Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 25225-82

ГОСТ Р ІСО 15353-2014 ГОСТ Р 55080-2012 ГОСТ Р ІСО 16962-2012 ГОСТ Р ІСО 10153-2011 ГОСТ Р ІСО 10280-2010 ГОСТ Р ІСО 4940-2010 ГОСТ Р ІСО 4943-2010 ДСТУ ISO 14284-2009 ДСТУ ISO 9686-2009 ГОСТ Р ІСО 13899-2-2009 ГОСТ 18895-97 ГОСТ 12361-2002 ГОСТ 12359-99 ГОСТ 12358-2002 ГОСТ 12351-2003 ГОСТ 12345-2001 ГОСТ 12344-88 ГОСТ 12350-78

ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН

ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 12354-81

Група В39

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78

ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)

ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363-79

ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)

ГОСТ 12363-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення се

ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)

ГОСТ 12360-82

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83

ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)


Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИ

ГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію


ГОСТ 12357-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення алюмінію
<
ГОСТ 12364-84

ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію

ГОСТ 12364-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення церію

Steels alloyed ГОСТ 29117-91 ГОСТ 12347-77 ГОСТ 12355-78

ГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)

ГОСТ 12355-78

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Мето

ГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)

ГОСТ 12362-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАН

ГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 12352-81

Група В39


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення нік
ГОСТ Р 51056-97 ГОСТ Р 51927-2002 ГОСТ Р 51928-2002 ГОСТ 12356-81 ГОСТ Р ІСО 13898-1-2006 ГОСТ Р ІСО 13898-3-2007 ДСТУ ISO 13898-4-2007 ГОСТ Р ІСО 13898-2-2006 ГОСТ Р 52521-2006 ГОСТ Р 52519-2006 ГОСТ Р 52520-2006 ГОСТ Р 52518-2006 ГОСТ 1429.14-2004 ГОСТ 24903-81 ГОСТ 22662-77 ГОСТ 6012-2011 ГОСТ 25283-93 ГОСТ 18318-94 ГОСТ 29006-91 ГОСТ 16412.4-91 ГОСТ 16412.7-91

ГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю


ГОСТ 16412.7-91

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ

Методи визначення вуглецю

Iron powder.
Методи для ви
ГОСТ 2171-90 ГОСТ 23401-90 ГОСТ 30642-99 ГОСТ 25698-98 ГОСТ 30550-98 ГОСТ 18898-89 ГОСТ 26849-86 ГОСТ 26876-86 ГОСТ 26239.5-84 ГОСТ 26239.7-84 ГОСТ 26239.3-84

ГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)


ГОСТ 26239.3-84

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ 12226-80 ГОСТ 23402-78 ГОСТ 1429.9-77 ГОСТ 1429.3-77 ГОСТ 1429.5-77 ГОСТ 19014.3-73 ГОСТ 19014.1-73 ГОСТ 17235-71 ГОСТ 16412.5-91 ГОСТ 29012-91 ГОСТ 26528-98 ГОСТ 18897-98 ГОСТ 26529-85 ГОСТ 26614-85 ГОСТ 26239.2-84 ГОСТ 26239.0-84 ГОСТ 26239.8-84 ГОСТ 25947-83 ГОСТ 25599.3-83 ГОСТ 22864-83 ГОСТ 25599.1-83 ГОСТ 25849-83 ГОСТ 25281-82 ГОСТ 22397-77 ГОСТ 1429.11-77 ГОСТ 1429.1-77 ГОСТ 1429.13-77 ГОСТ 1429.7-77 ГОСТ 1429.0-77 ГОСТ 20018-74 ГОСТ 18317-94 ГОСТ Р 52950-2008 ГОСТ Р 52951-2008 ГОСТ 32597-2013 ГОСТ Р 56307-2014 ГОСТ 33731-2016 ГОСТ 3845-2017 ГОСТ Р ІСО 17640-2016 ГОСТ 33368-2015 ГОСТ 10692-2015 ГОСТ Р 55934-2013 ГОСТ Р 55435-2013 ГОСТ Р 54907-2012 ГОСТ 3845-75 ГОСТ 11706-78 ГОСТ 12501-67 ГОСТ 8695-75 ГОСТ 17410-78 ГОСТ 19040-81 ГОСТ 27450-87 ГОСТ 28800-90 ГОСТ 3728-78 ГОСТ 30432-96 ГОСТ 8694-75 ГОСТ Р ІСО 10543-99 ГОСТ Р ІСО 10124-99 ГОСТ Р ІСО 10332-99 ГОСТ 10692-80 ГОСТ Р ІСО 17637-2014 ГОСТ Р 56143-2014 ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013

ГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту


ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙС
ГОСТ Р 55724-2013 ГОСТ Р ІСО 22826-2012 ГОСТ Р 55143-2012 ГОСТ Р 55142-2012 ГОСТ Р ІСО 17642-2-2012 ГОСТ Р ІСО 17641-2-2012

ГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю

ГОСТ Р ГОСТ 26877-2008 ГОСТ Р ІСО 17641-1-2011 ДСТУ ISO 9016-2011 ГОСТ Р ІСО 17642-1-2011 ГОСТ Р 54790-2011 ГОСТ Р 54569-2011 ГОСТ Р 54570-2011 ГОСТ Р 54153-2010 ГОСТ Р ІСО 5178-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-2-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-3-2010 ГОСТ Р 53845-2010 ДСТУ ISO 4967-2009 ГОСТ 6032-89 ГОСТ 6032-2003 ГОСТ 7566-94 ГОСТ 27809-95 ГОСТ 22974.9-96 ГОСТ 22974.8-96 ГОСТ 22974.7-96 ГОСТ 22974.6-96 ГОСТ 22974.5-96 ГОСТ 22974.4-96 ГОСТ 22974.3-96 ГОСТ 22974.2-96 ГОСТ 22974.1-96 ГОСТ 22974.13-96 ГОСТ 22974.12-96 ГОСТ 22974.11-96 ГОСТ 22974.10-96 ГОСТ 22974.0-96 ГОСТ 21639.9-93 ГОСТ 21639.8-93 ГОСТ 21639.7-93 ГОСТ 21639.6-93 ГОСТ 21639.5-93 ГОСТ 21639.4-93 ГОСТ 21639.3-93 ГОСТ 21639.2-93 ГОСТ 21639.0-93 ГОСТ 12502-67 ГОСТ 11878-66 ГОСТ 1763-68 ГОСТ 13585-68 ГОСТ 16971-71 ГОСТ 21639.10-76 ГОСТ 2604.1-77 ГОСТ 11930.7-79 ГОСТ 23870-79 ГОСТ 11930.12-79 ГОСТ 24167-80 ГОСТ 25536-82 ГОСТ 22536.2-87 ГОСТ 22536.11-87 ГОСТ 22536.6-88

ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку

ГОСТ 22536.6-88

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

Методи визначення миш ГОСТ 17745-90 ГОСТ 26877-91 ГОСТ 8233-56 ГОСТ 1778-70 ГОСТ 10243-75 ГОСТ 20487-75 ГОСТ 12503-75 ГОСТ 21548-76 ГОСТ 21639.11-76 ГОСТ 2604.8-77 ГОСТ 23055-78 ГОСТ 23046-78 ГОСТ 11930.11-79 ГОСТ 11930.1-79 ГОСТ 11930.10-79 ГОСТ 24715-81 ГОСТ 5639-82 ГОСТ 25225-82 ГОСТ 2604.11-85 ГОСТ 2604.4-87 ГОСТ 22536.5-87

ГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 22536.5-87
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.
ГОСТ 6130-71 ГОСТ 23240-78 ГОСТ 3242-79 ГОСТ 11930.3-79 ГОСТ 11930.5-79 ГОСТ 11930.9-79 ГОСТ 11930.2-79 ГОСТ 11930.0-79 ГОСТ 23904-79 ГОСТ 11930.6-79 ГОСТ 7565-81 ГОСТ 7122-81 ГОСТ 2604.3-83 ГОСТ 2604.5-84 ГОСТ 26389-84 ГОСТ 2604.7-84 ГОСТ 28830-90 ГОСТ 21639.1-90 ГОСТ 5640-68 ГОСТ 5657-69 ГОСТ 20485-75 ГОСТ 21549-76 ГОСТ 21547-76 ГОСТ 2604.6-77 ГОСТ 22838-77 ГОСТ 2604.10-77 ГОСТ 11930.4-79 ГОСТ 11930.8-79 ГОСТ 2604.9-83 ГОСТ 26388-84 ГОСТ 14782-86 ГОСТ 2604.2-86 ГОСТ 21639.12-87 ГОСТ 22536.8-87 ГОСТ 22536.0-87 ГОСТ 22536.3-88

ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору

ГОСТ 22536.3-88
(СТ РЕВ 485-75)

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

ГОСТ 22536.9-88 ГОСТ 22536.14-88 ГОСТ 22536.4-88 ГОСТ 22974.14-90 ГОСТ 23338-91 ГОСТ 2604.13-82 ГОСТ 2604.14-82 ГОСТ 22536.1-88

ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту

ГОСТ 22536.1-88
(СТ РЕВ 5284-85)


Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 16773-2003 ГОСТ 7512-82 ГОСТ 6996-66 ГОСТ 12635-67 ГОСТ 12637-67 ГОСТ 12636-67 ГОСТ 24648-90

ГОСТ 25225-82 Контроль неруйнівний. Шви зварних з'єднань трубопроводів. Магнітографічний метод

ГОСТ 25225-82


Група В08


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

КОНТРОЛЬ НЕРОЗРУШУЮЧИЙ

ШВИ ЗВАРНИХ СПОЛУКІВ ТРУБОПРОВІДІВ

МАГНІТОГРАФІЧНИЙ МЕТОД

Non-destructive testing. Welded joints of tubing. Magnetographic метод


Дата введення 1983-07-01

1. Розроблено та внесено Міністерством монтажних та спеціальних будівельних робіт СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 23 квітня 1982 р. № 1644

3. ПЕРЕВИДАННЯ (Грудень 1993 р.)


Цей стандарт встановлює магнітографічний метод неруйнівного контролю суцільності кільцевих стикових зварних швів сталевих трубопроводів різного діаметра з товщиною стінки від 2 до 25 мм, виконаних зварюванням плавленням.

Магнітографічний метод може застосовуватися для контролю зварних з'єднань інших конструкцій циліндричної форми.

Стандарт не поширюється на контроль кутових, нахлесткових та таврових з'єднань та швів, виконаних методами контактного зварювання.

Необхідність проведення магнітографічного контролю, обсяг контролю та норми допустимих дефектів встановлюються у технічній документації на контроль стикових швів трубопроводів.

Терміни, що застосовуються у стандарті, та їх визначення наведені у додатку 1.

1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Магнітографічний метод контролю служить для виявлення в стикових зварних швах трубопроводів з низько- і середньолегованих і вуглецевих феромагнітних сталей зовнішніх і внутрішніх тріщин, непроварів, ланцюжків шлакових включень і пор, орієнтованих переважно вздовж шва, а також інших сторонніх включень, що різко відрізняються за своїми магнітними властивостями від металу зварного з'єднання.

Мінімальна величина дефекту, що виявляється, повинна бути не більше 10% від товщини основного металу контрольованого зварного з'єднання.

При контролі стикових швів, виконаних одностороннім зварюванням, даний метод не гарантує виявлення кореневих непроварів величиною менше 5% товщини стінки труб, а також одиночних шлакових включень і газових пор округлої форми, що мають відносну величину менше 15% і розташовані на значній глибині від поверхні шва, тобто ближче до його кореня.

1.2. Магнітографічний контроль слід проводити після закінчення зварювання труб, остигання стикового шва до температури нижче плюс 60 ° C, до початку ізоляційних робіт.

1.3. Магнітографічному контролю можуть піддаватися стикові з'єднання труб одного і того ж діаметру, з однаковою товщиною стінки, а також зварні з'єднання різностинних труб, якщо товщини стінок труб, що стикуються, відрізняються один від одного не більше ніж на 20%.

1.4. Магнітографічному контролю можуть піддаватися стикові зварні шви трубопроводів, виконані автоматичним, напівавтоматичним і ручним дуговим або газовим зварюванням, прийняті на зовнішній огляд та мають:

плавний перехід від наплавленого металу шва до основного;

висоту валика посилення шва не більше 25% товщини основного металу для труб з товщиною стінки до 16 мм та не більше 4 мм для труб з більшою товщиною стінки;

коефіцієнт форми посилення шва щонайменше 7;

коефіцієнт форми зварного шва не менше 2,5 для товщин основного металу до 8 мм, не менше значень від 2,5 до 2 - для товщин від 8 до 16 мм включно та не менше 1,8 для товщин понад 16 мм;

висоту нерівностей (лускати) на поверхні шва не більше 25% висоти валика посилення, але не понад 1 мм.

1.5. Магнітографічному контролю можуть піддаватися стикові зварні шви зі знятим валиком підсилення.

2. ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ

2.1. Для проведення магнітографічного контролю стикових зварних швів трубопроводів застосовують:

магнітну стрічку;

намагнічуючий пристрій;

пристрій, що відтворює;

джерело електричного струму для живлення електромагніту пристрою, що намагнічує;

допоміжний пристрій для притискання магнітної стрічки до поверхні контрольованого зварного шва і фіксації на ньому (може входити до складу пристрою, що намагнічується);

розмагнічуючий пристрій;

випробувальний зразок виготовлення контрольної магнітограми;

контрольну магнітограму для налаштування чутливості дефектоскопа.

2.2. Для магнітографічного контролю стикових зварних швів трубопроводів із магнітно-м'яких сортів сталі з коерцитивною силою до 10 А/см слід застосовувати магнітну стрічку з коерцитивною силою від 80 до 100 А/см.

При контролі зварних швів трубопроводів з високолегованих і високовуглецевих сталей з коерцитивною силою понад 10 А/см тип або параметри магнітної стрічки, що застосовується, у кожному конкретному випадку повинні бути обумовлені в технічній документації на магнітографічний контроль.

2.3. Перевірка дефектоскопів і пристроїв, що намагнічують, виконується в порядку і в строки, встановлені технічною документацією на ці прилади.

2.4. У дефектоскопі повинно забезпечуватися синхронізоване відтворення на екрані електронно-променевої трубки або на носії запису реєстратора зображення магнітних відбитків полів дефектів у вигляді яскравості індикації, а також амплітуди і форми сигналів від них у вигляді імпульсної індикації, або діаграми .

2.4.1. Екран електронно-променевої трубки для імпульсної індикації та діаграма максимальних значень сигналів від дефектів на носії реєстратора повинні бути забезпечені шкалою, ціна поділів якої визначається у відносних одиницях при налаштуванні дефектоскопа по контрольній магнітограмі.

2.4.2. У дефектоскопах з розгорненням діаграми максимальних значень сигналів, що характеризують зміну глибини дефектів вздовж шва, повинна бути передбачена можливість мірного регулювання ширини зони поперечного відтворення зварного магнітограми шва на носії запису реєстратора.

2.5. Намагнічування контрольованих зварних з'єднань трубопроводів повинно здійснюватися за допомогою пристроїв, що намагнічують:

рухомих, що дозволяють намагнічувати стикове з'єднання в процесі безперервного або крокового переміщення периметром трубопроводу вздовж зварного шва;

нерухомих, що дозволяють намагнічувати одночасно весь периметр зварного шва або значну його частину з однієї установки.

2.5.1. Намагнічувальні пристрої повинні мати полюси із заданим радіусом кривизни, що забезпечує рівномірний зазор між полюсами рухомого пристрою з безперервним переміщенням і поверхнею труби або щільне прилягання полюсів рухомого пристрою з кроковим переміщенням, а також полюсів нерухомого пристрою до поверхні труби для намагнічування зварного з'єднання без зазору.

2.6. Джерело електричного струму має забезпечувати отримання необхідних режимів намагнічування, зазначених у технічній документації на магнітографічний контроль стикових зварних швів трубопроводів різних типорозмірів.

2.6.1. Для встановлення необхідного режиму намагнічування в джерелі електричного струму повинна бути передбачена можливість плавного або ступінчастого регулювання вихідної напруги за допомогою вбудованого або виносного регулюючого пристрою, з амперметром на задану межу вимірювання. Інтервал регулювання між ступенями не повинен перевищувати 5 Ст.

2.7. Для магнітографічного контролю повинна застосовуватись магнітна стрічка, ширина якої не менше ніж на 10 мм перевищує ширину валика посилення контрольованого стикового шва.

2.8. Для магнітографічного контролю повинні застосовуватися пристосування (наприклад, еластичний пояс), що забезпечують щільне притискання магнітної стрічки до поверхні зварного шва, що контролюється, і нерухому фіксацію стрічки на стиковому шві під час намагнічування останнього по всьому периметру.

2.9. Вимоги до випробувальних зразків викладені у додатку 2.

2.10. Вимоги до контрольних магнітограм викладені в додатку 3.

3. ПІДГОТОВКА ДО КОНТРОЛЮ

3.1. Перед проведенням магнітографічного контролю кожен зварний шов має бути перевірений зовнішнім оглядом відсутність неприпустимих зовнішніх дефектів.

3.2. Перед проведенням контролю з поверхні стикового шва, особливо виконаного ручним дуговим зварюванням, та навколошовних зон (шириною не менше 20 мм з кожного боку валика посилення) повинні бути усунені грубі нерівності (надмірна лускатість, затверділі бризки розплавленого металу та напливи), висота яких перевищує у п. 1.4. Крім того, з поверхні контрольованих зварних швів та навколошовної зони повинні бути видалені залишки шлаку, бруд, сніг, лід та інші сторонні нашарування, що заважають щільному приляганню магнітної стрічки.

3.3. При магнітографічному контролі зварних з'єднань трубопроводу, що лежить на землі, під кожним стиковим швом попередньо слід вирити приямок або підкласти опору (лежку) для забезпечення вільного доступу до нижньої частини зварного кільцевого з'єднання при його зовнішньому огляді і підготовці до контролю відповідно до пп. 3.1. та 3.2., а також для накладання магнітної стрічки на поверхню стикового шва та його намагнічування.

3.4. Для намагнічування зварних з'єднань та запису полів дефектів на магнітну стрічку повинен використовуватися такий типорозмір намагнічувального пристрою, область застосування якого відповідно до технічної документації поширюється на контроль стикових швів заданого трубопроводу з урахуванням його діаметра та товщини стінки.

4. ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ

4.1. При проведенні магнітографічного контролю на поверхню підготовленого зварного шва слід накласти магнітну стрічку так, щоб вона магнітним шаром щільно прилягала до шва, огинаючи по ширині валик посилення, і була розташована симетрично середині стикового шва по всьому його периметру.

Примітки.

1. Допускаються місцеві усунення магнітної стрічки у той чи інший бік від середини шва лише на 2 — 3 мм.

2. Допускається повторне використання відрізків магнітної стрічки, що були у використанні, після розмагнічування (стирання старого запису), якщо на них відсутні надриви, проколи, відшарування, зморшки, що не розгладжуються, та інші механічні пошкодження.

4.2. Довжина відрізка магнітної стрічки, яка використовується для запису полів дефектів, повинна бути не менше ніж на 120 мм більша за периметр контрольованого стикового шва трубопроводу.

На одному з вільних кінців стрічки довжиною 60-70 мм з боку її магнітного шару повинні бути нанесені м'яким простим олівцем з твердістю 2М-4М наступні дані:

найменування будівельно-монтажного об'єкта (допускається у скороченому вигляді);

діаметр трубопроводу та товщина його стінки;

номер стикового шва або номер креслення та тавро зварювальника;

тип використовуваного пристрою, що намагнічує (скорочено) і режим намагнічування зварного з'єднання;

дата контролю та прізвище дефектоскопіста.

Цей кінець магнітної стрічки слід поєднувати з умовним початком стикового шва.

4.2.1. Після накладання на зварний шов магнітна стрічка повинна бути щільно притиснута до нього та зафіксована еластичним поясом або іншим м'яким притискним пристроєм.

4.3. Намагнічування контрольованих зварних з'єднань проводять за допомогою пристроїв, що намагнічують. Живлення пристроїв, що намагнічують, що включають електромагніт, здійснюють постійним (випрямленим) або аперіодичним імпульсним струмом.

Тривалість (не менше 100 мс) та форма аперіодичного імпульсу струму повинні виключати можливість виникнення вихрових струмів та забезпечувати рівномірне намагнічування всієї товщини контрольованого зварного з'єднання.

4.3.1. Сила постійного або аперіодичного імпульсу струму в пристрої, що намагнічує, повинна забезпечувати виявлення різних за величиною і глибиною залягання дефектів.

4 3.2. Рекомендовані режими намагнічування для контролю стикових швів трубопроводів з різних марок сталей, типорозмірів труб і пристроїв, що намагнічують, повинні бути зазначені в технічній документації на магнітографічний контроль.

4.3.3. У процесі магнітографічного контролю зварних з'єднань трубопроводів режим намагнічування слід встановлювати та контролювати за амперметром, що знаходиться в регулювальному пристрої джерела електричного струму (п. 2.6.1).

4.3.4. При контролі стикових швів різностінних труб (п. 1.3) режим намагнічування повинен вибиратися з більшої товщини стінки двох труб, що стикуються.

4.3.5. При магнітографічному контролі швидкість переміщення рухомого пристрою, що намагнічує, по периметру стикового шва, щоб уникнути виникнення в зварному з'єднанні вихрових струмів не повинна перевищувати 400 мм/с.

4.4. Після намагнічування контрольованого зварного з'єднання магнітна стрічка повинна бути знята і доставлена до місця відтворення отриманого запису з дотриманням запобіжних заходів, що виключають можливість впливу на магнітограму зварного шва сторонніх магнітних полів напруженістю понад коерцитивну силу використовуваної магнітної стрічки.

4.5. Перед відтворенням магнітного запису контрольованих зварних швів дефектоскоп повинен бути налаштований контрольною магнітограмою, записаною на зварному шві випробувального зразка, або вбудованим калібратором.

Шлюбний рівень на шкалі імпульсної індикації або діаграмі реєстратора повинен відповідати мінімальній величині неприпустимого дефекту, встановленого нормативно-технічною документацією на контроль зварних з'єднань трубопроводу.

4.6. При відтворенні магнітограми стикового зварного шва на дефектоскопі з покадрової розгорткою яскравості та імпульсної індикацій на екрані електронно-променевої трубки послідовно переглядають кадри із зображенням магнітного запису полів розсіювання суміжних ділянок зварного шва.

4.6.1. Якщо на екрані індикації яскравості відсутня зображення магнітних відбитків полів дефектів, то переглядають магнітограму контрольованого зварного шва кадр за кадром без перерви.

4.6.2. У разі появи в якому-небудь кадрі зображення магнітного відбитка поля дефекту відключають протяжку магнітної стрічки і кадрову розгортку, по індикації яскравості визначають характер дефекту, його місцезнаходження по ширині зварного шва і протяжність по довжині шва; за імпульсною індикацією визначають відносну величину дефекту.

якщо амплітуда сигналу від виявленого дефекту нижче рівня бракування, встановленого на екрані імпульсної індикації при налаштуванні чутливості дефектоскопа контрольної магнітограмі, то величина цього дефекту допустима;

якщо ж амплітуда імпульсу від дефекту перевищує бракувальний рівень, його величина неприпустима.

4.7. При використанні дефектоскопа з безперервною реєстрацією зображення зварного магнітограми шва і діаграми величини сигналів від дефектів на якому-небудь носії запису розшифровку результатів контролю проводять після закінчення відтворення всієї магнітограми шва.

4.7.1. При появі на реєстрограмі зображення магнітного відбитка поля дефекту зменшують ширину зони відтворення поперек магнітограми зварного шва до зникнення сигналів від країв валика посилення, після чого включають реєстрацію діаграми значень амплітудних сигналу від виявленого дефекту. Для неприпустимого дефекту висота діаграми амплітудних значень сигналу від нього перевищує рівень бракування, встановлений на реєстраторі при налаштуванні дефектоскопа по контрольній магнітограмі.

4.7.2. Характер виявлених дефектів визначають за формою, орієнтацією та ступенем потемніння напівтонових зображень магнітних відбитків полів цих дефектів, що відтворюються на носії запису відповідним каналом реєстратора.

4.8. Величина дефектів, виявлених у зварному стиковому шві різностінних труб (п. 1.3), повинна виражатися у відсотках по відношенню до меншої товщини стінки.

4.9. Із застосуванням магнітографічних дефектоскопів без частотного аналізатора відтворюваних сигналів даний метод при односторонньому доступі до зварного шва для контролю не забезпечує можливість точного визначення величини дефектів, що виявляються незалежно від глибини їх залягання.

При необхідності для уточнення характеру та величини дефекту, виявленого магнітографічним методом, застосовують інші види контролю, що не руйнує.

4.10. Магнітографічний метод дублюють радіографічним методом контролю:

при контролі допускних швів, що виконуються зварювальником перед початком його роботи на будівництві даного трубопроводу;

під час контролю відремонтованих ділянок зварних швів;

у процесі набуття дефектоскопістом необхідного досвіду у початковий період його роботи.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Оцінку якості стикових зварних швів проводять за результатами аналізу інформації, отриманої у процесі контролю.

5.2. Основними характеристиками виявленого дефекту є:

амплітуда та тривалість сигналу від дефекту на екрані імпульсної індикації або рівень діаграми на носії реєстратора;

умовна довжина дефекту вздовж зварного шва за заданої чутливості дефектоскопа;

умовна відстань між сусідніми дефектами;

розташування дефектів шириною шва.

5.3. Стикові зварні шви трубопроводів за результатами магнітографічного контролю можуть оцінюватися придатними або непридатними до експлуатації.

5.4. Результати магнітографічного контролю повинні фіксуватися в лабораторному журналі та на бланку висновку встановленої форми, в якому мають бути зазначені:

найменування об'єкта будівництва (можна скорочено);

діаметр трубопроводу, товщина його стінки та марка сталі;

вид зварювання;

індекси зварної сполуки;

тип дефектоскопа та намагнічуючого пристрою;

режим намагнічування;

перелік виявлених дефектів із зазначенням їх характеру та величини;

загальна оцінка якості зварного шва: «Годен», «Не придатний»;

дата контролю та прізвище дефектоскопіста.

Необхідність запису у висновках додаткових відомостей або уточнення перелічених повинна бути встановлена у технічній документації на контроль стикових швів трубопроводів.

5.5. При складанні висновків дефектоскопіст керується таким:

при виявленні в стиковому шві тріщин фіксується лише їхня довжина;

при виявленні непроварів, шлакових включень і пір фіксується їх відносна величина (наприклад, "більше 10%" або "менше 10%"), а також:

для непроварів - їх сумарна довжина із зазначенням окремих непроварів;

для одиночних пір та шлакових включень - їх кількість на довжині певного відрізка зварного шва, встановленого технічною документацією на контроль;

для ланцюжка пір та шлакових включень - їх загальна протяжність.

5.6. При оформленні результатів контролю слід користуватися умовними позначеннями дефектів, що застосовуються у радіографічній дефектоскопії.

6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

6.1. При використанні магнітографічних дефектоскопів та пристроїв, що намагнічують, повинні виконуватися вимоги електробезпеки відповідно до ГОСТ 12 .1.013-78, ГОСТ 12 .1.019-79, правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Держенергонаглядом.

6.2. При необхідності перевірки напруги електроструму на клемах намагнічувального та відтворювального пристроїв слід користуватися лише спеціальними приладами (покажчиком напруги або контрольною лампою).

6.3. Вимоги пожежної безпеки - за ГОСТ 12.1.004-91.

6.4. Під час підготовки та проведення контролю дефектоскопісти не повинні перебувати під піднятою трубою.

6.5. Для переходу через труби діаметром 1020 мм і більше необхідно користуватися інвентарними драбинами.

6.6. Для підйому та переміщення намагнічувальних пристроїв масою понад 50 кг слід використовувати засоби механізації.

6.7. Додаткові вимоги безпеки встановлюють у технічну документацію на контроль стикових швів конкретних трубопроводів.

ДОДАТОК 1 (довідкове). ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

ДОДАТОК 1

Довідкове

Термін Визначення
Зварне з'єднання За ГОСТ 2601-84
Стикове з'єднання За ГОСТ 2601-84
Зварний шов За ГОСТ 2601-84
Стиковий шов За ГОСТ 2601-84
Корінь шва За ГОСТ 2601-84
Основний метал За ГОСТ 2601-84
Посилення стикового шва За ГОСТ 2601-84
Коефіцієнт форми посилення Відношення ширини валика посилення до його висоти
Коефіцієнт форми стикового шва Відношення ширини валика посилення до товщини основного металу
Дефект За ГОСТ 14782-86
Магнітне поле розсіювання дефекту За ГОСТ 24450-80
Намагнічування За ГОСТ 24450-80
Намагнічуючий пристрій За ГОСТ 24450-80
Режим намагнічування За ГОСТ 21105-87
Магнітограма зварного шва Відрізок магнітної стрічки, на якій зафіксовано відбитки магнітних полів розсіювання, що виникають над контрольованим зварним швом у процесі його намагнічування
Імпульсна індикація За ГОСТ 24450-80
Яскрава індикація За ГОСТ 24450-80
Реєстрограма Відрізок носія запису, на якому здійснено реєстрацію сигналів відтворення в якому-небудь вигляді за допомогою самопишучого пристрою
Відносна величина сигналу від дефекту Величина, що приймає два значення: більше або менше залежно від відношення амплітуди спостерігається на екрані ЕПТ (при імпульсній індикації) або на реєстрограмі сигналу від виявленого дефекту зварного шва до амплітуди сигналу від штучного дефекту, встановленої при налаштуванні чутливості дефектоскопа контрольної магніт
Умовний початок стикового шва Позначене місце зварного шва, від якого починається накладення на шов магнітної стрічки у певному напрямку
Як умовний початок стикового шва можуть служити поздовжній шов зварної труби, тавро зварника або будь-яка позначена мітка на контрольованому шві поблизу його зеніту
Умовна довжина дефекту Довжина зображення магнітного відбитка поля дефекту, що відтворюється на екрані індикації яскравості або на реєстрограмі
Умовна відстань між дефектами Відстань між зображеннями магнітних відбитків полів двох сусідніх дефектів

ДОДАТОК 2 (обов'язковий). ВИМОГИ ДО ВИПРОБУВАЛЬНИХ ЗРАЗКІВ



ДОДАТОК 2

Обов'язкове

1. Випробувальні зразки стикових зварних швів повинні бути виготовлені для кожної товщини стінки та марки сталі труб і зварені тим самим методом і за тією ж технологією (зварювальні електроди, дріт, флюс, режим зварювання), що і стикові шви трубопроводу, якість яких підлягає контролю магнітографічним методом.

Примітка. Якщо на даному об'єкті будівництва трубопроводу застосовуються труби різного постачання зі сталей з однаковими або близькими магнітними властивостями, то допускається виготовлення одного загального випробувального зразка труб із цих сталей з однаковою товщиною стінки.

2. Як випробувальний зразок може бути обичайка або її частина завдовжки не менше ГОСТ 25225-82 Контроль неруйнівний. Шви зварних з'єднань трубопроводів. Магнітографічний метод кола, зварена з двох кілець труби того ж діаметра, що і контрольований трубопровід.

3. Зварювання стикового шва випробувального зразка повинно проводитися таким чином, щоб поверхня шва задовольняла вимогам п. 1.4 цього стандарту і в деяких ділянках шва були внутрішні дефекти (непровар або ланцюжок шлакових включень переважно в корені шва) довжиною не менше 40 мм і величиною, мінімального бракувального рівня.

Допускається використання зварних випробувальних зразків за п. 2 цього додатка зі штучними дефектами у вигляді канавок шириною 2 - 2,5 мм і завдовжки не менше 40 - 50 мм, профрезерованих посередині шва стикового з боку його кореня. За наявності підварювання кореня шва внутрішній валик посилення у місцях фрезерування має бути попередньо вилучений.

Глибина штучних дефектів повинна відповідати мінімальному рівні бракувань для заданої товщини стінки труби, встановленому нормативно-технічною документацією.

4. Після зварювання шви випробувальних зразків повинні бути просвічені рентгенівськими або гамма-променями з використанням джерел м'якого випромінювання для точного визначення виду, величини та місця розташування контрольних дефектів за високоякісними рентгенографічними або радіографічними знімками.

5. На поверхні шва випробувального зразка повинні бути нанесені фарбою позначки місцезнаходження та меж дефектних ділянок із зазначенням виду та величини дефектів.

Крім того, повинні бути відзначені межі рентгенографічних плівок із зазначенням їх індексів.

6. Кожен випробувальний зразок повинен бути перевірений та прийнятий комісією, складеною з керівного та інженерно-технічного персоналу будівельно-монтажної організації та підрозділу контролю.

7. Випробувальні зразки, рентгенографічні знімки та контрольні магнітограми з них повинні зберігатися на ділянці контролю разом з актом приймання випробувального зразка комісією.

ДОДАТОК 3 (обов'язковий). ВИМОГИ ДО КОНТРОЛЬНИХ МАГНІТОГРАМ

ДОДАТОК 3

Обов'язкове

1. Контрольні магнітограми записуються на стикових швах випробувальних зразків намагнічуванням останніх тими самими пристроями і за тих самих режимах, що застосовуються контролю зварних з'єднань трубопроводу цьому об'єкті будівництва.

2. Для виготовлення контрольної магнітограми використовується магнітна стрічка такого самого типу, що і при контролі стикових швів трубопроводу.

3. При кожній зміні партії магнітної стрічки, яка використовується для контролю стикових швів, має бути виготовлена нова магнітограма з нової партії стрічки.

Номер партії магнітної стрічки вказується виробником на етикетці, наклеєній на пакувальній бляшанці, в якій стрічка поставляється споживачеві.

4. При виготовленні контрольних магнітограм повинні дотримуватися вимог пп 4.1-4.7 цього стандарту щодо накладання магнітної стрічки на зварний шов, притискання стрічки до його поверхні та режимів намагнічування.

5. На контрольній магнітограмі повинні бути позначені олівцем межі дефектних ділянок із зазначенням виду та величини дефектів, товщина основного металу випробувального зразка, режим намагнічування та дата її виготовлення.

6. Контрольні магнітограми повинні зберігатися у дефектоскопіста в закритій жерстяній коробці для захисту від впливу випадкових магнітних полів.

7. Контрольною магнітограмою не можна користуватися до повного її зносу і слід періодично замінювати її новою у міру появи на ній механічних пошкоджень (відшарування або стирання магнітного шару, проколів, надривів та ін.).

8. При спільному використанні з одним дефектоскопом кількох намагнічувальних пристроїв кожним з них повинна бути записана контрольна магнітограма, по кожній з яких повинна проводитись налаштування чутливості дефектоскопа відповідно до методики, викладеної у стандартах або технічних умовах на дефектоскоп.

9. При налаштуванні чутливості дефектоскопа контрольної магнітограми на екрані імпульсної індикації або на діаграмі реєстратора слід встановлювати певний рівень сигналу від контрольного дефекту у випробувальному зразку.

Яскраву індикацію дефектоскопа при цьому слід відрегулювати так, щоб у процесі відтворення контрольної магнітограми зображення зображення магнітного відбитка магнітного відбитка поля контрольного дефекту на екрані електронно-променевої трубки або на реєстрограмі мало найбільш чіткі обриси.

10. Налаштування чутливості дефектоскопа за контрольною магнітограмою повинно проводитися перед кожним початком роботи з ним за методикою, викладеною в стандартах або технічних умовах на дефектоскоп конкретного типу.