доливають до мітки водою.

Мурексид, суміш із хлористим натрієм 1:100.

Нікель марки АЛЕ* за ГОСТ 849-97 .

________________

* Текст відповідає оригіналу. - Примітка "КОДЕКС".

Стандартний розчин нікелю: 1 г нікелю розчиняють у склянці місткістю 250 см 20 см соляної кислоти (1:1) та 10 см перекису водню, доданої невеликими порціями. Після розчинення розчин кип'ятять 1 хв для розкладання надлишку перекису водню, охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 1 дм. , доливають до мітки водою і перемішують.

1 см розчину містить 0,001 г нікелю.

5.1. Встановлення масової концентрації розчину трилону Б по нікелю

У склянку або колбу місткістю 500 см поміщають 10 см стандартного розчину нікелю, розбавляють водою до об'єму 160-70 см і далі надходять, як зазначено у п. 6.1 чи 6.2.
__________________
* Текст відповідає оригіналу. - Примітка "КОДЕКС".

5.2. Масову концентрацію розчину трилону Б ( ), виражену в грамах нікелю на 1 см розчину для титрування за п. 6.1, обчислюють за формулою

,

де - Маса нікелю в аліквотній частині, взятій на титрування, г;

- Об'єм розчину трилону Б, масова концентрація якого встановлюється, см ;

- Об'єм розчину сірчанокислого магнію, витраченого на титрування трилону Б, см ;

- Поправочний коефіцієнт до масової концентрації розчину трилону Б.

5.3. Установка поправочного коефіцієнта масової концентрації розчину трилону Б ( )

У склянку або колбу місткістю 500 см відміряють із бюретки 10 см розчину трилону Б, додають 100-120 см води, 2-3 краплі метилового червоного, 1 краплю розчину гідроксиду натрію, 4 см буферного розчину, 4-5 крапель ериохром чорного води до 200 см і титрують розчином сірчанокислого магнію до переходу синьо-зеленого забарвлення в рожево-бузкове.

Поправочний коефіцієнт ( ) обчислюють за формулою

,

де - Об'єм розчину трилону Б, взятий на титрування, см ;

- Об'єм розчину сірчанокислого магнію, витрачений на титрування, см .

5.4. Масову концентрацію розчину трилону Б ( ), виражену в грамах нікелю на 1 см для титрування за п. 6.2 обчислюють за формулою

,

де - Маса нікелю в аліквотній частині, взятій на титрування, г;

- Об'єм розчину трилону Б, витрачений на титрування, см .

Примітка. Допускається встановлювати масову концентрацію трилону Б за нікелем та за Державними стандартними зразками жароміцних (хромистих) бронз.


Розд.5. (Змінена редакція, Зм. N 2).

6. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

Наважку бронзи масою 2 г поміщають у склянку місткістю 300 см , додають 40 см суміші кислот та розчиняють при нагріванні. Після розчинення навішування додають 30 см. сірчаної кислоти (1:1) та розчин упарюють до початку виділення білого диму сірчаної кислоти. Залишок охолоджують, обережно додають 5 см. азотної кислоти (1:1), розбавляють водою до 150 см та проводять електроліз за ГОСТ 23859.1-79. Після закінчення електролізу електроди обмивають невеликою кількістю води над електролітом. Нагрівають склянку з розчином (~ до 30 ° С), додають 5 см розчину винної (лимонної) кислоти і нейтралізують розчином аміаку до слаболужного середовища (рН 10) по універсальному індикаторному папері і 2-3 краплі надлишок. Потім додають 5-6 см розчину диметилгліоксиму, що витримують на теплій бані 10 хв, додають для кращого згортання 1 г сірчанокислого амонію. Розчин з осадом охолоджують, відфільтровують осад на фільтр середньої щільності, промивають 8 разів гарячою водою з додаванням 5 см аміаку на 1 дм води і під кінець 2 рази гарячою водою, перемішуючи осад струменем води з промивал

ки.

6.1. Титрування з індикатором ериохром чорним Т

Осад з фільтра змивають водою у склянку, в якій проводилося осадження, розчиняють у 10 см. гарячої соляної кислоти (1:1), фільтр промивають 2-3 рази гарячою водою і відкидають фільтр. Розчин з осадом нагрівають до розчинення. Охолоджують розчин до кімнатної температури, додають води до 160-170 см. , 15 см розчину трилону Б, 2-3 краплі метилового червоного і нейтралізують розчином гідроксиду натрію, додаючи останній з бюретки в кінці нейтралізації по краплях до переходу рожевого забарвлення жовту. Додають 4 см буферного розчину, 5 крапель розчину ериохром чорного , розбавляють водою до 200 см і титрують розчином сірчанокислого магнію до переходу забарвлення синьо-зеленого в рожево-бузкове.

6.2. Титрування з індикатором мурексид

Осад розчиняють на фільтрі 20-25 см гарячої азотної кислоти (1:1) у склянку, в якій проводилося осадження. Фільтр промивають 5-6 разів гарячою водою та відкидають. Розчин кип'ятять 8-10 хв до розчинення диметилгліоксимату нікелю, охолоджують, розбавляють водою до 160-170 см , додають розчин аміаку до запаху (слабко-лужне середовище), 0,01 г мурексиду і титрують розчином трилону Б до переходу жовтого забарвлення розчину червоно-фіолетову.

Розд.6. (Змінена редакція, Зм. N 2).

7. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

7.1. Масову довго нікелю ( ) у відсотках при титруванні за п. 6.1 обчислюють за формулою

,

де - Об'єм розчину трилону Б, взятий на титрування, см ;

- Об'єм розчину сірчанокислого магнію, витрачений на титрування, см ;

- Поправочний коефіцієнт розчину трилону Б по нікелю, г/см ;

- масова концентрація розчину трилону Б по нікелю, г/см ;

- Маса навішування металу,

м.

7.2. Масову частку нікелю ( ) у відсотках при титруванні за п. 6.2 обчислюють за формулою

,

де - Об'єм розчину трилону Б, витрачений на титрування, см ;

- масова концентрація розчину трилону Б по нікелю, г/см ;

- Маса навішування сплаву, р.

7.3. Розбіжності результатів трьох паралельних визначень не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються ( - Показник збіжності) 0,04%.

7.4. Розбіжності результатів аналізу, отриманих у двох різних лабораторіях, або двох результатів аналізу, отриманих в одній лабораторії, але за різних умов ( - Показник відтворюваності), не повинні перевищувати 0,06%.

7.5. Контроль точності результатів аналізу проводять за Державними стандартними зразками жароміцних (хромистих) бронз або порівнянням результатів, отриманих фотометричним або атомно-абсорбційним методами відповідно до ГОСТ 25086-87 .

Розд.7. (Введений додатково, Зм. N 2).