ГОСТ 13938.9-78

ГОСТ 13938.9-78 Мідь. Методи визначення срібла (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 13938.9-78

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МЕДЬ

Методи визначення срібла

Copper. Методи для визначення Silver

ОКСТУ 1709

Дата введення 1979-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

Г. П. Гіганов, Є. М. Феднєва , А. А. Бляхман , Є. Д. Шувалова , А. Н. Савельєва

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 24.01.78 N 155

3. ВЗАМІН ГОСТ 13938.9-68

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)

6. ПЕРЕВИДАННЯ (листопад 1999 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими у квітні 1983 р., червні 1985 р., квітні 1988 р. (ІУС 7-83, 8-85, 7-88)


Цей стандарт встановлює фотометричний та атомно-абсорбційний методи визначення срібла в міді (при масовій частці срібла від 0,001 до 0,004%).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки при виконанні аналізів - за ГОСТ 13938.1 .

Розд.1. (Змінена редакція, Зм. N 3).

2. ФОТОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ СРІБЛА

2.1 Сутність методу

Метод заснований на утворенні багатокомпонентного забарвленого з'єднання срібло-бромпірогалловий червоний-ортофенантролін-желатин*. Вимірюють оптичну густину при довжині хвилі 635 нм.
______________
* В даному випадку желатин є не стабілізатором, а входить до складу з'єднання.

Срібло від міді і домішок, що заважають, відокремлюють у вигляді броміду срібла спільно з бромідом талію (I).

2.2. Апаратура, реактиви та розчини

Фотоелектроколориметр або спектрофотометр з усім приладдям.

Кислота азотна за ГОСТ 4461 , розведена 1:1.

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 , розведена 1:1, 2 н. розчин.

Кислота соляна за ГОСТ 3118 , 1 н. розчин.

Амоній азотнокислий.

Аміак водний за ГОСТ 3760 , розбавлений 1:5.

Бромпірогалловий червоний (БПК); 0,0002 М розчин: 0,115 г БПК розчиняють за 1 дм води.

Ортофенантролін, 0,02 М розчин: 3,96 г розчиняють за 1 дм води.

Амоній оцтовокислий за ГОСТ 3117 , розчин 200 г/дм .

Сіль динатрієва етилендіамін-N, N, N', N'-тетраоцтової кислоти, 2-водна (трилон Б) за ГОСТ 10652 0,1 М розчин: 37,22 г солі розчиняють в 1 дм води.

Желатин харчовий за ГОСТ 11293 , розчин 2,5 г/дм ; свіжоприготовлений.

Калій бромистий за ГОСТ 4160 , розчин 5 г/дм .

Натрій сірчистокислий безводний згідно з ГОСТ 5644 .

Талій сірчанокислий (I), розчин 10 г/дм .

Папір індикаторний, універсальний.

Розчин для промивання; готують наступним чином: 20 см розчину бромистого калію та 50 см сірчаної кислоти, розведеної 1:1, перемішують і доливають водою до 400 см .

Срібло азотнокисле згідно з ГОСТ 1277 .

Розчини срібла стандартні.

Розчин А; готують наступним чином: 0,1574 г азотнокислого срібла поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доливають водою до мітки та перемішують.

1 см розчину містить 1 мг срібла.

Розчин Б; готують наступним чином: 5 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доливають до мітки водою і перемішують.

1 см розчину містить 50 мкг срібла.

Розчин; готують наступним чином: 10 см розчину Б поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доливають до мітки водою і перемішують.

1 см розчину містить 5 мкг срібла.

Усі розчини срібла необхідно зберігати у темному місці.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

2.3. Проведення аналізу

2.3.1. Наважку масою 1,0 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см , додають 20 см азотної кислоти, розведеної 1:1. Після закінчення бурхливої реакції розчин нагрівають до повного розчинення міді. Розчин охолоджують, додають 10 см. сірчаної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють до виділення парів сірчаної кислоти. Якщо розчин пофарбований у жовтий колір (органіка), до вмісту в колбі додають азотнокислий амоній (на кінчику шпателя) і нагрівають до знебарвлення розчину. Вміст колби охолоджують, стінки обмивають колби 5-7 см води та нагрівання продовжують до виділення парів сірчаної кислоти. Цю операцію повторюють двічі. Об'єм залишку сірчаної кислоти має бути близько 2 см . Вміст колби охолоджують, додають 10 см. води та нагрівають до кипіння. Розчин охолоджують, нерозчинний осад фільтрують на фільтр середньої щільності, фільтрат поміщають у склянку місткістю 50 см фільтр промивають водою, невеликими порціями. Об'єм фільтрату та промивних вод не повинен перевищувати 20 см .

До розчину доливають 5 см розчину сірчанокислого талію та при перемішуванні - 5 см розчину бромистого калію Вміст склянки протягом 30 хвилин періодично перемішують, а потім залишають на 3 год.

Осад відфільтровують на щільний фільтр і шість разів промивають промивною рідиною порціями по 5 см. . Осад змивають водою у склянку, в якій проводили осадження, додають 2 см. сірчаної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють до появи парів сірчаної кислоти; додають 1-2 краплі азотної кислоти (для руйнування броміду та видалення брому) і продовжують нагрівати до появи парів сірчаної кислоти.

Вміст склянки охолоджують, обмивають стінки 5-7 см води та розчин упарюють до виділення парів сірчаної кислоти. Цю операцію повторюють двічі, а потім упарюють розчин до невеликого об'єму (до 1-2 крапель сірчаної кислоти). Вміст склянки охолоджують, додають 10 см. води, 0,1 г сірчистокислого натрію і кип'ятять 1 хв. Розчин охолоджують, додають 2 см. розчину трилону Б, розчин аміаку, розведений 1:5, величина рн розчину повинна бути 4 (pH розчину перевіряють по індикаторному папері). Потім додають 2 см розчину оцтовокислого амонію (величина pH розчину при цьому має бути близько 6), 2 см розчину фенантроліну, 1 см розчину желатину, 2 см розчину бромпірогаллового червоного. Після додавання кожного реагенту розчин перемішують. Розчин переводять у мірну колбу місткістю 25 см , доливають водою до мітки та перемішують. Вимірюють оптичну густину розчину при довжині хвилі 635 нм у кюветі з оптимальною товщиною шару.

Розчином порівняння при вимірі оптичної щільності служить розчин, проведений через всі стадії аналізу, починаючи з осадження, і містить всі реагенти за винятком срібла. Масу срібла встановлюють за градуювальним графіком, побудованим, як зазначено у п. 2.3.2.

2.3.2. Побудова градуйованого графіка

У склянку місткістю 50 см поміщають 0; 1,0; 2,0; 4,0; 6,0 та 8,0 см стандартного розчину, що відповідає 0; 5,0; 10,0; 20,0; 30,0 та 40,0 мкг срібла, додають 2 см сірчаної кислоти, розведеної 1:1, проводять всі операції, як зазначено в п. 2.3, включаючи стадію осадження після стадії осадження.

За отриманими значеннями оптичних щільностей розчинів і відповідним вмістом срібла будують градуювальний графік.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ СРІБЛА

3.1. Метод заснований на розчиненні проби в азотній кислоті з додаванням соляної кислоти або нітрату ртуті та вимірювання поглинання лінії срібла при введенні солянокислого або азотнокислого розчинів в полум'я ацетилен-повітря.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

3.2. Апаратура, реактиви та розчини

Спектрофотометр атомно-абсорбційний, що включає лампу зі срібним порожнистим катодом, пальники для полум'я: ацетилен-повітря або пропан-бутан-повітря та розпилювальну систему.

Ацетилен за ГОСТ 5457 .

Пропан-бутан за ГОСТ 20448 .

Повітряний компресор.

Вода бідистильована.

Кислота соляна згідно з ГОСТ 3118 .

Кислота азотна за ГОСТ 4461 , розведена 1:1 та розчин 0,1 моль/дм .

Кислота азотна, ос.ч., (без хлору) за ГОСТ 11125 .

Ртуть (II) азотнокисла 1-водна за ГОСТ 4520 розчин 25 г/дм у розчині азотної кислоти 0,1 моль/дм .

Мідь, стандартні зразки для спектрального аналізу N 308 та N 309 за Держреєстром N 217, що містять 25,5·10 та 18,6·10 % срібла, відповідно. Можна застосовувати електролітну мідь із встановленим вмістом срібла.

Розчин міді 100 г/дм : 10,0 г стандартного зразка N 308 або N 309 розчиняють при нагріванні 70 см азотної кислоти, розведеної 1:1, розчин упарюють для видалення основної маси кислоти. Потім додають 10 см води та нагрівають до розчинення солей. Розчин охолоджують та додають 16 см соляної кислоти. Розчин переводять у мірну колбу місткістю 100 см , доливають до мітки водою і перемішують.

10 см розчину міді містить: 25,5 мкг срібла при використанні стандартного зразка міді N 308 та 18,6 мкг срібла при використанні стандартного зразка N 309.

Срібло за ГОСТ 6836 *.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 6836-2002 . - Примітка виробника бази даних.

Розчини срібла стандартні.

Розчин А; готують наступним чином: 0,1 г срібла розчиняють у 5 см азотної кислоти особливої чистоти, розчин переводять у мірну колбу місткістю 1 дм , доливають до мітки бідистильованою водою і перемішують. Розчин зберігають у темному місці.

Такий самий розчин може бути приготовлений наступним чином: 0,1 г срібла розчиняють у 25 см розчину азотної кислоти (2:1), додають 5 см розчину нітрату ртуті та нагрівають до видалення оксидів азоту. Розчин охолоджують, поміщають у мірну колбу місткістю 1000 см , розбавляють до мітки бідистильованою водою і перемішують. Розчин зберігають у темному місці.

1 см розчину містить 0,1 мг срібла.

Розчин Б; готують наступним чином: 10 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доливають до мітки бідистильованою водою і перемішують. Розчин зберігають трохи більше 5 год.

Такий самий розчин може бути приготовлений наступним чином: 10 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 1000 см , доливають 5 см розчину нітрату ртуті та 10 см розчину азотної кислоти (1:1), розбавляють до мітки бідистильованою водою і перемішують.

1 см розчину містить 0,01 мг срібла.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

3.3. Проведення аналізу

3.3.1. Наважку міді масою 1,0 г розчиняють при нагріванні 10 см азотної кислоти, розведеної 1:1, розчин упарюють до вологих солей. Потім додають 10 см води та нагрівають до розчинення солей. Розчин охолоджують та додають 16 см соляної кислоти. Розчин переводять у мірну колбу місткістю 100 см , доливають до мітки і перемішують. Отриманий розчин міді розпорошують у полум'я атомно-абсорбційного спектрофотометра та вимірюють абсорбцію в полум'ї при довжині хвилі 328,1 нм.

Одночасно проводять контрольний досвід з усіма реактивами, що застосовуються. Величину оптичної щільності розчину контрольного досвіду віднімають із величини оптичної щільності аналізованого розчину.

Масу срібла в розчині встановлюють за градуювальним графіком.

Допускається визначення масової частки срібла використовувати метод добавок.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3).

3.3.1а. Наважку міді масою 1,0 г поміщають у склянку місткістю 100 см , доливають 10 см азотної кислоти, розведеної 1:1, та 2 см розчину нітрату ртуті. Нагрівають до розчинення навішування. Розчин потім охолоджують, поміщають у мірну колбу місткістю 100 см. , розбавляють водою до мітки та перемішують.

Вимірюють поглинання лінії срібла в полум'ї ацетилен-повітря при довжині хвилі 328,1 нм, одночасно з розчинами контрольного досвіду та для побудови градуювального графіка.

Допускається одночасне визначення в аналізованому розчині цинку (від 0,0005 до 0,006%), нікелю (від 0,1 до 0,5%), свинцю (від 0,005 до 0,06%) та заліза (від 0,01 до 0, 0,6%).

(Запроваджено додатково, Зм. N 3).

3.3.2. Побудова градуювального графіка

У мірні колби місткістю 100 см поміщають 0; 1,0; 2,0; 3,0 та 4,0 см стандартного розчину срібла Б, по 10 см азотнокислої міді, по 16 см соляної кислоти доливають водою до мітки і перемішують. Допускається приготування розчинів в такий спосіб. У мірні колби місткістю 100 см поміщають по 10 см азотної кислоти, розведеної 1:1, і по 2 см розчину нітрату ртуті. Потім колби доливають послідовно 0; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0 та 5,0 см стандартного розчину Б розбавляють водою до мітки і перемішують.

Отримані розчини містять 19, 29, 39, 49 і 59 мкг срібла при використанні розчину міді, приготовленого зі стандартного зразка N 3 .

Далі проводять аналіз, як зазначено у п. 3.3.

Приготовлені розчини фотометрують на атомно-абсорбційному спектрофотометрі. За отриманими значеннями оптичних щільностей розчинів і відповідним вмістом срібла будують градуювальний графік.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку срібла ( ) у відсотках при фотометричному та атомно-абсорбційному визначенні обчислюють за формулою

,

де - Маса срібла, знайдена за градуювальним графіком, мкг;

- Маса навішування міді, г.

4.2. Розбіжності результатів двох паралельних визначень та двох аналізів не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.3. При розбіжностях щодо оцінки масової частки срібла застосовують атомно-абсорбционный метод.

(Запроваджено додатково, Зм. N 3).