ГОСТ 1953.11-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 1953.11-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення вісмуту

Tin b

ГОСТ 1953.15-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 1953.15-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення миш'яку

Tin bronze.
Методи для визначення arsenic

ОКСТУ 1709

Дата введення 1981-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 10.10.79 N 3899

3. ВЗАМІН ГОСТ 1953 .15-76

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 11-12-94)

6. ВИДАННЯ із Змінами N 1, 2, затвердженими в лютому 1983 р., серпні 1990 р. (ІУС 6-83,11-90)

Цей стандарт встановлює фотометричний та екстракційно-фотометричний методи визначення миш'яку (від 0,01% до 0,15%) в олов'яних бронзах за ГОСТ 613 та ГОСТ 614 .

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу – за ГОСТ 25086 з доповненням за п. 1.1 ГОСТ 1953.1.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

2. ФОТОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ МИШ'ЯКА

2.1 Сутність методу

Метод включає попереднє відділення миш'яку відгонкою у вигляді трихлористого миш'яку з солянокислого розчину в присутності фосфорної кислоти, подальше утворення жовтої молібденомиш'якової кислоти, відновленням її сірчанокислим гідразином в слабокислому розчині до миш'яково-молібденової сині та вимірювання оптичної розчину.

2.2. Апаратура, реактиви та розчини

Фотоелектроколориметр або спектрофотометр.

Прилад визначення змісту миш'яку в сталях і чавунах по ГОСТ 14204 .

Кислота азотна згідно з ГОСТ 4461 .

Кислота соляна за ГОСТ 3118 та розведена 1:3.

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 , розведена 1:1 та 3 моль/дм розчин.

Кислота ортофосфорна за ГОСТ 6552 .

Суміш кислот; готують наступним чином: один об'єм азотної кислоти змішують із трьома об'ємами соляної кислоти.

Перекис водню (пергідроль) за ГОСТ 10929 .

Гідразин сірчанокислий за ГОСТ 5841 та розчин 1,5 г/дм .

Калій бромистий кристалічний за ГОСТ 4160 .

Суміш сірчанокислого гідразину та бромистого калію, готують наступним чином: 1 частина сірчанокислого гідразину змішують з 1 частиною бромистого калію.

Амоній молібденовокислий за ГОСТ 3765 , перекристалізований зі спиртового розчину (перекристалізація молібденовокислого амонію за ГОСТ 1953.4), розчин 10 г/дм у 3 моль/дм розчин сірчаної кислоти.

Калій марганцевокислий за ГОСТ 20490 , розчин 1 г/дм .

Гідразин-молібдатний розчин; готують так: до 50 см розчину молібденовокислого амонію додають 5 см розчину сірчанокислого гідразину і розбавляють водою до 100 см . Застосовують свіжоприготовлений розчин.

Спирт етиловий ректифікований за ГОСТ 18300 .

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328 , розчин 100 г/дм .

Фенолфталеїн, розчин 10 г/дм у етиловому спирті.

Ангідрид миш'яковистий.

Стандартні розчини миш'яку. Розчин А; готують наступним чином: 0,1320 г миш'яковистого ангідриду розчиняють при нагріванні 10 см розчину гідроксиду натрію, розчин переносять у мірну колбу місткістю 500 см , нейтралізують соляною кислотою, розведеною 1:3, фенолфталеїну, доливають до мітки водою і перемішують.

1 см розчину, А містить 0,0002 г миш'яку.

Розчин Б; готують наступним чином: 25 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 500 см , доливають до мітки водою і перемішують.

1 см розчину містить Б 0,00001

г миш'яку.

2.3. Проведення аналізу

2.3.1. Наважку сплаву (див. табл.1) поміщають у склянку місткістю 250 см , додають 20 см суміші кислот накривають годинниковим склом і розчиняють при нагріванні. Після розчинення годинникове скло та стінки склянки обполіскують невеликою кількістю води, до охолодженого розчину додають 10 см. сірчаної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють до появи білого диму сірчаної кислоти. Залишок охолоджують, обережно розчиняють його 20-25 см води і переносять розчин у колбу приладу для відгону миш'яку. Потім додають 1 г суміші сірчанокислого гідразину з бромистим калієм і закривають пробкою колбу з холодильником.

Таблиця 1

Склянку, в якій вироблялося розчинення залишку, ополіскують 10 см концентрованої соляної кислоти і переносять її через вирву в колбу приладу для відгону миш'яку. У колбу додають 50 см концентрованої соляної кислоти, 5 см ортофосфорної кислоти, кілька скляних намистин і відганяють миш'як у вигляді трихлористого миш'яку. Відгін продовжують до зменшення початкового об'єму розчину на .
Дистилят збирають у колбу-приймач місткістю 250 см. , Що містить 25-30 см води, і щоб уникнути можливого випаровування миш'яку, в колбу-пастку з 10-15 см води. В обидві колби додають по 1-2 краплі розчину перекису водню.

Після закінчення відгону дистилят і рідина з колби-пастки об'єднують, додають 10 см. концентрованої азотної кислоти та випарюють розчин насухо. Склянку із сухим залишком переносять у сушильний шафу і залишають на 1 год при 120-130 °С. Сухий залишок змочують 1-2 краплями розчину гідроксиду натрію, додають 30 см води та кип'ятять 3-5 хв. Після охолодження розчин нейтралізують сірчаною кислотою, розведеною 1:5, по індикаторному папірці «конго» і понад надлишок додають 3-5 крапель кислоти.

Розчин переносять у мірну колбу місткістю 50 см , доливають до мітки водою, що не містить відновлювальних речовин, і перемішують. Вода повинна бути попередньо перевірена на відсутність відновлювальних речовин шляхом додавання краплями розчину марганцевокислого калію до слабо-рожевого забарвлення.

Аліквотну частину розчину (10 см ) поміщають у мірну колбу місткістю 50 см , додають 4 см гідразин-молібдатного розчину, доливають водою до 35-40 см і поміщають у киплячу водяну лазню. Через 10-15 хв розчин охолоджують, доливають до мітки водою, перемішують і вимірюють оптичну густину на фотоелектроколориметрі з червоним світлофільтром в кюветі з товщиною поглинаючого шару 5 см або на спектрофотометрі при 840 нм в кюветі з товщиною. використовують розчин контрольного

про досвід.

2.3.2. Побудова градуювального графіка

У склянки місткістю 100 см поміщають 0; 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0 та 6,0 см стандартного розчину Б миш'яку, додають 10 см концентрованої азотної кислоти обережно випарюють розчин насухо. Склянку з сухим залишком переносять до сушильної шафи і далі надходять, як зазначено в п. 2.3.1.

2.4. Обробка результатів

2.4.1. Масову частку миш'яку ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - кількість миш'яку, знайдена за градуювальним графіком, г;

- Маса сплаву, що відповідає аліквотній частині, р.

2.4.2. Розбіжності результатів паралельних визначень не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються ( - Показник збіжності при 3), зазначених у табл.1а.

Таблиця 1а

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.4.3. Розбіжності результатів аналізу, отриманих у двох різних лабораторіях, або двох результатів аналізу, отриманих в одній лабораторії, але за різних умов ( - Показник відтворюваності), не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.1а.

2.4.4. Контроль точності результатів аналізу проводять за Державними зразками олов'яних бронз, затвердженими за ГОСТ 8.315, або методом добавок, відповідно до ГОСТ 25086 .

2.4.5. Фотометричний метод застосовується у разі розбіжностей щодо оцінки якості олов'яних бронз.

2.4.3-2.4.5. (Введені додатково, Зм. N 2).

3. ЕКСТРАКЦІЙНО-ФОТОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ МИШ'ЯКА

3.1. Сутність методу

Метод заснований на утворенні жовтого миш'яково-молібденового комплексу з подальшим відновленням його сірчанокислим гідразином у слабокислому розчині до миш'яково-молібденової сині та вимірюванні оптичної щільності забарвленого розчину після попереднього відділення миш'яку.

Миш'як попередньо відокремлюють з його осадженням з гідроокисом заліза і подальшою екстракцією у вигляді йодиду миш'яку чотирихлористим вуглецем і реекстракцією водою.

3.2. Апаратура, реактиви та розчини

Фотоелектроколориметр або спектрофотометр.

Кислота азотна згідно з ГОСТ 4461 .

Кислота соляна за ГОСТ 3118 та розведена 1:3.

Кислота ортофосфорна за ГОСТ 6552 .

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 , розведена 1:4 та 3 моль/дм розчин.

Суміш кислот; готують наступним чином: один об'єм концентрованої азотної кислоти змішують із трьома частинами концентрованої соляної кислоти.

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328 , розчин 100 г/дм .

Аміак водний за ГОСТ 3760 та розбавлений 1:50.

Амоній молібденовокислий за ГОСТ 3765 , перекристалізований зі спиртового розчину (перекристалізації молібденовокислого амонію за ГОСТ 1953.4); розчин 10 г/дм у розчині сірчаної кислоти 3 моль/дм .

Гідразин сірчанокислий за ГОСТ 5841 та розчин 1,5 г/дм .

Калій йодистий за ГОСТ 4232 ; 0,12 моль/дм розчин у концентрованій соляній кислоті; готують наступним чином: 10 г йодистого калію розчиняють у 600 см концентрованої соляної кислоти. Розчин готують у день застосування.

Галиці залізоамонійні з НД, розчин 10 г/дм готують наступним чином: 10 г галунів розчиняють при нагріванні 70 см води та 5 см концентрованої азотної кислоти; розчин фільтрують та розбавляють водою до 100 см .

Калій марганцевокислий за ГОСТ 20490 , розчин 1 г/дм .

Перекис водню (пергідроль) за ГОСТ 10929 .

Гідразин-молібдатний розчин; готують так: до 50 см розчину молібденовокислого амонію додають 5 см розчину сірчанокислого гідразину і розбавляють водою до 100 см , Застосовують свіжоприготовлений розчин.

Промивний розчин готують наступним чином: три частини розчину калію йодистого змішують з однією частиною води.

Спирт етиловий технічний ректифікований за ГОСТ 18300 .

Фенолфталеїн, розчин 10 г/дм у етиловому спирті.

Вуглець чотирихлористий за ГОСТ 20288 .

Ангідрид миш'яковистий.

Стандартні розчини миш'яку. Розчин А; готують наступним чином: 0,1320 г миш'яковистого ангідриду розчиняють при нагріванні 10 см розчину гідроксиду натрію, переносять розчин у мірну колбу місткістю 500 см , нейтралізують по фенолфталеїну соляною кислотою, розведеною 1:3, доливають до мітки водою і перемішують.

1 см розчину, А містить 0,0002 г миш'яку.

Розчин Б; готують наступним чином: 25 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доливають до мітки водою і перемішують.

1 см розчину містить Б 0,

00005 г миш'яку.

3.3. Проведення аналізу

3.3.1. Наважку сплаву (див. табл.2) поміщають у склянку місткістю 300 см , додають 20 см суміші кислот накривають годинниковим склом і розчиняють при нагріванні. Розчин охолоджують, розбавляють водою до 120-150 см. , додають 1 см розчину залізоамонійних галунів та аміак до повного переходу міді в розчинний аміачний комплекс Розчин з осадом витримують при 60 °C для коагуляції осаду гідроксиду заліза, олова та миш'яку.

Таблиця 2

Осад відфільтровують на фільтр середньої щільності, склянку та фільтр з осадом промивають 6-8 разів гарячим розчином аміаку, розбавленим 1:50, осад розчиняють на фільтрі 25 см гарячої сірчаної кислоти, розведеної 1:4, збираючи розчин у склянку, в якій проводилося осадження. Фільтр 5-7 разів промивають гарячою водою та розчин упарюють до появи білого диму сірчаної кислоти. Після охолодження обполіскують стінки склянки водою і знову випарюють до появи білого диму сірчаної кислоти.

У склянку додають 0,2-0,3 г сірчанокислого гідразину і нагрівають 5-10 хв.

Залишок розчиняють у 35-40 см води, додають 5 см фосфорної кислоти та розчин переносять у мірну колбу місткістю 50 см , розбавляють до мітки водою і перемішують.

Аліквотну частину розчину (10 см ) поміщають у ділильну вирву місткістю 250 см , додають 60 см розчину йодистого калію, 30 см чотирихлористого вуглецю та екстрагують миш'як протягом 2 хв. Органічний шар зливають в іншу ділильну вирву місткістю 100-150 см. , а в першу додають 15 см чотирихлористого вуглецю і повторюють екстракцію ще раз. Об'єднані екстракти промивають протягом 20 з 20 см промивного розчину і зливають органічний шар у третю ділильну лійку місткістю 100-150 см . Потім до органічного шару доливають 15 см. води та реекстрагують миш'як протягом 2 хв. Органічний шар зливають у четверту ділильну вирву місткістю 100-150 см. і повторюють реекстракцію у тих-таки умовах. Водні шари зливають у мірну колбу місткістю 50 см. , додають по краплях розчин марганцевокислого калію до стійкого рожевого забарвлення, яке потім руйнують, додаючи по краплях розчин сірчанокислого гідразину. До одержаного розчину додають 4 см. гідразин-молібдатного розчину і колбу з розчином поміщають у киплячу водяну баню. Через 10-15 хв розчин охолоджують, доливають до мітки водою, перемішують і вимірюють оптичну щільність розчину на фотоелектроколориметрі з червоним світлофільтром у кюветі з товщиною поглинаючого шару 5 см або на спектрофотометрі при 840 нм в кюветі з товщиною

ного досвіду.

3.3.2. Побудова градуювального графіка

У склянки місткістю по 250 см поміщають 0; 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0 та 6,0 см стандартного розчину Б миш'яку, додають по 20 см суміші кислот розчин розбавляють до 150 см водою, додають по 1 см розчину залізоамонійних галунів і далі надходять, як зазначено у п. 3.3.1.

3.4. Обробка результатів

3.4.1. Масову частку миш'яку ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - кількість миш'яку, знайдена за градуювальним графіком, г;

- Маса сплаву, що відповідає аліквотній частині розчину, г.

3.4.2. Розбіжності результатів паралельних визначень не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються ( - Показник збіжності при 3), зазначених у табл.1а.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.4.3. Розбіжності результатів аналізу, отриманих у двох різних лабораторіях, або двох результатів аналізу, отриманих в одній лабораторії, але за різних умов ( - Показник відтворюваності), не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.1а.

3.4.4. Контроль точності результатів аналізу проводять за Державними стандартними зразками олов'яних бронз, що затверджені за ГОСТ 8.315, або методом добавок відповідно до ГОСТ 25086 .

3.4.3, 3.4.4. (Введені додатково, Зм. N 2).