ГОСТ 193-2015

ГОСТ 193–2015 Зливки мідні. Технічні умови

ГОСТ 193-2015

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ЗЛИТКИ МЕДНІ

Технічні умови

Copper ingots. Specifications

МКС 77.120.30

Дата введення 2016-08-01

Передмова

Цілі, основні засади та основний порядок проведення робіт з міждержавної стандартизації встановлено ГОСТ 1.0-92 «Міждержавна система стандартизації. Основні положення» та ГОСТ 1.2-2009 «Міждержавна система стандартизації. Стандарти міждержавні, правила та рекомендації щодо міждержавної стандартизації. Правила розробки, прийняття, застосування, оновлення та скасування"

Відомості про стандарт

1 РОЗРОБЛЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 368 «Медь"

2 ВНЕСЕН Федеральним агентством з технічного регулювання та метрології (Росстандарт)

3 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол від 29 травня 2015 р. N 77-П)

За ухвалення проголосували:

4 Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 8 вересня 2015 р. N 1285-ст міждержавний стандарт ГОСТ 193–2015 введено в дію як національний стандарт Російської Федерації з 1 серпня 2016 р.

5 Цей стандарт відповідає міжнародному стандарту ISO 431:1981* Copper refinery shapes (Профілі мідні рафіновані)
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням на сайт shop.cntd.ru. - Примітка виробника бази даних.


Ступінь відповідності – нееквівалентна (NEQ)

6 ВЗАМІН ГОСТ 193-79 (ІСО 431-81)


Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному інформаційному покажчику «Національні стандарти», а текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на зливки з переплавленої електролітної міді, які застосовуються для виготовлення дроту, прутків, шин та інших видів прокату переважно електротехнічного призначення.

Терміни та визначення дефектів мідних злитків наведено у додатку А.

Таблиця розрахункових мас мідних злитків наведено у додатку Б.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міждержавні стандарти:

ГОСТ 8.010-90 * Державна система забезпечення єдності вимірів. Методики виконання вимірів. Основні положення
_______________
* У Російській Федерації діє ГОСТ Р 8.563-2009 «Державна система забезпечення єдності вимірів. Методики (методи) вимірів».


ГОСТ 546-2001 Катоди мідні. Технічні умови

ГОСТ 1579-93 (ІСО 7801-84) Дріт. Метод випробування на перегин

ГОСТ 6709-72 Вода дистильована. Технічні умови

ГОСТ 859-2014 Мідь. Марки

ГОСТ 2603-79 Реактиви. Ацетон. Технічні умови

ГОСТ 4204-77 Реактиви. Кислота сірчана. Технічні умови

ГОСТ 7229-76 Кабелі, дроти та шнури. Метод визначення електричного опору струмопровідних жил та провідників

ГОСТ 9717.2-82 Мідь. Метод спектрального аналізу за металевими стандартними зразками з фотографічною реєстрацією спектру

ГОСТ 9717.3-82 Мідь. Метод спектрального аналізу за оксидними стандартними зразками

ГОСТ 13938.13-93 Мідь. Методи визначення кисню

ГОСТ 14192-96 Маркування вантажів

ГОСТ 18300-87* Спирт етиловий технічний ректифікований. Технічні умови
_______________
* У Російській Федерації діє ГОСТ Р 55878-2013 «Спирт етиловий технічний гідролізний ректифікований. Технічні умови".


ГОСТ 19200-80 Виливки із чавуну та сталі. Терміни та визначення дефектів

ГОСТ 24048-80 (ІСО 2626-73) Мідь. Методи визначення стійкості проти водневої крихкості

ГОСТ 24231-80 Кольорові метали та сплави. Загальні вимоги до відбору та підготовки проб для хімічного аналізу

ГОСТ 25086-2011 Кольорові метали та їх сплави. Загальні вимоги до методів аналізу

ГОСТ 31382-2009 Мідь. Методи аналізу

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічним інформаційним покажчиком «Національні стандарти», який опублікований станом на 1 січня поточного року та за випусками щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти» за поточний рік. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Класифікація

3.1 Залежно від способу виливки, обробки та форми мідні зливки повинні випускатися такими видами:

- СВ - вертикальної безперервної виливки;

- СН - горизонтального виливка з невидаленим шаром верхньої поверхні;

- СС - горизонтального виливка з віддаленим шаром верхньої поверхні.

3.2 Умовне позначення зливка має включати вид, марку міді та номінальні розміри: для злитків вертикального безперервного виливка. для злитків горизонтального виливка. , позначення стандарту.

Приклади

СВ М0б 90х90-1400 ГОСТ 193-2015 ;

СН М1 111х102-1372 ГОСТ 193-2015 .

4 Сортамент

4.1 Форма, розміри та граничні відхилення злитків повинні відповідати вимогам, вказаним на рисунках 1 та 2 та у таблицях 1 та 2.

За погодженням виробника зі споживачем допускається виготовлення злитків інших форм та розмірів.

Малюнок 1

Таблиця 1

У міліметрах

Малюнок 2

Таблиця 2

5 Технічні вимоги

5.1 Мідні зливки виготовляють із мідних катодів за ГОСТ 546 відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

5.2 Питомий електричний опір мідних зливків має відповідати нормам, зазначеним у таблиці 3.

5.3 Зливки мають бути прямими. Кривизна по всій довжині зливка в будь-якій площині не повинна перевищувати 0,8% довжини для злитків горизонтального виливка і 0,7% для злитків вертикального виливка.

Для зливків вертикального виливка, на вимогу споживача, кривизна по всій довжині зливка в будь-якій площині не повинна перевищувати 0,5% його довжини.


Таблиця 3

5.4 Верхня поверхня злитків виду СН не повинна мати здуття, утяжки, раковини, тріщини та сторонні включення.

Верхня поверхня злитків виду СС та поверхня торців злитків виду СВ повинні бути рівними, без ступінчастості, задирок, надривів та гострих кутів. Верхні краї зливків СС повинні бути заокруглені радіусом не менше 5 мм або повинні бути зняті фрезеруванням.

На нижніх і бічних поверхнях злитків горизонтального виливка та на поверхні злитків вертикального виливка не повинно бути раковин, тріщин, сторонніх включень, видимих без застосування збільшувальних засобів, а також напливів, шаруватості та бризок металу.

Для злитків всіх видів допускається наявність зачищених місць глибиною не більше 5 мм та опуклостей не більше 3 мм з пологими краями. Для злитків виду СВ допускаються кільцеві перетискання глибиною трохи більше 1 мм.

5.5 Зливки за своїм перерізом не повинні мати шаруватості, тріщин, сторонніх включень, раковин. У зливках допускається пористість за умови, що середня щільність злитків вертикального виливка з безкисневої міді має бути не менше 8,9 г/см. , а інших злитків - не менше 8,4 г/см .

5.6 На вимогу споживача зливки виду СВ повинні витримувати випробування відсутність водневої крихкості, при цьому зразки з міді марки М00б повинні витримувати десятикратний перегин, а з міді марки М0б - один перегин на 180° до дотику протилежних сторін зразка. На зовнішній поверхні ділянки вигину повинно бути тріщин, видимих неозброєним оком.

5.7 Зразок злитка з міді марки М00б повинен витримувати випробування на зчеплення з окисною плівкою.

5.8 Упаковка

5.8.1 Зливки формують у пакети. При формуванні пакета на двох злитках з протилежних сторін пакету фарбою, що не змивається, наносять номер партії і марку міді. За погодженням із споживачем допускається не наносити номер партії та марку міді.

5.8.2 Конструкцію пакету та засобів пакетування встановлюють відповідно до нормативних документів.

5.8.3 Габаритні розміри пакета визначаються розмірами злитків, конструкцією та масою пакета.

Маса пакета не повинна перевищувати:

1500 кг – для пакетів, призначених для транспортування критими видами транспорту;

5000 кг – для пакетів, призначених для транспортування відкритими видами транспорту;

1500 кг – для пакетів, призначених для тривалого зберігання.

5.9 Маркування

5.9.1 На торцевій або матричній стороні кожного зливка має бути нанесено тавро, що містить товарний знак підприємства-виробника.

5.9.2 Для тривалого зберігання на одному з верхніх зливків кожного пакета фарбою, що не змивається, наносять маркування, що містить:

- товарний знак або умовне позначення підприємства-виробника та його товарний знак;

- номер партії;

- Номер пакета;

- Марку міді;

- Масу нетто пакета.

5.9.3 Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 .

Транспортне маркування слід наносити на фанерні чи металеві ярлики. На пакет має бути нанесений маніпуляційний знак «Місце стропування» згідно з ГОСТ 14192 .

При відвантаженні пакетів злитків повагонними відправками транспортне маркування має бути нанесене не менше ніж на чотири вантажні місця. Допускається на транспортному маркуванні не вказувати масу пакета.

При транспортуванні продукції, що призначена для тривалого зберігання, транспортне маркування наносять на кожен пакет.

6 Правила приймання

6.1 Зливки приймають партіями. Партія повинна складатися зі злитків однієї плавки, одного типу та розміру, однієї марки міді та оформлена одним документом про якість. Документ про якість має містити:

- товарний знак та найменування підприємства-виробника або його товарний знак;

— найменування, умовне позначення та кількість злитків;

- Номер плавки;

- Масу та номер партії;

— результати визначення хімічного складу та питомого електричного опору;

- Дату виготовлення;

- Позначення цього стандарту.

Примітка - При безперервних способах виплавки та лиття злитків плавкою вважається сукупність злитків одного виду, відлитих з однієї печі (міксера) протягом однієї робочої зміни.


Маса партії має бути не менше 20 т.

За узгодженням виробника із споживачем допускається маса партії менше 20 т, а також складається з декількох плавок.

6.2 Контролю якості поверхні піддають кожен злиток.

6.3 Для контролю форми, розмірів та прямолінійності від партії відбирають 1% злитків.

6.4 Для контролю хімічного складу, внутрішніх дефектів, щільності та питомого електроопору від партії відбирають 0,1% злитків, але не менше двох злитків.

Підприємство-виробник контролює масову частку міді, кисню та питомий електроопір у кожній партії; масову частку домішок у зливках видів СС, СН із міді марки М1 — у кожній десятій партії.

За узгодженням виробника зі споживачем у зливках з безкисневої міді виду СВ допускається визначати кисень у кожній десятій партії.

На підприємстві-виробнику контроль щільності та внутрішніх дефектів проводять на кожній сотій плавці.

6.5 При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним показником щодо нього проводять повторне випробування на подвійній вибірці, взятій від тієї ж партії. Результати повторних випробувань поширюються всю партію.

7 Методи випробувань

7.1 Відбір та підготовка проб

7.1.1 Для визначення хімічного складу відбір та підготовку проб проводять за ГОСТ 24231 .

Допускається відбір і підготовка проб для спектрального аналізу шляхом вирубки заготовки з темплету та її пластичної деформації. Діаметр проби – не менше 8 мм.

7.1.2 Для визначення масової частки кисню в середній по довжині частини зливка видів СН, СС або в будь-якому кінці злитка виду СВ на відстані не менше 20 мм від поверхні вирізають зразок наступних розмірів:

- Для металографічного методу - 10х20х20 мм;

— для методів екстракції у вакуумі або струмі нейтрального газу: при аналізі злитків з міді марок М00б і М0б — діаметром від 7 до 8 мм, довжиною не менше 70 мм;

- При аналізі злитків з міді марок М0, М1 - діаметром від 4 до 5 мм, довжиною не менше 40 мм.

На підприємствах-споживачах допускається визначати масову частку кисню в злитках видів СН і СС металографічним методом після прокатки злитка в центральній частині шліфу зразка катанки, відібраного не ближче ніж 2 м від кінця бунту.

Масову частку кисню визначають - за ГОСТ 13938.13 .

При виникненні розбіжностей щодо масової частки кисню застосовують метод відновного плавлення зразка, відібраного від зливка.

7.2 Огляд поверхні злитків проводять без застосування збільшувальних приладів.

7.3 Перевірку розмірів та прямолінійності злитків проводять вимірювальним інструментом, що забезпечує точність вимірювання до 1 мм.

Дозволяється застосування шаблонів.

7.4 Перевірку злитків на відсутність внутрішніх дефектів проводять на поперечних темплетах, вирізаних із середньої частини за довжиною злитків видів СН, СС або від будь-якого кінця злитків виду СВ.

Перевірку проводять без застосування збільшувальних приладів.

7.5 Аналіз хімічного складу проводять за ГОСТ 9717.2, ГОСТ 9717.3, ГОСТ 25086 , ГОСТ 31382 .

На підприємстві-виготовлювачі допускається застосування інших методик вимірювань, атестованих в установленому порядку відповідно до ГОСТ 8.010 і що забезпечують метрологічні характеристики не гірше зазначених у ГОСТ 9717.2, ГОСТ 9717.3, ГОСТ 31382 .

7.6 Щільність зливка , г/см , визначають зважуванням на повітрі та в дистильованій воді за ГОСТ 6709 поперечного темплету товщиною 10 мм, вирізаного з центральної частини зливка, і обчислюють за формулою

, (1)

де - Маса темплету, зваженого на повітрі, г;

- Маса темплету, зваженого в дистильованій воді, г;

- Щільність дистильованої води при температурі 20 °C, г/см .

Допускається визначення середньої густини гідростатичним зважуванням цілих злитків.

7.7 Для визначення питомого електроопору зливка з темплету, відібраного по 7.6, вирізають зразок перетином не менше 10x10 мм.

Допускається відбір зразків з кута між бічною та донною поверхнями злитків видів СН, СС або з кута між будь-якими гранями злитків типу С. В. Розмір зразків – 10х10х90 мм. Зі зразка готують дріт діаметром 2 мм. Дріт відпалюють при температурі від 500 °C до 550 °C протягом 1 год.

Вимірювання питомого електроопору проводять на відрізку відпаленого дроту довжиною (1000±1) мм методом подвійного моста за ГОСТ 7229 . Вимірювання проводять при температурі (20±0,5)°З.

Площа перерізу випробуваного зразка , мм (2), обчислюють за формулою

, (2)

де - Маса зразка, г;

- Довжина зразка, мм;

8,89 – щільність міді при температурі 20 °C, г/см .

Допускається вимірювання питомого електроопору (питомої провідності) токовихревим методом або іншими методами з використанням методик, атестованих у встановленому порядку відповідно до ГОСТ 8.010 та що забезпечують метрологічні характеристики, не гірші за зазначені у ГОСТ 7229 .

7.8 На вимогу споживача зливки вертикального безперервного виливка з безкисневої міді перевіряють відпалом у середовищі водню на відсутність водневої крихкості за ГОСТ 24048 у частині підготовки та проведення випробувань.

7.9 На вимогу споживача перевірку злитків М00б на міцність зчеплення з окисною плівкою проводять на невідпаленому дроті діаметром 2 мм.

З поверхні зразка видаляють мастило, потім зразок труять у сірчаній кислоті за ГОСТ 4204 , розведеної 1:10, отримують блискучу чисту поверхню, промивають холодною водою, обполіскують дистильованою водою за ГОСТ 6709 і сушать, протираючи спиртом по ГОСТ 180 .

Підготовлений зразок нагрівають до температури 850-870°С на повітрі протягом 30 хв, при цьому очищену поверхню зразка не чіпають руками. Після нагрівання зразок негайно опускають у холодну воду та охолоджують до кімнатної температури.

Зразок вважається таким, що витримав випробування, якщо чорна окисна плівка не зруйнована, щільно прилягає до міді і має рівне забарвлення.

7.10 Випробування на перегин проводять за ГОСТ 1579 . Зразки для перевірок випробувань 10х10 мм відбирають від темплету, відібраного по 7.6.

8 Транспортування та зберігання

8.1 Мідні зливки перевозять залізничним, водним та автомобільним транспортом відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті кожного виду.

8.2 Мідні зливки зберігають у критих складських приміщеннях або на відкритих майданчиках.

9 Гарантії виробника

Виробник гарантує відповідність мідних зливків вимогам цього стандарту за умови дотримання умов транспортування та зберігання.

Додаток, А (довідковий). Терміни та визначення дефектів мідних зливків

Додаток А
(довідкове)

А.1 здуття: Виступ довільної форми на бешихою (верхній) поверхні злитка з порожнечами і раковинами під верхньою кіркою.

А.2 утяжка: ГОСТ 19200 .

А.3 раковина: Дефект на поверхні або в тілі зливка у вигляді порожнини, що утворилася газами, що виділилися з металу або впровадилися в метал, розміром більше 3 мм по діаметру.

А.4 тріщина: Дефект у вигляді розриву або надриву тіла злитка внаслідок утрудненої усадки металу.

А.5 наплив: Дефект у вигляді виступу довільної форми з пологими краями, що утворився внаслідок місцевого пошкодження ливарної форми та затікання рідкого металу на застиглу поверхню.

А.6 слоистость: Дефект у вигляді явно виражених шарів металу, що утворилися в результаті переривання або нерівномірного заповнення виливниці гарячим металом.

А.7 корольок металу: За ГОСТ 19200 .

А.8 ступінчастість: Дефект у вигляді виступів, що утворилися в результаті різання злитків, що не перевищує 2 мм.

А.9 задирки: Дефекти на кромках злитків у вигляді гострих виступів неправильної форми висотою (довжиною) не більше 1 мм.

А.10 пористість: Дефект у вигляді дрібних пір (точкових), заглиблень або наскрізних отворів діаметром менше 3 мм, що утворилися в результаті виділення газів з металу при його затвердінні.

А.11 час: Точкове заглиблення або наскрізний отвір діаметром не більше 3 мм.

Додаток Б (довідковий). Довідкова таблиця розрахункових мас мідних зливків

Додаток Б
(довідкове)

Таблиця Б.1

Бібліографія

[1] ISO 431:1981 Copper refinery shapes (Профілі мідні рафіновані)