ГОСТ 24167-80
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 24167-80 З'єднання паяні. Метод випробувань на вигин
ГОСТ 24167-80
Група В09
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
З'ЄДНАННЯ ПАЯНІ
Метод випробувань на вигин
Brazing and soldering joint. Bend testing method
Строк дії з 01.07.1981
до 01.07.1991*
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94
Міждержавної Ради зі стандартизації,
метрології та сертифікації (ІВС N 11/12, 1994 рік). -
Примітка виробника бази даних.
РОЗРОБЛЕН Державним комітетом СРСР за стандартами
Міністерством енергетики та електрифікації
ВИКОНАВЦІ
М.М.Сірченко, канд. техн. наук;
ВНЕСЕН Державним комітетом СРСР із стандартів
Член
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 12 травня 1980 р. N 2058
Цей стандарт поширюється на паяні сполуки з металів і сплавів та встановлює метод їх статичних випробувань на вигин.
Випробування проводять для визначення здатності паяного з'єднання витримувати задану пластичну деформацію, що характеризується кутом вигину, або граничну пластичну деформацію, що характеризується кутом вигину та величиною навантаження в момент появи першої тріщини в паяному шві.
1. ВІДБІР ЗРАЗКІВ
1.1. Для випробувань на вигин застосовують зразки, форма та розміри яких зазначені на рис.1.
3-5 мм;
Чорт.1
1.2. Зразки для випробувань слід виготовляти з паяних заготовок або вирізати з контрольованого з'єднання.
1.3. Ширина заготовок повинна забезпечувати вирізування не менше трьох зразків для випробувань.
1.4. При вирізанні заготовок та виготовленні зразків для випробувань необхідно дотримуватись вимог, викладених у разд.2
1.5. Перед випробуваннями ширину та товщину зразків слід вимірювати з похибкою до 0,1 мм. Товщину паяного шва вимірювати металографічними методами із похибкою до 0,01 мм. Різниця в товщині паяного шва випробуваної партії зразків не повинна перевищувати 0,02 мм.
1.6. При необхідності зразки маркують будь-яким способом у місцях, вказаних на рис.1.
2. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИПРОБУВАНЬ
2.1. Випробування слід проводити на пресах або універсальних випробувальних машинах, які відповідають вимогам
2.2. Установки для випробувань повинні забезпечувати запис як діаграми в координатах «зусилля-деформація».
3. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ
3.1. Випробовуванням піддають не менше трьох зразків.
3.2. Зразок піддають вигину зосередженим навантаженням згідно зі схемою, наведеною на рис.2.
3-5 мм;
;
*
_______________
* Відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.
Чорт.2
3.3. При встановленні на опори поздовжня вісь зразка повинна бути перпендикулярною до осі вигину.
3.4. Випробування на вигин слід проводити за плавного збільшення навантаження.
3.5. При випробуваннях до появи першої тріщини швидкість випробування має перевищувати 15 мм/мин. Випробування проводять із записом діаграми зі збільшенням по осі деформації не менше 50.
3.6. Момент появи тріщини в паяному шві фіксують за появою першого стрибка, вигину або перелому на діаграмі запису або візуально. Якщо тріщина не утворюється, випробування проводять до кута, що нормується, або до паралельності сторін (кут вигину 180°). Випробування до паралельності сторін проводять згідно з вимогами разд.4
_______________
* На території Російської Федерації діє
3.7. Величину навантаження з появою першої тріщини визначають за діаграмою запису або за шкалою силовимірювача випробувальної машини.
3.8. Кут вигину вимірюють без зняття навантаження згідно з рис.3. Допускається вимірювання кута після зняття навантаження за умови відповідності величини виміряного кута вимогам стандартів або технічних умов на з'єднання, що випробовується.
Чорт.3
3.9. Вимірювання кута вигину проводять за допомогою інструментальних мікроскопів, кутомірів або транспортиров, що забезпечують похибку вимірювання трохи більше 2°.
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. За кут вигину паяного з'єднання приймають кут, отриманий як середнє арифметичне результатів випробувань не менше трьох зразків.
4.2. Ознакою, що встановлює здатність паяного з'єднання витримувати задану пластичну деформацію, є відсутність після випробувань до кута, що нормується, або кута 180° зламів, розшарування і тріщин в паяному шві.
4.3. При визначенні граничної пластичної деформації паяної сполуки, що характеризується навантаженням та кутом вигину в момент появи першої тріщини, рекомендується розраховувати межу міцності при згинанні ( ) МПа, за формулою
,
де - Навантаження в момент появи першої тріщини, Н;
- Відстань між опорами, мм;
- Ширина зразка, мм;
- Товщина зразка, мм.