ГОСТ 22974.10-96
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 22974.10-96 Флюси зварювальні плавлені. Методи визначення оксиду натрію та оксиду калію
ГОСТ 22974.10-96
Група В09
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ФЛЮСИ ЗВАРЮВАЛЬНІ ПЛАВЛЕНІ
Методи визначення оксиду натрію та оксиду калію
Melted welding fluxes. Методи sodium and potassium oxides determination
МКС 77.040
ОКСТУ 0809
Дата введення 2000-01-01
Передмова
1 РОЗРОБЛЕН Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації МТК 72; Інститутом електрозварювання ім.
ВНЕСЕН Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації
2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 9 від 12 квітня 1996 р.)
За ухвалення проголосували:
| Найменування держави | Найменування національного органу зі стандартизації |
| Азербайджанська республіка | Азгосстандарт |
| Республіка Білорусь | Держстандарт Білорусі |
| Республіка Казахстан | Держстандарт Республіки Казахстан |
| російська Федерація | Держстандарт Росії |
| Республіка Таджикістан | Таджикдержстандарт |
| Туркменістан | Головна державна інспекція Туркменістану |
| Республіка Узбекистан | Узгосстандарт |
| Україна | Держстандарт України |
3 Постановою Державного комітету Російської Федерації зі стандартизації та метрології від 21 квітня 1999 р. N 134 міждержавний стандарт
4 ВЗАМІН
1 Область застосування
Цей стандарт встановлює полум'яно-фотометричний та атомно-абсорбційний методи визначення оксиду натрію та оксиду калію при вмісті від 0,2 до 5%.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:
ГОСТ 3118-77 Кислота соляна. Технічні умови
ГОСТ 4204-77 Кислота сірчана. Технічні умови
ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий. Технічні умови
ГОСТ 4234-77 Калій хлористий. Технічні умови
ГОСТ 5457-75 Ацетилен розчинений та газоподібний технічний. Технічні умови
ГОСТ 10484-78 Кислота фтористоводнева. Технічні умови
ГОСТ 22974.0-96 Флюси зварювальні плавлені. Загальні вимоги до методів аналізу
3 Загальні вимоги
Загальні вимоги до методів аналізу – за
4 Полум'яно-фотометричний та атомно-абсорбційний методи визначення оксиду натрію та оксиду калію
4.1 Сутність методів
4.1.1 Полум'яно-фотометричний метод заснований на введенні аналізованого розчину у вигляді аерозолю за допомогою спеціального розпилення в полум'я пальника, що працює на бутан-пропані. Випромінювання, що виникло в полум'ї визначається елемента відокремлюється за допомогою світлофільтра або монохроматора від випромінювання інших елементів і, потрапляючи на фотоелемент, викликає фотострум, який вимірюється гальванометром. За певних умов відліки за гальванометром пропорційні концентрації обумовленого елемента у розчині.
4.1.2 Атомно-абсорбційний метод заснований на вимірюванні ступеня поглинання резонансного випромінювання вільними атомами натрію та калію, що утворюються в результаті розпилення аналізованого розчину в полум'я ацетилен-повітря.
4.2 Апаратура, реактиви та розчини
4.2.1 При полум'яно-фотометричному методі
Полум'яний фотометр.
Балон зі зрідженим газом.
4.2.2 При атомно-абсорбційному методі
Атомно-абсорбційний спектрофотометр із полум'яним атомізатором.
Лампи з порожнистим катодом для визначення натрію та калію.
Ацетилен розчинений та газоподібний технічний за
Кислота сірчана за
Кислота соляна за
Кислота фтористоводнева згідно з
Калій хлористий за , доводять водою до мітки та перемішують. Стандартний розчин має масову концентрацію оксиду калію 0,001 г/см.
.
Натрій хлористий за , доводять водою до мітки та перемішують. Стандартний розчин має масову концентрацію оксиду натрію 0,001 г/см.
.
4.3 Підготовка до аналізу
Перед роботою прилади налаштовуються на резонансну лінію: для натрію – 587,60 нм; для калію - 766,50 нм.
4.4 Проведення аналізу
Наважку флюсу масою 0,1 г поміщають у чашку з платини або скловуглецю, змочують 0,5-1,0 см води, додають 5 см
фтористоводневої кислоти та 10-20 крапель сірчаної кислоти (1:1). Просушують, нагрівають до видалення парів сірчаної кислоти. До сухого залишку додають 5 см.
соляної кислоти (1:1) та 10 см
води. Розчин нагрівають до розчинення сірчанокислих солей.
Вміст чашки переносять у мірну колбу місткістю 100 см. і доводять водою до мітки.
Розчини розпорошують на полум'яному фотометрі або атомно-абсорбційному спектрофотометрі до отримання постійних показань для кожного розчину. Перед всмоктуванням розчину, що вимірюється, розпорошують воду для промивання системи і перевірки нуля приладу.
За градуювальним графіком знаходять масу оксиду калію і оксиду натрію в розчині, що випробовується в грамах.
4.5 Побудова градуювального графіка
У дев'ять мірних колб місткістю 100 см послідовно вносять 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 см
стандартних розчинів, що відповідає 0,0001; 0,0002; 0,0005; 0,001; 0,002; 0,003; 0,004; 0,005; 0,006 г оксиду натрію та оксиду калію. Доливають по 5 см
соляної кислоти (1:1), доводять водою до мітки та перемішують.
Розчини розпорошують на полум'яному фотометрі або атомно-абсорбційному спектрофотометрі в порядку збільшення масових часток. Перед розпорошенням кожного розчину розпорошують воду.
4.6 Обробка результатів
4.6.1 Масову частку оксиду натрію та оксиду калію , %, обчислюють за формулою
, (1)
де - Маса оксиду натрію або оксиду калію, знайдена за градуювальним графіком, г;
- Маса навішування флюсу, р.
4.6.2 Норми точності та нормативи контролю точності визначення масової частки оксиду натрію та оксиду калію наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
В процентах
| Масова частка оксиду натрію або оксиду калію | Розбіжність, що допускається | ||||
| Від 02 до 05 включ. | 0,06 | 0,07 | 0,06 | 0,08 | 0,04 |
| Св. 0,5 | 0,08 | 0,11 | 0,09 | 0,11 | 0,05 |
| 1 5 | 0,20 | 0,25 | 0,20 | 0,25 | 0,15 |