ГОСТ 27450-87

ГОСТ 27450-87 (СТ РЕВ 5730-86) Трубки з міді та мідно-цинкових сплавів. Метод визначення забрудненості внутрішньої поверхні

ГОСТ 27450-87
(СТ РЕВ 5730-86)

Група В69

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ТРУБКИ З МЕДІ ТА МЕДНО-ЦІНКОВИХ СПЛАВІВ

Метод визначення забрудненості внутрішньої поверхні

Tubes of copper and copper-zinc alloys. Метод для визначення impurity inner surface

ОКСТУ 1809

Строк дії з 01.01.89
до 01.01.94 *
________________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 5/6, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

ВИКОНАВЦІ

Ю.М.Лейбов, І.А.Воробйова

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 23.10.87 N 3999

3. Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 5730-86

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Цей стандарт встановлює метод визначення забрудненості масою до 0,5 г на одиницю площі або довжини внутрішньої поверхні трубок з міді та мідно-цинкових сплавів.

Метод полягає в пропущенні органічного розчинника через трубки для розчинення забруднень каналу, випарювання розчинника, у зважуванні осаду забруднень і перерахунку його маси на одиницю площі або довжини.

1. АПАРАТУРА І РЕАКТИВИ

Склянка місткістю 250 см .

Склянка для збору розчинника місткістю від 50 до 100 см .

Вакуумний насос.

Шафа сушильна.

Ексікатор із осушувачем.

Ваги з похибкою зважування 1х10 м.

Органічні розчинники чистотою ч.д.

Вуглець чотирихлористий за ГОСТ 20288-74 .

Хлороформ згідно з ГОСТ 20015-74 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 20015-88 . - Примітка виробника бази даних.

Трихлоретилен за ГОСТ 9976-83 * або ефір етиловий за ГОСТ 6265-74 .
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 9976-94 . - Примітка виробника бази даних.

Інструмент із ціною поділу 1 мм.

2. МЕТОД ВІДБОРУ І ПІДГОТОВКИ ПРОБ

2.1. Місце відбору і кількість зразків, що відбираються, встановлюють у нормативно-технічній документації на конкретні види продукції.

2.2. Для проведення випробування відрізають зразки завдовжки від 25 до 30 м.

2.3. Зовнішня поверхня зразків на кінцях має бути знежирена.

3. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

3.1. Установка щодо випробування наведено на кресленні.

Випробуваний зразок 2 з'єднують через ущільнювач 3 з місткістю 6, яку поміщають зважений склянку 5.

Інший кінець трубки опускають у склянку 1 з розчинником.

3.2. Через трубку пропускають розчинник у кількості не менше ніж 30 см. . При необхідності розчинник засмоктують зразок за допомогою насоса через патрубок 4.

3.3. Розчинник, що пройшов через зразок, збирають у склянку 5. Розчинник у тій же склянці випарюють у витяжній шафі на водяній бані при температурі кипіння розчинника (без розбризкування), потім висушують у сушильній шафі при температурі від 100 до 110 °C протягом 10 хв.

Склянку з сухим осадом охолоджують в ексикаторі протягом 30 хв і зважують.

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масу забруднень ( ) у грамах обчислюють за формулою

,

де - Маса склянки з осадом, г;

- Маса склянки без осаду, р.

4.2. Масу забруднень зразка ( ) у грамах на один квадратний метр внутрішньої поверхні обчислюють за формулою

,

де - Площа внутрішньої поверхні зразка, м .

4.3. Масу забруднень ( ) у грамах на один метр довжини зразка обчислюють за формулою

,

де - Довжина зразка, м. с.