ГОСТ 28515-97
ГОСТ 1652.11-77 (ІСО 4742-84) Сплави мідно-цинкові. Метод визначення нікелю (зі змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 1652.11-77
(ІСО 4742-84)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ
Метод
ГОСТ 15027.11-77 ГОСТ 493-79 ГОСТ 1953.9-79ГОСТ 1953.9-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 1953.9-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення кремнію
ГОСТ 23859.2-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 23859.2-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ ЖАРОміцні
Методи визначення кремнію
Bronze fire-re
ГОСТ 1953.3-79 ГОСТ 1953.12-79 ГОСТ 1953.6-79 ГОСТ 15027.18-86 ГОСТ 27981.2-88ГОСТ 27981.2-88 Мідь високої чистоти. Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу
ГОСТ 27981.2-88
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
МЕД ВИСОКОЇ ЧИСТОТИ
Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу<
ГОСТ 15027.5-77ГОСТ 15027.5-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення нікелю (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 15027.5-77
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення нікелю
ГОСТ 1652.12-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення кремнію (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 1652.12-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ
Методи визначення кремнію
Copper-
ГОСТ 15027.8-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15027.8-77
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення миш'яку
Non-tin
ГОСТ 15027.6-77ГОСТ 15027.6-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 15027.6-77
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ Методи визначення свинцю Non-tin bronze.< ГОСТ 1652.2-77 СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ Методи визначення свинцю Copper-zinc МЕДЬ Методи визначення олова Copper. Методи для визначення tin МЕДЬ Методи визначення вісмуту Copper. Методи для визначення bismuth МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ Методи визначення олова Non-tin bronze.< ГОСТ 1652.6-77 СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ Методи визначення сурми Copper-zinc a ГОСТ 1652.10-77 СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ Методи визначення алюміні МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ Методи визначення сурми Non-tin bronze. ГОСТ 1953.8-79 МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ГОСТ 1953.11-79 Методи визначення заліза Bronze fire-resi Методи визначення хрому Bronze fire-resist ГОСТ 1953.14-79
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення кремнію
ГОСТ 15027.7-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 15027.7-77
Група В59ГОСТ 1652.2-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2, 3)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ 13938.8-78 Мідь. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 13938.8-78
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 13938.12-78
ГОСТ 13938.12-78 Мідь. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 13938.12-78
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТГОСТ 15027.10-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 15027.10-77
Група В59ГОСТ 1652.6-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2, 3)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ 1652.10-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення алюмінію (із Змінами N 1, 2, 3, із Поправкою)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ 15027.9-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 15027.9-77
Група В59
ГОСТ 13938.11-78
ГОСТ 18175-78
ГОСТ 13938.3-78
ГОСТ 23859.6-79
ГОСТ 1953.4-79
ГОСТ 1953.8-79
ГОСТ 1953.8-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення алюмінію (із змінами N 1, 2)
Група В59
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення алюмінію
Tin bronze.ГОСТ 1953.11-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення вісмуту
Tin bГОСТ 1953.10-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 1953.10-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення сурми
TinГОСТ 23859.5-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23859.5-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ ЖАРОміцніГОСТ 23859.3-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 23859.3-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ ЖАРОміцніГОСТ 1953.14-79 Бронзи олов'яні. Метод визначення магнію (зі змінами N 1, 2)
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення магнію
Tin bron
ГОСТ 28515-97 Мідь. Метод випробування проб на подовження спіралі (зі зміною N 1)
ГОСТ 28515-97
Група В79
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
МЕДЬ
Метод випробування проб на подовження спіралі
Copper. Метод test для сample spiral elongation
МКС 77.120.30
ОКСТУ 1709
Дата введення 1998-07-01
Передмова
1 РОЗРОБЛЕН Міждержавним Технічним комітетом зі стандартизації МТК 503 «Медь"
ВНЕСЕН Держстандартом Росії
2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 12 від 21 листопада 1997 р.)
За ухвалення проголосували:
| Найменування держави | Найменування національного органу зі стандартизації |
| Азербайджанська республіка | Азгосстандарт |
| республіка Арменія | Армдержстандарт |
| Республіка Білорусь | Держстандарт Білорусії |
| Грузія | Вантажстандарт |
| Республіка Казахстан | Держстандарт Республіки Казахстан |
| Киргизька Республіка | Киргизстандарт |
| Республіка Молдова | Молдовастандарт |
| російська Федерація | Держстандарт Росії |
| Республіка Таджикістан | Таджикдержстандарт |
| Туркменістан | Головна державна інспекція Туркменістану |
| Україна | Держстандарт України |
3 Постановою Державного комітету Російської Федерації зі стандартизації, метрології та сертифікації від 17 березня 1998 року N 52 міждержавний стандарт
4 ВЗАМІН
5 ВИДАННЯ (вересень 2005 р.) з Поправками (ІВД 1-2000, 8-2000)
ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Наказом Росстандарту
Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІВС N 4, 2015 рік
1 ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт поширюється на мідь, що виготовляється у вигляді злитків (марка М00), катодів (марка М00к) та виробів з них, та встановлює метод випробування на подовження спіралі мідного дроту (далі — дріт) для визначення її здатності до рекристалізації при заданих параметрах термічної обробки .
Сутність методу полягає в розтягуванні спіралі дроту діаметром (2,00±0,01) мм навантаженням (22,00±0,02) Н, що створює в дроті напругу 7 МПа, і подальшому вимірі залишкового подовження спіралі.
(Змінена редакція, зміна N 1).
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:
ГОСТ 427-75 Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови
ГОСТ 546-2001 Катоди мідні. Технічні умови
ГОСТ 6507-90 Мікрометри. Технічні умови
ГОСТ 28106-89 Катоди мідні. Відбір та підготовка проб та зразків для визначення питомого електричного опору
Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти», опублікованому станом на 1 січня , та за відповідними інформаційними покажчиками, що щомісяця видаються, опублікованими в поточному році. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3 ВІДБІР І ПІДГОТОВКА ПРОБ
3.1 Відбір проб від мідних катодів (далі - катоди) проводять свердлінням наскрізь або вирізуванням (видавлюванням) дисків не менше ніж у п'яти точках по діагоналі на рівній відстані один від одного або в середині катода і в чотирьох точках по кутах на відстані 50-1 від країв катода, чи розрізанням катода. Проби відбирають у кількості 0,1% партії, але не менше двох катодів. Загальна маса проби має бути не менше 500 г.
Допускається відбір проб від мідних катодів за
3.1.1 Пробу катодної міді розплавляють у графітовому тиглі без кришки в індукційній печі або печі опору при температурі від 1150° до 1200 °C, витримують у печі протягом 10 хв з періодичним перемішуванням розплаву графітовим, алундовим або алундовим виливницю, попередньо нагріту до температури від 150 °C до 200 °C, для отримання злитка квадратного перерізу зі стороною квадрата від 18 до 22 мм і довжиною від 100 до 200 мм або у вертикальну графітову виливницю для отримання злитка діаметром від 10 до 18 мм і заввишки від 200 до 300 мм.
Масова частка кисню в пробному злитку має бути від 0,020 до 0,045%.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3.2 Відбір проб від мідних зливків (далі — зливки) проводять згідно з малюнком 1. У проби, відібраної від зливка горизонтального лиття, видаляють ділянку вільної поверхні застигання від 10 до 15 мм, збагаченої киснем.
Проба повинна мати переріз 20 20мм.
Малюнок 1 — Місце відбору проб від злитків
,
- Місце відбору проб від злитків горизонтального лиття;
- місце відбору проб від злитків вертикального лиття у круглі виливниці; с — місце відбору проб від злитків вертикального лиття у прямокутні або квадратні виливниці.
Малюнок 1 — Місце відбору проб від злитків
3.3 Пробу від катаної або пресованої пруткової заготовки (далі - пруткова заготовка) відбирають на відстані не менше 2 м від кінця бухти. Маса проби має бути не менше 300 г.
3.4 Пробу від переплавлених катодів, зливка або пруткової заготовки піддають пластичної деформації в гарячому або холодному стані для отримання прутка діаметром (8,0±0,4) мм.
Перед пластичною деформацією проб від катодів та злитків допускається обточувати їх на токарному верстаті до отримання діаметра від 10 до 18 мм.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3.5 Пруток піддають відпалу трубчастої печі або печі опору при температурі (700±5)°С протягом (1,00±0,02) год, після чого охолоджують у воді, травлять у розчині сірчаної кислоти, розведеної 1:10 і промивають водою.
Примітка — Операцію проводять тільки для дроту від пруткової заготовки номінальним діаметром понад 8 мм.
Допускаються перед відпалом розрізання прутка на частини завдовжки не менше 400 мм, а після відпалу - механічне очищення поверхні проби.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3.6 Для отримання зразків дроту пруток діаметром не більше 8,00 мм після відпалу піддають волочіння у волочильній машині для отримання дроту діаметром (2,00±0,01) мм. Витяжку проводять одинарними проходами в одному напрямку з одиничним обтисненням в межах 20-25% зі швидкістю не більше 1 м/с. Після кожного проходу дріт охолоджують не менше 1 хв у воді або 5 хв на повітрі.
Рекомендується застосування наступної серії волочіння для отримання дроту діаметром 2,00 мм: 8,00; 7,13; 6,28; 5,53; 4,87; 4,29; 3,78; 3,33; 2,93; 2,58; 2,27; 2,00мм.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3.7 Від кожного кінця дроту діаметром (2,00±0,01) мм відрізають не менше 1 м, з частини, що залишилася, отримують зразок для випробувань необхідної довжини, який змотують в бухту діаметром (200±10) мм, попередньо відзначивши напрям волочіння.
Остаточний відпал зразків дроту діаметром (2,00±0,01) мм проводять у термостаті при температурі (200,0±0,5)°С протягом (2,00±0,02) год.
Примітки
1 Тривалість нагрівання дроту до (200,0±0,5)°С не повинна перевищувати 5 хв.
2 Необхідно забезпечити підтримання точної та рівномірної температури в термостаті протягом усього процесу відпалу.
3.8 Після відпалу дріт охолоджують у воді.
Примітка — У подальшій роботі з відпаленим дротом діють акуратно для запобігання небажаним вигинам та розтягуванням.
Дріт знежирюють і поділяють на відрізки завдовжки від 1300 до 1400 мм, відзначаючи напрямок волочіння.
Число зразків для випробувань має відповідати вимогам нормативної документації, але не менше трьох.
3.9 Підготовка дослідного зразка
3.9.1 Визначають середину зразка, і по обидва боки від неї фарбою, що не змивається, на рівній відстані наносять позначки так, щоб відстань між ними становила (1000±1) мм. Ця відстань позначають .
3.9.2 Спіраль отримують намотуванням дослідного зразка дроту на відшліфований стрижень діаметром (20,0±0,1) мм і завдовжки не менше 50 мм, встановлений горизонтально по осі з відхиленням ±3°.
3.9.3 Один кінець дослідного зразка дроту (початок у напрямку волочіння) за допомогою виїмки, канавки або штифта міцно прикріплюють до відшліфованого стрижня, а з іншого кінця формують петлю або гачок поза вимірювальною довжиною.
3.9.4. До петлі або гачка дослідного зразка прикладають навантаження (22±0,02) Н, створюване вантажем масою (2240±2) г і намотують його в щільну спіраль при обертанні стрижня зі швидкістю (50±5) хв При цьому кожен наступний виток спіралі повинен примикати до попереднього.
Примітка — Під час намотування не можна випрямляти та розтягувати дріт, крім легкого напрямку на стрижень для формування щільної спіралі.
3.9.5 Спіраль має бути намотана таким чином, щоб не менше двох витків з кожного кінця спіралі знаходилося поза вимірювальною довжиною (28±2) мм.
Примітка — Довжина між контрольними відмітками на спіралі дорівнює приблизно 28 мм, цю відстань вимірюють з точністю до 1 мм і записують як вихідне значення . Для цього обережно знімають вантаж, знімають спіраль зі стрижня і кладуть горизонтально на гладку поверхню. За допомогою сталевої лінійки вимірюють довжину між контрольними позначками.
3.7-3.9 (Змінена редакція, Изм. N 1).
4 АПАРАТУРА
4.1 Індукційна піч або піч опору для переплавлення проби катодної міді за температури 1150-1200 °С.
4.2 Трубчаста піч або піч опору для термічної обробки дроту при температурі (700±5) °С, що забезпечує постійну температуру по всій довжині проби при відпалі.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4.3 Термостат для остаточного відпалу зразка дроту, згорнутого в бухту діаметром (200±10) мм, при температурі (200±0,5) °С або будь-який нагрівальний прилад, що забезпечує умови відпалу 3.7.
У термостаті використовують силіконову олію низької в'язкості. Термостат має бути забезпечений мішалкою для забезпечення рівномірної температури.
(Поправка, ІКС 8-2000); (Змінена редакція, зміна N 1).
4.4 Обладнання для пластичної деформації проби при виготовленні прутка діаметром (8,0±0,4) мм у гарячому чи холодному стані.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4.5 Машина для волочіння будь-якого типу для волочіння дроту діаметром від (8,0±0,4) до (2,00±0,01) мм зі швидкістю не більше 1 м/с.
Для зменшення тертя та перегріву дослідного зразка в процесі волочіння використовують відповідне мастило для пристрою.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4.6 Випробувальна установка, що забезпечує намотування спіралі з частотою обертання (50±5) хв і розтягування спіралі навантаженням (22,00±0,02) Н, створювану вантажем масою (2240±2) р зі швидкістю трохи більше 20 мм/с.
Навантаження повинне додаватися шляхом опускання вантажу або шляхом підняття верхнього кінця спіралі.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4.7 Вимірювальна металева лінійка згідно з
4.8 Мікрометр типу МК класу точності 1 з межами вимірів 0-25 мм і ціною розподілу 0,01 мм за
4.9 Таймер, що дозволяє задавати вимірювальний інтервал 2 години з дискретністю відліку 1 хв.
4.10 Шаблон для намотування дроту у бухту діаметром (200±10) мм.
4.9, 4.10 (Введені додатково, Зм. N 1).
5 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ І ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1 При випробуванні спіраль зачіпають одним кінцем (початок у напрямку волочіння) до троса для розтягування, іншим - до вантажу масою (2240±2,0) г, що створює навантаження (22,00±0,02) Н і розтягують її зі швидкістю не перевищує 20 мм·с . Після відриву вантажу від основи випробувальної машини розтяг припиняють і витримують спіраль під вантажем протягом 1 хв.
(Змінена редакція, зміна N 1).
5.2 Вантаж обережно знімають зі спіралі, спіраль укладають у горизонтальне положення, витримують для релаксації протягом щонайменше 1 хв і вимірюють довжину спіралі по її осі між відмітками вимірювальної довжини
. Довжину спіралі вимірюють із похибкою 1 мм.
(Поправка, ІКС 1-2000).
5.3 Значення подовження спіралі обчислюють за формулою
. (1)
Значення визначають із похибкою 1 мм.
Значення визначають як середнє арифметичне результати випробувань всіх зразків. Відхилення результатів кожного випробування від середнього арифметичного має перевищувати 10%.
5.4. Значення визначають як середнє арифметичне результати випробувань всіх зразків.
(Змінена редакція, зміна N 1).
5.5 Характеристики показників точності вимірів
Показник точності вимірювань подовження спіралі відповідає характеристикам, наведеним у таблиці 1 (при 0,95).
Значення меж повторюваності та відтворюваності вимірювань для довірчої ймовірності 0,95 наведено у таблиці 1.
Таблиця 1 - Значення показника точності вимірювань, показників повторюваності та відтворюваності вимірювань подовження спіралі при довірчій ймовірності 0,95
У міліметрах
| Діапазон вимірів величини подовження спіралі | Показник точності вимірів | Показник повторюваності | Показник відтворюваності | ||||||
СКО | Межа повторюваності ( | СКО | Межа відтворюваності | ||||||
| Від | 340 | до | 360 | увімкн. | 22 | ±8,65 | 30 | 11 | 31 |
| св. | 360 | « | 380 | « | 19 | ±7,00 | 23 | 10 | 27 |
| « | 380 | до | 400 | « | 16 | ±5,40 | 18 | 8 | 23 |
| « | 400 | 14 | ±3,75 | 12 | 7 | 19 | |||
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).
_____________________________________________________________________________________
УДК 669.3.001.4:006.354 МКС 77.120.30 В79 ОКСТУ 1709
Ключові слова: мідь, зразок, дріт, спіраль, подовження, відбір проби, підготовка проби, випробування, результат