ГОСТ 27450-87
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 27450-87 (СТ РЕВ 5730-86) Трубки з міді та мідно-цинкових сплавів. Метод визначення забрудненості внутрішньої поверхні
ГОСТ 27450-87
(СТ РЕВ 5730-86)
Група В69
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ТРУБКИ З МЕДІ ТА МЕДНО-ЦІНКОВИХ СПЛАВІВ
Метод визначення забрудненості внутрішньої поверхні
Tubes of copper and copper-zinc alloys. Метод для визначення impurity inner surface
ОКСТУ 1809
Строк дії з 01.01.89
до 01.01.94 *
________________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 5/6, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР
ВИКОНАВЦІ
Ю.М.Лейбов, І.А.Воробйова
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
3. Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 5730-86
4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
| Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту |
| ГОСТ 6265-74 | 1 |
| ГОСТ 9976-83 | 1 |
| ГОСТ 20015-74 | 1 |
| ГОСТ 20288-74 | 1 |
Цей стандарт встановлює метод визначення забрудненості масою до 0,5 г на одиницю площі або довжини внутрішньої поверхні трубок з міді та мідно-цинкових сплавів.
Метод полягає в пропущенні органічного розчинника через трубки для розчинення забруднень каналу, випарювання розчинника, у зважуванні осаду забруднень і перерахунку його маси на одиницю площі або довжини.
1. АПАРАТУРА І РЕАКТИВИ
Склянка місткістю 250 см .
Склянка для збору розчинника місткістю від 50 до 100 см .
Вакуумний насос.
Шафа сушильна.
Ексікатор із осушувачем.
Ваги з похибкою зважування 1х10 м.
Органічні розчинники чистотою ч.д.
Вуглець чотирихлористий за
Хлороформ згідно з
______________
* На території Російської Федерації діє
Трихлоретилен за
______________
* На території Російської Федерації діє
Інструмент із ціною поділу 1 мм.
2. МЕТОД ВІДБОРУ І ПІДГОТОВКИ ПРОБ
2.1. Місце відбору і кількість зразків, що відбираються, встановлюють у нормативно-технічній документації на конкретні види продукції.
2.2. Для проведення випробування відрізають зразки завдовжки від 25 до 30 м.
2.3. Зовнішня поверхня зразків на кінцях має бути знежирена.
3. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ
3.1. Установка щодо випробування наведено на кресленні.
Випробуваний зразок 2 з'єднують через ущільнювач 3 з місткістю 6, яку поміщають зважений склянку 5.
Інший кінець трубки опускають у склянку 1 з розчинником.
3.2. Через трубку пропускають розчинник у кількості не менше ніж 30 см. . При необхідності розчинник засмоктують зразок за допомогою насоса через патрубок 4.
3.3. Розчинник, що пройшов через зразок, збирають у склянку 5. Розчинник у тій же склянці випарюють у витяжній шафі на водяній бані при температурі кипіння розчинника (без розбризкування), потім висушують у сушильній шафі при температурі від 100 до 110 °C протягом 10 хв.
Склянку з сухим осадом охолоджують в ексикаторі протягом 30 хв і зважують.
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масу забруднень ( ) у грамах обчислюють за формулою
,
де - Маса склянки з осадом, г;
- Маса склянки без осаду, р.
4.2. Масу забруднень зразка ( ) у грамах на один квадратний метр внутрішньої поверхні обчислюють за формулою
,
де - Площа внутрішньої поверхні зразка, м
.
4.3. Масу забруднень ( ) у грамах на один метр довжини зразка обчислюють за формулою
,
де - Довжина зразка, м. с.