ГОСТ 27981.0-88

ГОСТ 27981.0-88 Мідь високої чистоти. Загальні вимоги до методів аналізу

ГОСТ 27981.0-88

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

МЕД ВИСОКОЇ ЧИСТОТИ

Загальні вимоги до методів аналізу

Copper of high purity.
General requirements for methods of analysis

ОКСТУ 1709

Термін дії з 01.01.1990
до 01.01.2000*
________________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 11, 1995 рік). - Примітка виробника бази даних.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

ВИКОНАВЦІ:

Б.М.Рогов, Е. Н. Гадзалов , І.І.Лебідь

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 22.12.88 N 4443

3. Термін першої перевірки - 1994 р.

Періодичність перевірки – 5 років

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Цей стандарт встановлює загальні вимоги до методів аналізу міді високої чистоти, вимог безпеки при виконанні аналізів.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу – за ГОСТ 22306 з доповненнями.

1.1.1. Відбір та підготовка проб для хімічного аналізу – за ГОСТ 546 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 546-2001 . - Примітка виробника бази даних.

1.1.2. Масову частку домішок у міді високої чистоти визначають за навішуванням, число яких вказується в конкретному стандарті на метод аналізу, але не менше двох. Одночасно з проведенням аналізу в тих же умовах проводять не менше двох контрольних дослідів для внесення поправки в результат визначення, що враховує вміст домішок у реактивах, посуді, навколишньому середовищі (повітря), за винятком емісійно-спектрального методу з фотоелектричною реєстрацією спектра.

1.1.3. За результат аналізу приймають середнє арифметичне результати паралельних визначень, кожне з яких виконано з окремої навішування.

1.1.4. Наважки аналізованих проб та матеріалів, що використовуються для приготування зразків порівняння та стандартних розчинів, зважують з похибкою за ГОСТ 24104 *.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 24104-2001 . - Примітка виробника бази даних.

1.1.5. Терміни, що стосуються ступеня нагрівання води (розчину) та тривалості операцій – за ГОСТ 27025 .

1.1.6. Для приготування стандартних розчинів використовують метали з масовою часткою основного компонента не менше 99,9% або оксиди металів або азотнокислі вуглекислі солі. Спосіб приготування розчинів – за ГОСТ 4212 або у конкретних стандартах на метод аналізу.

1.1.7. Для приготування розчинів та проведення аналізів застосовують дистильовану воду за ГОСТ 6709 додатково очищену перегонкою в кварцовому апараті або пропусканням через іонізаційну колонку з катіонітом.

1.1.8. Вміст речовини в розчинах виражають:

масовою концентрацією - г/дм , мг/см , мкг/см ;

молярною концентрацією - моль/дм , М.

Масову частку компонентів у міді високої чистоти виражають масовою часткою, %.

1.1.9. При приготуванні розчинів та проведенні аналізів після кожного додавання реактиву розчин перемішують.

1.1.10. Контроль правильності результатів аналізу здійснюють за стандартними зразками складу міді або методом добавок відповідно до ГОСТ 25086 .

1.1.11. Умови виконання вимірювань повинні вибиратися відповідно до експлуатаційної документації на прилади та обладнання, що використовуються в аналізі.

1.1.12. Допускається застосування іншої апаратури, допоміжних пристроїв, матеріалів, посуду, реактивів за умови отримання метрологічних характеристик, що не поступаються зазначеним у відповідних стандартах методів аналізу.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ АНАЛІЗІВ

2.1. Розміщення та зберігання хімічних реактивів та інших речовин, що застосовуються в аналізах та мають небезпечні та шкідливі властивості, а також їх використання повинно здійснюватися відповідно до нормативно-технічної документації.

2.2. Підготовка проб до аналізу та проведення аналізу (розчинення в кислотах, лугах та ін.), пов'язані з виділенням отруйних пар або газів, повинні виконуватися у витяжних шафах або боксах, обладнаних місцевим пристроєм, що відсмоктує, за ГОСТ 12 .4.021.

2.3. Робочі місця для виконання аналізів повинні бути організовані відповідно до вимог ГОСТ 12.2.032 та ГОСТ 12.2.033; лабораторні приміщення – обладнані вентиляційними системами за ГОСТ 12.4.021.

2.4. Усі електроустановки та електроапаратура, що застосовуються в лабораторії для виконання аналізів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0 та правилам улаштування електроустановок, затвердженим Головдерженергонаглядом.

2.5. При виконанні аналізів міді високої чистоти необхідно передбачити окремі приміщення розміщення полярографів; обладнання для спектрального аналізу; атомно-абсорбційних спектрофотометрів; для фотографічних робіт; робіт з підготовки проб та заточування електродів.

2.6. У приміщеннях, в яких розміщені спектрографи, мікрофотометри, спектропроектори та аналітичні ваги, не допускається проведення робіт з хімічними реактивами, щоб уникнути корозії металевих частин приладів та пошкодження оптичних деталей.

2.7. Штативи спектрографів повинні мати екрани для захисту від ультрафіолетового випромінювання, пристрої для видалення з повітряного середовища озону, оксидів металів і оксиду вуглецю, що виділяються в джерелах збудження спектрів і шкідливо впливають на організм працюючих.

2.8. Верстат, що використовується для заточування вугільних електродів, повинен мати вбудований витяжний повітроприймач для запобігання попаданню вуглецевмісного пилу в повітря робочої зони в кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації.

2.9. Приміщення полярографічного та спектрального аналізів повинні мати загальну припливно-витяжну та місцеву витяжну вентиляцію відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021.

Для запобігання попадання в повітря робочої зони шкідливих речовин, що виділяються в джерелах збудження спектрів і шкідливо діють на організм працюючого, а також для захисту від електромагнітних випромінювань і запобігання опіку ультрафіолетовими променями, кожен джерело збудження спектрів повинен поміщатися всередині пристрою, обладнаного вбудованим витяжним повітрям. ГОСТ 12.4.021 та захисним екраном за ГОСТ 12.1.019.

2.10. Ртуть, що використовується в полярографічному аналізі, повинна зберігатися в товстостінних судинах, що герметично закриваються, під тягою. Допускається зберігати ртуть у невеликих кількостях (до 1 кг) під шаром води, парафінової олії, гліцерину. При роботі з ртуттю не рекомендується користуватися посудом із тонкого скла.

Для збору забрудненої ртуті повинна бути банка з водою і пробкою, що щільно закривається. Не допускається виливати ртуть у каналізаційні раковини.

2.11. Вимоги при роботі з горючими та вибухонебезпечними газами (ацетилен, пропан-бутан та ін.) повинні відповідати ГОСТ 12.3.027*, ГОСТ 12.1.010 та ГОСТ 12.1.004**, а також правилам безпеки у газовому господарстві, затвердженим Головдержміськтехнаглядом.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 12.3.027-2004;

** На території Російської Федерації діє ГОСТ 12.1.004-91, тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

2.12. При виконанні аналізу міді високої чистоти повітря робочої зони можуть виділятися шкідливі речовини, межа допустимих концентрацій (ГДК) і клас небезпеки наведені в таблиці.

2.13. Загальні вимоги до контролю за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони за ГОСТ 12.1.007.

Визначення концентрацій шкідливих речовин - за методиками, затвердженими МОЗ СРСР.

2.14. Знешкодження відходів аналізу здійснюють відповідно до правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами, затвердженими МОЗ СРСР.

2.15. Усі особи, пов'язані з аналізом міді, повинні бути забезпечені спецодягом, колективними та індивідуальними засобами захисту за ГОСТ 12.4.011*, ГОСТ 12.4.028, ГОСТ 12.4.029, ГОСТ 27654 , ГОСТ 12.4.085, ГОСТ 12 . .4.132, ГОСТ 20010 **.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 12.4.011-89;
** На території Російської Федерації діє ГОСТ 20010-93 . - Примітка виробника бази даних.

2.16. Лабораторні приміщення, в яких виконується робота з аналізу міді високої чистоти різними методами, вибухової, вибухопожежної та пожежної небезпеки, належать до категорії виробництв з легкозаймистими рідинами, та вимоги пожежної безпеки для них повинні відповідати ГОСТ 12 .1.004. Засоби та способи пожежогасіння слід застосовувати за ГОСТ 12.4.009 залежно від джерела виникнення та характеру пожежі.

2.17. Організація навчання працюючих безпеки праці - за ГОСТ 12.0.004 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 12.0.004-90. - Примітка виробника бази даних.

Вимоги до професійного відбору та перевірки знань працюючих – за ГОСТ 12.3.002.