Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 9717.1-82

ГОСТ Р 57376-2016 ГОСТ 193-2015 ГОСТ 27981.5-2015 ГОСТ 27981.2-2015 ГОСТ 27981.1-2015 ГОСТ 13938.11-2014 ГОСТ Р 56240-2014 ГОСТ 859-2014 ГОСТ Р 55685-2013 ГОСТ Р 54922-2012 ГОСТ Р 54310-2011 ГОСТ 31382-2009 ГОСТ Р 52998-2008 ГОСТ 859-2001 ГОСТ 6674.4-96 ГОСТ 6674.3-96 ГОСТ 6674.2-96 ГОСТ 6674.1-96 ГОСТ 4515-93 ГОСТ 28515-97 ГОСТ 17328-78 ГОСТ 614-97 ГОСТ 15527-70 ГОСТ 13938.13-77 ГОСТ 13938.13-93 ГОСТ 1020-77 ГОСТ 5017-2006 ГОСТ 1652.11-77

ГОСТ 1652.11-77 (ІСО 4742-84) Сплави мідно-цинкові. Метод визначення нікелю (зі змінами N 1, 2, 3, 4)

ГОСТ 1652.11-77
(ІСО 4742-84)

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ

Метод ГОСТ 15027.11-77 ГОСТ 493-79 ГОСТ 1953.9-79

ГОСТ 1953.9-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 1953.9-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення кремнію

ГОСТ 23859.2-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 23859.2-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ ЖАРОміцні

Методи визначення кремнію

Bronze fire-re ГОСТ 1953.3-79 ГОСТ 1953.12-79 ГОСТ 1953.6-79 ГОСТ 15027.18-86 ГОСТ 27981.2-88

ГОСТ 27981.2-88 Мідь високої чистоти. Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу


ГОСТ 27981.2-88

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


МЕД ВИСОКОЇ ЧИСТОТИ

Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу< ГОСТ 15027.5-77

ГОСТ 15027.5-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення нікелю (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 15027.5-77

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення нікелю

ГОСТ 1652.12-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення кремнію (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 1652.12-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ

Методи визначення кремнію

Copper-

ГОСТ 15027.8-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 15027.8-77

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення миш'яку

Non-tin ГОСТ 15027.6-77

ГОСТ 15027.6-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 15027.6-77

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення кремнію

ГОСТ 15027.7-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 15027.7-77

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення свинцю

Non-tin bronze.<

ГОСТ 1652.2-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 1652.2-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ

Методи визначення свинцю

Copper-zinc ГОСТ 15027.2-77 ГОСТ 1652.8-77 ГОСТ 1652.3-77 ГОСТ 13938.6-78 ГОСТ 13938.7-78 ГОСТ 13938.1-78 ГОСТ 13938.2-78 ГОСТ 13938.4-78 ГОСТ 13938.8-78

ГОСТ 13938.8-78 Мідь. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 13938.8-78

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МЕДЬ

Методи визначення олова

Copper. Методи для визначення tin


ГОСТ 13938.12-78

ГОСТ 13938.12-78 Мідь. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 13938.12-78

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МЕДЬ

Методи визначення вісмуту

Copper. Методи для визначення bismuth ГОСТ 1953.1-79 ГОСТ 613-79 ГОСТ 9716.2-79 ГОСТ 23912-79 ГОСТ 23859.1-79 ГОСТ 23859.4-79 ГОСТ 1953.2-79 ГОСТ 20068.1-79 ГОСТ 9717.3-82 ГОСТ 9717.1-82 ГОСТ 27981.4-88 ГОСТ 28057-89 ГОСТ 6674.5-96 ГОСТ 23859.11-90 ГОСТ 24978-91 ГОСТ 15027.14-77 ГОСТ 15027.10-77

ГОСТ 15027.10-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 15027.10-77

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення олова

Non-tin bronze.< ГОСТ 1652.6-77

ГОСТ 1652.6-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 1652.6-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ

Методи визначення сурми

Copper-zinc a

ГОСТ 1652.10-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення алюмінію (із Змінами N 1, 2, 3, із Поправкою)

ГОСТ 1652.10-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ

Методи визначення алюміні

ГОСТ 15027.9-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 15027.9-77

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення сурми

Non-tin bronze. ГОСТ 13938.11-78 ГОСТ 18175-78 ГОСТ 13938.3-78 ГОСТ 23859.6-79 ГОСТ 1953.4-79 ГОСТ 1953.8-79

ГОСТ 1953.8-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення алюмінію (із змінами N 1, 2)

ГОСТ 1953.8-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення алюмінію

Tin bronze.
ГОСТ 23859.9-79 ГОСТ 1953.11-79

ГОСТ 1953.11-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 1953.11-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення вісмуту

Tin b
ГОСТ 1953.10-79

ГОСТ 1953.10-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 1953.10-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення сурми

Tin
ГОСТ 23859.5-79

ГОСТ 23859.5-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23859.5-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ ЖАРОміцні

Методи визначення заліза

Bronze fire-resi

ГОСТ 23859.3-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 23859.3-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ ЖАРОміцні

Методи визначення хрому

Bronze fire-resist ГОСТ 1953.14-79

ГОСТ 1953.14-79 Бронзи олов'яні. Метод визначення магнію (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 1953.14-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення магнію

Tin bron
ГОСТ 15027.17-86 ГОСТ 27981.6-88 ГОСТ 27981.1-88 ГОСТ 15027.20-88 ГОСТ 17711-93 ГОСТ 1652.1-77 ГОСТ 15027.13-77 ГОСТ 1652.5-77 ГОСТ 15027.1-77 ГОСТ 1652.13-77 ГОСТ 1652.9-77 ГОСТ 15027.3-77 ГОСТ 13938.9-78 ГОСТ 23859.10-79 ГОСТ 193-79 ГОСТ 20068.2-79 ГОСТ 1953.13-79 ГОСТ 23859.7-79 ГОСТ 9716.1-79 ГОСТ 20068.3-79 ГОСТ 24048-80 ГОСТ 9717.2-82 ГОСТ 15027.15-83 ГОСТ 15027.19-86 ГОСТ 27981.3-88 ГОСТ 20068.4-88 ГОСТ 27981.0-88 ГОСТ 13938.15-88 ГОСТ 6674.0-96

ДЕРЖАВНІ СТАНДАРТИ СПІЛКИ РСР

МЕДЬ

МЕТОДИ СПЕКТРАЛЬНОГО аналізу ГОСТ 9717.1-82-ГОСТ 9717.3-82

Видання офіційне

г -

$

БЗ 10-

ІПК ВИДАВНИЦТВО СТАНДАРТІВ Москва

УДК 669.3:543.42:006.354 Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

мідь

Метод спектрального аналізу за металевими стандартними зразками з фотоелектричної ГОСТ

peiMcipauMc 1 спектру 9717.1-82

Copper. Метод spectral analysis of metal standart spccimcns with photoelectrical registration of spectrum

ОКСТУ 1709

Дата введення 01.07.83

Цей стандарт встановлює мітл спектрального аналізу, але металевим стандартним зразкам (ЗІ) з фотоелектричною реєстрацією спектра в міді марок М0к, Ml до, М06. Ml, М1ф. М2р, МЗр, М2 та М3 за ГОСТ 859 .

Метод заснований на збудженні спектра дуговим розрядом змінного струму з подальшою реєстрацією його оптичним квантомстром.

Метод дозволяє визначати зміст примсссй п інтервалі масових часток:

Визначається елемент Масова частка. %
Сурма 0.001 -0,06
Миш'як 0.001 -0,07
Магній 0,0003-0,007
Олово 0.001 -0,07
Кремній 0,001 -0,007
Вісмут 0,0001-0,01
Срібло 0,002 -0,005

1

1

€> Видавництво стандартів, 1982 €> ІПК Видавництво стандартів, 1997 Перевидання зі Змінами

2-1255

С. 2 ГОСТ 9717.1-82

Нікель

Залізо

Марганець

Свиней

Хром

Цинк

фосфор

0,001 -0.3 0.001 -0.08 0.0003-0.01 0.0005-0.06 0,002 -0,05 0,0008-0,06 0,00! -0.06

Метод характеризується відносним стандартним відхиленням Sf одиничного виміру, наведеним про табл. 1. Таблиця I

Оприлюднений

елемент

Значення $ Г ЯЯЯ шггермлоб масових часток. *
0.0001-0.003 0.003-0,0! 0.01-0.03 0.03-0.1 з ом юс 0.1
Сурма 0.12 0,10 0.08 0.07 _
Миш'як 0,12 0.10 0,08 0.06 -
Маший 0.15 0.12 0,10 0,08 _
Олово 0,10 0.08 0,06 0.05 -
Кремній 0.25 0.20 0.18 0.10 -
Вісмут 0.15 0.10 _ . - -
Срібло 0.07 0.07 - - -
Нікель 0.10 0.10 0.08 0,07 0.07
Залізо 0.12 0.U 0,11 0.09 -
Маргаїї 0.15 0.12 - - -
Свинець 0.14 0.12 0.12 0,10 -
Хром 0.20 0.15 0.14 0.12 -
Цинк 0,25 0.20 0,12 0.10 -
Фосфор 0.12 0,10 0.08 0,06

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за ГОСТ 25086 . Відбір проб для аналізу - за ГОСТ 546 чи ГОСТ 193 . (Змінена редакція, Зм. № I).

1.2 Масову частку елементів визначають із двох паралельних визначень.

1.3. Вимоги безпеки при виконанні аналізів – за ГОСТ 27981.0 .

1.2. 1.3. (Введені додатково, Зм. № 1).

2

ГОСТ 9717.1-82 С. З

2. АПАРАТУРА ТА МАТЕРІАЛИ

Фотоелектричне встановлення (квантометр) гіна ДФС-10М, ДФС-36 або ДФС-56, або МФС-8 або іншого типу.

Генератори типу ГЕУ-1, УГЕ-4 та ін.

Для реєстрації їх навчання лінії миш'яку (234,98 нм) і ліній порівняння (фон 228,3 нм) застосовують фотопомножувачі типу ФЕУ-5, які встановлюють без дзеркал. Для інших ліній елементів та інших ліній порівняння використовують фотопомножувачі типу ФЭУ-4 і фотоелементи Ф-1.

Електроди з міді марок Моб або Ml - за ГОСТ 859 діаметром 7-8 мм, заточені на півсферу або зрізаний конус, з майданчиком діаметром 1,5-1,7 мм.

Електроди з вугілля марки ОСЧ діаметром 6 мм, заточені на півсферу або усічений конус.

Електроди з міді марки Моб або Ml або з вугілля марки ОСЧ у вигляді прутків діаметром 6-7 мм, заточені на півсферу або все-, конус з майданчиком діаметром 1,5-1,7 мм.

Пристрій для заточування вугільних або мідних електродів, наприклад верстат моделі КП-35.

Токарний верстат для заточування СО та аналізованих проб на площину типу ТВ-16.

Стандартні зразки складу міді спектрального аналізу.

Під час проведення аналізу застосовуються СО. внесені до Державного реєстру (ДСО), а також галузеві СО (ОСВ) або стандартні зразки підприємства (СЗП), затверджені в установленому порядку. Допускається використовувати стандартні зразки, сума масових часток атестованих компонентів у яких не відрізняється від суми масових часток компонентів в аналізованій пробі більш ніж удвічі.

Виготовлені на підприємстві СОП за фізико-механічними властивостями (спосіб лиття, обробка) повинні відповідати аналізованим зразкам.

Допускається застосування іншої апаратури, обладнання та матеріалів за умови забезпечення метрологічних характеристик аналізів, що не гірше передбачених цим стандартом.

Тиглі графітові.

Електропіч муфельний з терморегулятором.

3

2'

С. 4 ГОСТ 9717.1-82

Спирт етиловий технічний ректифікований за ГОСТ 18300 . Витрата спирту одне визначення 10 р.

Кислота азотна за ГОСТ 4461 , розведена 1:10.

Вода дистильована за ГОСТ 6709 .

(Змінена редакція, Зм. № 1).

3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ

3.1. Підготовка проб та СО до аналізу має бути однотипною для кожної серії вимірювань. Для проб, відібраних п пиле монолітного шматка масою більше 50 г, застосовують відповідні по масі монолітні С. О. Маса наважок проби і СО повинна різнитися між собою не більше ніж у два рази.

Підготовку проби або ЗІ проводять зачисткою однієї з його граней на площину напилком або металорізальним інструментом (верстатом) без охолоджувальної рідини та мастила. Зачищена поверхня повинна бути плоским майданчиком діаметром не менше 10 мм без раковин, подряпин, тріщин і шлакових включень. Забруднення поверхні не допускається.

Для проб, відібраних у вигляді стрижнів діаметром від 6 до 10 мм, застосовують у вигляді стрижнів діаметром 7-8 мм.

Допускається отримувати стрижні зі стружки, порошку, дроту, тонкого листа, гранул тощо з масою не більше 50 г сплавленням при температурі (1225±25)'С у тиглях з внутрішнім діаметром не менше 7 мм і не більше 15 мм, виготовлених із спектрально-чистого графіту. Сплав витримують у розплавленому стані не більше I хв і охолоджують у тиглі.

Проби та СО (у вигляді стрижнів) заточують на верстаті на усічений конус з майданчиком діаметром 1,5-1,7 мм або на півсферу, або на площину.

Проби та СО очищають від поверхневих забруднень травленням їх у азотній кислоті (1:1), обполіскують дистильованою водою, протирають спиртом і сушать.

(Змінена редакція, Зм. № 1).

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

4.1. Пробу або СО у вигляді монолітного шматка затискають у нижньому затиску штатива і підводять підлогу мідний або вугільний електрод таким чином, щоб відстань від обкривавальної ділянки

4

ГОСТ 9717.1-82 С.5

до краю зразка було не менше плями обшукування (2-5 мм). Допускається використання проб або у вигляді парних стрижнів діаметром 7-8 мм.

Між кінцями електродів, розсунутими на (1,50±0,02) мм, запалюють дугу змінного струму силою 6-8 А, що живиться за допомогою стандартного генератора ГЭУ-1 до квантометра ДФС-10М від мережі (220±5). керування фазовий з фазою підпалу 90*. Час попереднього випалу 10-35 с, час експозиції не більше 120 с. Ширина вхідної щілини 0,02-0,07 мм. Вхідну шель висвітлюють за допомогою растрового конденсора. Від кожного ЗІ та проби отримують не менше двох-трьох вимірювань.

Довжини хвиль аналітичних ліній та ліній порівняння наведені у табл 2 та 3.

Таблиця 2

Визначається мечет Дтііо золки ЛІНІЇ визначається -мсчскта. нм

Довжин" ХВИЛІ. НОШІ

термінмемія. КМ

Сурма 206,838 Фон 228,3
Миш'як 234.984 Фон 228,3
Магній 279,553 Мідь 316,5
Олово 283,999 . 316,5
Кремній 2S8.I58 * 316,5
Вісмут 306,772 * 316,5
Срібло 338,289 • 316.5
Нікель 341,476 * 316,5
Залізо 371.994 • 316.5
Марганець 403,075 . 316,5
Свинець 405,782 . 316,5
Хром 425,434 • 316.5
Цинк 472,222 . 316.5

Таблиця 3

Визначається елемент Довжила хвилі лінії-меменгу. визначається на приладі, ім
ДФС-.Ч МФС-8
Вісмут 306,772 306,772
Залізо 302,064 259,940
Кремній 288,158 251,611
Магній 279,553 280,270
Марганець 403,076 293,344

С. 6 ГОСТ 9717.1-82

Продовження таблиці 3 Д шнл повні лінії Attumra, що визначається до"

Визначається еяємекх приладі, нм
ДФС-М МФС-8
Миш'як 234,984 234,984
Нікель 341,477 341.477
Олово 317,505 317.505
Свинець 405,782 283,307
Срібло 338,289 338.28У
Сурма 259,809 217,588
фосфор 253,339 253,399
Хром 425,434 267,799
Цинк 472,216 334,505

Допускається застосування інших аналітичних ліній та ліній порівняння за умови, що вони забезпечують метрологічні характеристики аналізу та нижні межі визначених концентрацій, що відповідають вимогам цього стандарту.

(Змінена редакція, І*м. >b I).

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Градуювальні графіки згроять в координатах і-! g З або п-З, де масова частка визначається елемента в СО;

п - показання вихідного вимірювального приладу, пропорційні логарифму відносної інтенсивності ліній визначається елемента та лінії порівняння (фон або мідь).

Основний метод для побудови графіків - метод «трьох еталонів* Допускається застосування інших методів побудови графіка, наприклад, метод твердого градуювального графіка, метод контрольного еталона або рівняння цих графіків при обробці на ЕОМ.

5.2. Масову частку визначених елементів у пробі знаходять за градуювальним графіком за значенням л, обчисленим за двома (трьома) вимірами л.

5.3. За результат аналізу приймають середнє арифметичне результати двох паралельних визначень, якщо розбіжність

6

ГОСТ 9717.1-82 С. 7

між ними за довірчої ймовірності Р-0,95 не перевищує величини, розрахованої за формулою

rf,-2.77j? S r ,

де X - середнє арифметичне двох паралельних визначень, %; S r - Відносне стандартне відхилення.

Співали розбіжність перевищує, аналіз повторюють з нових навсок тієї ж проби. У разі повторної розбіжності аналізують нову пробу.

5.4. Відтворюваність результатів первинного та повторного аналізів вважають задовільною, якщо розбіжність результатів двох аналізів не перевищує величини, розрахованої за фор-

5.5. Контроль точності результатів аналізу - за ГОСТ 25086 за стандартними зразками складу міді періодично не рідше одного разу на квартал.

Розд.5. (Змінена редакція, Зм. № 1).

7

С. 8 ГОСТ 9717.1-82

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії

СРСР

РОЗРОБНИКИ

А. М. Ритіков, А. А. Немолрук , М. Б. Таубкін . М. І. Бурмістров , І. А. Воробйова

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 24 березня 1982 р. № 1199

3. ВЗАМІН ГОСТ 9717.1-75

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Найімсіолаїс НТД. на який лик» посилання Номер пункту
ГОСТ 193-79 II
ГОСТ 546-88 11
ГОСТ 859-78 Резл.2
ГОСТ 4461-77 Розд 2
ГОСТ 6709-72 Розд.2
ГОСТ 18300-87 Розд. 2
ГОСТ 25086-87 1-1. 5.5
ГОСТ 27981.0-88 1.3

5. Обмеження строку дії знялого Постановою Держстандарту від 03.11.92 № 1481

6. ПЕРЕВИД\НІ (травень 1997 р.) зі Зміною N? 1, затвердженим у листопаді 1992 р. (ІВД 2-93)