ГОСТ Р ІСО 13898-3-2007
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363-79
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИ
ГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<
ГОСТ 12364-84
ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Steels alloyed ГОСТ 29117-91 ГОСТ 12347-77 ГОСТ 12355-78
ГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Мето
ГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАН
ГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нік
ГОСТ Р 51056-97
ГОСТ Р 51927-2002
ГОСТ Р 51928-2002
ГОСТ 12356-81
ГОСТ Р ІСО 13898-1-2006
ГОСТ Р ІСО 13898-3-2007
ДСТУ ISO 13898-4-2007
ГОСТ Р ІСО 13898-2-2006
ГОСТ Р 52521-2006
ГОСТ Р 52519-2006
ГОСТ Р 52520-2006
ГОСТ Р 52518-2006
ГОСТ 1429.14-2004
ГОСТ 24903-81
ГОСТ 22662-77
ГОСТ 6012-2011
ГОСТ 25283-93
ГОСТ 18318-94
ГОСТ 29006-91
ГОСТ 16412.4-91
ГОСТ 16412.7-91
ГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
Iron powder.
Методи для ви
ГОСТ 2171-90
ГОСТ 23401-90
ГОСТ 30642-99
ГОСТ 25698-98
ГОСТ 30550-98
ГОСТ 18898-89
ГОСТ 26849-86
ГОСТ 26876-86
ГОСТ 26239.5-84
ГОСТ 26239.7-84
ГОСТ 26239.3-84
ГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ 12226-80 ГОСТ 23402-78 ГОСТ 1429.9-77 ГОСТ 1429.3-77 ГОСТ 1429.5-77 ГОСТ 19014.3-73 ГОСТ 19014.1-73 ГОСТ 17235-71 ГОСТ 16412.5-91 ГОСТ 29012-91 ГОСТ 26528-98 ГОСТ 18897-98 ГОСТ 26529-85 ГОСТ 26614-85 ГОСТ 26239.2-84 ГОСТ 26239.0-84 ГОСТ 26239.8-84 ГОСТ 25947-83 ГОСТ 25599.3-83 ГОСТ 22864-83 ГОСТ 25599.1-83 ГОСТ 25849-83 ГОСТ 25281-82 ГОСТ 22397-77 ГОСТ 1429.11-77 ГОСТ 1429.1-77 ГОСТ 1429.13-77 ГОСТ 1429.7-77 ГОСТ 1429.0-77 ГОСТ 20018-74 ГОСТ 18317-94 ГОСТ Р 52950-2008 ГОСТ Р 52951-2008 ГОСТ 32597-2013 ГОСТ Р 56307-2014 ГОСТ 33731-2016 ГОСТ 3845-2017 ГОСТ Р ІСО 17640-2016 ГОСТ 33368-2015 ГОСТ 10692-2015 ГОСТ Р 55934-2013 ГОСТ Р 55435-2013 ГОСТ Р 54907-2012 ГОСТ 3845-75 ГОСТ 11706-78 ГОСТ 12501-67 ГОСТ 8695-75 ГОСТ 17410-78 ГОСТ 19040-81 ГОСТ 27450-87 ГОСТ 28800-90 ГОСТ 3728-78 ГОСТ 30432-96 ГОСТ 8694-75 ГОСТ Р ІСО 10543-99 ГОСТ Р ІСО 10124-99 ГОСТ Р ІСО 10332-99 ГОСТ 10692-80 ГОСТ Р ІСО 17637-2014 ГОСТ Р 56143-2014 ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
ГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙС
ГОСТ Р 55724-2013
ГОСТ Р ІСО 22826-2012
ГОСТ Р 55143-2012
ГОСТ Р 55142-2012
ГОСТ Р ІСО 17642-2-2012
ГОСТ Р ІСО 17641-2-2012
ГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ Р ГОСТ 26877-2008 ГОСТ Р ІСО 17641-1-2011 ДСТУ ISO 9016-2011 ГОСТ Р ІСО 17642-1-2011 ГОСТ Р 54790-2011 ГОСТ Р 54569-2011 ГОСТ Р 54570-2011 ГОСТ Р 54153-2010 ГОСТ Р ІСО 5178-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-2-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-3-2010 ГОСТ Р 53845-2010 ДСТУ ISO 4967-2009 ГОСТ 6032-89 ГОСТ 6032-2003 ГОСТ 7566-94 ГОСТ 27809-95 ГОСТ 22974.9-96 ГОСТ 22974.8-96 ГОСТ 22974.7-96 ГОСТ 22974.6-96 ГОСТ 22974.5-96 ГОСТ 22974.4-96 ГОСТ 22974.3-96 ГОСТ 22974.2-96 ГОСТ 22974.1-96 ГОСТ 22974.13-96 ГОСТ 22974.12-96 ГОСТ 22974.11-96 ГОСТ 22974.10-96 ГОСТ 22974.0-96 ГОСТ 21639.9-93 ГОСТ 21639.8-93 ГОСТ 21639.7-93 ГОСТ 21639.6-93 ГОСТ 21639.5-93 ГОСТ 21639.4-93 ГОСТ 21639.3-93 ГОСТ 21639.2-93 ГОСТ 21639.0-93 ГОСТ 12502-67 ГОСТ 11878-66 ГОСТ 1763-68 ГОСТ 13585-68 ГОСТ 16971-71 ГОСТ 21639.10-76 ГОСТ 2604.1-77 ГОСТ 11930.7-79 ГОСТ 23870-79 ГОСТ 11930.12-79 ГОСТ 24167-80 ГОСТ 25536-82 ГОСТ 22536.2-87 ГОСТ 22536.11-87 ГОСТ 22536.6-88
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ
Методи визначення миш ГОСТ 17745-90 ГОСТ 26877-91 ГОСТ 8233-56 ГОСТ 1778-70 ГОСТ 10243-75 ГОСТ 20487-75 ГОСТ 12503-75 ГОСТ 21548-76 ГОСТ 21639.11-76 ГОСТ 2604.8-77 ГОСТ 23055-78 ГОСТ 23046-78 ГОСТ 11930.11-79 ГОСТ 11930.1-79 ГОСТ 11930.10-79 ГОСТ 24715-81 ГОСТ 5639-82 ГОСТ 25225-82 ГОСТ 2604.11-85 ГОСТ 2604.4-87 ГОСТ 22536.5-87
ГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 22536.5-87
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.
ГОСТ 6130-71
ГОСТ 23240-78
ГОСТ 3242-79
ГОСТ 11930.3-79
ГОСТ 11930.5-79
ГОСТ 11930.9-79
ГОСТ 11930.2-79
ГОСТ 11930.0-79
ГОСТ 23904-79
ГОСТ 11930.6-79
ГОСТ 7565-81
ГОСТ 7122-81
ГОСТ 2604.3-83
ГОСТ 2604.5-84
ГОСТ 26389-84
ГОСТ 2604.7-84
ГОСТ 28830-90
ГОСТ 21639.1-90
ГОСТ 5640-68
ГОСТ 5657-69
ГОСТ 20485-75
ГОСТ 21549-76
ГОСТ 21547-76
ГОСТ 2604.6-77
ГОСТ 22838-77
ГОСТ 2604.10-77
ГОСТ 11930.4-79
ГОСТ 11930.8-79
ГОСТ 2604.9-83
ГОСТ 26388-84
ГОСТ 14782-86
ГОСТ 2604.2-86
ГОСТ 21639.12-87
ГОСТ 22536.8-87
ГОСТ 22536.0-87
ГОСТ 22536.3-88
ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
ГОСТ 22536.3-88
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ
ГОСТ 22536.9-88 ГОСТ 22536.14-88 ГОСТ 22536.4-88 ГОСТ 22974.14-90 ГОСТ 23338-91 ГОСТ 2604.13-82 ГОСТ 2604.14-82 ГОСТ 22536.1-88
ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
ГОСТ 22536.1-88
(СТ РЕВ 5284-85)
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 16773-2003
ГОСТ 7512-82
ГОСТ 6996-66
ГОСТ 12635-67
ГОСТ 12637-67
ГОСТ 12636-67
ГОСТ 24648-90
ГОСТ Р ИСО 13898-3-2007 Сталь та чавун. Визначення вмісту нікелю, міді та кобальту. Спектрометричний метод атомної емісії з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 3. Визначення вмісту міді
ГОСТ Р ІСО 13898-3-2007
Група В39
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Сталь та чавун
ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ НІКЕЛЯ, МЕДІ І КОБАЛЬТУ.
СПЕКТРОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД АТОМНОЇ ЕМІСІЇ
З ІНДУКТИВНО ЗВ'ЯЗАНИМ ПЛАЗМОМ
Частина 3
ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ МЕДІ
Steel and iron. Визначення нікелю, ковпака і кобальту вмісту.
Індуктивно поєднана plasma атомна емісія спектрометричний метод. Частина 3.
Визначення copper content
ГКС 77.120
ОКСТУ 0709
Дата введення 2008-01-01
Передмова
Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"
Відомості про стандарт
1 ПІДГОТОВЛЕНО І ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 145 «Методи контролю металопродукції"
2 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 22 червня 2007 р. N 145-ст
3 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 13898-3:1997 «Сталь та чавун. Визначення вмісту нікелю, міді та кобальту. Спектрометричний метод атомної емісії з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 3. Визначення вмісту міді» (ІSO 13898-3:1997 «Steel and iron — Позначення нікелю, copper та cobalt вмісту — Inductively coupled plasma atomic emission spectrometric method — Part 3: Determination of copper content»).
При застосуванні цього стандарту рекомендується використовувати замість посилальних міжнародних стандартів відповідні їм національні стандарти Російської Федерації, відомості про які наведено у додатковому додатку
4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет
1 Область застосування
Цей стандарт встановлює спектрометричний атомно-емісійний з індуктивно пов'язаною плазмою метод визначення міді в нелегованих сталях та чавунах.
Метод застосовний визначення масової частки міді в діапазоні 0,001% — 0,40%.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міжнародні стандарти:
ІСО 5725−1:2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 1. Основні положення та визначення
ІСО 5725−2:2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 2. Основний метод визначення повторюваності та відтворюваності стандартного методу вимірювань
ІСО 5725−3:2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 3. Проміжні показники прецизійності стандартного методу вимірів
ISO 13898-1:1997 Сталь і чавун. Визначення вмісту нікелю, міді та кобальту. Спектрометричний метод атомної емісії з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Загальні вимоги та відбір проб
ISO 14284:1996 Сталь і чавун. Відбір та підготовка проб для хімічного аналізу
3 Загальні вимоги
Загальні вимоги - з ISO 13898-1.
4 Реактиви та розчини
Якщо немає інших вказівок, використовують реактиви встановленого аналітичного ступеня чистоти, дистильовану воду, очищену додатково перегонкою або іншим способом.
Додаткові вимоги до реактивів - по ISO 13898-1.
4.1 Стандартні розчини міді
4.1.1 Основний розчин – 0,80 г/дм міді.
Приготування стандартного розчину: навішування з металевої міді масою 0,8000 г, узяту з точністю до 0,1 мг і чистотою понад 99,99%, поміщають у склянку місткістю 200 см . Додають 50 см
азотної кислоти (ІСО 13898-1, 4.3), закривають годинниковим склом, плавно нагрівають до розчинення. Охолоджують до кімнатної температури, переносять у мірну колбу місткістю 1000 см.
, після чого доводять до мітки водою та перемішують.
1 см стандартного розчину містить 0,80 мг міді.
4.1.2 Стандартний розчин А, що відповідає 0,08 г/дм міді: 20,0 см
стандартного розчину міді (4.1.1) переносять у мірну колбу місткістю 200 см
, доводять до мітки водою та перемішують.
Стандартний розчин А готують безпосередньо перед застосуванням.
1 см стандартного розчину, містить А 0,08 мг міді.
4.1.3 Стандартний розчин, відповідний 0,016 г/дм міді: 10,0 см
основного розчину міді (4.1.1) переносять у мірну колбу місткістю 500 см
, доводять до мітки водою та перемішують.
Стандартний розчин готують безпосередньо перед застосуванням. 1 см стандартного розчину містить 0,016 мг міді.
Якщо градуювальний графік виходить нелінійним, може бути використана додаткова серія градуювальних розчинів.
5 Апаратура
Апаратура повинна відповідати ISO 13898-1.
6 Відбір проб
Відбір проб - по ISO 14284.
7 Підготовка та проведення аналізу
7.1 Наважку масою 1000 г зважують з точністю до 1 мг.
7.2 Контрольний досвід, що відповідає зразку з нульовим вмістом міді, проводять за ISO 13898-1, 7.2.
7.3 Проведення аналізу
7.3.1 Приготування розчину проби проводять за ISO 13898-1,
7.3.2 Приготування градуювальних розчинів
Вносять у шість хімічних склянок місткістю 200 см. кожен (1,00±0,001) г чистого заліза (ІСО 13898-1, 4.1), додають у кожен з них 10 см
азотної кислоти (ІСО 13898-1, 4.3), накривають годинниковим склом і повільно нагрівають до припинення бурхливого виділення парів. Додають 10 см
соляної кислоти (ІСО 13898-1, 4.2) та продовжують нагрівання до повного розчинення. Охолоджують до кімнатної температури та кількісно переносять розчин у шість мірних колб місткістю 200 см.
кожна, попередньо ополіскуючи їх мінімальною кількістю води. Використовуючи піпетку або бюретку, додають до мірних колб стандартний розчин міді, А (4.1.2), обсяги якого вказані в таблиці 1.
Таблиця 1 - Масова частка міді від 0,001% до 0,40%
Якщо графік градуювання виявиться нелінійним, може бути використана додаткова градуювальна серія розчинів (наприклад з таблиць 2 і 3). Якщо застосовують методику внутрішнього стандарту, додають 2 см розчину внутрішнього стандарту зі скандією (ІСО 13898-1, 4.4) або 10 см
розчину внутрішнього стандарту з ітрієм (ІСО 13898-1, 4.5). Доводять до мітки водою та перемішують.
Таблиця 2 - Масова частка міді менше 0,008%
Таблиця 3 - Масова частка міді від 0,008% до 0,080%
7.4 Спектрометричні виміри
7.4.1 Оптимізація приладу
Виконують операції з ISO 13898-1,
7.4.2 Вимірювання інтенсивності випромінювання
Виконують операції з ISO 13898-1,
7.4.3 Підготовка градуювального графіка
Виконують операції з ISO 13898-1,
8 Визначення результатів
8.1 Виконують операції з ISO 13898-1, 8.1.
За результат аналізу проби приймають середньоарифметичне значення результатів двох паралельних визначень, якщо розбіжності між ними не перевищують значень розбіжностей, що допускаються, наведених у таблиці 4 або розрахованих за графіком, наведеним у додатку В.
Таблиця 4
В процентах
8.2 Прецизійність
Планові випробування цього методу проводились у 26 лабораторіях 12 країн. Аналізувалися 11 зразків із вмістом міді у вказаному діапазоні. У кожній лабораторії виконували три визначення в кожному зразку (див. примітки 1 і 2 цього підрозділу). Використані зразки наведено у таблиці А.1 (додаток А).
Отримані результати оброблялися статистично відповідно до ISO 5725-1, ISO 5725-2, ISO 5725-3 з використанням даних аналізу зазначених зразків, що містять 11 рівнів вмісту міді в межах робочого діапазону.
Отримані дані показали наявність логарифмічної залежності між масовою часткою міді та межею повторюваності (збіжності) результатів аналізу, а також показниками межі відтворюваності
та межі проміжної прецизійності
(див. примітку 3 цього підрозділу), що наведено у таблиці 4. Додаткову інформацію з міжнародних випробувань наведено у додатку А.
Графічне подання даних наведено у додатку Ст.
Примітки
1 Два з трьох визначень були проведені за умов повторюваності, зазначених в ІСО 5725-1,
2 Третє визначення було виконано в інший час (іншого дня) тим же оператором, який виконував визначення, зазначені в примітці 1, з використанням тієї ж апаратури при новому калібруванні.
3 За результатами, отриманими в перший день, були розраховані за ISO 5725-2 межу повторюваності (збіжності) та межа відтворюваності
. За першим результатом, отриманим першого дня, і результатом, отриманим другого дня, було розраховано по ІСО 5725-3 внутрішньолабораторну межу проміжної прецизійності
.
9 Протокол випробування
Протокол випробування - по ISO 13898-1, розділ 9.
Додаток, А (довідковий). Додаткова інформація з міжнародних випробувань
Додаток А
(довідкове)
Дані за повторюваністю (збіжністю) та відтворюваністю, наведені в таблиці 4, були отримані, виходячи з результатів міжнародних аналітичних випробувань, виконаних на дев'яти зразках сталі та одному зразку чавуну за участю 26 лабораторій.
Аналізовані зразки представлені у таблиці А.1.
Таблиця А.1
В процентах
Додаток (довідковий). Графічне подання даних щодо прецизійності
Додаток
(довідкове)
;
;
,
де - Середнє значення масової частки міді, отримане протягом одного дня, %;
- Середнє значення масової частки міді з урахуванням даних різних днів, %.
Рисунок В.1 - Логарифмічна залежність між масовою часткою міді
і межею повторюваності або межею відтворюваності
та межею проміжної прецизійності
Додаток С (довідковий). Відомості про відповідність національних стандартів Російської Федерації міжнародним стандартам посилань
Додаток С
(довідкове)
Таблиця С.1