ГОСТ 26529-85
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 26529-85 (СТ РЕВ 4656-84) Матеріали порошкові. Метод випробування на радіальний стиск
ГОСТ 26529-85
(СТ РЕВ 4656-84)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
МАТЕРІАЛИ ПОРОШКОВІ
Метод випробування на радіальний стиск
Powder матеріалів. Radial crushing test метод
ОКСТУ 1909
Строк дії з 01.07.86
до 01.07.96 *
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 5-94 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 11/12, 1994 рік). - Примітка виробника бази даних.
Розроблено Академією наук Української РСР
ВИКОНАВЦІ
В.М.Клименко,
ВНЕСЕН Академією наук Української РСР
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 24 квітня 1985 р. N 1171
Цей стандарт встановлює метод визначення межі міцності при радіальному стисканні зразків з порошкових матеріалів при температурі ( ) °С.
Метод полягає у визначенні максимального навантаження, що передує руйнуванню зразка або появі в ньому тріщини при радіальному стисканні та обчисленні максимальної напруги, що виникає в зразку під дією цього навантаження.
Цей стандарт не поширюється на порошкові тверді сплави та матеріали на основі тугоплавких сполук.
Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 4656-84.
1. МЕТОД ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ
1.1. Метод відбору та підготовки зразків для випробування – за нормативно-технічною документацією на порошкові матеріали з доповненнями, зазначеними у пп.1.1.1-1.1.6.
1.1.1. Зразки повинні бути виготовлені та просочені, при необхідності, олією за тих же умов, що й готові вироби.
Допускається виготовлення зразків із готових виробів механічною обробкою.
Зразками для випробувань можуть бути готові вироби.
1.1.2. Механічна обробка повинна виключати зміну властивостей матеріалу зразків внаслідок нагрівання, наклепу та інших факторів та повинна бути зазначена у нормативно-технічній документації на конкретні вироби.
1.1.3. Зразки для випробувань повинні мати форму порожнистого циліндра, вказаного на рис.1.
Чорт.1
1.1.4. Товщина стінки зразка ( ) має бути не менше 2 мм. При цьому відношення товщини стінки до його зовнішнього діаметра (
) має бути менше
.
1.1.5. Довжина зразка ( ) має бути не менше подвоєного значення товщини його стінки.
1.1.6. Відхилення розмірів випробовуваних зразків від номінальних повинні бути не грубішими за квалітету II за
1.1.7. Випробовують не менше трьох зразків, якщо інша кількість зразків не обумовлена в нормативно-технічній документації на порошкові матеріали.
2. АПАРАТУРА
Універсальна випробувальна машина або машина для випробування на стиск з похибкою не більше 1% згідно з
Натискні плити з кульовим перехідником для випробування на стиск, що відповідає наступним вимогам:
розміри натискних плит повинні перевищувати зовнішній діаметр зразка та виходити за межі його довжини;
твердість поверхні натискних плит повинна бути більшою за твердість випробуваних зразків.
3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ
3.1. Перед випробуванням зразки візуально оглядають без застосування збільшувальних засобів. На поверхні зразків не повинно бути виступів, сколів, тріщин, розшарування, сторонніх включень, раковин та механічних пошкоджень.
3.2. Товщину, зовнішній діаметр і довжину зразка вимірюють не менше ніж у трьох рівновіддалених один від одного місцях з похибкою не більше встановленої при вимірюванні лінійних розмірів за
По середнім отриманих значень розмірів обчислюють товщину, зовнішній діаметр і довжину зразка.
4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ
4.1. Зразок для випробування поміщають між натискними плитами випробувальної машини таким чином, щоб він знаходився в центрі плит, як зазначено на рис.2.
Чорт.2
4.2. Навантаження зразка виробляють плавно і безперервно.
Швидкість навантаження зразка вибирають у межах від 2 до 20 МПа/с з таким розрахунком, щоб час від початку навантаження до руйнування зразка було не менше 10 с.
4.3. Руйнують зразок і визначають за шкалою випробувальної машини максимальне навантаження, що передувало його руйнуванню.
Випробування вважається дійсним, якщо відносна деформація зразка у напрямку радіального стиснення не перевищує 10%, а навантаження в момент руйнування зразка або появи в ньому тріщини зменшується стрибкоподібно.
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Межа міцності при радіальному стисканні зразка ( ) (максимальна напруга, що виникає в момент руйнування або появи в ньому тріщини) у мегапаскалях обчислюють за формулою
,
де - максимальне навантаження, що передувала моменту руйнування зразка або появи в ньому тріщини, Н;
- Зовнішній діаметр зразка, мм;
- Товщина стінки зразка, мм;
- Довжина зразка, мм.
5.2. За величину межі міцності при радіальному стиску приймають середнє арифметичне результатів випробувань не менше трьох зразків.
Величина межі міцності при радіальному стисканні на конкретні вироби може визначатися відповідно до рекомендованого додатку.
5.3. Результати обчислень заокруглюють до першого десяткового знака.
5.4. Результати випробування записують у протокол, що містить:
марку матеріалу;
номери зразків;
розміри зразків;
умови та спосіб виготовлення зразків;
просочення зразків;
температуру випробування;
межа міцності при радіальному стисканні кожного зразка;
середнє арифметичне результатів випробування;
позначення цього стандарту;
дату випробування.
ДОДАТОК (рекомендований). ЗВ'ЯЗОК МЕЖІ МІЦНОСТІ ПРИ РАДІАЛЬНОМУ СКРИМАННІ ЗРАЗКУ З МЕЖЕМ міцності ПРИ ПОПЕРЕЧНОМУ ВИГИБУ МАТЕРІАЛУ, З ЯКОГО ОТРИМАНО ЗРАЗОК, І ПОХІДНО
ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА
Рекомендоване
ЗВ'ЯЗОК МЕЖІ міцності при радіальному стисканні зразка ( ) З МЕЖІ МІЦНОСТІ ПРИ ПОПЕРЕЧНОМУ ВИГИБУ МАТЕРІАЛУ (
), З ЯКОГО ОТРИМАНО ЗРАЗОК, І ПОХІДНІСТЬ МЕТОДУ
Випробування на радіальне стиснення зразка у вигляді порожнистого циліндра до моменту руйнування зразка або появи в ньому тріщини є різновидом методу визначення межі міцності матеріалу зразка на вигин за умов складного напруженого стану. Точна формула для визначення межі міцності при радіальному стисканні ( ) матеріалу зразка наступна:
, (1)
де .
Відмінність формули (1) від запропонованої цим стандартом наближеної формули для обробки результатів випробувань визначається співвідношенням
, (2)
де .
Множник для втулок з різними відносинами
змінюється, як показано на рис.1.
Чорт.1
Так як менше
, що визначається за
контролю виробів за умов виробництва. Вказана різниця між
і
може бути більшим, що пов'язано із впливом масштабного фактора (розмірів зразків) на результати випробувань.
Похибка методу трохи більше 1,4%.
Зміна похибки способу від обсягу зразків наведено на черт.2.
Чорт.2