Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 11930.10-79

ГОСТ Р ІСО 15353-2014 ГОСТ Р 55080-2012 ГОСТ Р ІСО 16962-2012 ГОСТ Р ІСО 10153-2011 ГОСТ Р ІСО 10280-2010 ГОСТ Р ІСО 4940-2010 ГОСТ Р ІСО 4943-2010 ДСТУ ISO 14284-2009 ДСТУ ISO 9686-2009 ГОСТ Р ІСО 13899-2-2009 ГОСТ 18895-97 ГОСТ 12361-2002 ГОСТ 12359-99 ГОСТ 12358-2002 ГОСТ 12351-2003 ГОСТ 12345-2001 ГОСТ 12344-88 ГОСТ 12350-78

ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН

ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 12354-81

Група В39

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78

ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)

ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363-79

ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)

ГОСТ 12363-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення се

ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)

ГОСТ 12360-82

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83

ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)


Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИ

ГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію


ГОСТ 12357-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення алюмінію
<
ГОСТ 12364-84

ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію

ГОСТ 12364-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення церію

Steels alloyed ГОСТ 29117-91 ГОСТ 12347-77 ГОСТ 12355-78

ГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)

ГОСТ 12355-78

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Мето

ГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)

ГОСТ 12362-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАН

ГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 12352-81

Група В39


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення нік
ГОСТ Р 51056-97 ГОСТ Р 51927-2002 ГОСТ Р 51928-2002 ГОСТ 12356-81 ГОСТ Р ІСО 13898-1-2006 ГОСТ Р ІСО 13898-3-2007 ДСТУ ISO 13898-4-2007 ГОСТ Р ІСО 13898-2-2006 ГОСТ Р 52521-2006 ГОСТ Р 52519-2006 ГОСТ Р 52520-2006 ГОСТ Р 52518-2006 ГОСТ 1429.14-2004 ГОСТ 24903-81 ГОСТ 22662-77 ГОСТ 6012-2011 ГОСТ 25283-93 ГОСТ 18318-94 ГОСТ 29006-91 ГОСТ 16412.4-91 ГОСТ 16412.7-91

ГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю


ГОСТ 16412.7-91

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ

Методи визначення вуглецю

Iron powder.
Методи для ви
ГОСТ 2171-90 ГОСТ 23401-90 ГОСТ 30642-99 ГОСТ 25698-98 ГОСТ 30550-98 ГОСТ 18898-89 ГОСТ 26849-86 ГОСТ 26876-86 ГОСТ 26239.5-84 ГОСТ 26239.7-84 ГОСТ 26239.3-84

ГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)


ГОСТ 26239.3-84

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ 12226-80 ГОСТ 23402-78 ГОСТ 1429.9-77 ГОСТ 1429.3-77 ГОСТ 1429.5-77 ГОСТ 19014.3-73 ГОСТ 19014.1-73 ГОСТ 17235-71 ГОСТ 16412.5-91 ГОСТ 29012-91 ГОСТ 26528-98 ГОСТ 18897-98 ГОСТ 26529-85 ГОСТ 26614-85 ГОСТ 26239.2-84 ГОСТ 26239.0-84 ГОСТ 26239.8-84 ГОСТ 25947-83 ГОСТ 25599.3-83 ГОСТ 22864-83 ГОСТ 25599.1-83 ГОСТ 25849-83 ГОСТ 25281-82 ГОСТ 22397-77 ГОСТ 1429.11-77 ГОСТ 1429.1-77 ГОСТ 1429.13-77 ГОСТ 1429.7-77 ГОСТ 1429.0-77 ГОСТ 20018-74 ГОСТ 18317-94 ГОСТ Р 52950-2008 ГОСТ Р 52951-2008 ГОСТ 32597-2013 ГОСТ Р 56307-2014 ГОСТ 33731-2016 ГОСТ 3845-2017 ГОСТ Р ІСО 17640-2016 ГОСТ 33368-2015 ГОСТ 10692-2015 ГОСТ Р 55934-2013 ГОСТ Р 55435-2013 ГОСТ Р 54907-2012 ГОСТ 3845-75 ГОСТ 11706-78 ГОСТ 12501-67 ГОСТ 8695-75 ГОСТ 17410-78 ГОСТ 19040-81 ГОСТ 27450-87 ГОСТ 28800-90 ГОСТ 3728-78 ГОСТ 30432-96 ГОСТ 8694-75 ГОСТ Р ІСО 10543-99 ГОСТ Р ІСО 10124-99 ГОСТ Р ІСО 10332-99 ГОСТ 10692-80 ГОСТ Р ІСО 17637-2014 ГОСТ Р 56143-2014 ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013

ГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту


ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙС
ГОСТ Р 55724-2013 ГОСТ Р ІСО 22826-2012 ГОСТ Р 55143-2012 ГОСТ Р 55142-2012 ГОСТ Р ІСО 17642-2-2012 ГОСТ Р ІСО 17641-2-2012

ГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю

ГОСТ Р ГОСТ 26877-2008 ГОСТ Р ІСО 17641-1-2011 ДСТУ ISO 9016-2011 ГОСТ Р ІСО 17642-1-2011 ГОСТ Р 54790-2011 ГОСТ Р 54569-2011 ГОСТ Р 54570-2011 ГОСТ Р 54153-2010 ГОСТ Р ІСО 5178-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-2-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-3-2010 ГОСТ Р 53845-2010 ДСТУ ISO 4967-2009 ГОСТ 6032-89 ГОСТ 6032-2003 ГОСТ 7566-94 ГОСТ 27809-95 ГОСТ 22974.9-96 ГОСТ 22974.8-96 ГОСТ 22974.7-96 ГОСТ 22974.6-96 ГОСТ 22974.5-96 ГОСТ 22974.4-96 ГОСТ 22974.3-96 ГОСТ 22974.2-96 ГОСТ 22974.1-96 ГОСТ 22974.13-96 ГОСТ 22974.12-96 ГОСТ 22974.11-96 ГОСТ 22974.10-96 ГОСТ 22974.0-96 ГОСТ 21639.9-93 ГОСТ 21639.8-93 ГОСТ 21639.7-93 ГОСТ 21639.6-93 ГОСТ 21639.5-93 ГОСТ 21639.4-93 ГОСТ 21639.3-93 ГОСТ 21639.2-93 ГОСТ 21639.0-93 ГОСТ 12502-67 ГОСТ 11878-66 ГОСТ 1763-68 ГОСТ 13585-68 ГОСТ 16971-71 ГОСТ 21639.10-76 ГОСТ 2604.1-77 ГОСТ 11930.7-79 ГОСТ 23870-79 ГОСТ 11930.12-79 ГОСТ 24167-80 ГОСТ 25536-82 ГОСТ 22536.2-87 ГОСТ 22536.11-87 ГОСТ 22536.6-88

ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку

ГОСТ 22536.6-88

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

Методи визначення миш ГОСТ 17745-90 ГОСТ 26877-91 ГОСТ 8233-56 ГОСТ 1778-70 ГОСТ 10243-75 ГОСТ 20487-75 ГОСТ 12503-75 ГОСТ 21548-76 ГОСТ 21639.11-76 ГОСТ 2604.8-77 ГОСТ 23055-78 ГОСТ 23046-78 ГОСТ 11930.11-79 ГОСТ 11930.1-79 ГОСТ 11930.10-79 ГОСТ 24715-81 ГОСТ 5639-82 ГОСТ 25225-82 ГОСТ 2604.11-85 ГОСТ 2604.4-87 ГОСТ 22536.5-87

ГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 22536.5-87
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.
ГОСТ 6130-71 ГОСТ 23240-78 ГОСТ 3242-79 ГОСТ 11930.3-79 ГОСТ 11930.5-79 ГОСТ 11930.9-79 ГОСТ 11930.2-79 ГОСТ 11930.0-79 ГОСТ 23904-79 ГОСТ 11930.6-79 ГОСТ 7565-81 ГОСТ 7122-81 ГОСТ 2604.3-83 ГОСТ 2604.5-84 ГОСТ 26389-84 ГОСТ 2604.7-84 ГОСТ 28830-90 ГОСТ 21639.1-90 ГОСТ 5640-68 ГОСТ 5657-69 ГОСТ 20485-75 ГОСТ 21549-76 ГОСТ 21547-76 ГОСТ 2604.6-77 ГОСТ 22838-77 ГОСТ 2604.10-77 ГОСТ 11930.4-79 ГОСТ 11930.8-79 ГОСТ 2604.9-83 ГОСТ 26388-84 ГОСТ 14782-86 ГОСТ 2604.2-86 ГОСТ 21639.12-87 ГОСТ 22536.8-87 ГОСТ 22536.0-87 ГОСТ 22536.3-88

ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору

ГОСТ 22536.3-88
(СТ РЕВ 485-75)

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

ГОСТ 22536.9-88 ГОСТ 22536.14-88 ГОСТ 22536.4-88 ГОСТ 22974.14-90 ГОСТ 23338-91 ГОСТ 2604.13-82 ГОСТ 2604.14-82 ГОСТ 22536.1-88

ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту

ГОСТ 22536.1-88
(СТ РЕВ 5284-85)


Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 16773-2003 ГОСТ 7512-82 ГОСТ 6996-66 ГОСТ 12635-67 ГОСТ 12637-67 ГОСТ 12636-67 ГОСТ 24648-90

ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 11930.10-79

Група В09


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МАТЕРІАЛИ НАПЛАВАЛЬНІ

Метод визначення вольфраму

Hard-facing матеріалів. Method of tungsten determination


МКС 25.160.20
ОКСТУ 1709

Дата введення 1980-07-01


Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 21 березня 1979 р. N 982 дату запровадження встановлено 01.07.80

Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)

ВИДАННЯ (серпень 2011 р.) із Змінами N 1, 2, затвердженими у грудні 1984 р., грудні 1989 р. (ІВД 3-85, 3-90)


Цей стандарт встановлює фотоколориметричний метод визначення вольфраму (при масовій частці вольфраму від 0,2 до 15%) у наплавних матеріалах.

Метод заснований на утворенні пофарбованого комплексного з'єднання вольфраму з роданідом у кислому середовищі у присутності відновника.

Супутні компоненти відокремлюють осадженням гідроксидом натрію.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за ГОСТ 11930.0-79.

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ


Ваги аналітичні типів АДВ-200, ВЛА-200М або іншого типу, що забезпечують зважування з похибкою не більше 0,0002 р.

Фотоколориметри типів ФЕК-56, ФЕК-56М чи іншого типу.

Кислота сірчана за ГОСТ 4204-77 , розведена 1:4.

Кислота азотна за ГОСТ 4461-77 .

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328-77 розчин з масовою часткою 20%.

Кислота соляна за ГОСТ 3118-77 , розведена 1:1.

Амоній або калій роданистий, розчин з часткою 50%.

Титан трихлористий; готують наступним чином: 1 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) розчину з масовою часткою 15% трихлористого титану розбавляють 24 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) соляної кислоти, розведеної 1:1 (розчин зберігати не більше 2 діб).

Калій піросернокислий за ГОСТ 7172-76 .

Вольфрамовий ангідрид.

Розчин вольфраму стандартний; готують наступним чином: 0,1261 г вольфрамового ангідриду розчиняють при нагріванні 100 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) розчину з масовою часткою 20% гідроксиду натрію, переливають у мірну колбу місткістю 1000 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) , розбавляють до мітки водою і перемішують.

1 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) стандартного розчину містить 0,0001 г вольфраму.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

3.1. Наважку проби масою 0,5 г (при масовій частці вольфраму 0,2-0,4%) розчиняють при нагріванні 50 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) сірчаної кислоти, розведеної 1:4, доливають 1-2 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) азотної кислоти та двічі випарюють до парів сірчаного ангідриду. Охолоджений розчин розбавляють водою, нейтралізують розчином лугу та переносять у мірну колбу місткістю 100 см. ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) , Що містить 20 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) гарячого (70-80 ° С) 20%-ного розчину лугу, розбавляють водою до мітки і перемішують. Частину розчину відфільтровують через сухий фільтр у суху склянку. Відбирають 5-20 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) фільтрату в мірну колбу місткістю 50 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) . Наливають 1 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) 50%-ного розчину роданистого амонію, 15 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) соляної кислоти та 1 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) розчину трихлористого титану Після додавання кожного реактиву вміст колби перемішують. Розчин розбавляють водою до мітки і знову перемішують. Оптичну щільність забарвлених розчинів вимірюють на фотоелектроколориметрі із синім світлофільтром ( ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) 434 нм) у кюветі з товщиною поглинаючого шару 50 мм. Зміст вольфраму в грамах знаходять за градуювальним графіком.

3.2. Наважку проби масою 0,1 г (при масовій частці вольфраму від 4 до 11%) розчиняють при нагріванні 50 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) сірчаної кислоти, розведеної 1:4, доливають 1-2 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) азотної кислоти. Розчин двічі випарюють до слабкої пари сірчаної кислоти. Якщо навішування не розчинилося повністю, її сплавляють з піросульфатом калію.

Аналізований розчин нейтралізують по конго розчином з масовою часткою 20% гідроксиду натрію і переливають у мірну колбу місткістю 250 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) , Що містить 30 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) гарячого розчину з масовою часткою 20% гідроксиду натрію, потім охолоджують, розбавляють водою до мітки і перемішують. Частину розчину відфільтровують у суху склянку і відбирають аліквотну частину (5-10 см) ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) ) у мірну колбу місткістю 50 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) . Далі аналіз ведуть, як зазначено у п. 3.1.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.3. Побудова градуювального графіка

У мірні колби місткістю по 50 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) поміщають 1, 2, 3 та 4 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) стандартного розчину вольфраму, розбавляють до 20 см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) водою і далі аналіз ведуть, як зазначено у п. 3.1.

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку вольфраму ( ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) ) у відсотках обчислюють за формулою

ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) ,


де ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) - Маса вольфраму, знайдена за градуювальним графіком, г;

ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) - Розведення аналізованого розчину, см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) ;

ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) - аліквотна частина аналізованого розчину, см ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) ;

ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) - Маса навішування, р.

4.2. Різниця найбільшого та найменшого результатів трьох паралельних визначень та двох результатів аналізу за довірчої ймовірності ГОСТ 11930.10-79 Матеріали наплавні. Метод визначення вольфраму (зі змінами N 1, 2) 0,95 не повинна перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, наведених у таблиці.

Масова частка вольфраму, % Розбіжності трьох паралельних визначень, що допускаються, % Допустимі розбіжності результатів аналізу, %
Від 0,20 до 0,40 увімкн. 0,02 0,03
св. 4,00 « 5,00 « 0,05 0,10
« 5,00 « 11,00 « 0,10 0,20
« 11,00 « 15,00 « 0,25 0,30



(Змінена редакція, Зм. N 2).