ГОСТ 27981.1-88

ГОСТ 27981.1-88 Мідь високої чистоти. Методи атомно-спектрального аналізу

ГОСТ 27981.1-88

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

МЕД ВИСОКОЇ ЧИСТОТИ

Методи атомно-спектрального аналізу

Copper of high purity. Методи atomic-spectral analysis

ОКСТУ 1709

Термін дії з 01.01.1990
до 01.01.2000*
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 11, 1995 рік). - Примітка виробника бази даних.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

ВИКОНАВЦІ:

А.М.Копанєв , Е.М. Гільберт , Л.М. Шабанова , Г.Л. Бухбіндер , Н.К. Біячуєва , І.І. В. Бондюк , Б. М. Рогов , Е. Н. Гадзалов , І. І. Лебідь

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 22.12.88 N 4443

3. Термін першої перевірки - 1994 р.

Періодичність перевірки – 5 років

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Цей стандарт встановлює атомно-спектральні методи (атомно-емісійний з індуктивно зв'язаною плазмою як джерело збудження спектра та атомно-абсорбційний з полум'яною та електротермічною атомізацією) визначення масової частки домішок у міді високої чистоти з відділенням основи субстехіометричною екстракцією ди -2- електролізом.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки при виконанні аналізів – за ГОСТ 27981.0 з доповненням.

Масову частку домішок у міді високої чистоти даними методами визначають паралельно трьох наважках.

2. МЕТОД З ВІДДІЛЕННЯМ МЕДІ СУБСТЕХІОМЕТРИЧНОЇ ЕКСТРАКЦІЄЮ

Метод полягає в розчиненні навішування міді в суміші соляної кислоти і пероксиду водню, відділенні міді від домішок субстехіометричною екстракцією ді -2-етилгексилдитиофосфорной кислотою та визначенні в рафінаті атомно-емісійним методом з індуктивно пов'язаною плазмою або атомно-абсорбційним методом. у діапазонах масових часток · 10 %:

Допускається визначення алюмінію (0,8-10) · 10 % та магнію (1,0−10)·10 %.

2.1. Апаратура, реактиви, розчини

Установка для атомно-емісійного аналізу типу РІ 8490 або аналогічна, наприклад, ARL 3580.

Спектрофотометр атомно-абсорбційний фірми Перкін-Елмер, модель 503, що дозволяє проводити полум'яну та електротермічну атомізацію проб; або аналогічний (наприклад, фірми Хітачі, модель 180-80).

Електротермічний атомізатор типу HGA-76 чи аналогічного типу.

Самописець Перкін-Елмер 56 чи аналогічний.

Аргон газоподібний та рідкий за ГОСТ 10157 (вищого ґатунку).

Ацетилен розчинений та газоподібний технічний за ГОСТ 5457 .

Повітря стиснуте під тиском 2·10 -6 · 10 Па (2-6 кгс/см ).

Лампи порожнього катода на алюміній, вісмут, залізо, кадмій, кобальт, кремній, магній, марганець, мідь, нікель, свинець, сурму, хром, цинк, олово.

Лампа безелектродна на миш'як.

Генератор для безелектродних ламп.

Пальник із щілиною довжиною 100 мм.

Ваги аналітичні лабораторні будь-якого типу 2-го класу точності з похибкою зважування за ГОСТ 24104 *.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 24104-2001 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Ваги технічні з похибкою зважування за паспортом, що додається.

Електромеханічний струшувач типу THУS-2 або апарат для перемішування рідини, наприклад типу АВБ-4П або аналогічного типу.

Плитка електрична із закритою спіраллю.

Склянка Н-1-100 ТХС за ГОСТ 25336 .

Склянка В-1-100 ТХС за ГОСТ 25336 .

Ковба конічна Кн-2-2000 ТХС за ГОСТ 25336 .

Вирва конічна В-36-80 ХС за ГОСТ 25336 .

Лійка ділильна ВД-1-100 ХС; ВД-3-2000 ХС за ГОСТ 25336 .

Скло покривне (або кришки порцелянові).

Мензурка 50 (1000) згідно з ГОСТ 1770 .

Колба мірна 2-2000-2 згідно з ГОСТ 1770 .

Колби мірні 2-10-2, 2-50-2 за ГОСТ 1770 .

Пробірки П-2-10-14/23 ХС за ГОСТ 1770 .

Піпетка 8-2-0,2 за ГОСТ 20292 *.
________________
* На території Російської Федерації діють ГОСТ 29169-91 , ГОСТ 29227-91 -ГОСТ 29229-91, ГОСТ 29251-91 -ГОСТ 29253-91, тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Піпетки 5-2-1, 5-2-2, 5-5-2, 5-10-2 за ГОСТ 20292 .

Чаша платинова за ГОСТ 6563 .

Кислота азотна особливої чистоти за ГОСТ 11125 та розбавлена 1:6, 1:10, 1:2.

Кислота соляна особливої чистоти за ГОСТ 14261 і розбавлена 1:1, 1:2, 1:3, 1:2,5; 1:10.

Суміш азотної та соляної кислот: змішують азотну та соляну кислоти у співвідношенні (1:3).

Водню пероксид особливої чистоти (стабілізований продукт).

Калію гідроксид за ГОСТ 24363 водний розчин 4 моль/дм та розчин 2 моль/дм у суміші етиловий спирт-вода (2:1).

Гексан.

Ді -2-етилгексилдітіофосфорна кислота ( ді -2-ЕГДТФК).

Натрій кремнекислий 9-водний за нормативно-технічною документацією.

Спирт етиловий технічний ректифікований за ГОСТ 18300 .

Вісмут за ГОСТ 10928 * марки Ві00.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 10928-90 . - Примітка виробника бази даних.

Залізо відновлене або залізний порошок за ГОСТ 9849 .

Катіоніт КУ-2-8 за ГОСТ 20298 .

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328 , розчин 400 г/дм .

Олово згідно з ГОСТ 860 марки 00.

Калій фосфорнокислий однозаміщений згідно з ГОСТ 4198 .

Калій дворомовокислий за ГОСТ 4220 .

Кадмій за ГОСТ 1467 * марки не нижче Кд 0.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 1467-93 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Кобальт за ГОСТ 123 * марки К0.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 123-98 ( з 01.07.2009 діє ГОСТ 123-2008 ), тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Діоксид кремнію згідно з ГОСТ 9428 .

Марганець металевий за ГОСТ 6008 * марки Мр 00.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 6008-90 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Мідь за ГОСТ 859 * марки М0к.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 859-2001 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Миш'як металевий.

Ангідрид миш'яковистий за ГОСТ 1973 .

Нікель за ГОСТ 849 * марки Н0.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 849-97 ( з 01.07.2009 діє ГОСТ 849-2008 ), тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Свинець за ГОСТ 3778 * марки С.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 3778-98 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Сурма за ГОСТ 1089 марки не нижче за Су 000.

Хром металевий за ГОСТ 5905 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 5905-2004 . - Примітка виробника бази даних.

Цинк за ГОСТ 3640 * марки не нижче за Ц 1.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 3640-94 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Телур високої чистоти з нормативно-технічної документації.

Стандартні зразки складу міді.

2.2. Підготовка до проведення аналізу

2.2.1. Приготування стандартних розчинів визначених елементів

2.2.1.1. Вісмут: навішування вісмуту масою 0,100 г розчиняють у 5 см азотної кислоти. Отриманий розчин поміщають у мірну колбу місткістю 100 см. і доводять водою до мітки.

1 см розчину містить 1 мг вісмуту.

2.2.1.2 Залізо

Розчин А: навішування заліза масою 0,100 г розчиняють у 2 см соляної кислоти з додаванням 0,5 см азотної кислоти. Отриманий розчин поміщають у мірну колбу місткістю 100 см. і доводять водою до мітки.

1 см розчину, містить А 1 мг заліза.

Розчин Б: аліквотну частину розчину, А об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,1 мг заліза.

Розчин: аліквотну частину розчину Б об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,01 мг заліза.

2 2.1.3 Кадмій

Розчин А: навішування кадмію масою 0,100 г розчиняють у 5 см соляної кислоти, розведеної 1:1. Отриманий розчин поміщають у мірну колбу місткістю 100 см. і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину, А містить 1 мг кадмію.

Розчин Б: аліквотну частину розчину, А об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,1 мг кадмію.

Розчин: аліквотну частину розчину Б об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,

0,1 мг кадмію.

2.2.1.4 Кобальт

Розчин А: навішування кобальту масою 0,100 г розчиняють у 5 см азотної кислоти. Отриманий розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину, містить А 1 мг кобальту.

Розчин Б: аліквотну частину розчину, А об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить Б 0,1 мг кобальту.

Розчин: аліквотну частину розчину Б об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,01 мг кобаль

та.

2.2.1.5. Марганець

Розчин А: навішення марганцю масою 0,100 г розчиняють 5 см соляної кислоти. Отриманий розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину, А містить 1 мг марганцю.

Розчин Б: аліквотну частину розчину, А об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,1 мг марганцю.

Розчин: аліквотну частину розчину Б об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,01 мг марган

ця.

2.2.1.6. Миш'як

Розчин А: навішування миш'яку масою 0,100 г розчиняють у суміші 5 см соляної кислоти та 2 см азотної кислоти під час нагрівання. Отриманий розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см і доводять водою до мітки.

1 см розчину, А містить 1 мг миш'яку.

Такий самий розчин може бути приготовлений з миш'яковистого ангідриду. Для цього навішування ангідриду масою 1,320 г поміщають у мірну колбу місткістю 1000 см. , доливають 10 см розчину гідроксиду натрію перемішують до розчинення навішування і доводять водою до мітки.

Розчин Б: аліквотну частину розчину, А об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,1 мг миш'яку.

Розчин: аліквотну частину розчину Б об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,01 мг ми

шьяка.

2.2.1.7. Мідь (M1): навішування міді масою 5,00 г розчиняють у 20-25 см азотної кислоти під час нагрівання. Отриманий розчин поміщають у мірну колбу місткістю 50 см. і доводять водою до мітки.

1 см розчину M1 містить 100 мг міді.

Мідь (М2): навішування міді масою 5,00 г розчиняють у суміші 30 см соляної кислоти та 50 см 30% розчину пероксиду водню, що додається порціями по 5 см . Розчин нагрівають до кипіння, кип'ятять 2-3 хв для видалення залишків пероксиду, охолоджують, поміщають у мірну колбу місткістю 100 см. і доводять водою до мітки.

1 см розчину М2 містить 50 мг мед

в.

2.2.1.8. Нікель

Розчин А: навішування нікелю масою 0,100 г розчиняють 5 см азотної кислоти під час нагрівання. Отриманий розчин поміщають у мірну колбу місткістю 100 см. і доводять водою до мітки.

1 см розчину, А містить 1 мг нікелю.

Розчин Б: аліквотну частину розчину, А об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,1 мг нікелю.

Розчин: аліквотну частину розчину Б нікелю об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,01 мг нике

ля.

2.2.1.9. Олово: навішування олова масою 0,100 г розчиняють у 5 см соляної кислоти з додаванням 2-3 крапель азотної кислоти. Отриманий розчин поміщають у мірну колбу місткістю 100 см. доводять до мітки соляною кислотою, розведеною 1:2.

1 см розчину містить 1 мг олова.

2.2.1.10. Свинець

Розчин А: навішування свинцю масою 0,100 г розчиняють у 5 см азотної кислоти, розведеної 1:6, розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину, містить А 1 мг свинцю.

Розчин Б: аліквотну частину розчину, А свинцю об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,1 мг свинцю.

Розчин: аліквотну частину розчину Б свинцю об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,01 мг свин

ця.

2.2.1.11. Сурма

Розчин А: навішування сурми масою 0,100 г розчиняють у 10 см суміші соляної та азотної кислот (3:1) при нагріванні, після видалення оксидів азоту розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки соляною кислотою, розведеною 1:2.

1 см розчину, А містить 1 мг сурми.

Розчин Б: аліквотну частину розчину А сурми об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,1 мг сурми.

Розчин: аліквотну частину розчину Б сурми об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,01 мг сур

ми.

2.2.1.12. Телур: навішування телуру масою 0,100 г розчиняють у 5 см азотної кислоти та випарюють насухо. Сухий залишок розчиняють 10 см розчину гідроксиду натрію, розбавляють водою та додають 20 см соляної кислоти. Розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки водою.

1 см розчину містить 1 мг телуру.

2 2.1.13. Фосфор

Розчин А: навішування фосфорнокислого калію масою 0,4387 г розчиняють у 50 см води, розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину, містить А 1 мг фосфору.

Розчин Б: аліквотну частину розчину, А об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить Б 0,1 мг фосфору.

Розчин: аліквотну частину розчину фосфору об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,01 мг

фосфору.

2.2.1.14. Хром

Розчин А. Спосіб 1: навішування дворомовокислого калію масою 2,8269 г розчиняють у 100 см води. Розчин переносять у мірну колбу місткістю 1000 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 1 мг хрому.

Спосіб 2: навішування хрому масою 0,100 г розчиняють 5 см соляної кислоти під час нагрівання на водяній бані. Отриманий розчин поміщають у мірну колбу місткістю 100 см. і доводять водою до мітки.

Розчин Б: аліквотну частину розчину А хрому об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить Б 0,1 мг хрому.

Розчин: аліквотну частину розчину Б хрому об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,01 мг х

рому.

2.2.1.15. Цинк

Розчин А: навішування цинку масою 0,100 г розчиняють у 5 см азотної кислоти, розведеної 1:2. Отриманий розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину, містить А 1 мг цинку.

Розчин Б: аліквотну частину розчину А цинку об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,1 мг цинку.

Розчин: аліквотну частину розчину Б цинку об'ємом 10 см поміщають у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

1 см розчину містить 0,01 мг цин

ка.

2.2.1.16. Мідь: навішування міді масою 1,000 г поміщають у склянку місткістю 100 см і розчиняють при нагріванні 20 см азотної кислоти, розведеної 1:1, розчин доводять до кипіння, охолоджують, переводять у мірну колбу місткістю 100 см і доводять до мітки водою.

1 см розчину містить 10 мг міді.

2.2.1.17. Кремній згідно з ГОСТ 4212 .

2.2.2. Приготування багатоелементних стандартних розчинів (МЕС)

2.2.2.1. Розчин МЕМ 1

У мірну колбу місткістю 100 см вводять 15 см соляної кислоти та по 2 см стандартних розчинів, А вісмуту, кадмію, кобальту, марганцю, олова, телуру, хрому і доводять водою до мітки. 1 см розчину МЕС містить 10 по 20 мкг вісмуту, кадмію, кобальту, марганцю, олова, телуру, хрому.

2.2.2.2. Розчин МЕМ 2

У мірну колбу місткістю 100 см вводять 15 см соляної кислоти та по 2 см стандартних розчинів, а заліза, кремнію, миш'яку, нікелю, свинцю, цинку, сурми і доводять водою до мітки. Розчин зберігають у поліетиленовому посуді. 1 см розчину МЕС містить 20 по 20 мкг заліза, кремнію, миш'яку, нікелю, свинцю, сурми, цинку.

2.2.2.3. Розчин МЕМ 3

У мірну колбу місткістю 100 см вводять 5 см суміші МЕС 1 і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10. 1 см розчину МЕС містить 3 по 1 мкг вісмуту, кадмію, кобальту, марганцю, олова, телуру, хрому.

2.2.2.4. Розчин МЕМ 4

У мірну колбу місткістю 100 см вводять 15 см соляної кислоти та 5 см суміші МЕМ 1, 5 см стандартного розчину, а цинку і доводять водою до мітки. 1 см розчину МЕС містить 4 по 1 мкг вісмуту, кадмію, кобальту, марганцю, олова, телуру, хрому і 50 мкг цинку.

2.2.3. Приготування та атестація синтетичної суміші

У склянку місткістю 100 см поміщають 1,000 г стандартного зразка складу міді 1921Х (або зразки міді, що містять кадмію, кобальту, телуру, хрому не більше 1·10 %). Стружку обмивають 5-10 см соляної кислоти, розведеної 1:10, а потім двічі деіонізованою водою.

У склянку вводять 0,3 см розчину МЕС 4 і точно 6 см соляної кислоти. Накривають склом (або кришкою) і вводять 3-4 см 30%-ного розчину пероксиду водню. Через 20 хв додають ще 4-6 см. пероксиду. Після розчинення навішування склянку ставлять на плитку, доводять розчин до кипіння і через 2-3 хв склянку знімають з плитки і охолоджують розчин. Приготовлена суміш містить 1000 мг міді, по 15 мкг алюмінію та цинку та по 0,3 мкг кадмію, кобальту, телуру, хрому. Похибка за рахунок приготування суміші не повинна перевищувати 5%. Суміш використовують для перевірки правильності результатів аналізу при визначенні кадмію, кобальту, телуру, хрому

.

2.2.4. Приготування розчинів порівняння

Серія 1: розчини N 1-3 для обліку спектральних перешкод від міді.

У три мірні колби місткістю 50 см поміщають 1,0; 1,5 та 2,5 см стандартного розчину міді M1 (п. 2.2.1.7 ) і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10. Розчини містять 2,3 та 5 мг/см міді.

Серія 2: розчини N 4-11 для побудови градуювальних графіків.

У п'ять мірних колб (N 4-8) місткістю 50 см поміщають відповідно 0,20; 0,50; 1,25; 2,50 та 5,00 см розчину МЕС 3 та 0,10; 0,25; 0,50; 1,25; 2,50 см розчину МЕС 2. У три мірні колби (N 9-11) місткістю 50 см поміщають 0,50; 1,25; 2,5 см розчину МЕМ 1.

У всі колби доливають по 1 см стандартного розчину міді M1 (п. 2.2.1.7 ) і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10. Розчини N 4-8 містять відповідно 0,004; 0,010; 0,020; 0,050; 0,100 мкг/см вісмуту, кадмію, кобальту, марганцю, олова, телуру, хрому та по 0,04; 0,10; 0,25; 0,50; 1,00 мкг/см заліза, кремнію, миш'яку, нікелю, свинцю, сурми, цинку. Розчини N 9, 10, 11 містять 0,25; 0,50; 1,0 мкг/см вісмуту, кадмію, кобальту, марганцю, олова та хрому. Розчини N 4-11 містять також 2 мг/см

міді.

2.2.5. Очищення технічної ді-2-ЕГДТФК

У ділильну вирву місткістю 2000 см поміщають 300 см технічної ді -2-ЕГДТФК та 450 см гексану. Додають 750 см 4 М розчину гідроксиду калію. Вміст ділильної лійки перемішують. Для цього ділильну вирву перевертають вгору-вниз 3-7 разів, щоразу випускаючи повітря з крана, і закріплюють її в електромеханічному струшувачі, перемішують вміст протягом 10 хв.

Після розшаровування водний шар (нижній) відокремлюють і відкидають. У ділильну вирву вводять 750 см соляної кислоти, розведеної 1:2,5, і проводять операції з перемішування вмісту ділильної лійки. Водний шар (нижній) відокремлюють та відкидають. У вирву вводять 750 см води і повторюють операції перемішування вмісту ділильної лійки. Водний шар (нижній) відокремлюють та відкидають.

У ділильну вирву вводять 790 см 2М розчину гідроксиду калію. Обережно перевертають ділильну вирву вгору-вниз 5-10 разів, випускаючи щоразу з неї повітря. За допомогою струшувача перемішують вміст лійки 10 хв. Спостерігають відділення гексанового (верхнього) шару. Нижній шар, що є розчином калієвої солі ді -2-ЭГДТФК в суміші вода-спирт-гексан зливають в колбу місткістю 2000 см .

Гексановий шар відкидають, а розчин калієвої солі ді -2-ЭГДТФК повертають у ділильну вирву. До неї вводять 200 см гексану і струшують протягом 10 хв. Відокремлений шар гексану (верхній) відкидають. Водно-спиртово-гексановий шар вводять у ділильну вирву і обробляють 750 см соляної кислоти, розведеної 1:3, струшуючи протягом 5 хв. Водний шар (нижній) відкидають, а органічний шар промивають 750 см соляної кислоти, розведеної 1:3 протягом 5

хв.

2.2.6. Встановлення об'єму розчину ді-2-ЕГДТФК, необхідного для субстехіометричної екстракції

У ділильну вирву місткістю 100-150 см вводять 20 см розчину М2 (п. 2.2.1.7 ) та 24,5 см розчину очищеної ді -2-ЭГДТФК, проводять екстракцію міді протягом 15 хв, рафінат відокремлюють і визначають у ньому вміст міді будь-яким методом, наприклад, атомно-абсорбційним в полум'ї «ацетилен-повітря».

1 см рафінату має містити 2-3 мг міді. В іншому випадку екстракцію проводять знову, змінюючи відповідним чином (зменшуючи або збільшуючи) обсяг екстрагенту, що використовується. Таким чином, встановлюють об'єм розчину ді -2-ЕГДТФК ( ), при якому концентрація міді, що залишилася в рафінаті, становить 2-3 мг/см .

2.3. Проведення аналізу

2.3.1. Розчинення проб

Наважку аналізованої проби міді масою 1,000 г у вигляді стружки або порошку поміщають у склянку місткістю 100 см . Для видалення поверхневих забруднень пробу обмивають один раз 5-10 см соляної кислоти, розведеної 1:10, і двічі деіонізованою водою. У склянку додають 12 см соляної кислоти, накривають склом і вводять 3-4 см 30%-ного розчину пероксиду водню. Через 20 хв після завершення реакції додають ще 4-6 см. пероксиду. Цього обсягу пероксиду практично достатньо повного розчинення міді; в іншому випадку додають ще 2-5 см пероксиду. Через 30 хв після розчинення навішування склянку ставлять на плитку, доводять розчин до кипіння і охолоджують.

2.3.2. Відділення міді

Скло зі склянки прибирають і розчин кількісно переносять у ділильну вирву місткістю 100-150 см , використовуючи 5-7 см води. У вирву вводять гексановий розчин ді -2-ЕГДТФК, об'ємом , встановленим у п. 2.2.6. Екстрагують мідь протягом 15-20 хв. Рафінат відокремлюють та переносять назад у склянку.

2.3.3. Підготовка рафінату до інструментального аналізу

Рафінат упарюють при температурі 80-85 ° С до вологих солей, потім розчиняють в 4-5 см азотної кислоти, розведеної 1:10. Розчин переносять у пробірку з поділками та доводять до об'єму 10 см азотною кислотою, розведеною 1:10.

2.3.4. Проведення контрольного досвіду

У склянку місткістю 100 см вводять 6 см соляної кислоти та 12 см 30%-ного розчину пероксиду водню. Вміст склянки випарюють при температурі 80-85 °С до сиропоподібного стану. У склянку вводять 4-5 см азотної кислоти, розведеної 1:10. Отриманий розчин поміщають у пробірку з поділками місткістю 10 см та доводять об'єм до 10 см азотною кислотою, розведеною 1:10. Допускається проведення досвіду за стандартними зразками складу міді.

2.3.5. Аналіз на атомно-емісійному спектрометрі з індуктивно-зв'язаною плазмою

2.3.5.1. Установку PU 8490 (або аналогічну) готують до роботи відповідно до інструкції з експлуатації. Встановлюють робочий режим роботи плазмового джерела тиск аргону на вході в джерело 3·10 Па (3 кгс/см ); витрати потоків аргону: охолоджуючого - 16 дм /хв, допоміжного - 0,2 дм /хв, що транспортує аерозоль проби 1 дм /хв; потужність, що підводиться до плазми, - 1,2 кВт, висота зони спостереження емісії - 15 мм; швидкість подачі розчину - 2,3 см /хв. Час інтегрування – 10 с, напруга на ФЕУ для всіх елементів – 1000 В, для міді – 800 В.

Вимірювання проводять через 30 хв після включення приладу.

Аналітичні лінії визначених елементів та умови роботи атомно-емісійного спектрометра наведені у табл.1.

За допомогою перистальтичного насоса та розпилювача вводять у плазму ВЧ-розряду послідовно воду, розчини контрольного досвіду, розчини порівняння N 1-3, потім N 4, 6, 8, 10, 11 та розчини рафінатів аналізованих проб. Вимірюють величини аналітичних сигналів елементів відповідних каналах спектрометра. Для кожного розчину вимірювання проводять двічі.

2.3.5.2. Розрахунок концентрацій визначених елементів у міді проводять на ЕОМ за спеціальною програмою, схема якої і формули, що використовуються, наведені нижче.

Таблиця 1

Примітки:

1. Аналітичні лінії елементів, що визначаються, можуть бути передбачені в квантометрі приладу або виведені монохроматором або скануючим каналом спектрометра.

2. Допускається застосування кадмію аналітичної лінії 228,802 нм; для марганцю - 259,373 нм.

3. Якщо у роботі використовується вакуумний квантометр, то для миш'яку застосовують лінію 189,042 нм.

4. Не допускається застосування аналітичної лінії цинку 213856 нм.


Масову частку визначається елемента в зразку міді ( ) у відсотках обчислюють за формулою

, (1)

де - Концентрація визначеного елемента в рафінаті аналізованої проби міді, мкг/см ;

- Концентрація в розчині контрольного досвіду, мкг/см ;

- Коефіцієнт співвідношення навішування проби міді та кінцевого обсягу рафінату, рівний 10, для маси навішування 1,000 г, %.

Концентрацію кожного визначається елемента в розчині контрольного досвіду ( ), мкг/см , обчислюють за формулою

, (2)

де - Концентрація визначається елемента в розчинах порівняння N 4, 6, 8, мкг/см ;

, , , - Виміряна величина сигналу в каналі визначається елемента в розчині контрольного досвіду, води, розчині порівняння N 1 і в розчинах порівняння N 4, 6, 8, мВ.

Концентрацію обумовленого елемента в рафінаті ( ), мкг/см , обчислюють за формулою

, (3)

де , - Концентрація визначається елемента в рафінаті і в розчинах порівняння N 4, 6, 8, мкг/см ;

, , - Виміряна величина сигналу в каналі визначається елемента в рафінаті, розчині порівняння N 1 і розчинах порівняння N 4, 6, 8, мВ;

- Величина спектральної перешкоди від міді на обумовлені елементи.

Величину сигналу спектральної перешкоди від міді на елементи, що визначаються, що залишилася в рафінаті ( ), мВ, обчислюють за формулою

, (4)

де , , — концентрація міді, що залишилася в рафінаті (знайдена за формулою 5), у розчинах порівняння (N 1, 2 або 3), меншому та більшому по відношенню до , мг/см ;

, , - Виміряна величина сигналу в каналі визначається елемента в розчині порівняння N 1 і в розчинах порівняння з концентрацією міді і , МВ.

Примітка. Якщо концентрація міді залишилася в рафінаті 1,6 г/дм , то розрахунок концентрацій вісмуту, миш'яку, олова, свинцю, сурми у цьому рафінаті не проводять.


Концентрацію міді, що залишилася в рафінаті , мг/см , обчислюють за формулою

, (5)

де , - Концентрація міді, що залишилася в рафінаті та розчинах порівняння N 1, 2 і 3, мг/см ;

, , - Виміряна величина сигналу міді в рафінаті, воді і розчинах порівняння N 1, 2 і 3, мВ.

2.3.5.3. Абсолютні розбіжності між найбільшим і найменшим результатами трьох паралельних визначень при довірчій ймовірності = 0,95 ( - показник збіжності) та результатами аналізу однієї і тієї ж проби, отриманими у двох лабораторіях, а також в одній лабораторії, але в різних умовах ( - Показник відтворюваності), не повинні перевищувати значень, наведених у табл.2.

Таблиця 2

Для проміжних значень масових часток елементів розрахунок і проводять шляхом лінійної інтерполяції.

За остаточний результат аналізу приймають середнє арифметичне трьох визначень, кожне з яких одержано двома вимірами.

2.3.6. Аналіз на атомно-абсорбційному спектрофотометрі

2.3.6.1. Електротермічна атомізація

Прилад та електротермічний атомізатор (ЕТА) готують до роботи відповідно до інструкцій з експлуатації. Умови атомно-абсорбційних вимірів наведено у табл.3. Після включення приладу мережу юстують лампу і прогрівають її протягом 15-20 хв. В ЕТА послідовно вводять рафінати, розчини контрольного досвіду і розчини порівняння, проводять режим атомізації і реєструють аналітичні сигнали елементів. Процедуру вимірювання проводять двічі.

Таблиця 3

Примітки:

1. Об'єм аліквотної частини розчину, що вводиться в ЕТА, становить 0,02 см . Допускається його збільшення до 0,05 см . У цьому випадку час сушіння – 30 с.

2. При використанні інших марок приладів режим роботи та умови виміру підбирають окремо.

3. Атомізацію проводять при зупиненому потоці газу.


Масову частку обчислюваного елемента у відсотках обчислюють за формулою (1).

За результатами вимірювань рафінатів, розчинів контрольного досвіду та розчинів порівняння N 1, 4-8 визначають концентрацію елементів у рафінатах та розчинах контрольного досвіду за формулою

, (6)

де , , , - Концентрація обумовленого елемента в рафінаті, контрольному досвіді, в меншому і більшому по відношенню до і розчини порівняння (з N 1, 4-8), мкг/см ;

, , , - Середня величина піку абсорбції обумовлюваного елемента в рафінаті, контрольному досвіді, в розчинах порівняння з концентраціями обумовленого елемента і , мм.

Абсолютні розбіжності між найбільшим і найменшим результатами трьох паралельних визначень при довірчій ймовірності = 0,95 ( - показник збіжності) та результатами аналізу однієї і тієї ж проби, отриманими у двох лабораторіях, а також в одній лабораторії, але в різних умовах ( - Показник збіжності), не повинні перевищувати значень, наведених в табл.4.

Таблиця 4

Для проміжних значень масових часток елементів розрахунок і проводять шляхом лінійної інтерполяції.

2.3.6.2. Атомізація в полум'ї «ацетилен-повітря»

Прилад готують до роботи відповідно до інструкції з експлуатації. Умови вимірювання наведені у табл.5.

Таблиця 5

Примітки:

1. Однощілинний пальник, довжина щілини - 100 мм.

2. Витрата повітря - 21,6 дм /хв, ацетилену - 3,2 дм /хв.


Для проведення аналізу після включення приладу до мережі юстують лампу порожнистого катода. Після прогрівання лампи протягом 10-15 хв запалюють полум'я «ацетилен-повітря» і при розпилюванні розчину порівняння N 8 вибирають положення пальника і швидкість розпилення розчину, що забезпечують максимальне атомне поглинання аналітичної лінії визначається елемента. У вибраних таким чином умовах розпилюють у полум'я рафінати, розчини контрольного досвіду та розчини порівняння N 1, 5, 6, 7, 8, 9, 10, реєструючи сигнали самописцем «Перкін-Елмер»-56. Процедуру вимірювання кожного розчину повторюють двічі і розраховують середнє арифметичне значення сигналу.

За результатами вимірювань рафінатів, розчинів контрольного досвіду та розчинів порівняння N 5-8 обчислюють масову частку елемента у зразку міді за формулами (1) та (6).

Абсолютні розбіжності між найбільшим і найменшим результатами трьох паралельних визначень при довірчій ймовірності = 0,95 ( - показник збіжності) та результатами аналізу однієї і тієї ж проби, отриманими у двох лабораторіях, а також в одній лабораторії, але в різних умовах ( - Показник відтворюваності), не повинні перевищувати значень, наведених у табл.6.

Таблиця 6

Для проміжних значень масових часток розрахунок і проводять шляхом лінійної інтерполяції.

2.3.6.3. Контроль правильності результатів аналізу здійснюють, використовуючи стандартні зразки складу міді або атестовану суміш, приготовану за п. 2.2.3, в яких атестоване значення масової частки кожного з визначених елементів відрізняється від масової частки цього ж елемента аналізованої пробі не більше ніж у два рази.

Дозволяється використовувати метод добавок відповідно до ГОСТ 25086 .

Результати аналізу проб вважаються правильними, якщо відтворена масова частка даного компонента в стандартному зразку або атестованої суміші відрізняється від атестованої характеристики не більше ніж на 0,71 значення якого наведено в табл.4 і 6.

3. МЕТОД З ЕЛЕКТРОХІМІЧНИМ ВІДДІЛЕННЯМ МЕДІ

Метод полягає у розчиненні навішування в азотній кислоті, відділенні міді електролізом та визначенні в електроліті атомно-емісійним методом з індуктивно-зв'язаною плазмою або атомно-абсорбційним методом з електротермічним атомізатором елементів у діапазонах масових часток. · 10 %:

Допускається визначення магнію (1-20) 10 %.

3.1. Апаратура, реактиви, розчини

Установка для атомно-емісійного аналізу за п. 2.1.

Поляризаційний атомно-абсорбційний спектрофотометр з електротермічним атомізатором, наприклад фірми Хітачі.

Ваги аналітичні лабораторні будь-якого типу 2 класу точності з похибкою зважування за ГОСТ 24104 .

Установка перегонки кислот (черт.1) чи іншого типу (в кварцовому апараті).

чорт.1. Установка для перегонки кислот

1 - лійка; 2 - нагрівач; 3 - холодильник; 4 - кран для заливання кислоти; 5 - колба; 6 - кран для зливу кислоти; 7 - колба

Чорт.1

Чорт.2. Установка для електролізу, що живиться від постійного струму

Установка для електролізу, що живиться від постійного струму (черт.2), або іншого типу.

1 - гвинт-фіксатор електрода; 2 - струмовід; 3 - гвинт-фіксатор тримача; 4 - шинопровід; 5 - гнучкий провід; 6 - тримач; 7 - отвір для електрода; 8 - стійка; 9 - корпус з оргскла

Чорт.2

Банки поліетиленові з кришками місткістю 250 см .

Вирви В-56-105ХС за ГОСТ 25336 .

Колби мірні 2-100-2 згідно з ГОСТ 1770 .

Мензурки 25; 100 за ГОСТ 1770 .

Піпетки 2-2-1, 2-2-5, 2-2-20, 2-2-50, 4-2-1, 4-2-20, 5-2-1, 6-2-5, 6 −2-10, 7−2-5, 7−2-10 згідно з ГОСТ 20292 .

Пробірки П-2-10-0,1 ХС згідно з ГОСТ 1770 .

Пробірки ПП-20-КШ 10/19 за ГОСТ 19908 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 19908-90 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Склянки ВН-200, ПН-200 за ГОСТ 19908 .

Склянки В-1-100, В-1-250 за ГОСТ 25336 .

Фільтри обеззолені (синя стрічка).

Електроплитка із закритою спіраллю.

Електроди платинові сітчасті згідно з ГОСТ 6563 .

Електрошафа сушильна лабораторна.

Кислота азотна особливої чистоти за ГОСТ 11125 та розбавлена 1:1, 1:2, 1:10.

Кислота соляна особливої чистоти за ГОСТ 14261 та розбавлена 1:1, 1:2.

Калій фосфорнокислий однозаміщений згідно з ГОСТ 4198 х.ч.

Калій дворомовокислий за ГОСТ 4220 , х.ч. двічі перекристалізована і висушена до постійної маси при температурі 140-150 °С.

Залізо карбонільне або

Залізний порошок за ГОСТ 9849 .

Кадмій за ГОСТ 1467 .

Кобальт згідно з ГОСТ 123 .

Марганець за ГОСТ 6008 .

Мідь згідно з ГОСТ 859 .

Миш'як металевий.

Нікель згідно з ГОСТ 849 .

Свинець за ГОСТ 3778 .

Сурма по ГОСТ 1089 .

Цинк згідно з ГОСТ 3640 .

Аргон газоподібний та рідкий за ГОСТ 10157 .

Телур високої чистоти з нормативно-технічної документації.

Стандартні зразки складу міді.

3.2. Підготовка до проведення аналізу

3.2.1. Приготування стандартних розчинів елементів за п. 2.2.1

3.2.2. Приготування робочих стандартних розчинів для методу з індуктивно-зв'язаною плазмою

Розчин 1: у мірну колбу місткістю 100 см послідовно вносять піпеткою по 0,3 см стандартних розчинів В кадмію, кобальту, марганцю, миш'яку, сурми, фосфору, хрому та по 1,5 см стандартних розчинів заліза, нікелю, свинцю, цинку і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

Розчин 2: у мірну колбу місткістю 100 см послідовно вносять піпеткою по 1 см стандартних розчинів В кадмію, кобальту, марганцю, миш'яку, сурми, фосфору, хрому та по 5,0 см стандартних розчинів заліза, нікелю, свинцю, цинку і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

Розчин 3: у мірну колбу місткістю 100 см послідовно вносять піпеткою по 5 см стандартних розчинів В кадмію, кобальту, марганцю, миш'яку, сурми, фосфору, хрому та по 2,5 см стандартних розчинів Б заліза, нікелю, свинцю, цинку доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

Розчин 4: у мірну колбу місткістю 100 см послідовно вносять піпеткою по 1 см стандартних розчинів Б кадмію, кобальту, марганцю, миш'яку, сурми, фосфору, хрому та по 5,0 см стандартних розчинів Б заліза, нікелю, свинцю, цинку доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

Робочі стандартні розчини міді

У мірні колби місткістю 100 см вносять піпеткою послідовно 5,0; 20; 50 см стандартного розчину міді (п. 2.2.1.16 ) і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10. Розчини містять відповідно 500, 2000 та 5000 мкг/см міді.

Масові концентрації робочих стандартних розчинів домішок наведено у табл.7.

Таблиця 7

3.2.3. Приготування розчинів для перевірки коефіцієнтів кореляції

У мірні колби місткістю 100 см піпеткою послідовно вносять 0,0; 5,0; 20,0 та 50,0 см стандартного розчину міді, приготовленого за п. 2.2.1.19 .

У кожну колбу із розчинами міді вносять по 1 см стандартного розчину В кадмію, кобальту, миш'яку, сурми та по 5 см стандартних розчинів Свинцю, цинку, доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10. Масові концентрації елементів у розчинах наведені у табл.8.

Таблиця 8

3.2.4. Приготування робочих стандартних розчинів для атомно-абсорбційного методу

Розчин 1: у мірну колбу місткістю 100 см послідовно вносять піпеткою по 1 см стандартних розчинів В кадмію, марганцю, миш'яку, нікелю, свинцю, сурми, телуру і 10 см розчину кобальту, доводять до мітки азотною кислотою, розведеної 1:10.

Розчин 2: у мірну колбу місткістю 100 см послідовно вносять піпеткою по 5 см стандартних розчинів В кадмію, марганцю, миш'яку, нікелю, свинцю, сурми, телуру, хрому і 2,5 см стандартного розчину кобальту, доводять до мітки азотною кислотою, розведеної 1:10.

Розчин 3: у мірну колбу місткістю 100 см послідовно доливають по 10 см стандартних розчинів В кадмію, марганцю, миш'яку, нікелю, свинцю, сурми, телуру, хрому і 0,5 см стандартного розчину Кобальту Б, доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

Розчин 4: у мірну колбу місткістю 100 см послідовно доливають по 0,5 см стандартних розчинів Б марганцю, миш'яку, нікелю, свинцю, сурми, телуру, хрому та 1 см стандартного розчину Кобальту Б і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

Розчин 5: у мірну колбу місткістю 100 см послідовно доливають по 0,5 см стандартних розчинів Б марганцю, миш'яку, нікелю, свинцю, сурми, телуру та 1 см розчину хрому, доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

Масові концентрації робочих стандартних розчинів домішок наведено у табл.9.

Таблиця 9

3.3. Проведення аналізу

Наважку проби міді масою 2,000 г поміщають у кварцову склянку місткістю 200 см . Для видалення поверхневих забруднень пробу обмивають один раз азотною кислотою, розведеною 1:10, і двічі - деіонізованою водою, щоразу зливаючи розчин декантацією.

У склянку мірним циліндром наливають 18-20 см. азотної кислоти, розведеної 1:1, очищеної в кварцовому посуді, приливаючи її по стінках склянки. Накривають склянку кварцовим покривним склом і залишають без нагрівання до припинення бурхливої реакції. Скло знімають, обмивають його водою над склянкою і потім слабо нагрівають до розчинення навішування та повного видалення оксидів азоту. Потім у склянку доливають 120-130 см. води, 12-15 см азотної кислоти та розчин нагрівають до температури 70-90 °С.

Нагрітий розчин піддають електролізу при напрузі (2,0±0,2) протягом 1,5-2 год до блідо-блакитного забарвлення розчину. Під час електролізу розчин у склянці 2-3 рази перемішують. Якщо електроди покриваються бульбашками газу, що виділився, то їх знімають легким постукуванням по електроді. Під час електролізу неприпустиме замикання електродів.

Після закінчення електролізу, не вимикаючи струм, промивають електроди водою. Потім відключають струм, електроди виймають, а електроліт випарюють при нагріванні до вологих солей. Солі розчиняють у 4-5 см азотної кислоти, розведеної 1:10. Розчин поміщають у кварцову пробірку місткістю 10 см. і доводять до мітки азотною кислотою, розведеною 1:10.

3.4. Аналіз на атомно-емісійному спектрометрі з індуктивно пов'язаною плазмою

3.4.1. Спектрометр готують до роботи відповідно до інструкції з експлуатації.

Умови проведення вимірювань відповідно до табл.10.

Таблиця 10

Довжини хвиль визначених елементів наведено у табл.11.

Таблиця 11

Перед початком вимірювань уточнюють розраховані раніше коефіцієнти корекції для масових концентрацій домішок, що враховують величину спектральної перешкоди від міді. Для цього вимірюють масові концентрації міді та домішок у розчинах, приготованих за п. 3.2.3, і якщо вони відрізняються від наведених у табл.8 більш ніж на 20%, коефіцієнти корекції розраховують знову.

Капіляр розпилювальної системи опускають у пробірку з аналізованим розчином. Перед аналізом наступної проби капіляр розпилювальної системи промивають водою протягом 10-15 с. Одночасно з проведенням аналізу проводять контрольний досвід для внесення в результат аналізу поправки, що враховує масову частку елементів, що визначаються в реактивах і матеріалах. Виправлення обчислюють як середнє арифметичне двох паралельних визначень.

3.4.2. Обробка та оцінка результатів

3.4.2.1. Розрахунок концентрацій визначених елементів проводять на ЕОМ, використовувані формули наведені нижче.

Масову частку визначається елемента в зразку міді ( ) у відсотках обчислюють за формулою

, (7)

де - масова концентрація обумовлюваного елемента в аналізованому розчині, мкг/см ;

- масова концентрація обумовлюваного елемента в розчині контрольного досвіду, мкг/см ;

- Об'єм аналізованого розчину, см ;

- Маса навішування міді, г.

Концентрацію кожного визначається елемента в розчині контрольного досвіду ( ), мкг/см , обчислюють за формулою

, (8)

де - Інтенсивність спектральної лінії обумовленого елемента, мВ;

, - Коефіцієнти регресійного рівняння, отримані при калібруванні.

Концентрацію обумовленого елемента в аналізованому розчині ( ), мкг/см , обчислюють за формулою

, (9)

де - Інтенсивність спектральної лінії обумовлюваного елемента в аналізованому розчині, мВ;

- Коефіцієнт корекції, що враховує величину спектральної перешкоди від міді;

- Концентрація міді, що залишилася в аналізованому розчині після електролізу, мкг/см .

3.4.2.2. Рішення про задовільну збіжність результатів паралельних ухвал приймається у разі, якщо розбіжність результатів трьох паралельних ухвал не перевищує (при довірчій ймовірності =0,95) значення , розрахованого за формулою (8)

, (8)

де , - Коефіцієнти;

- Середнє арифметичне результатів паралельних визначень, %.

Коефіцієнти і наведено у табл.12.

Таблиця 12

При отриманні результатів паралельних визначень з розбіжностями більш допустимих аналіз проби повторюють. Якщо при повторному аналізі ця вимога не виконується, проводять повторний пробовідбір.

3.4.2.3. Рішення про задовільну відтворюваність результатів аналізу приймають у разі, якщо розбіжність результатів первинного та повторного аналізів (при довірчій ймовірності =0,95) не перевищує значення , розрахованого за формулою (9)

, (9)

де і - Коефіцієнти відповідно до табл.12;

- Середнє арифметичне результатів аналізу, %.

Контроль правильності результатів аналізу - за п. 2.3.6.3 .

3.5. Аналіз на атомно-абсорбційному спектрофотометрі

3.5.1. Умови проведення вимірювань та підготовчі роботи, необхідні для приведення спектрофотометра до робочого стану, — за інструкцією з експлуатації атомно-абсорбційного спектрофотометра. Умови виміру на поляризаційному спектрофотометрі, наприклад, фірми «Хітачі», наведені в табл.13.

Таблиця 13

Правильність налаштування спектрофотометра перевіряють за робочими стандартними розчинами, концентрації елементів у них наведені в табл.9.

Стадії та умови процесу атомізації проби в електротермічному атомізаторі наведені у табл.14.

Таблиця 14

Температурний режим для електротермічного атомізатора

Очищення кювети здійснюють за температури 2800 °C протягом 3 с.

Проводять атомізацію розчину проби та вимірюють поглинання резонансних ліній визначених елементів при довжинах хвиль, наведених у табл.13.

Масову концентрацію елементів визначають за градуювальним графіком.

Одночасно з проведенням аналізу проводять два контрольні досвіди для внесення поправки в результат аналізу, що враховує масову частку визначених елементів у реактивах, матеріалах. Виправлення обчислюють як середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень.

3.5.2. Обробка та оцінка результатів

Масову частку визначеного елемента ( ) у відсотках обчислюють за формулою

, (10)

де - Концентрація елемента в аналізованому розчині проби, знайдена за градуювальним графіком, мкг/см ;

- Концентрація елемента в розчині контрольного досвіду, мкг/см ;

- Об'єм аналізованого розчину, см ;

- Маса навішування проби, р.

Рішення про задовільну збіжність результатів паралельних ухвал приймають у разі, якщо розбіжність між найбільшим і найменшим результатами трьох паралельних ухвал при довірчій ймовірності =0,95 не перевищує абсолютних розбіжностей, що допускаються , обчислених за формулою (11)

, (11)

де і - Коефіцієнти, наведені в табл.15;

- Середнє арифметичне результатів паралельних визначень, %.

Таблиця 15

При отриманні результатів паралельних визначень з розбіжностями більш допустимих аналіз повторюють з нових наважок міді.

Якщо при повторному аналізі ця вимога не виконується, проводять повторний пробовідбір.

При незадовільній повторній перевірці проведення аналізу за даною методикою припиняють до виявлення та усунення причин, що спричинили відхилення.

Рішення про задовільну відтворюваність результатів аналізу приймають у разі, якщо розбіжність між результатами первинного та повторного аналізів при =0,95 вбирається у розбіжностей , обчислених за формулою (12)

, (12)

де і - Коефіцієнти, наведені в табл.15;

- Середнє арифметичне результатів аналізу, %.

3.5.3 Контроль правильності результатів аналізу здійснюють за п. 2.3.6.3 .