ГОСТ 9717.1-82
ГОСТ 1652.11-77 (ІСО 4742-84) Сплави мідно-цинкові. Метод визначення нікелю (зі змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 1652.11-77
(ІСО 4742-84)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ
Метод
ГОСТ 15027.11-77 ГОСТ 493-79 ГОСТ 1953.9-79ГОСТ 1953.9-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 1953.9-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення кремнію
ГОСТ 23859.2-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 23859.2-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ ЖАРОміцні
Методи визначення кремнію
Bronze fire-re
ГОСТ 1953.3-79 ГОСТ 1953.12-79 ГОСТ 1953.6-79 ГОСТ 15027.18-86 ГОСТ 27981.2-88ГОСТ 27981.2-88 Мідь високої чистоти. Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу
ГОСТ 27981.2-88
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
МЕД ВИСОКОЇ ЧИСТОТИ
Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу<
ГОСТ 15027.5-77ГОСТ 15027.5-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення нікелю (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 15027.5-77
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення нікелю
ГОСТ 1652.12-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення кремнію (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 1652.12-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ
Методи визначення кремнію
Copper-
ГОСТ 15027.8-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15027.8-77
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення миш'яку
Non-tin
ГОСТ 15027.6-77ГОСТ 15027.6-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 15027.6-77
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ Методи визначення свинцю Non-tin bronze.< ГОСТ 1652.2-77 СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ Методи визначення свинцю Copper-zinc МЕДЬ Методи визначення олова Copper. Методи для визначення tin МЕДЬ Методи визначення вісмуту Copper. Методи для визначення bismuth МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ Методи визначення олова Non-tin bronze.< ГОСТ 1652.6-77 СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ Методи визначення сурми Copper-zinc a ГОСТ 1652.10-77 СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ Методи визначення алюміні МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ Методи визначення сурми Non-tin bronze. ГОСТ 1953.8-79 МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ГОСТ 1953.11-79 Методи визначення заліза Bronze fire-resi Методи визначення хрому Bronze fire-resist ГОСТ 1953.14-79
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення кремнію
ГОСТ 15027.7-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 15027.7-77
Група В59ГОСТ 1652.2-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2, 3)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ 13938.8-78 Мідь. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 13938.8-78
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 13938.12-78
ГОСТ 13938.12-78 Мідь. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 13938.12-78
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТГОСТ 15027.10-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 15027.10-77
Група В59ГОСТ 1652.6-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2, 3)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ 1652.10-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення алюмінію (із Змінами N 1, 2, 3, із Поправкою)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ 15027.9-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 15027.9-77
Група В59
ГОСТ 13938.11-78
ГОСТ 18175-78
ГОСТ 13938.3-78
ГОСТ 23859.6-79
ГОСТ 1953.4-79
ГОСТ 1953.8-79
ГОСТ 1953.8-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення алюмінію (із змінами N 1, 2)
Група В59
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення алюмінію
Tin bronze.ГОСТ 1953.11-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення вісмуту
Tin bГОСТ 1953.10-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 1953.10-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення сурми
TinГОСТ 23859.5-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23859.5-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ ЖАРОміцніГОСТ 23859.3-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 23859.3-79
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ ЖАРОміцніГОСТ 1953.14-79 Бронзи олов'яні. Метод визначення магнію (зі змінами N 1, 2)
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення магнію
Tin bron
ДЕРЖАВНІ СТАНДАРТИ СПІЛКИ РСР
МЕДЬ
МЕТОДИ СПЕКТРАЛЬНОГО аналізу
Видання офіційне
г -
$
БЗ 10-
ІПК ВИДАВНИЦТВО СТАНДАРТІВ Москва
УДК 669.3:543.42:006.354 Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
мідь
Метод спектрального аналізу за металевими стандартними зразками з фотоелектричної ГОСТ
peiMcipauMc 1 спектру 9717.1-82
Copper. Метод spectral analysis of metal standart spccimcns with photoelectrical registration of spectrum
ОКСТУ 1709
Дата введення 01.07.83
Цей стандарт встановлює мітл спектрального аналізу, але металевим стандартним зразкам (ЗІ) з фотоелектричною реєстрацією спектра в міді марок М0к, Ml до, М06. Ml, М1ф. М2р, МЗр, М2 та М3 за
Метод заснований на збудженні спектра дуговим розрядом змінного струму з подальшою реєстрацією його оптичним квантомстром.
Метод дозволяє визначати зміст примсссй п інтервалі масових часток:
| Визначається елемент | Масова частка. % |
| Сурма | 0.001 -0,06 |
| Миш'як | 0.001 -0,07 |
| Магній | 0,0003-0,007 |
| Олово | 0.001 -0,07 |
| Кремній | 0,001 -0,007 |
| Вісмут | 0,0001-0,01 |
| Срібло | 0,002 -0,005 |
1
1
€> Видавництво стандартів, 1982 €> ІПК Видавництво стандартів, 1997 Перевидання зі Змінами
2-1255
С. 2
Нікель
Залізо
Марганець
Свиней
Хром
Цинк
фосфор
0,001 -0.3 0.001 -0.08 0.0003-0.01 0.0005-0.06 0,002 -0,05 0,0008-0,06 0,00! -0.06
Метод характеризується відносним стандартним відхиленням Sf одиничного виміру, наведеним про табл. 1. Таблиця I
Оприлюднений елемент | Значення $ Г ЯЯЯ шггермлоб масових часток. * | ||||
| 0.0001-0.003 | 0.003-0,0! | 0.01-0.03 | 0.03-0.1 | з ом юс 0.1 | |
| Сурма | 0.12 | 0,10 | 0.08 | 0.07 | _ |
| Миш'як | 0,12 | 0.10 | 0,08 | 0.06 | - |
| Маший | 0.15 | 0.12 | 0,10 | 0,08 | _ |
| Олово | 0,10 | 0.08 | 0,06 | 0.05 | - |
| Кремній | 0.25 | 0.20 | 0.18 | 0.10 | - |
| Вісмут | 0.15 | 0.10 | _ | . - | - |
| Срібло | 0.07 | 0.07 | - | - | - |
| Нікель | 0.10 | 0.10 | 0.08 | 0,07 | 0.07 |
| Залізо | 0.12 | 0.U | 0,11 | 0.09 | - |
| Маргаїї | 0.15 | 0.12 | - | - | - |
| Свинець | 0.14 | 0.12 | 0.12 | 0,10 | - |
| Хром | 0.20 | 0.15 | 0.14 | 0.12 | - |
| Цинк | 0,25 | 0.20 | 0,12 | 0.10 | - |
| Фосфор | 0.12 | 0,10 | 0.08 | 0,06 | ■ |
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
1.2 Масову частку елементів визначають із двох паралельних визначень.
1.3. Вимоги безпеки при виконанні аналізів – за
1.2. 1.3. (Введені додатково, Зм. № 1).
2
ГОСТ 9717.1-82 С. З
2. АПАРАТУРА ТА МАТЕРІАЛИ
Фотоелектричне встановлення (квантометр) гіна ДФС-10М, ДФС-36 або ДФС-56, або МФС-8 або іншого типу.
Генератори типу ГЕУ-1, УГЕ-4 та ін.
Для реєстрації їх навчання лінії миш'яку (234,98 нм) і ліній порівняння (фон 228,3 нм) застосовують фотопомножувачі типу ФЕУ-5, які встановлюють без дзеркал. Для інших ліній елементів та інших ліній порівняння використовують фотопомножувачі типу ФЭУ-4 і фотоелементи Ф-1.
Електроди з міді марок Моб або Ml - за
Електроди з вугілля марки ОСЧ діаметром 6 мм, заточені на півсферу або усічений конус.
Електроди з міді марки Моб або Ml або з вугілля марки ОСЧ у вигляді прутків діаметром 6-7 мм, заточені на півсферу або все-, конус з майданчиком діаметром 1,5-1,7 мм.
Пристрій для заточування вугільних або мідних електродів, наприклад верстат моделі КП-35.
Токарний верстат для заточування СО та аналізованих проб на площину типу ТВ-16.
Стандартні зразки складу міді спектрального аналізу.
Під час проведення аналізу застосовуються СО. внесені до Державного реєстру (ДСО), а також галузеві СО (ОСВ) або стандартні зразки підприємства (СЗП), затверджені в установленому порядку. Допускається використовувати стандартні зразки, сума масових часток атестованих компонентів у яких не відрізняється від суми масових часток компонентів в аналізованій пробі більш ніж удвічі.
Виготовлені на підприємстві СОП за фізико-механічними властивостями (спосіб лиття, обробка) повинні відповідати аналізованим зразкам.
Допускається застосування іншої апаратури, обладнання та матеріалів за умови забезпечення метрологічних характеристик аналізів, що не гірше передбачених цим стандартом.
Тиглі графітові.
Електропіч муфельний з терморегулятором.
3
2'
С. 4
Спирт етиловий технічний ректифікований за
Кислота азотна за
Вода дистильована за
(Змінена редакція, Зм. № 1).
3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ
3.1. Підготовка проб та СО до аналізу має бути однотипною для кожної серії вимірювань. Для проб, відібраних п пиле монолітного шматка масою більше 50 г, застосовують відповідні по масі монолітні
Підготовку проби або ЗІ проводять зачисткою однієї з його граней на площину напилком або металорізальним інструментом (верстатом) без охолоджувальної рідини та мастила. Зачищена поверхня повинна бути плоским майданчиком діаметром не менше 10 мм без раковин, подряпин, тріщин і шлакових включень. Забруднення поверхні не допускається.
Для проб, відібраних у вигляді стрижнів діаметром від 6 до 10 мм, застосовують у вигляді стрижнів діаметром 7-8 мм.
Допускається отримувати стрижні зі стружки, порошку, дроту, тонкого листа, гранул
Проби та СО (у вигляді стрижнів) заточують на верстаті на усічений конус з майданчиком діаметром 1,5-1,7 мм або на півсферу, або на площину.
Проби та СО очищають від поверхневих забруднень травленням їх у азотній кислоті (1:1), обполіскують дистильованою водою, протирають спиртом і сушать.
(Змінена редакція, Зм. № 1).
4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
4.1. Пробу або СО у вигляді монолітного шматка затискають у нижньому затиску штатива і підводять підлогу мідний або вугільний електрод таким чином, щоб відстань від обкривавальної ділянки
4
ГОСТ 9717.1-82 С.5
до краю зразка було не менше плями обшукування (2-5 мм). Допускається використання проб або у вигляді парних стрижнів діаметром 7-8 мм.
Між кінцями електродів, розсунутими на (1,50±0,02) мм, запалюють дугу змінного струму силою 6-8 А, що живиться за допомогою стандартного генератора ГЭУ-1 до квантометра ДФС-10М від мережі (220±5). керування фазовий з фазою підпалу 90*. Час попереднього випалу 10-35 с, час експозиції не більше 120 с. Ширина вхідної щілини 0,02-0,07 мм. Вхідну шель висвітлюють за допомогою растрового конденсора. Від кожного ЗІ та проби отримують не менше двох-трьох вимірювань.
Довжини хвиль аналітичних ліній та ліній порівняння наведені у табл 2 та 3.
Таблиця 2
| Визначається мечет | Дтііо золки ЛІНІЇ визначається -мсчскта. нм | Довжин" ХВИЛІ. НОШІ термінмемія. КМ |
| Сурма | 206,838 | Фон 228,3 |
| Миш'як | 234.984 | Фон 228,3 |
| Магній | 279,553 | Мідь 316,5 |
| Олово | 283,999 | . 316,5 |
| Кремній | 2S8.I58 | * 316,5 |
| Вісмут | 306,772 | * 316,5 |
| Срібло | 338,289 | • 316.5 |
| Нікель | 341,476 | * 316,5 |
| Залізо | 371.994 | • 316.5 |
| Марганець | 403,075 | . 316,5 |
| Свинець | 405,782 | . 316,5 |
| Хром | 425,434 | • 316.5 |
| Цинк | 472,222 | . 316.5 |
Таблиця 3
| Визначається елемент | Довжила хвилі лінії-меменгу. визначається на приладі, ім | |
| ДФС-.Ч | МФС-8 | |
| Вісмут | 306,772 | 306,772 |
| Залізо | 302,064 | 259,940 |
| Кремній | 288,158 | 251,611 |
| Магній | 279,553 | 280,270 |
| Марганець | 403,076 | 293,344 |
С. 6
Продовження таблиці 3 Д шнл повні лінії Attumra, що визначається до"
| Визначається еяємекх | приладі, нм | |
| ДФС-М | МФС-8 | |
| Миш'як | 234,984 | 234,984 |
| Нікель | 341,477 | 341.477 |
| Олово | 317,505 | 317.505 |
| Свинець | 405,782 | 283,307 |
| Срібло | 338,289 | 338.28У |
| Сурма | 259,809 | 217,588 |
| фосфор | 253,339 | 253,399 |
| Хром | 425,434 | 267,799 |
| Цинк | 472,216 | 334,505 |
Допускається застосування інших аналітичних ліній та ліній порівняння за умови, що вони забезпечують метрологічні характеристики аналізу та нижні межі визначених концентрацій, що відповідають вимогам цього стандарту.
(Змінена редакція, І*м. >b I).
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Градуювальні графіки згроять в координатах і-! g З або п-З, де масова частка визначається елемента в СО;
п - показання вихідного вимірювального приладу, пропорційні логарифму відносної інтенсивності ліній визначається елемента та лінії порівняння (фон або мідь).
Основний метод для побудови графіків - метод «трьох еталонів* Допускається застосування інших методів побудови графіка, наприклад, метод твердого градуювального графіка, метод контрольного еталона або рівняння цих графіків при обробці на ЕОМ.
5.2. Масову частку визначених елементів у пробі знаходять за градуювальним графіком за значенням л, обчисленим за двома (трьома) вимірами л.
5.3. За результат аналізу приймають середнє арифметичне результати двох паралельних визначень, якщо розбіжність
6
ГОСТ 9717.1-82 С. 7
між ними за довірчої ймовірності Р-0,95 не перевищує величини, розрахованої за формулою
rf,-2.77j? S r ,
де X - середнє арифметичне двох паралельних визначень, %; S r - Відносне стандартне відхилення.
Співали розбіжність перевищує, аналіз повторюють з нових навсок тієї ж проби. У разі повторної розбіжності аналізують нову пробу.
5.4. Відтворюваність результатів первинного та повторного аналізів вважають задовільною, якщо розбіжність результатів двох аналізів не перевищує величини, розрахованої за фор-
5.5. Контроль точності результатів аналізу - за
Розд.5. (Змінена редакція, Зм. № 1).
7
С. 8
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії
СРСР
РОЗРОБНИКИ
А. М. Ритіков,
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 24 березня 1982 р. № 1199
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
| Найімсіолаїс НТД. на який лик» посилання | Номер пункту |
| ГОСТ 193-79 | II |
| ГОСТ 546-88 | 11 |
| ГОСТ 859-78 | Резл.2 |
| ГОСТ 4461-77 | Розд 2 |
| ГОСТ 6709-72 | Розд.2 |
| ГОСТ 18300-87 | Розд. 2 |
| ГОСТ 25086-87 | 1-1. 5.5 |
| ГОСТ 27981.0-88 | 1.3 |
5. Обмеження строку дії знялого Постановою Держстандарту
6. ПЕРЕВИД\НІ (травень 1997 р.) зі Зміною N? 1, затвердженим у листопаді 1992 р. (ІВД 2-93)