ГОСТ Р 52951-2008

ГОСТ Р 52951-2008 Паладій. Методи атомно-емісійного аналізу з дуговим збудженням спектра

ГОСТ Р 52951-2008

Група В59

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Паладій

МЕТОДИ АТОМНО-ЕМІСІЙНОГО АНАЛІЗУ З ДУГОВИМ ПОРУШЕННЯМ СПЕКТРА

Palladium. Methods of arc atomic-emission analysis

ГКС 39.060
ОКСТУ 1709

Дата введення 2009-07-01

Передмова

Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"

Відомості про стандарт

1 РОЗРОБЛЕНО Відкритим акціонерним товариством «Красноярський завод кольорових металів імені В.Н.Гулідова» (ВАТ «Красквітмет»), ВАТ «Єкатеринбурзький завод з обробки кольорових металів»

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК102 «Платинові метали»

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 14 серпня 2008 р. N 175-ст

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на афінований паладій у зливках та порошку з масовою часткою паладію не менше 99,8%, призначений для виробництва сплавів, напівфабрикатів, хімічних сполук паладію.

Хімічний склад афінованого паладію в зливках та порошках відповідає вимогам ГОСТ Р 52244.

Стандарт встановлює спектрографічний метод атомно-емісійного аналізу (з дуговим збудженням спектру) для визначення масової частки домішок: алюмінію, заліза, золота, іридію, кальцію, кобальту, кремнію, магнію, марганцю, міді, нікелю, олова, осмію, платини, родію, рутенія, свинцю, срібла, сурми, телуру, хрому, цинку та спектрометричний метод атомно-емісійного аналізу (з дуговим збудженням спектру) для визначення масової частки домішок: алюмінію, вісмуту, заліза, золота, іридію, кальцію, кобальту, кремнію, магнію, марганцю, міді, нікелю, олова, осмію, платини, ренію, родію, рутенію, свинцю, срібла, сурми, телуру, титану, хрому та цинку в афінованому паладії.

2 Сутність методів

Методи аналізу засновані на випаровуванні та збудженні атомів проби в дуговому розряді, вимірюванні інтенсивності випромінювання атомів визначених елементів-домішок та подальшому визначенні масової частки цих елементів за допомогою градуювальних залежностей, отриманих за стандартними зразками складу паладію.

3 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:

ГОСТ Р 8.563-96 Державна система забезпечення єдності вимірів. Методики виконання вимірювань

ГОСТ Р ИСО 5725-1-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 1. Основні положення та визначення

ГОСТ Р ИСО 5725-3-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 3. Проміжні показники прецизійності стандартного методу вимірів

ГОСТ Р ИСО 5725-4-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 4. Основні методи визначення правильності стандартного методу вимірів

ГОСТ Р ИСО 5725-6-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 6. Використання значень точності практично

ГОСТ Р 52244-2004 Паладій афінований. Технічні умови

ГОСТ Р 52599-2006 Дорогоцінні метали та їх сплави. Загальні вимоги до методів аналізу

ГОСТ 6709-72 Вода дистильована. Технічні умови

ГОСТ 14261-77 Кислота соляна особливої чистоти. Технічні умови

ГОСТ 18300-87 Спирт етиловий технічний ректифікований. Технічні умови

ГОСТ 24104-2001 Ваги лабораторні. Загальні технічні вимоги

ГОСТ 25336-82 Посуд та обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри та розміри

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти», опублікованому станом на 1 січня , та за відповідними інформаційними покажчиками, що щомісяця видаються, опублікованими в поточному році. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.

4 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовані терміни за ГОСТ Р ІСО 5725-1 та ГОСТ Р 8.563.

5 Спектрографічний метод атомно-емісійного аналізу з дуговим збудженням спектра

При спектрографічному методі використовують фотографічну реєстрацію емісійних спектрів.

Даний метод дозволяє визначити масову частку елементів-домішок у діапазонах, наведених у таблиці 1.


Таблиця 1 - Діапазони вимірювань масових часток визначених елементів

В процентах

5.1 Точність (правильність та прецизійність)

5.1.1 Показники точності методу

Показники точності методу: межі інтервалу, в якому з ймовірністю 0,95 є абсолютна похибка результатів аналізу (приписана похибка) , стандартні відхилення повторюваності та проміжної прецизійності , значення критичного діапазону межі проміжної прецизійності та межі відтворюваності - Залежно від масової частки визначається елемента-домішки наведені в таблиці 2.


Таблиця 2 - Показники точності методу ( 0,95)

В процентах

Для проміжних значень масових часток значення показників точності знаходять методом лінійної інтерполяції за формулою

, (1)

де - Результат аналізу;

, - нижня та верхня межі піддіапазону масових часток, в якому знаходиться результат аналізу;

, — значення показника точності, що відповідають нижній та верхній межам піддіапазону масових часток, в якому знаходиться результат аналізу;

- Значення показника точності для результату аналізу

.

5.1.2 Правильність

Для оцінки систематичної похибки даного методу визначення елементів-домішок у паладії використовують як опорні значення атестовані значення масових часток елементів у державних стандартних зразках складу паладію ДСО 7615-99 (комплект Пд-36), ДСО 7331-96 (комплект Пд-28) інших ДСО, які не поступаються за набором визначених елементів та метрологічних характеристик.

Систематична похибка методу за рівня значимості 5% незначна за ГОСТ Р ИСО 5725-4 для всіх визначених елементів-домішок у паладії на всіх рівнях визначених змістів.

5.1.3 Прецизійність

5.1.3.1 Діапазон результатів чотирьох визначень, отриманих для однієї і тієї ж проби одним оператором з використанням одного і того ж обладнання в межах найкоротшого з можливих інтервалів часу, може перевищувати вказаний у таблиці 2 критичний діапазон для 4 за ГОСТ Р ИСО 5725-6 в середньому не частіше ніж один раз на 20 випадків при правильному використанні методу.

5.1.3.2 У межах однієї лабораторії два результати аналізу однієї і тієї ж проби, отримані різними операторами з використанням одного і того ж обладнання в різні дні, можуть відрізнятися з перевищенням вказаної в таблиці 2 межі проміжної прецизійності за ГОСТ Р ИСО 5725-3 в середньому не частіше ніж один раз на 20 випадків при правильному використанні методу.

5.1.3.3 Результати аналізу однієї і тієї ж проби, отримані двома лабораторіями, можуть відрізнятися з перевищенням вказаної в таблиці 2 межі відтворюваності за ГОСТ Р ИСО 5725-1 в середньому не частіше ніж один раз на 20 випадків при правильному використанні методу.

5.2 Вимоги

5.2.1 Загальні вимоги та вимоги безпеки

Загальні вимоги до методу аналізу, вимоги до забезпечення безпеки робіт, що виконуються, та забезпечення екологічної безпеки — за ГОСТ Р 52599.

5.2.2 Вимоги до кваліфікації виконавців

До виконання аналізу допускаються особи не молодші 18 років, навчені в установленому порядку та допущені до самостійної роботи на обладнанні, що використовується.

5.3 Засоби вимірювань, допоміжні пристрої, матеріали та реактиви

Спектрограф дифракційний із трилінзовою системою конденсорів, призначений для отримання спектрів у діапазоні 240-350 нм, зі зворотною лінійною дисперсією 0,6-0,7 нм/мм.

Генератор дуги постійного чи змінного струму силою до 15 А.

Мікроденситометр, призначений для вимірювання оптичної густини (почорніння) спектральних ліній.

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 з межею абсолютної похибки, що допускається, не більше ±0,005 г.

Електроди графітові [1] діаметром 6 мм з кратером глибиною 1-3 мм і діаметром 4 мм.

Електроди графітові [1] діаметром 6 мм, заточені на півсферу або усічений конус.

Фотопластинки спектральні, що забезпечують нормальне почорніння спектрального діапазону 240-350 нм.

Проявник контрастний та фіксаж для фотопластинок.

Плита електрична із закритою спіраллю.

Стакани хімічні термостійкі за ГОСТ 25336 .

Кислота соляна о.с.ч. за ГОСТ 14261 .

Спирт етиловий ректифікований за ГОСТ 18300 .

Вода дистильована за ГОСТ 6709 .

Зразки для градуювання (зразки паладію з раніше встановленими значеннями масових часток елементів-домішок).

Стандартні зразки складу паладію з похибкою атестованих значень масових часток домішок, що не перевищує 1/3 значення межі абсолютної похибки даного методу для кожного рівня масових часток.

Допускається застосування інших засобів вимірювань, допоміжних пристроїв, матеріалів та реактивів за умови отримання показників точності, які не поступаються зазначеним у таблиці 2.

5.4 Відбір та підготовка проб

5.4.1 Відбір лабораторної проби від злитків або порошку афінованого паладію проводять за ГОСТ Р 52244.

5.4.2 Проби паладію можуть надходити на аналіз у вигляді стрічки, дроту, стружки, губки, порошку.

5.4.3 Проби, що надходять на аналіз у вигляді стрічки, дроту або стружки, для видалення поверхневих забруднень поміщають у скляну склянку і кип'ятять у розчині соляної кислоти, розведеної 1:1 протягом 10-15 хв. Отриманий розчин зливають, проби промивають дистильованою водою декантацією 4-5 разів і висушують на повітрі. Проби порошку та губки кислотою не обробляють.

5.4.4 Від проб паладію, що надходять на аналіз, відбирають по 4 навішування, від зразків для градуювання або стандартних зразків - по 2 навішування масою від 100 до 150 мг кожна залежно від глибини електродів, що використовуються, але однакові для однієї спектрограми. Наважки у вигляді порошку запресовують кратер графітового електрода.

5.5 Підготовка обладнання для проведення вимірювань

5.5.1 Обладнання готують до роботи згідно з інструкціями з експлуатації. Довжини хвиль аналітичних ліній та ліній порівняння, робочі режими приладів, що рекомендуються для виконання аналізу, наведені у таблицях 3 та 4 відповідно. Для кожного елемента вибирають одну з рекомендованих довжин хвиль. Допускається використання інших ліній та робочих режимів за умови отримання показників точності, які не поступаються зазначеним у таблиці 2.


Таблиця 3 - Довжини хвиль аналітичних ліній

У нанометрах

Таблиця 4 - Рекомендовані робочі режими

5.5.2 Електродотримачі та пристрої очищають спиртом від поверхневих забруднень.

5.5.3 Включають водяне охолодження електроутримувачів.

5.5.4 Підготовлену до аналізу навішування паладію поміщають у кратер графітового електрода. Контрелектрод служить графітовий стрижень, заточений на півсферу або усічений конус. При використанні джерела збудження дуги постійного струму аналізована проба є анодом.

5.5.5 Міжелектродний проміжок встановлюють за збільшеним зображенням дуги на екрані проміжної діафрагми 5 мм і підтримують постійним, коригуючи його протягом всієї експозиції.

5.6 Проведення вимірів

5.6.1 Для отримання градуювального графіка використовують стандартні зразки складу паладію або зразки для градуювання. Спектри кожного стандартного зразка (зразка для градуювання) та аналізованої проби фотографують в однакових умовах. Для кожного стандартного зразка (зразка для градуювання) одержують дві, а для проби, що аналізується, — чотири спектрограми. При масовій частці елементів у пробі, що перевищує значення верхньої межі інтервалу вмісту з використанням постійного струму, зазначеної в таблиці 1, фотографування спектрів проводять повторно із застосуванням змінного струму.

5.6.2 Фотопластинки виявляють, обполіскують у воді, фіксують, промивають у проточній воді та сушать.

5.6.3 За допомогою мікроденситометра на кожній спектрограмі вимірюють почорніння аналітичної лінії елемента, що визначається. та прилеглого фону і обчислюють різницю почорнінь . Від отриманих значень переходять до значень за допомогою таблиці А.1, наведеної у додатку А. Використовуючи значення і , Отримані для стандартних зразків, будують градуювальний графік в координатах: , де - масова частка визначеного елемента в стандартному зразку (зразок для градуювання),

%.

5.6.4 В області верхньої межі діапазону масових часток допускається побудова градуювальних графіків у координатах: , де - Різниця почорнінь аналітичної лінії та лінії порівняння (паладій).

5.6.5 За градуювальним графіком, використовуючи чотири паралельні значення або , відповідно, отримані по чотирьох спектрограм для кожної проби, знаходять чотири результати паралельних визначень масової частки кожного елемента-домішки в аналізованій пробі.

5.7 Оцінка прийнятності результатів паралельних визначень та отримання остаточного результату аналізу

5.7.1 Прийнятність результатів паралельних визначень оцінюють відповідно до ДСТУ ISO 5725-6 шляхом зіставлення діапазону цих результатів. з критичним діапазоном , наведеним у таблиці 2.

5.7.2 Якщо діапазон результатів чотирьох паралельних визначень не перевищує критичний діапазон , Усі результати визнають прийнятними і за остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів чотирьох паралельних визначень.

5.7.3 Якщо діапазон результатів чотирьох паралельних визначень перевищує , проводять ще чотири паралельні визначення.

Розраховують критичний діапазон для восьми паралельних визначень за формулою

, (2)

де - Стандартне відхилення повторюваності.

Якщо для отриманих восьми паралельних визначень значення не перевищує критичний діапазон , то як остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів восьми паралельних визначень. В іншому випадку як остаточний результат аналізу приймають медіану результатів восьми паралельних ухвал, якщо в нормативних документах даного підприємства не передбачено інше.

5.8 Контроль точності результатів аналізу

5.8.1 Контроль проміжної прецизійності та відтворюваності

При контролі проміжної прецизійності (з факторами, що змінюються, оператора і часу) абсолютна розбіжність двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби, отриманих різними операторами з використанням одного і того ж обладнання в різні дні, не повинна перевищувати межу проміжної прецизійності вказаний у таблиці 2.

При контролі відтворюваності абсолютна розбіжність двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби, отриманих двома лабораторіями, відповідно до вимог цього стандарту не повинна перевищувати межу відтворюваності , зазначений у таблиці 2

5.8.2 Контроль правильності

Контроль правильності проводять шляхом аналізу стандартних зразків складу паладію. Зразки, які використовуються для контролю правильності, не можуть використовуватися для отримання градуювальних залежностей.

При контролі правильності різниця між результатом аналізу та прийнятим опорним (атестованим) значенням масової частки елемента-домішки у стандартному зразку не повинна перевищувати критичне значення .

Критичне значення розраховують за формулою

, (3)

де - Похибка встановлення опорного (атестованого) значення масової частки елемента-домішки в стандартному зразку;

- межі інтервалу абсолютної похибки результату аналізу (значення наведено у таблиці 2).

6 Спектрометричний метод атомно-емісійного аналізу з дуговим збудженням спектра

При спектрометричному методі використовують фотоелектричний спосіб реєстрації емісійних спектрів.

Метод дозволяє визначити масові частки елементів-домішок у діапазонах, наведених у таблиці 5.


Таблиця 5 - Діапазони вимірювань масових часток визначених елементів

В процентах

6.1 Точність (правильність та прецизійність)

6.1.1 Показники точності методу

Показники точності методу: межі інтервалу, в якому з ймовірністю 0,95, є абсолютна похибка результатів аналізу (приписана похибка) , стандартні відхилення повторюваності та проміжної прецизійності , значення критичного діапазону межі проміжної прецизійності та межі відтворюваності - Залежно від масової частки визначається елемента-домішки, наведені в таблиці 6.


Таблиця 6 - Показники точності методу ( 0,95)

В процентах

6.1.2 Правильність

Для оцінки систематичної похибки даного методу визначення елементів-домішок у паладії використовують як опорні значення атестовані значення масових часток елементів у державних стандартних зразках складу паладію ДСО 7615-99 (комплект Пд-36), ДСО 7331-96 (комплект Пд-28) інших ДСО, які не поступаються за набором визначених елементів та метрологічних характеристик.

Систематична похибка методу за рівня значимості 5% незначна за ГОСТ Р ИСО 5725-4 для всіх визначених елементів-домішок у паладії на всіх рівнях визначених масових часток.

6.1.3 Прецизійність

6.1.3.1 Діапазон результатів чотирьох визначень, отриманих для однієї і тієї ж проби одним оператором з використанням одного і того ж обладнання в межах найкоротшого з можливих інтервалів часу, може перевищувати вказаний у таблиці 6 критичний діапазон для 4 за ГОСТ Р ИСО 5725-6 в середньому не частіше ніж один раз на 20 випадків при правильному використанні методу.

6.1.3.2 У межах однієї лабораторії два результати аналізу однієї і тієї ж проби, отримані різними операторами з використанням одного і того ж обладнання в різні дні, можуть відрізнятися з перевищенням вказаної в таблиці 6 межі проміжної прецизійності за ГОСТ Р ИСО 5725-3 в середньому не частіше ніж один раз на 20 випадків при правильному використанні методу.

6.1.3.3 Результати аналізу однієї і тієї ж проби, отримані двома лабораторіями, можуть відрізнятися з перевищенням вказаної в таблиці 6 межі відтворюваності за ГОСТ Р ИСО 5725-1 в середньому не частіше ніж один раз на 20 випадків при правильному використанні методу.

Для проміжних значень масових часток значень показників точності знаходять методом лінійної інтерполяції за формулою (1), зазначеною в 5.1.1.

6.2 Вимоги

6.2.1 Загальні вимоги та вимоги безпеки

Загальні вимоги до методу аналізу та вимоги до забезпечення безпеки виконуваних робіт та забезпечення екологічної безпеки - за ГОСТ Р 52599.

6.2.2 Вимоги до кваліфікації виконавців

До проведення аналізу допускаються особи не молодші 18 років, навчені в установленому порядку та допущені до самостійної роботи на обладнанні, що використовується.

6.3 Засоби вимірювань, допоміжні пристрої, матеріали та реактиви

Спектрометр з генератором дуги постійного (змінного) струму або комплекс атомно-емісійного спектрального аналізу з аналізатором спектрів емісійних типу МАЕС, призначений для отримання спектрів в діапазоні 210-350 нм.

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 з межею абсолютної похибки, що допускається, не більше ±0,001 р.

Електроди графітові [1] діаметром 6 мм з кратером глибиною 1-3 мм і діаметром 4 мм.

Електроди графітові [1] діаметром 6 мм, заточені на усічений конус або півсферу.

Плита електрична із закритою спіраллю.

Склянки хімічні термостійкі.

Кислота соляна ос.ч. за ГОСТ 14261 .

Спирт етиловий ректифікований за ГОСТ 18300 .

Вода дистильована за ГОСТ 6709 .

Зразки для градуювання (зразки паладію з раніше встановленими значеннями масових часток елементів-домішок).

Стандартні зразки складу паладію з похибкою атестованих значень масових часток домішок, що не перевищує 1/3 значення межі абсолютної похибки даного методу для кожного рівня масових часток.

Допускається застосування інших засобів вимірювань, допоміжних пристроїв, матеріалів та реактивів за умови отримання показників точності, які не поступаються зазначеним у таблиці 6.

6.4 Відбір та підготовка проб

6.4.1 Відбір лабораторної проби від злитків або порошку афінованого паладію проводять за ГОСТ Р 52244.

6.4.2 Проби паладію можуть надходити на аналіз у вигляді стрічки, дроту, стружки, губки, порошку.

6.4.3 Проби, що надходять на аналіз у вигляді стрічки, дроту або стружки для видалення поверхневих забруднень кип'ятять у соляній кислоті, розведеній 1:1, протягом 10-15 хв. Отриманий розчин зливають, проби промивають дистильованою водою декантацією 4-5 разів і висушують на повітрі. Проби порошку та губки кислотою не обробляють.

6.4.4 Від лабораторних проб паладію відбирають по 4 навішування, від зразків для градуювання або стандартних зразків — по 2 навішування масою від 100 до 150 мг кожна залежно від глибини електродів, що використовуються, але однакові для однієї спектрограми. Наважки у вигляді порошку запресовують кратер графітового електрода.

6.5 Підготовка обладнання для проведення вимірювань

6.5.1 Обладнання готують до роботи згідно з інструкціями з експлуатації. Робочі режими спектрометра наведені в таблиці 7. Допускається використання інших робочих режимів за умови отримання показників точності, які не поступаються зазначеним у таблиці 6.


Таблиця 7 - Рекомендовані робочі режими спектрометра

6.5.2 Електродотримач очищають спиртом від поверхневих забруднень.

6.5.3 Включають водяне охолодження електроутримувачів.

6.5.4 Підготовлену до аналізу навішування паладію поміщають у кратер графітового електрода. Контрелектрод служить графітовий стрижень, заточений на півсферу або усічений конус. При використанні джерела збудження дуги постійного струму аналізована проба є анодом.

6.5.5 Межлектродний проміжок встановлюють за збільшеним зображенням дуги на екрані проміжної діафрагми 5 мм і підтримують строго постійним, коригуючи його протягом усієї експозиції.

6.6 Проведення вимірів

6.6.1 Для отримання градуювальної залежності проводять вимірювання інтенсивності аналітичних ліній визначених елементів та лінії порівняння для стандартних зразків (зразків для градуювання). Для кожного з визначених елементів вибирають одну з аналітичних ліній, що рекомендуються. Довжини хвиль аналітичних ліній наведено в таблиці 8. Допускається використання інших аналітичних ліній за умови отримання показників точності, які не поступаються зазначеним у таблиці 6.


Таблиця 8 - Довжини хвиль аналітичних ліній

У нанометрах

Вимірювання проводять для двох наважок стандартних зразків складу паладію або зразків для градуювання та отримують середнє значення.

6.6.2 Отримують градуювальні залежності відносної або абсолютної інтенсивності аналітичних ліній елементів, що визначаються, від масової частки цих елементів у стандартному зразку (зразку для градуювання) в координатах, передбачених програмою спектрометра.

Далі проводять побудову градуювальної характеристики для кожного елемента алгоритму, закладеному в програмному забезпеченні спектрометра. Градуювання зберігають у файлі даних градуювання і потім використовують для подальших аналізів проб.

6.6.3 Вимірюють інтенсивність аналітичних ліній визначених елементів для кожної з чотирьох наважок проби.

6.6.4 За допомогою градуювальних залежностей одержують чотири результати паралельних визначень масової частки кожного визначуваного елемента в пробі.

6.7 Оцінка прийнятності результатів паралельних визначень та отримання остаточного результату аналізу

6.7.1 Прийнятність результатів паралельних визначень оцінюють відповідно до ДСТУ ISO 5725-6 шляхом зіставлення діапазону цих результатів. з критичним діапазоном , наведеним у таблиці 6.

6.7.2 Якщо діапазон результатів чотирьох паралельних визначень не перевищує критичний діапазон , Усі результати визнають прийнятними і за остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів чотирьох паралельних визначень.

6.7.3 Якщо діапазон результатів чотирьох паралельних визначень перевищує , проводять ще чотири паралельні визначення.

Розраховують критичний діапазон для восьми паралельних визначень за формулою

, (4)

де - Стандартне відхилення повторюваності.

Якщо для отриманих восьми паралельних визначень значення не перевищує критичний діапазон , то як остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів восьми паралельних визначень. В іншому випадку як остаточний результат аналізу приймають медіану результатів восьми паралельних ухвал, якщо в нормативних документах даного підприємства не передбачено інше.

6.8 Контроль точності результатів аналізу

6.8.1 Контроль проміжної прецизійності та відтворюваності

При контролі проміжної прецизійності (з факторами, що змінюються, оператора і часу) абсолютна розбіжність двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби, отриманих різними операторами з використанням одного і того ж обладнання в різні дні, не повинна перевищувати межу проміжної прецизійності , зазначений у таблиці 6

При контролі відтворюваності абсолютна розбіжність двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби, отриманих двома лабораторіями, відповідно до вимог цього стандарту не повинна перевищувати межу відтворюваності R, зазначену в таблиці 6.

6.8.2 Контроль правильності

Контроль правильності проводять шляхом аналізу стандартних зразків складу паладію. Зразки, які використовуються для контролю правильності, не можуть використовуватися для отримання градуювальних залежностей.

При контролі правильності різниця між результатом аналізу та прийнятим опорним (атестованим) значенням масових часток елемента-домішки у стандартному зразку не повинна перевищувати критичне значення .

Критичне значення розраховують за формулою

, (5)

де - Похибка встановлення опорного (атестованого) значення масової частки елемента-домішки в стандартному зразку;

- межі інтервалу абсолютної похибки результату аналізу (значення наведено у таблиці 6).

Додаток, А (довідковий). Таблиця значень lg (I(л)/I(ф)), що відповідають виміряним значенням «дельта"S/"гамма»

Додаток А
(довідкове)

Таблиця значень , відповідних виміряним значенням

Наведена нижче таблиця А.1 служить перекладу виміряних значень і .

Таблиця містить результати розрахунку у формулі

, (А.1)

де - Різниця щільності почорнінь на фотопластинці;

- Фактор контрастності.

Позначимо сумарну інтенсивність лінії разом із тлом , інтенсивність фону під максимумом лінії без лінії .

Так як , відношення інтенсивності лінії до інтенсивності фону визначають за формулою

. (А.2)

Якщо умови фотографування спектру вибрано так, що почорніння лінії з фоном і фону без лінії лежать у нормальній області, то

, де . (А.3)

Звідси, користуючись виразом ,

отримуємо .

Таблиця А.1 охоплює найважливіші для практики аналітичної роботи значення від 0,05 до 1,9.

Таблиця складається з двох частин: частини, що охоплює значення від 0,05 до 0,99, та частини, що охоплює значення від 1,00 до 1,9.

У першій частині таблиці у першій графі представлені значення із двома знаками після коми, цифри в головках інших граф від 0 до 9 означають третій знак після коми значення, що дорівнює .

Наприклад, 0,537: знаходять у першій графі значення 0,53 та у графі з цифрою 7 визначають відповідне значення логарифму 0,388.

Друга частина таблиці побудована аналогічно з тією різницею, що в першій графі наводяться значення з одним знаком після коми, а цифри в головках інших граф позначають другий після коми знак значення .

Наприклад, 1,36: знаходять у першій графі значення 1,3 та у графі з цифрою 6 знаходять значення логарифму 1,341.

Для значень , менших, ніж 0,301, значення негативне – знак мінус над характеристикою (±1…).

Так як таблиця може бути застосована також і для знаходження значення , що відповідає значенням за будь-якого способу вимірювання.

Якщо фактор контрастності не вимірюють, то замість значень у таблиці застосовують значення при цьому використовують справжню таблицю аналогічним чином. Якщо виміряне значення 0,674, то першій графі знаходять значення 0,67 й у графі з цифрою 4 визначають значення логарифму 0,571.

Слід зазначити, що знайдене таким чином значення 0,571 є не , а . На точності аналізу методом «трьох еталонів» ця обставина мало відбивається.


Таблиця А.1 - Значення , що відповідають виміряним значенням

Бібліографія