ДСТУ ISO 9016-2011
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ Р ИСО 9016-2011 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробовування на ударний вигин. Розташування зразка для випробування, орієнтація надрізу та випробування
ДСТУ ISO 9016-2011
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
ВИПРОБУВАННЯ руйнівних зварних швів МЕТАЛЕВИХ МАТЕРІАЛІВ
Випробовування на ударний вигин. Розташування зразка для випробування, орієнтація надрізу та випробування
Destructive tests on welds in metallic materials. Test for impact bending. Тест specimen location, notch orientation and examination
ГКС 25.160.40
Дата введення 2013-01-01
Передмова
Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"
Відомості про стандарт
1 ПІДГОТОВЛЕНО Федеральною державною установою «Науково-навчальний центр «Зварювання та контроль» при МДТУ ім.
2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 364 «Зварювання та споріднені процеси"
3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 30 листопада 2011 р. N 663-ст
4 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 9016:2001* «Руйнуючі випробування зварних швів металевих матеріалів. Ударні випробування. Розташування зразка для випробування, орієнтація надрізу та випробування» (ISO 9016:2001 «Destructive tests on welds in metallic materials — Impact tests — Test specimen location, notch orientation and examination»).
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням на сайт shop.cntd.ru. - Примітка виробника бази даних.
Найменування цього стандарту змінено щодо найменування зазначеного міжнародного стандарту для приведення у відповідність до ГОСТ Р 1.5 (пункт 3.5).
При застосуванні цього стандарту рекомендується використовувати замість посилальних міжнародних стандартів відповідні їм національні стандарти Російської Федерації, відомості про які наведено у додатковому додатку ТАК
5 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет
1 Область застосування
Цей стандарт встановлює методику позначення зразків, що вирізуються із зварного з'єднання для випробувань на ударний вигин, залежно від місця їх розташування у зварному з'єднанні та орієнтації надрізу, а також вимоги до проведення випробувань та оформлення результатів випробувань.
Стандарт застосовується до всіх зварних металевих конструкцій при випробуванні на ударний вигин зварних стикових з'єднань, виконаних зварюванням плавленням.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використано нормативне посилання на наступний міжнародний стандарт*:
_______________
* Таблицю відповідності національних стандартів міжнародним див. за посиланням. - Примітка виробника бази даних.
ISO 148:1983* Сталь. Випробування на ударний вигин методом Шарпі (випробування зразків з V-подібним надрізом)
ISO 148:1983 Steel-Charpy impact test (V-notch)
_______________
* Замінений на ISO 148-1:2009.
3 Метод випробувань
Випробування на ударний вигин повинно проводитись відповідно до ISO 148. Температура випробувань, місце розташування зразків для випробувань у зварному з'єднанні, орієнтація надрізу, тип та розміри зразків визначаються відповідними стандартами на випробування.
На додаток до вимог ISO 148 розмітка положення надрізу може бути зроблена макрошліфами.
4 Методика позначення
4.1 Склад позначення
Позначення складається з буквених та цифрових символів. Літери позначають місце розташування, форму та орієнтацію надрізу, цифри позначають відстань (мм) від базової лінії (RL) до осі надрізу і відстань від лицьової поверхні зварного з'єднання до поверхні зразка для випробувань. Методика позначення показана в таблицях 1 і 2. Зразки вирізаються упоперек контрольованого зварного з'єднання.
Таблиця 1 - Позначення зразків з надрізом поверхні, паралельної лицьової поверхні контрольованого зварного з'єднання (символ S)
| Позначення | Надріз у металі зварного шва | Позначення | Надріз у зоні термічного впливу |
| VWS a/b | VHS а/b (зварювання тиском) | ||
| VHS а/b (зварювання плавленням) |
Таблиця 2 - Позначення зразків з надрізом поверхні перпендикулярної до лицьової поверхні контрольованого зварного з'єднання (символ Т)
| Позначення | Надріз у металі зварного шва | Позначення | Надріз у зоні термічного впливу |
| VWT0/b | VHT 0/b | ||
| VWTa/b | VHT а/b | ||
| VWT0/b | VHT а/b | ||
| VWTa/b | VHT а/b |
4.2 Значення символів
Символи у позначенні мають такі значення:
- 1-й символ: U - зразок з U-подібним надрізом,
V - зразок з V-подібним надрізом;
- 2-й символ: W - надріз у металі зварного шва, базовою лінією є вісь зварного шва,
Н - надріз у зоні термічного впливу; базова лінія проходить через лінію сплаву (надріз включає зону термічного впливу);
- 3-й символ: S - надріз на поверхні зразка, паралельної лицьової поверхні * зварного з'єднання,
_______________
* Ця орієнтація надрізу еквівалентна позначення «надріз поверхні», що використовується при механічних випробуваннях на розтяг.
Т - надріз на поверхні зразка, перпендикулярної до лицьової поверхні зварного з'єднання;
- 4-й символ: - Відстань від базової лінії до осі надрізу (якщо надріз проводиться по базовій лінії (RL), то
0, що вказується в позначенні);
- 5-й символ: - Відстань від лицьової поверхні зварного з'єднання* до найближчої поверхні зразка (якщо поверхня зразка збігається з лицьовою поверхнею зварного з'єднання, то
0, що вказується у позначенні).
_______________
* При двосторонньому зварюванні за лицьову сторону зварного з'єднання приймають сторону з найбільшою шириною зварного шва або сторону, яка зварювалася першою.
4.3 Додаткова інформація
У випадках, коли потрібно вказати місце розташування або орієнтацію надрізу, розробляється пояснювальна записка.
5 Приклади позначення
Приклади позначення наведені у таблицях 1 та 2 та на малюнку 1.
Рисунок 1 — Типові приклади позначення зразків для випробувань
1 - вісь надрізу; 2 - основний метал; 3 - зона термічного впливу; 4 - лінія сплавлення; 5 - метал зварного шва
Рисунок 1 — Типові приклади позначення зразків для випробувань
6 Процедура випробувань
Зразки, вирізані за цим стандартом, випробовуються відповідно до ISO 148.
7 Протокол випробувань
Протокол випробувань повинен включати наступну інформацію, додатково до зазначеної в ISO 148:
a) посилання на цей стандарт;
b) позначення зразка;
c) ескіз, якщо потрібно;
d) вид та розміри виявлених дефектів у зламі;
e) інша інформація, якщо потрібні застосовані стандарти на випробування та/або угоду з партнерами.
Приклад форми протоколу випробувань наведено у додатку А.
Додаток, А (рекомендований). Форма протоколу випробувань
Додаток А
(рекомендоване)
N________
Відповідно до WPS_________
Результати випробовувань "____________"
Виробник:_______________
Мета випробувань:_______________
Форма конструкції:______________
Основний метал:______________
Присадковий метал:_____________
Таблиця А.1 - Результати випробувань зразків на ударний вигин згідно з ДСТУ ISO 9016
| N зразка | Узна- чення | Тип та розміри, мм | Температура випробувань, °С | Ударна в'язкість, Дж/см | Енергія удару, Дж | Примітки | ||
| Місце руйнування* | Вид руйнування* | Вид та розмір дефектів | ||||||
| * Якщо необхідно. | ||||||||
| Виконавець чи група виконавців | затверджую | |
| (ініціали, прізвище, дата, підпис) | (ініціали, прізвище, дата, підпис) |
Додаток ТАК (довідковий). Відомості про відповідність посилальних міжнародних стандартів до посилальних національних стандартів Російської Федерації
Додаток ТАК
(довідкове)
| Позначення міжнародного стандарту посилання | Ступінь відповідності | Позначення та найменування відповідного національного стандарту |
| ISO 148:1983 | - | * |
| * Відповідний національний стандарт відсутній. До його затвердження рекомендується використовувати переклад російською мовою цього міжнародного стандарту. Переклад цього міжнародного стандарту перебуває у Федеральному інформаційному фонді технічних регламентів та стандартів. | ||