ГОСТ 1778-70

ГОСТ 1778-70 (ІСО 4967-79) Металографічні методи визначення неметалічних включень (із Змінами N 1, 2)

ГОСТ 1778-70
(ІСО 4967-79)

Група В09

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛЬ

Металографічні методи визначення неметалічних включень

Steel. Металографічні методи для визначення неметалічних inclusions

МКС 77.080.20
ОКСТУ 0809

Дата введення 1972-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. РОЗРОБЛЕН Центральним науково-дослідним інститутом чорної металургії ім. І. П. Бардіна (ЦНІІЧМ)

Директор інституту Голіков І. Н. .

Керівник теми Каплан А. С. .

Відповідальні виконавці - Виноград М. І. , Коляснікова Р. І. , Балакіна І. А. , Кисельова С. А. , Павперова І. А. , Аполовнікова Л. Р. .

2. ВНЕСЕН Міністерством чорної металургії СРСР

Зам. міністра Борисов А. Ф. .

3. ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ Відділом металургії Комітету стандартів, заходів та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР

Начальник відділу Федін Б. В. .

Інженер Васильєва Р. А. .

4. Відділом металургії Всесоюзного науково-дослідного інституту стандартизації (ВНДІВ)

Начальник відділу Степанов А. В. .

Мл. науковий співробітник Бушина Е. Г. .

5. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ Комітетом стандартів, заходів та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР 28 вересня 1970 р. (протокол N 190)

Голова Науково-технічної комісії заступник. голови Комітету Мілованов А. П.

Члени комісії - Ушаков В. П. , Тихонов В. Т. , Федін Б. В. .

6. ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 29 грудня 1970 р. N 1832

7. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 11-95)

8. ВИДАННЯ (червень 2011 р.) із Змінами N 1, 2, затвердженими у квітні 1984 р., вересні 1989 р. (ІВС 8-84, 1-90)

ВЗАМІН ГОСТ 1778–62


Цей стандарт поширюється на сталі та сплави та встановлює металографічні методи визначення забрудненості їх неметалевими включеннями.

Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 4077-83 та ІСО 4967-79*.
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням на сайт shop.cntd.ru. - Примітка виробника бази даних.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. КЛАСИФІКАЦІЯ

1.1. Неметалічні включення визначають:

Методом Ш (варіанти Ш1-Ш14) - порівняння з еталонними шкалами, застосовується для випробування деформованого металу;

методом К (варіанти К1-К2) - підрахунком кількості включень, застосовується для випробування деформованого та литого металу;

методом П (варіанти П1-П4) - підрахунком кількості та об'ємного відсотка включень, застосовується для випробування деформованого та литого металу;

методом Л (варіанти Л1-Л2) - лінійним підрахунком включень; застосовується для випробування лиття.

1.2. Застосування методів та їх варіантів для випробування металів, а також норми забрудненості сталі та сплавів неметалевими включеннями передбачаються у стандартах чи технічній документації, затвердженій у встановленому порядку, на конкретну металопродукцію.

Рекомендації щодо вибору методів наведено у додатку 1.

2. ВІДБІР ЗРАЗКІВ І ВИГОТОВЛЕННЯ МІКРОШЛІФІВ

2.1. Кількість зразків для визначення забрудненості металу неметалевими включеннями вказується у стандартах на продукцію та в технічній документації, затвердженій у встановленому порядку, та має бути кратним трьом і не менше ніж 6 від кожної плавки. Кількість зразків залежить від необхідної точності визначення.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2. Зразки від деформованого металу відбирають у такому порядку:

а) при контролі на 6 шліфах – від 6 прутків, бунтів, труб, листів, смуг;

б) при контролі більш ніж на 6 шліфах - по 1, 2, 3, 4 і т. д. від кожного з 6 або більше прутків, бунтів, труб, листів, смуг.

Примітки:

1. За згодою сторін може бути встановлено місце відбору зразків від прутків за висотою зливка. Зразки прутків можуть бути відібрані від одного або кількох злитків по ходу розливання металу.

2. При контролі деформованого металу діаметром або завтовшки понад 150 мм допускається відбір зразків від двох прутків.

3. При контролі свердленої або призначеної для свердління заготовки трубної діаметром до 600 мм і товщиною стінки не більше 250 мм зразки відбирають від двох заготовок.

4. При контролі листів шириною понад 1000 мм зразки відбирають від двох листів.

2.3. Зразки деформованих прутків діаметром або товщиною не більше 120 мм вирізають із прутків розміру, що поставляється, а зразки прутків діаметром або товщиною більше 120 мм - з проб, перекутих або перекатаних на коло або квадрат діаметром або товщиною 80-120 мм.

Примітка. За згодою сторін допускається вирізати зразки з прутків діаметром або товщиною понад 120 до 270 мм, а також із трубної заготовки (свердленої або призначеної для свердління) діаметром до 600 мм, без перековування або прокатки.

2.4. Зразки від литого металу відбирають:

а) від одного або більше злитків або від проби однієї плавки;

б) для виливків - від одного або більше пробного литого бруска, від однієї або більше литої заготовки розривних зразків або від одного пробного бруска приливного даної плавки.

Пробні бруски та заготовки литих розривних зразків встановлюються відповідними стандартами, а місце розташування приливних пробних брусків - за згодою сторін.

2.5. Зразки з деформованого металу для виготовлення шліфів з поздовжнім напрямом волокон вирізають:

а) з круглого та квадратного профілів діаметром або товщиною до 40 мм включно через центр прутка від краю до краю (чорт.1),

1 - площина різу; 2 - площина шліфу.

Чорт.1

б) з круглого та квадратного профілів діаметром або товщиною понад 40 до 80 мм включно - від центру прутка до краю (чорт.2),

1 - площина різу; 2 - площина шліфу

Чорт.2

в) з круглого і квадратного профілів діаметром або товщиною понад 80 до 120 мм включно - від центру до ¼ діаметра або товщини (чорт.3), або від центру до краю (чорт.2),

1 - площина різу; 2 - площина шліфу

Чорт.3

г) з круглого і квадратного профілів діаметром або товщиною понад 120 мм - на відстані 1/6 діаметра або товщини від центру та від краю (чорт.4) так, щоб центр шліфу збігався з серединою радіусу або чвертю товщини,

1 - площина різу; 2 - площина шліфу

Чорт.4

д) із труб - по всій товщині стінки (чорт.5),

1 - площина різу; 2 - площина шліфу

Чорт.5

е) із свердленої або призначеної для свердління трубної заготовки діаметром до 600 мм, товщиною стінки до 250 мм - відповідно до рис.6, причому розмір кожного зразка в радіальному напрямку повинен становити 1/5 товщини стінки заготовки,

1 - зразки для випробування; 2 - площині шліфів

Чорт.6

ж) з листа та смуги товщиною до 40 мм включно - по всій товщині (чорт.7а), а товщиною понад 40 мм - до половини товщини (чорт.7б) із середини листів та смуг по ширині.

1 - площина різу; 2 - площина шліфу

Чорт.7

Довжину зразка вибирають з таким розрахунком, щоб площа шліфу була 400±50 мм .

Примітки:

1. З фасонних симетричних профілів (тригранних, шестигранних, ромбічних та ін.) зразки вирізають за кресленнями для зразків з круглого або листового прокату, а з несиметричних фасонних профілів - за кресленнями, затвердженими в установленому порядку.

2. Допускається зразки великої довжини розрізати перед виготовленням шліфів на кілька частин, рахуючи ці частини за один шліф, а при малій довжині зразків набирати необхідну площу з декількох зразків, рахуючи їх за один шліф.

3. Допускається контроль тонких профілів діаметром або товщиною менше 10 мм проводити на зменшеній площі шліфу, але не менше 200±50 мм .

4. Допускається контролювати включення на шліфах площею 500±100 мм. .

2.6. Зразки з деформованого металу для виготовлення шліфів з поперечним напрямом волокон вирізають:

а) з круглого та квадратного профілів діаметром або товщиною до 20 мм включно - у вигляді поперечних шайб висотою 15-20 мм (чорт.8),

Чорт.8

б) з круглого та квадратного профілів діаметром або товщиною понад 20 до 40 мм включно - від краю до краю дроту через центр (чорт.9),

Чорт.9

в) з круглого та квадратного профілів діаметром або товщиною понад 40 до 120 мм включно - від центру до краю дроту (чорт.10),

Чорт.10

г) із круглого та квадратного профілів діаметром або товщиною понад 120 до 270 мм включно — відповідно до рис.11,

1 - зразки для випробувань; 2 - площині шліфів

Чорт.11

д) із труб - по всьому кільцевому перерізу труби, з половини, чверті або частини його (чорт.12-15),

Чорт.12

Чорт.13

Чорт.14

Чорт.15

е) із свердленої трубної заготовки з товщиною стінки ( ) до 250 мм - у радіальному напрямку (чорт.16),

1 - зразки для випробування; 2 - площині шліфів

Чорт.16

ж) з листа і смуги товщиною до 40 мм включно - по всій товщині (чорт.17а), понад 40 мм - до половини товщини із середини листів та смуг по ширині (чорт.17б),

Чорт.17

Площа шліфів має бути не менше 200 мм. .

Примітка. Допускається складати необхідну площу з кількох шліфів.

2.7. Зразки повинні вирізатись з припуском, що забезпечує видалення з площини шліфу нерівностей після різання та окислення при термічній обробці.

2.8. Зразки для виготовлення шліфів з литого металу вирізають:

а) з проби - на відстані 2/3 висоти проби у вигляді шайб товщиною 10-15 мм (чорт.18),

1 - шайба; 2 - площина різу; 3 - площина шліфу

Чорт.18

б) із зливка — у трьох або більше горизонтальних площинах по висоті злитка ( ), і з трьох перерізів (біля краю, з середини і центру зливка) або по всьому перерізу від краю до осі злитка (чорт.19, 20).

Чорт.19

Чорт.20

в) з пелюсток трефи - через центр від краю до краю пелюстки (чорт.21),

1 - площина різу; 2 - площина шліфу

Чорт.21

г) з клинової проби - по діаметральній площині від краю до краю (чорт.22),

1 - площина різу; 2 - площина шліфу

Чорт.22

д) із заготовок для розривних зразків - відповідно до рис.23.

1 - площина різу; 2 - площина шліфу

Чорт.23

2.9. Зразки слід вирізати холодним механічним способом або будь-яким іншим методом, який не змінює структуру металу.

2.10. На вирізаних зразках виготовляють шліфи на площинах, вказаних штрихуванням на рис.1-23.

Допускається виготовлення шліфів на двох перпендикулярних площинах зразка, вирізаного у вигляді чверті кола або квадрата. Кожна площина шліфу вважається окремим зразком.

2.11. Допускається зразки перед виготовленням шліфів для підвищення твердості термічної обробки.

Режими термічної обробки мають бути зазначені у відповідних стандартах або технічній документації, затвердженій у встановленому порядку.

Після термічної обробки на абразивному колі або іншим способом знімається шар металу, що дорівнює припуску.

3. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

3.1. Метод Ш

3.1.1. Оцінку неметалевих включень деформованого металу діаметром або товщиною не менше 6 мм проводять під мікроскопом порівнянням з еталонними шкалами під час перегляду всієї площі нетрівлених шліфів з поздовжнім напрямом волокон.

Примітки:

1. Забрудненість деформованого металу діаметром або товщиною менше 6 мм методом Ш визначають у проміжному профілі або заготовці.

2. (Виключено, Зм. N 1).

3.1.2. П'ятибальна шкала класифікує такі види неметалевих включень (див. вклейки*):
_______________
* У паперовому оригіналі (видання М.: Стандартінформ, 2011) вклейки відсутні. В електронному вигляді вклеювання наведені з офіційного видання, М.: Видавництво стандартів, 1971. - Примітка виробника бази даних.

За шкалою можуть бути оцінені й інші види включень, якщо вони за своїми розмірами, формою та розташуванням відповідають наведеним фотоеталонам.

Характеристика окремих видів включень дано у додатку 2.

Види включень, що підлягають оцінці, обумовлюються у стандартах продукції чи технічної документації, затвердженої у порядку.

Якщо включення за формою та розмірами не можуть бути оцінені одним із двох сусідніх балів, допускається оцінка 0,5; 1,5; 2,5 бали і т.д.

Включення вище бала 5 оцінюють балом 5 зі знаком «більше» (>5).

Оцінку «нуль» ставлять за відсутності будь-якого виду включень, і навіть коли включень більш як 2 разу менше проти балом 1.

3.1.3. Якщо одному полі зору зустрічаються кілька видів включень, то оцінку проводять у кожному виду включень окремо.

Винятком є випадки, коли в одному полі зору трапляються:

а) рядкові включення оксидів, крихких та пластичних силікатів та нітридів;

б) точкові включення оксидів та нітридів.

У тому іншому випадку їх оцінку проводять сукупно, а результати оцінки записують у графу переважаючого виду включень.

Примітки:

1. За згодою сторін допускається оцінка рядкових включень максимальним із балів, отриманим при оцінці рядкових оксидів, крихких та пластичних силікатів.

2. При оцінці забрудненості металу включеннями рядкових нітридів та карбонітридів окремі точкові включення не враховують.

3.1.4. Варіанти методу Ш для оцінки забрудненості шліфів та плавки неметалевими включеннями наведено у табл.1.

Таблиця 1

Примітки:

1. У методах Ш1; Ш2; Ш3; Ш7; Ш9; Ш10; Ш13 діаметр поля зору мікроскопа відповідає діаметру фотоеталону (80 мм), поділеному на збільшення.

2. При підрахунку середньоарифметичного балу, бал понад 5 приймається рівним 5.

3. У методах Ш7; Ш8; Ш13 і Ш14 допускається оцінювати шліф кількістю полів зору з балами 1, 2, 3, 4, 5 і більше 5. Критерієм оцінки плавки є кількість полів зору з балом 1, 2, 3, 4, 5 і більше 5 окремо по кисневим, сульфідним та нітридним включенням, віднесеним до площі 10 см .


Результати оцінки шліфів та плавки записують відповідно до додатків 3 та 4.

3.1.5. Дані контролю забрудненості плавки неметалевими включеннями першого визначення можуть відрізнятися від результатів другого визначення величину помилки, що залежить від ступеня забрудненості металу і від кількості зразків, взятих для контролю.

Граничні помилки щодо середнього бала включень і формули їх підрахунку наведено у додатку 5.

3.2. Метод К

3.2.1. Підрахунок кількості включень, що мають розміри більше за встановлене, виробляють під мікроскопом на нетрівлених шліфах.

Для оцінки забрудненості деформованого металу застосовують шліфи з поздовжнім напрямом волокна.

3.2.2. Всю площу шліфу переглядають при 170-180-кратному збільшенні та ціні розподілу окулярної шкали 0,007±0,0005 мм. Окремо визначають кількість кисневих, сульфідних та нітридних включень за групами:

1 група - включення понад 1 до 2 поділів окулярної шкали включно;

2 група - включення понад 1 * до 3 поділів окулярної шкали включно;
________________
* Текст документа відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.

3 група - включення понад 3 до 4 поділів окулярної шкали включно;

4 група - включення понад 4 до 5 поділів окулярної шкали включно;

5 група - включення понад 5 до 6 поділів окулярної шкали включно.

Кількість груп може бути збільшена в залежності від максимальних розмірів включень у металі. За допомогою окулярної шкали заміряють діаметр або товщину включень відповідно у формі кола або квадрата, або мінімальний та максимальний розміри включень іншої форми. Якщо відношення максимального та мінімального розмірів включення не перевищує двох, то розмір включення визначають як їхнє середньоарифметичне. Розміри витягнутих включень (при відношенні довжини до товщини більше двох) визначають, якщо їх товщина не менше ¼ поділу окулярної шкали. Середній лінійний розмір витягнутого включення ( ) обчислюють за формулою:

,

де і - Виміряні величини відповідно товщини і довжини включень.

Вид включень, що підлягає оцінці, вказують у стандартах або технічну документацію на продукцію, затверджену в установленому порядку.

3.2.3. Варіанти методу для оцінки шліфів і плавки наведені в табл.2.

Таблиця 2

______________
* Площа шести мікрошліфів з розрахунку, що площа кожного шліфу становить 4 см .


Результати підрахунку кількості включень на шліфах та у плавці записують відповідно до додатку 6.

Примітки:

1. Допускається оцінювати включення в деформованому металі завтовшки або діаметром менше 6 мм на площі 6 см на плавку.

2. Допускається оцінювати включення на площі 12 см на плавку, якщо одному шліфі визначено понад 75 включень 1-ї групи.

3.2.4. Оцінка першого визначення включень різних груп може відрізнятися від оцінки другого визначення величину помилки, яка залежить від ступеня забрудненості металу і від кількості зразків, прийнятих для контролю.

Приклад підрахунку помилки визначення неметалічних включень наведено в додатку 7.

3.3. Метод П

3.3.1. Вмикання певних розмірів підраховують під мікроскопом на нетрівлених шліфах.

Для оцінки деформованого металу застосовують шліфи з поперечним напрямом волокон. Допускається застосування шліфів із поздовжнім напрямом волокон.

3.3.2. Розмір включень на шліфах визначають за допомогою окулярної шкали за групами, наведеними у табл.3.

Таблиця 3

Примітка. Групи побудовані за принципом зростання площі включень у геометричній прогресії зі знаменником 2.

3.3.3. Варіанти методу П для оцінки забрудненості шліфів та плавки неметалевими включеннями наведено у табл.4.

Таблиця 4

Примітка. У дужках вказані межі застосовуваних збільшення.

3.3.4. У кожному полі зору визначають розміри всіх або деяких видів включень, залежно від мети дослідження.

3.3.5. Перед переглядом шліф розкреслюють від краю до центру 5 рівних зон (черт.24). Набір полів зору щодо зон на кожному шліфі виробляють відповідно до вимог табл.5.

Чорт.24

Таблиця 5

У кожній зоні шліфу поля зору набирають прямим лініям на шліфі, перпендикулярним до осі зливка або прокату.

Для підвищення точності оцінки забрудненості шліфів кількість полів зору зонами може бути відповідно збільшено в 2, 3, 4 і т. д. раз.

3.3.6. Розміром включень вважають діаметр або сторону квадрата відповідно за круглою або квадратною формою включень.

При визначенні розміру включень овальної або неправильної форми підраховують середньоарифметичне мінімального та максимального розмірів, приймаючи цей розмір за діаметр включення.

При визначенні розміру включень прямокутної, ромбічної або подібних форм підраховують середньоарифметичне мінімального та максимального розмірів, приймаючи цей розмір за бік квадрата. При різниці між максимальним та мінімальним розмірами включень більш ніж у 2 рази групу визначають за площею включення. Загальну площу включень складної форми допускається визначати підсумовуванням площ окремих ділянок.

3.3.7. Включення фіксують за групами, зазначеними у табл.3.

Результати вимірювання включень записують відповідно до додатка 8.

3.3.8. Для підрахунку площі, зайнятої включеннями на шліфі, кількість включень кожної групи множать на середнє значення площі включень цієї групи та отримані твори з усіх груп підсумовують.

Середню площу включень ( ) в одному полі зору обчислюють за формулою:

,

де - загальна площа включень;

- Кількість полів зору.

3.3.9. Зміст включень ( ) в об'ємних відсотках обчислюють за такою формулою:

,

де - Коефіцієнт;

- площа поля зору на шліфі при встановленому збільшенні в розподілах окулярної шкали у квадраті;

- Діаметр поля зору в поділах окулярної шкали, що визначається розподілом діаметра поля зору в мм, виміряного за допомогою об'єкт-мікрометра, на ціну поділу окулярної шкали даного мікроскопа;

, і - Постійні величини для даного мікроскопа та збільшення.

3.3.10. Зміст неметалевих включень в об'ємних відсотках для плавки підраховують як середньоарифметичне визначення всіх зразків.

3.3.11. Обчислення об'ємного відсотка виробляють з точністю до 0,0001.

Об'ємний відсоток та кількість включень на площі 100 мм підраховують відповідно до додатків 8 та 9.

3.3.12. Оцінка першого визначення включень може відрізнятися від оцінки другого визначення на величину помилки, яка залежить від ступеня забрудненості металу та кількості полів зору, прийнятих на плавку для дослідження.

Приклад підрахунку помилки щодо включень в об'ємних відсотках наведено у додатку 10.

3.4. Метод Л

3.4.1. Оцінку забрудненості стали включеннями виробляють під мікроскопом на нетрівлених шліфах.

Варіанти методу оцінки забрудненості плавки неметалевими включеннями наведені в табл.6.

Таблиця 6

Примітка. У дужках вказані межі застосовуваних збільшення.

3.4.2. Шліф розкреслюють паралельними лініями у довільному напрямку таким чином, щоб обрана довжина для підрахунку була не менше 3 см і охоплювала периферійні та центральні зони литих проб.

3.4.3. Шліф пересувають за допомогою мікрометричних гвинтів предметного столика мікроскопа в одному напрямку вздовж зазначених ліній. Вимірюють максимальні розміри включень (див. рис.25), що потрапляють у перехрестя ниток окуляра, і фіксують їх відповідно до груп, зазначених у табл.7.

Чорт.25

Таблиця 7

3.4.4. Забрудненість шліфів оцінюють окремо за кисневим, сульфідним та нітридним включенням або сукупно за всіма видами включень.

Вид включень, які підлягають оцінці, залежить від мети дослідження.

3.4.5. Забрудненість включеннями плавки ( ) обчислюють за формулою:

,

де - ціна поділу окулярної шкали при даному збільшенні в мкм;

- Середнє значення розмірів включень у поділах окулярної шкали;

- Кількість включень цієї групи;

- Довжина підрахунку в мкм.

Приклад підрахунку забрудненості наведено у додатку 11.

3.4.6. Оцінка першого визначення забрудненості може відрізнятися від оцінки другого визначення величину помилки, яка залежить від ступеня забрудненості металу і сумарної довжини підрахунку на плавку.

Граничні помилки щодо забрудненості включеннями наведено у додатку 12.

ДОДАТОК 1 (рекомендований). Варіанти методів визначення забрудненості неметалевими включеннями металу різних способів виробництва та груп сталі

ДОДАТОК 1
Рекомендоване

Примітка. Методи П1, П2, П3, П4 можуть бути застосовані для дослідних випробувань металу, виплавленого в мартенівських електродугових печах та конверторах. У цьому випадку кількість полів зору повинна бути збільшена в 3 рази і більше.

Шкала неметалевих включень

ДОДАТОК 2 (довідкове). Характеристика видів неметалевих включень

ДОДАТОК 2
Довідкове

1. До оксидів відносяться:

включення окремих дрібних зерен, частіше корунду та шпинелі, розташовані у вигляді рядків;

точкові включення переважно простих та складних кристалів оксидів у вигляді окремих частинок або розрізнених груп, розосереджених по всій площині шліфу.

2. До силікатів відносяться:

зруйновані в результаті деформації витягнуті в суцільні рядки тендітні силікати або силікатні скла, іноді разом із включеннями оксидів;

пластично-деформовані включення силікатів або силікатного скла, витягнуті у напрямку волокна, що відрізняються від сульфідів темнішим кольором і прозорістю в темному полі зору;

недеформовані (глобулярні) поодинокі або групові округлі або неправильної форми включення силікатів і силікатного скла, великі частинки оксидних включень, частіше корунду.

Включення, перелічені у пп.1, 2, відносяться до кисневих включень.

3. До сульфідів відносяться пластичні, непрозорі в темному полі зору, витягнуті в напрямку волокна окремі включення або групи включень, як правило, подвійного сульфіду заліза та марганцю.

4. До нітридів відносяться:

рядки та розосереджені по всьому полю зору жовто-рожеві кристали нітридів та карбонітридів титану, переважно правильної форми;

рядки та розосереджені по всьому полю зору блідо-рожеві включення нітридів та карбонітридів ніобію неправильної та округлої форми;

Темні кристали нітридів алюмінію, переважно правильної форми, анізотропні.

ДОДАТОК 3 (довідкове). Приклад запису результатів оцінки забрудненості плавки включеннями. Методи Ш1-Ш6, Ш9-Ш12

ДОДАТОК 3
Довідкове

________________
* Графа заповнюється, якщо за згодою сторін допускається оцінка рядкових включень максимальним з балів, отриманих при оцінці рядкових оксидів, крихких та пластичних силікатів.


Кількість зразків з балом вища за максимальну ( ) у відсотках визначають за формулою:

,

де - кількість зразків з балом вище максимальної;

- Загальна кількість зразків.

Приклад підрахунку для силікатів, які не деформуються при встановленому максимальному балі 3,0:

.

ДОДАТОК 4 (довідкове). Приклади запису результатів оцінки забрудненості плавки включеннями. Методи Ш7 та Ш8, Ш13 та Ш14

ДОДАТОК 4
Довідкове

Продовження

Кількість полів зору з кисневими включеннями балу 2 та більше на площі 10 см одно .

Кількість полів зору з сульфідними включеннями балу 2 та більше на площі 10 см одно .

Кількість полів зору з нітридними включеннями балу 2 та більше на площі 10 см одно .

ДОДАТОК 5 (довідкове). Приклад підрахунку граничної помилки щодо середнього балу неметалевих включень методом Ш

ДОДАТОК 5
Довідкове

Середній бал оцінки плавки ( ) обчислюють за формулою:

,

де - Сума максимальних балів всіх зразків;

- Кількість зразків.

Граничну помилку ( ) при визначенні середнього балу обчислюють за формулою:

,

де - Середнє квадратичне відхилення, підраховане з розподілу оцінок не менше 200 зразків;

1,65 - постійний множник для ймовірності 0,9;

- Кількість зразків.

ДОДАТОК 6 (довідкове). Приклад запису результатів в оцінці металу плавки методом К1

ДОДАТОК 6
Довідкове

ДОДАТОК 7 (довідкове). Приклад підрахунку помилки визначення неметалічних включень 1 групи методом К1

ДОДАТОК 7
Довідкове

Середньоарифметична кількість включень ( ) в одному зразку обчислюють за формулою:

,

де - Сумарна кількість включень цієї групи;

- Кількість зразків.

Помилка ( ) при підрахунку включень обчислюють за формулою:

,

де - Середнє квадратичне відхилення:

,

де - Сума квадратів відхилень від середнього значення кількості включень.

. .

.

ДОДАТОК 8 (довідкове). Приклад запису та підрахунку результатів оцінки оксидів на мікроскопі МІМ-8 при 280-кратному збільшенні

ДОДАТОК 8
Довідкове

_____________
* Графи для поля зору 11…125 заповнюють аналогічно.

.

.

.

ДОДАТОК 9 (довідковий). Приклад підрахунку кількості оксидів на шліфі площею 100 кв. мм

ДОДАТОК 9
Довідкове

Приклад підрахунку кількості оксидів на шліфі площею 100 мм.

Примітки:

1. Для підрахунку використано дані додатка 8.

2. Площа переглянутих полів зору (21,625) дорівнює площі одного поля зору (0,173 мм ), помноженої на кількість переглянутих полів зору (125).

3. За кількість включень у плавці приймають середню арифметичну оцінку окремих зразків на площі 100 мм. .

ДОДАТОК 10 (довідкове). Приклад підрахунку помилки щодо оксидних включень в об'ємних відсотках методом П

ДОДАТОК 10
Довідкове

Середньоарифметична кількість включень ( ) в об'ємних відсотках обчислюють за такою формулою:

,

- загальний зміст включень в об.%;

- Кількість зразків.

Помилка ( ) при підрахунку змісту включень в об'ємних відсотках обчислюють за такою формулою:

,

де - Середнє квадратичне відхилення;

,

де - Сума квадратів відхилень від середнього значення кількості включень в об.%.

.

.

.

Відносна помилка дорівнює

.

ДОДАТОК 11 (довідковий). Приклад підрахунку забрудненості плавки сталі марки 35Л методом Л

ДОДАТОК 11
Довідкове

________________

* Шлюб оригіналу. - Примітка виробника бази даних.

= 180 000 мкм.

= 4 мкм.

Збільшення 300 .

.

.

.

.

ДОДАТОК 12 (довідкове). Приклад підрахунку граничної помилки щодо неметалічних включень методом Л залежно від обраної довжини для підрахунку

ДОДАТОК 12
Довідкове

Граничну помилку ( ) забрудненості обчислюють за формулою:

,

де - Середнє квадратичне відхилення розподілу на 25 см довжини підрахунку;

1,65 - постійний множник для ймовірності 0,9;

- Вибрана довжина для підрахунку в див.