ГОСТ 20018-74
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 20018-74 (СТ РЕВ 1253-78, ІСО 3369-75) Сплави тверді спечені. Метод визначення густини (зі Змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 20018-74 *
(СТ РЕВ 1253-78,
ISO 3369-75)**
______________________
** Позначення стандарту.
Змінена редакція, Змін. N3.
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Сплави тверді спечені
Метод визначення густини
Sintered hardmetals. Determination of densitu
ОКСТУ 1909
Дата введення 1976-01-01
Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 30 липня 1974 р. N 1834 термін запровадження встановлено з 01.01.76
Перевірено у 1985 р. Постановою Держстандарту
________________
** Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД N 11/12, 1994 рік). - Примітка виробника бази даних.
* ПЕРЕВИДАННЯ (липень 1986 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими в серпні 1981 р., червні 1985 р. (ІУС 11-80, 9-85).
ВНЕСЕН Зміна N 3, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів
Зміна N 3 внесена виробником бази даних за текстом ІВД N 1, 1991 рік
Цей стандарт встановлює метод визначення густини при температурі від 288 до 303 К (від 15 до 30 °С) спечених твердих сплавів об'ємом не менше 0,5 см та масою не більше 200 г.
Метод полягає у зважуванні зразка у повітрі, а потім у воді та обчисленні його щільності.
Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 1253-78.
Допускається визначення твердості твердих сплавів за міжнародним стандартом ISO 3369-75, наведеним у додатку 4.
(Змінена редакція, Зм. N 1, 3).
1. МЕТОД ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ
1.1. Відбір зразків проводять за
Якщо об'єм одного зразка менше 0,5 см , то одного визначення щільності відбирають кілька зразків сумарним обсягом щонайменше 0,5 див.
, при цьому об'єм кожного зразка має бути не менше 0,05 см.
.
(Змінена редакція, зміна N 1).
1.2. Поверхня зразків повинна бути ретельно очищена від жиру, олії та забруднень.
(Змінена редакція, зміна N 1).
2. ОБЛАДНАННЯ
2.1. Прилад визначення щільності і двох основних частин:
ваги з різновагами з похибкою не більше 0,001 г, різновиги повинні мати щільність не нижче 7 г/см ;
пристрої для зважування у воді, що складається з посудини з рідиною та дроту або кошика для занурення зразка в рідину (додаток 1).
Дріт з некородуючий матеріал для підвішування зразка до коромисла ваг діаметром не більше 0,25 мм. Кошик повинен бути виготовлений з такого ж дроту.
(Змінена редакція, зміна N 1).
2.2. Як рідина для зважування застосовують дистильовану або деіонізовану і переважно дегазовану воду, до якої додають одну або дві краплі речовини для поліпшення змочуваності. Допускається застосування інших рідин, якщо їх густина у встановленому для випробування інтервалі температур відома до четвертого знака після коми.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).
3. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ
3.1. Температуру дистильованої води вимірюють з похибкою до 1 (1 °С) і визначають її щільність за таблицею додатка 2.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3.2. Зразок зважують у повітрі з похибкою трохи більше 0,001 р.
3.3. Зразок підвішують на нитці або дроті або поміщають у кошик і занурюють у посудину з водою таким чином, щоб він повністю покритий водою. Глибина занурення має бути не менше 10 мм від верху зразка. На зразку (нитки, дроті, кошику) повинно бути бульбашок повітря.
Для видалення бульбашок повітря попередньо занурюють зразок (дрот, кошик) у воду.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3.4. Зразок зважують у воді з похибкою трохи більше 0,001 р.
Примітка. Перед кожним зважуванням слід перевіряти встановлення на нуль ваги, коли нитка (дрот, кошик) для підвіски зразків занурена у воду.
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Щільність зразка кг/м
(г/см
) - маса, віднесена до одиниці об'єму речовини, обчислюється за формулою
,
де - Маса зразка, зваженого в повітрі, г;
- Маса зразка, зваженого у воді, г;
- Щільність води,
кг/м
(г/см
).
(Змінена редакція, Зм. N 2).
4.2. Розрахунок густини проводять з похибкою не більше 0,01 г/см .
4.3. За показник щільності партії приймають середнє арифметичне значення визначень, заокруглене до 0,01 г/см. .
4.4. Результати випробувань заносять до протоколу, форму якого наведено у додатку 3.
ДОДАТОК 1. ПРИСТРОЇ ДЛЯ ЗВАЖУВАННЯ ЗРАЗКІВ (КОШИК, ДРІТ)
ДОДАТОК 1
Чорт.1
Чорт.2
ДОДАТОК 2. Щільність води за різних температур
ДОДАТОК 2
| Температура | щільність | |
| До | °С | |
| 288 | 15 | 0,9981 |
| 289 | 16 | 0,9979 |
| 290 | 17 | 0,9977 |
| 291 | 18 | 0,9976 |
| 292 | 19 | 0,9974 |
| 293 | 20 | 0,9972 |
| 294 | 21 | 0,9970 |
| 295 | 22 | 0,9967 |
| 296 | 23 | 0,9965 |
| 297 | 24 | 0,9963 |
| 298 | 25 | 0,9960 |
| 299 | 26 | 0,9958 |
| 300 | 27 | 0,9955 |
| 301 | 28 | 0,9952 |
| 302 | 29 | 0,9949 |
| 303 | 30 | 0,9946 |
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).
ДОДАТОК 3. ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАНЬ
ДОДАТОК 3
ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАНЬ N
| Підприємство-виробник | |||||||||||
| Тип приладу | |||||||||||
| Дата випробувань | Марка сплаву | Номер зразка |
|
|
|
|
|
Примітка | |||
(Змінена редакція, Зм. N 2).
ДОДАТОК 4 (рекомендований). МАТЕРІАЛИ МЕТАЛЕВІ СПАЧЕНІ НЕПРОНИКНІ ТА ТВЕРДІ СПЛАВИ
ДОДАТОК 4
Рекомендоване
Визначення густини
Impermeable sintered металеві матеріали та hardmetals
Determination of density
1. Призначення та сфера застосування
У цьому міжнародному стандарті описується метод визначення щільності спечених непроникних металевих матеріалів і твердих сплавів.
2. Посилання
ISO 4489-78 Спечені тверді сплави. Відбір проб та випробування.
ISO 4884-78 Тверді сплави. Відбір та випробування порошків на спечених зразках.
3. Сутність
Зважування випробуваного зразка проводять спочатку на повітрі, потім рідини для визначення його щільності за допомогою розрахунків.
4. Прилад та матеріали
4.1. Презиційні ваги з точністю показання ±0,1 мг при масі зразка до 10 г та ±0,001% при масі зразка понад 10 г.
Наважки повинні бути відкалібровані і мати густину не менше 7 г/см .
4.2. Пристрій з ґрат або дроту наведено на рис.1 і 2. У кожному випадку максимальний діаметр дроту повинен бути 0,2 мм. Товщий дріт може використовуватися в тому випадку, якщо необхідно підтримати випробуваний зразок.
Чорт.1
Чорт.2
4.3. Посудина для зважування в рідині. Для зважування випробуваних зразків масою менше 10 см потрібна така судина, яка забезпечує підвищення рівня рідини при зануренні випробуваного зразка не менше ніж на 2,5 мм.
4.4. Дистильована, деіонізована і бажано дегазована вода, до якої додано 1 або 2 краплі змочує реагенту.
Значення густини дистильованої води в залежності від температури
| Температура, °С |
|
| 15 | 0,9981 |
| 16 | 0,9979 |
| 17 | 0,9977 |
| 18 | 0,9976 |
| 19 | 0,9974 |
| 20 | 0,9972 |
| 21 | 0,9970 |
| 22 | 0,9967 |
| 23 | 0,9965 |
| 24 | 0,9963 |
| 25 | 0,9960 |
| 26 | 0,9958 |
| 27 | 0,9955 |
| 28 | 0,9952 |
| 29 | 0,9949 |
| 30 | 0,9946 |
Примітки:
1. Можна використовувати інші рідини, якщо їхня щільність на повітрі при температурі випробування відома з точністю до чотирьох десяткових знаків.
2. При використанні латунних навішування на повітрі, значення на 0,00106 г/см
менше істинної густини води, виміряної у вакуумі.
5. Випробуваний зразок
5.1. Відбір проб повинен бути проведений відповідно до ISO 4489-78 або ISO 4884-78.
5.2. Об'єм випробуваного зразка повинен бути не менше 0,5 см . Якщо потрібно визначити щільність зразка об'ємом менше 0,5 см
, то для одного визначення можна взяти кілька зразків, причому об'єм кожного окремо взятого зразка повинен бути не менше 0,05 см
.
5.3. Поверхня випробуваного зразка повинна бути ретельно очищена від налиплого стороннього матеріалу, наприклад, бруду, олії, мастила.
6. Проведення випробування
6.1. Помістіть випробуваний зразок на верхню решітку (черт.1) чи чашу (рис.2). Нижні грати повинні бути повністю занурені, дріт повинен вільно звисати з чаші і повинен бути частково занурений в рідину. Видаліть всі бульбашки повітря і зважте ( ).
6.2. Покладіть випробуваний зразок на нижню решітку (чорт.1) або підвісьте його за допомогою дроту (чорт.2). Завантажте випробуваний зразок у посудину, що містить рідину, так, щоб тільки дріт торкався поверхні рідини. Видаліть всі бульбашки повітря і зважте.
6.3. Точність зважування для навішування масою до 10 г буде 0,1 мг, а для навішування масою більше 10 г - 0,001%.
6.4. При проведенні зважування температура випробуваного зразка рідини та навколишнього повітря має бути однаковою. Температуру рідини слід визначати. При використанні дистильованої води її щільність має бути визначена за п. 4.1.
7. Обробка результатів
Щільність випробуваного зразка у грамах на кубічний сантиметр визначають за формулою
,
де - Маса випробуваного зразка, визначена при зважуванні;
- Щільність рідини на повітрі, г/см
;
- маса об'єму рідини витісненої зразком, поміщеним у цю рідину, рівна різниці мас зразка, зваженого на повітрі, і зразка, зваженого у воді, г.
Результати випробувань округляються до другого десяткового знака.
8. Звіт про випробування
До звіту про випробування необхідно включити:
1) посилання на цей міжнародний стандарт;
2) всю докладну інформацію щодо ідентифікації випробуваного зразка;
3) одержані результати;
4) усі операції, які не зазначені в цьому міжнародному стандарті або розглядаються як необов'язкові.
ДОДАТОК 4. (Введено додатково, Зм. N 3).