Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 4515-93

ГОСТ Р 57376-2016 ГОСТ 193-2015 ГОСТ 27981.5-2015 ГОСТ 27981.2-2015 ГОСТ 27981.1-2015 ГОСТ 13938.11-2014 ГОСТ Р 56240-2014 ГОСТ 859-2014 ГОСТ Р 55685-2013 ГОСТ Р 54922-2012 ГОСТ Р 54310-2011 ГОСТ 31382-2009 ГОСТ Р 52998-2008 ГОСТ 859-2001 ГОСТ 6674.4-96 ГОСТ 6674.3-96 ГОСТ 6674.2-96 ГОСТ 6674.1-96 ГОСТ 4515-93 ГОСТ 28515-97 ГОСТ 17328-78 ГОСТ 614-97 ГОСТ 15527-70 ГОСТ 13938.13-77 ГОСТ 13938.13-93 ГОСТ 1020-77 ГОСТ 5017-2006 ГОСТ 1652.11-77

ГОСТ 1652.11-77 (ІСО 4742-84) Сплави мідно-цинкові. Метод визначення нікелю (зі змінами N 1, 2, 3, 4)

ГОСТ 1652.11-77
(ІСО 4742-84)

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ

Метод ГОСТ 15027.11-77 ГОСТ 493-79 ГОСТ 1953.9-79

ГОСТ 1953.9-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 1953.9-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення кремнію

ГОСТ 23859.2-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 23859.2-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ ЖАРОміцні

Методи визначення кремнію

Bronze fire-re ГОСТ 1953.3-79 ГОСТ 1953.12-79 ГОСТ 1953.6-79 ГОСТ 15027.18-86 ГОСТ 27981.2-88

ГОСТ 27981.2-88 Мідь високої чистоти. Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу


ГОСТ 27981.2-88

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


МЕД ВИСОКОЇ ЧИСТОТИ

Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу< ГОСТ 15027.5-77

ГОСТ 15027.5-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення нікелю (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 15027.5-77

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення нікелю

ГОСТ 1652.12-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення кремнію (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 1652.12-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ

Методи визначення кремнію

Copper-

ГОСТ 15027.8-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 15027.8-77

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення миш'яку

Non-tin ГОСТ 15027.6-77

ГОСТ 15027.6-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 15027.6-77

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення кремнію

ГОСТ 15027.7-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 15027.7-77

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення свинцю

Non-tin bronze.<

ГОСТ 1652.2-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 1652.2-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ

Методи визначення свинцю

Copper-zinc ГОСТ 15027.2-77 ГОСТ 1652.8-77 ГОСТ 1652.3-77 ГОСТ 13938.6-78 ГОСТ 13938.7-78 ГОСТ 13938.1-78 ГОСТ 13938.2-78 ГОСТ 13938.4-78 ГОСТ 13938.8-78

ГОСТ 13938.8-78 Мідь. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 13938.8-78

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МЕДЬ

Методи визначення олова

Copper. Методи для визначення tin


ГОСТ 13938.12-78

ГОСТ 13938.12-78 Мідь. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 13938.12-78

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МЕДЬ

Методи визначення вісмуту

Copper. Методи для визначення bismuth ГОСТ 1953.1-79 ГОСТ 613-79 ГОСТ 9716.2-79 ГОСТ 23912-79 ГОСТ 23859.1-79 ГОСТ 23859.4-79 ГОСТ 1953.2-79 ГОСТ 20068.1-79 ГОСТ 9717.3-82 ГОСТ 9717.1-82 ГОСТ 27981.4-88 ГОСТ 28057-89 ГОСТ 6674.5-96 ГОСТ 23859.11-90 ГОСТ 24978-91 ГОСТ 15027.14-77 ГОСТ 15027.10-77

ГОСТ 15027.10-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 15027.10-77

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення олова

Non-tin bronze.< ГОСТ 1652.6-77

ГОСТ 1652.6-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 1652.6-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ

Методи визначення сурми

Copper-zinc a

ГОСТ 1652.10-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення алюмінію (із Змінами N 1, 2, 3, із Поправкою)

ГОСТ 1652.10-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ

Методи визначення алюміні

ГОСТ 15027.9-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 15027.9-77

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ

Методи визначення сурми

Non-tin bronze. ГОСТ 13938.11-78 ГОСТ 18175-78 ГОСТ 13938.3-78 ГОСТ 23859.6-79 ГОСТ 1953.4-79 ГОСТ 1953.8-79

ГОСТ 1953.8-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення алюмінію (із змінами N 1, 2)

ГОСТ 1953.8-79

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення алюмінію

Tin bronze.
ГОСТ 23859.9-79 ГОСТ 1953.11-79

ГОСТ 1953.11-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 1953.11-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення вісмуту

Tin b
ГОСТ 1953.10-79

ГОСТ 1953.10-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 1953.10-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення сурми

Tin
ГОСТ 23859.5-79

ГОСТ 23859.5-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 23859.5-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ ЖАРОміцні

Методи визначення заліза

Bronze fire-resi

ГОСТ 23859.3-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 23859.3-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


БРОНЗИ ЖАРОміцні

Методи визначення хрому

Bronze fire-resist ГОСТ 1953.14-79

ГОСТ 1953.14-79 Бронзи олов'яні. Метод визначення магнію (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 1953.14-79

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БРОНЗИ олов'яні

Методи визначення магнію

Tin bron
ГОСТ 15027.17-86 ГОСТ 27981.6-88 ГОСТ 27981.1-88 ГОСТ 15027.20-88 ГОСТ 17711-93 ГОСТ 1652.1-77 ГОСТ 15027.13-77 ГОСТ 1652.5-77 ГОСТ 15027.1-77 ГОСТ 1652.13-77 ГОСТ 1652.9-77 ГОСТ 15027.3-77 ГОСТ 13938.9-78 ГОСТ 23859.10-79 ГОСТ 193-79 ГОСТ 20068.2-79 ГОСТ 1953.13-79 ГОСТ 23859.7-79 ГОСТ 9716.1-79 ГОСТ 20068.3-79 ГОСТ 24048-80 ГОСТ 9717.2-82 ГОСТ 15027.15-83 ГОСТ 15027.19-86 ГОСТ 27981.3-88 ГОСТ 20068.4-88 ГОСТ 27981.0-88 ГОСТ 13938.15-88 ГОСТ 6674.0-96

ГОСТ 4515-93 Сплави мідно-фосфористі. Технічні умови


ГОСТ 4515-93

Група В51


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СПЛАВИ МЕДНО-ФОСФОРИСТІ

Технічні умови

Copper phosphorous alloys. Specifications


ОКП 17 1441
ГКС 77.120.30

Дата введення 1997-01-01


Передмова

1. РОЗРОБЛЕН Донецьким державним інститутом кольорових металів

ВНЕСЕН Держстандартом України

2. ПРИЙНЯТЬ Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 3-93 від 17.02.93)

За ухвалення проголосували:

Найменування держави
Найменування національного органу зі стандартизації
республіка Арменія Армдержстандарт
Республіка Білорусь Держстандарт Білорусі
Республіка Казахстан
Держстандарт Республіки Казахстан
Республіка Молдова Молдовастандарт
російська Федерація Держстандарт Росії
Туркменістан Головна державна інспекція Туркменістану
Республіка Узбекистан Узгосстандарт
Україна Держстандарт України

3. Постановою Комітету Російської Федерації зі стандартизації, метрології та сертифікації від 20.02.96 N 87 міждержавний стандарт ГОСТ 4515-93 введено в дію безпосередньо як державний стандарт Російської Федерації з 1 січня 1997 р.

4. ВЗАМІН ГОСТ 4515–81

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ


ПОСИЛУВАЛЬНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Позначення НТД, на який дано посилання
Номер пункту
ГОСТ 166-89
3.2
ГОСТ 427-75
3.2
ГОСТ 859-78
1.4
ГОСТ 2991-85
4.5, 4.6
ГОСТ 3560-73
4.5
ГОСТ 6674.1-74
3.4
ГОСТ 6674.2-74 *
3.4
ГОСТ 6674.3-74 *
3.4
ГОСТ 6674.4-74
3.4
ГОСТ 8655-75
1.4
ГОСТ 14192-96
4.5
ГОСТ 21399-75
4.5
ГОСТ 21650-76
4.5
ГОСТ 24597-81
4.5
ГОСТ 24634-81
4.5

________________
* На території Російської Федерації діють ГОСТ 6674.2-96 та ГОСТ 6674.3-96, відповідно. Тут і надалі. - Примітка виробника бази даних.


Цей стандарт поширюється на мідно-фосфористі сплави, що застосовуються у виробництві сплавів кольорових металів та виробів з них, що виготовляються для потреб народного господарства та для експорту.

1. Технічні вимоги

1.1. Мідно-фосфористі сплави виготовляють відповідно до вимог цього стандарту з технологічної інструкції, затвердженої в установленому порядку.

1.2. Марки та хімічний склад мідно-фосфористих сплавів повинні відповідати зазначеним у таблиці.


Таблиця

Марка сплаву Код ОКП Масова частка, %
основних компонентів домішок, не більше
фосфору мідь+фосфор, не менше
вісмуту сурми заліза
МФ10
17 3325 1011 9,5-11,0 99,8 0,002 0,002 -
МФ9
17 3325 2011 8,0-9,5 99,5 0,005 0,100 0,15

1.3. Масову частку вісмуту, сурми та заліза визначають на вимогу споживача.

1.4. Сплав марки МФ10 виготовляють із міді за ГОСТ 859 * з масовою часткою міді не менше 99,9% та червоного технічного фосфору за ГОСТ 8655 .
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 859-2001 . - Примітка виробника бази даних.

1.5. Сплави виготовляють у вигляді габаритних плиток розмірів (370±10) ГОСТ 4515-93 Сплави мідно-фосфористі. Технічні умови (215±10) ГОСТ 4515-93 Сплави мідно-фосфористі. Технічні умови (30±5) мм.

Плитка розділена пережимами на 40 часток.

Затоки деяких перетискань на окремих плитках (до 10% плиток у партії) не є ознакою бракувань.

1.6. За узгодженням виробника зі споживачем допускається виготовлення сплавів у вигляді смуги (стрічки) товщиною від 0,3 мм до 1,2 мм та прутків за узгодженими розмірами.

1.7. Поверхня плиток повинна мати сторонніх включень.

1.8. Метал у зламі плиток повинен мати однорідну будову та не містити шлакових та інших сторонніх включень.

Приклад умовного позначення плитки із сплаву марки МФ9:

ПлМФ9 ГОСТ 4515-93

2. Правила приймання

2.1. Сплави висувають до приймання партіями. Партія повинна складатися з плиток (смуг) однієї марки сплаву та однієї плавки.

Наявність пайових частин плитки (до 10% маси партії) не є бракувальною ознакою.

Результати приймальних випробувань відображають у супровідному документі про якість продукції, в якому вказують:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

марку металу;

масу партії;

номер плавки;

номер партії;

результати хімічного аналізу;

позначення цього стандарту.

2.2. Контроль якості поверхні проводять на всіх або не менш як двадцяти плитках від партії.

2.3. Для контролю хімічного складу, розмірів та якості зламу відбирають не менше трьох плиток (смуг) від партії.

Для контролю хімічного складу для підприємства-виробника допускається відбір проб кожного ковша рідкого металу.

2.4. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним показником щодо нього проводять повторне випробування на подвійній вибірці, відібраної від тієї партії.

Результати повторного випробування поширюються всю партію.

3. Методи випробувань

3.1. Контроль якості поверхні, зламу та маси окремої плитки (смуги, прутка) проводять візуально.

3.2. Контроль розмірів проводять універсальним вимірювальним інструментом за ГОСТ 166 та ГОСТ 427 .

3.3. Для визначення хімічного складу від кожної відібраної плитки беруть пробу свердлінням з подрібненням; від кожної відібраної тонкої смуги (стрічки) – подрібненням.

Свердління проводять свердлом діаметром 10-20 мм, без застосування мастила, з мінімально можливою швидкістю, у п'яти точках: у середині та чотирьох точках по діагоналі на відстані від ГОСТ 4515-93 Сплави мідно-фосфористі. Технічні умови до ГОСТ 4515-93 Сплави мідно-фосфористі. Технічні умови діагоналі з кута. Місця входу та виходу свердла попередньо зачищають на глибину не менше 0,5 мм.

Отриману об'єднану пробу обробляють магнітом, перемішують, при необхідності скорочують та використовують для хімічного аналізу.

3.4. Хімічний склад визначають за ГОСТ 6674.1 * - ГОСТ 6674.4 *. Допускається застосовувати інші методи визначення хімічного складу, якщо вони точно не поступаються зазначеним у стандарті.
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 6674.1-96 та ГОСТ 6674.4-96, відповідно. Тут і надалі. - Примітка виробника бази даних.

У разі виникнення розбіжностей щодо оцінки хімічного складу визначення проводять за ГОСТ 6674 .1 — ГОСТ 6674 .4.

4. Маркування, упаковка, транспортування та зберігання

4.1. На кожній плитці мають бути нанесені:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

номер плавки;

кольорове маркування.

4.2. Кольорове маркування наносять фарбою, що не змивається, по всій довжині плитки і пайових частин у вигляді смуг для сплавів марок:

МФ10 - білої (тільки для експорту);

МФ9 - чорний.

4.3. Плитки транспортують транспортом усіх видів у критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті кожного виду.

4.4. Зберігання проводять у критих приміщеннях за умов, що виключають попадання вологи.

4.5. Плитки транспортують транспортними пакетами відповідно до вимог ГОСТ 21399 та ГОСТ 24597 або способами, узгодженими із споживачем. Пакет повинен складатися з плиток (смуг, прутків) однієї марки та однієї плавки. Відсутність товарного знака на окремих плитках у пакеті не є ознакою бракування.

Маса та габаритні розміри пакета повинні відповідати вимогам ГОСТ 24597 .

Пакети обв'язують смугами сталевої пакувальної стрічки за ГОСТ 3560 , натягнутими та скріпленими в замок. Вільний кінець стрічки у поясі зрізають під кутом 90°. Довжина вільного кінця після обрізки не повинна перевищувати 50 мм.

Дозволяється застосовувати інші засоби скріплення плиток у пакетах, що відповідають вимогам ГОСТ 21650 .

На боці пакету до засобу пакетування дротом діаметром не менше 1,5 мм кріпиться металевий або дерев'яний ярлик із зазначенням транспортного маркування за ГОСТ 14192 .

На експорт плитки транспортують упакованими згідно з ГОСТ 24634 до ящиків типу III згідно з ГОСТ 2991 .

4.6. Стрічки (смуги) упаковують у дерев'яні ящики за ГОСТ 2991 , у кожну з яких вкладають документ відповідно до вимог п. 2.1 і на кожну з яких приклеюють бирку, на якій вказують:

товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення металу;

номер партії;

позначення цього стандарту.