ГОСТ 8233-56
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 8233-56 Сталь. Еталони мікроструктури
ГОСТ 8233-56
Група В09
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
Сталь
ЕТАЛОНИ МІКРОСТРУКТУРИ
Steel. Microstructure standards
МКС 77.080.20
Дата введення 1957-07-01
Затверджено Комітетом стандартів, заходів та вимірювальних приладів при Раді Міністрів Союзу РСР 26/XI 1956 р. Дата запровадження встановлено 01.07.57
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)
ПЕРЕВИДАННЯ. Березень 2004
Цей стандарт встановлює шкали основних елементів структури сталі: перліту, мартенситу, нітридів та карбідів.
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Для оцінки мікроструктури повинні вирізати зразки площею 0,5-1,0 см і менших розмірів, якщо досліджуваний виріб малих розмірів.
2. Кількість зразків та місце їх вирізки, залежно від призначення, розмірів та способу виготовлення досліджуваного об'єкта, має бути обумовлено у відповідних стандартах чи інших нормативних документах.
3. Травлення шліфів, виготовлених із зразків, проводиться у спиртовому розчині азотної або пікринової кислоти: 4 см азотної кислоти (уд. ст 1,405) на 100 см
або 4 г пікринової кислоти на 100 см
спирту, або сумішшю цих розчинів щодо 1:4.
ІІ. ВИЗНАЧЕННЯ МІКРОСТРУКТУР
4. Застосовувані збільшення мікроскопа:
а) Визначення дисперсності пластинчастого і зернистого перліту - при збільшенні 1000. У разі відсутності оптики для отримання збільшення в 1000 разів визначення проводять при збільшенні 500 або 600, користуючись табл.1 (для пластинчастого перліту) і табл.2 (для зернистого перліту) визначення бала.
Таблиця 1
Таблиця 2
б) Визначення розмірів голок мартенситу - при збільшенні 1000. При відсутності оптики для отримання збільшення 1000 визначення виробляють при збільшенні 500 і 600, користуючись табл.3 визначення бала.
Таблиця 3
в) Визначення нітридів та карбідної сітки - при збільшенні 500.
г) Визначення карбідної неоднорідності - зі збільшенням 100.
5. Кількісна характеристика основних елементів мікроструктури: перліту, мартенситу, нітридів та карбідів проводиться на підставі зіставлення структури з еталонами відповідних шкал цього стандарту (див. вкладки).
При цьому оцінку нітридів, карбідної сітки та карбідної неоднорідності проводять порівнянням найгіршого за включенням поля зору, що зустрічається при перегляді площі шліфу, з відповідними шкалами цього стандарту.
Для точного кількісного металографічного аналізу структурних складових застосовують лінійний чи планиметричний метод.
6. Залежно від ступеня дисперсності пластинчастий перліт поділяють на 10 балів згідно з табл.4 і шкалою 1 цього стандарту.
Таблиця 4
| Бал | Характеристика перліту | Міжпластинчаста відстань, мк |
| 1 | Сорбітоподібний | Менш 0,20 |
| 2 | Скритопластинчастий | 0,30 |
| 3 | Тонкопластинчастий | 0,40 |
| 4 | Дрібнопластинчастий | 0,60 |
| 5 | Дрібнопластинчастий | 0,80 |
| 6 | Середньопластинчастий | 1,00 |
| 7 | Середньопластинчастий | 1,20 |
| 8 | Великопластинчастий | 1,60 |
| 9 | Великопластинчастий | 2,00 |
| 10 | Грубопластинчастий | Більше 2,00 |
Примітка. Міжпластинчаста відстань визначається у зернах перліту найбільшої дисперсності, де пластинки цементиту розташовані перпендикулярно до площини шліфу.
7. Залежно від дисперсності зерен цементиту зернистий перліт поділяють на 10 балів згідно з табл.5 і шкалою 2 цього стандарту.
Таблиця 5
| Бал | Характеристика перліту | Середній діаметр зерен цементиту, мк |
| 1 | Крапковий | До 0,25 |
| 2 | Дуже дрібнозернистий | 0,40 |
| 3 | Дрібнозернистий | 0,60 |
| 4 | Дрібнозернистий | 1,00 |
| 5 | Середньозернистий | 1,20 |
| 6 | Середньозернистий | 1,60 |
| 7 | Крупнозернистий | 2,00 |
| 8 | Крупнозернистий | 2,50 |
| 9 | Крупнозернистий | 3,00 |
| 10 | Грубозернистий | Більше 3,00 |
Примітка. Шкала 2 не характеризує розміру надлишкових карбідів.
Мартенсіт
8. Залежно від розмірів (довжини) голок мартенсит поділяють на 10 балів згідно з табл.6 і шкалою 3.
Таблиця 6
| Бал | Характеристика мартенситу | Найбільша довжина голок, мк |
| 1 | Скритоігольчастий | Менш 0,2 |
| 2 | Дуже дрібноігольчастий | 2,0 |
| 3 | Дрібноігольчастий | 4,0 |
| 4 | Дрібноігольчастий | 6,0 |
| 5 | Середньогольчастий | 8,0 |
| 6 | Середньогольчастий | 10,0 |
| 7 | Великогольчастий | 12,0 |
| 8 | Великогольчастий | 16,0 |
| 9 | Великогольчастий | 20,0 |
| 10 | Грубоігольчастий | Більше 20,0 |
Примітка. Шкала 3 застосовується також для оцінки сорбіту відпустки, якщо в ньому збережено орієнтування мартенситу.
Нітріди
9. Залежно від кількості нітридів (кількість штук на певній площі мікрошліфа) структуру сталі поділяють на 10 балів, згідно з табл.7 та шкалою 4 цього стандарту.
Таблиця 7
| Бал | А. Нітриди з довжиною голок до 10 мк | Б. Нітриди з довжиною голок понад 10 мк | ||
Кількість нітридів на площі кола | Загальна довжина нітридів на площі кола | Кількість нітридів на площі кола | Загальна довжина нітридів на площі кола | |
| 1 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2 | 2 | До 10 | 1 | До 10 |
| 3 | 4 | 11-16 | 2 | 11-16 |
| 4 | 6 | 17-25 | 4 | 17-25 |
| 5 | 10 | 26-40 | 6 | 26-40 |
| 6 | 16 | 41-63 | 8 | 41-63 |
| 7 | 20 | 64-100 | 12 | 64-100 |
| 8 | 25 | 101-120 | 16 | 101-120 |
| 9 | 32 | 121-160 | 20 | 121-160 |
| 10 | Понад 32 | Понад 160 | Понад 20 | Понад 160 |
Примітка. За наявності структурі дрібних і великих нітридів зіставлення структури проводять зі шкалою 4Б за наявності більше 50% нітридів з величиною голок 10 і більше мікрон.
10. Залежно від характеру карбідної сітки структура сталі поділяють на 6 балів згідно з шкалою 5 цього стандарту.
11. Залежно від характеру карбідної неоднорідності структуру сталі поділяють на 6 балів згідно з шкалою 6 цього стандарту. У цьому верхній ряд ( А ) шкали характеризує структуру заевтектоїдних сталей, а нижній ряд ( Б ) — сталей ледебуритного класу.
12. При складанні укрупнених шкал для оцінки зернистого та пластинчастого перліту, мартенситу та нітридів допускається застосовувати бали 1, 3, 5, 7 та 9, передбачені у шкалах 1, 2, 3 та 4.
13. Рекомендовані шкали співвідношення фериту та перліту, зернистого та пластинчастого перліту, мартенситу та трооститу зазначені у додатку до цього стандарту.
ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА
ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА
1. Залежно від кількості фериту (середній відсоток площі, зайнятої перлітом на мікрошліфі) феритоперлітову структуру стали поділяють на 10 балів згідно з табл.1 та шкалою 7.
Таблиця 1
| Бал | Зміст, % | |
| перліту | фериту | |
| 1 | 100 | 0 |
| 2 | 95 | 5 |
| 3 | 85 | 15 |
| 4 | 75 | 25 |
| 5 | 65 | 35 |
| 6 | 50 | 50 |
| 7 | 35 | 65 |
| 8 | 20 | 80 |
| 9 | 5 | 95 |
| 10 | 0 | 100 |
Примітка. Шкала придатна для оцінки співвідношення фериту та перліту в структурі незалежно від характеру перлітних ділянок (пластинчастий, зернистий, сорбітоподібний), які характеризуються додатково на підставі зіставлення їх з відповідними шкалами.
2. Залежно від співвідношення між пластинчастим і зернистим перлітом (середній відсоток площі, зайнятої пластинчастим перлітом) структуру стали поділяють на 10 балів згідно з табл.2 та шкалою 9.
Таблиця 2
| Бал | Зміст перліту, % | |
| зернистого | пластинчастого | |
| 1 | 100 | 0 |
| 2 | Більше 95 | До 5 |
| 3 | 90 | 10 |
| 4 | 85 | 15 |
| 5 | 80 | 20 |
| 6 | 65 | 35 |
| 7 | 50 | 50 |
| 8 | 35 | 65 |
| 9 | 5 | 95 |
| 10 | 0 | 100 |
3. Залежно від кількості мартенситу (середній відсоток площі, зайнятої мартенситом) структуру стали поділяють на 10 балів згідно з табл.3 та шкалою 8.
Таблиця 3
| Бал | Зміст, % | |
| мартенситу | трооститу | |
| 1 | 100,0 | 0 |
| 2 | Більше 99,0 | До 1,0 |
| 3 | 97,5 | 2,5 |
| 4 | 95,0 | 5,0 |
| 5 | 90,0 | 10,0 |
| 6 | 85,0 | 15,0 |
| 7 | 75,0 | 25,0 |
| 8 | 50,0 | 50,0 |
| 9 | 25,0 | 75,0 |
| 10 | 0 | 100,0 |
ШКАЛА 1. Пластинчастий перліт 1000
Пластинчастий перліт 1000
ШКАЛА 2. Зернистий перліт 1000
Зернистий перліт 1000
ШКАЛА 3. Мартенсит 1000
Мартенсит 1000
ШКАЛА 4. Включення нітридів 500
Включення нітридів 500
ШКАЛА 5. Карбідна сітка 500
Карбідна сітка 500
ШКАЛА 6. Карбідна неоднорідність 100
Карбідна неоднорідність 100
А |
А |
А |
А |
А |
А |
ШКАЛА 7. Співвідношення перліту та фериту 100
Співвідношення перліту та фериту 100
ШКАЛА 8. Співвідношення мартенситу та трооститу 500
Співвідношення мартенситу та трооститу 500
ШКАЛА 9. Співвідношення зернистого та пластинчастого перліту 500
Співвідношення зернистого та пластинчастого перліту 500