ГОСТ Р 52518-2006
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ Р 52518-2006 Платина. Метод визначення втрати маси під час прожарювання
ГОСТ Р 52518-2006
Група В59
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Платина
МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВТРАТИ МАСИ ПРИ ПРОГАРТУВАННІ
Platinum. Метод для визначання маси losses після ignition
ГКС 39.060
Дата введення 2006-07-01
Передмова
Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"
Відомості про стандарт
1 РОЗРОБЛЕН Державною установою з формування Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Російської Федерації, зберігання, відпустки та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (Держохран Росії) при Міністерстві фінансів Російської Федерації, Московською державною академією тонкої хімічної технології ім.
2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 102 «Платинові метали»
3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 6 лютого 2006 р. N 1-ст
4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет
1 Область застосування
Цей стандарт поширюється на афіновану платину в порошку з масовою часткою платини не менше 99,8%, призначену для виробництва сплавів, напівфабрикатів, хімічних сполук платини та інших цілей.
Стандарт встановлює метод визначення втрати маси при прожарюванні порошку платини в інтервалі масових часток від 0 до 0,05%.
Метод заснований на визначенні різниці маси аналізованої проби до та після прожарювання.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:
ГОСТ Р 8.563-96 Державна система забезпечення єдності вимірів. Методики виконання вимірювань
ГОСТ Р ИСО 5725-1-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 1. Основні положення та визначення
ГОСТ Р ИСО 5725-6-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 6. Використання значень точності практично
ГОСТ 6563-75 Вироби технічні з благородних металів та сплавів. Технічні умови
ГОСТ 9147-80 Посуд та обладнання лабораторні фарфорові. Технічні умови
ГОСТ 24104-2001 Ваги лабораторні. Загальні технічні вимоги
ГОСТ 25336-82 Посуд та обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри та розміри
Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти», опублікованому станом на 1 січня , та за відповідними інформаційними покажчиками, що щомісяця видаються, опублікованими в поточному році. Якщо документ посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися заміненим (зміненим) документом. Якщо посилальний документ скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, яка не стосується цього посилання.
3 Терміни та визначення
У цьому стандарті застосовані терміни за ГОСТ Р ІСО 5725-1 та ГОСТ Р 8.563.
4 Точність (правильність та прецизійність) методу
4.1 Показники точності методу
Показники точності методу: межа абсолютної похибки результатів аналізу (Межі інтервалу, в якому похибка вимірювань визначають з ймовірністю
0,95), стандартні відхилення повторюваності та проміжної прецизійності, значення критичного діапазону
межі проміжної прецизійності
та межі відтворюваності
- Залежно від масової частки визначається елемента - домішки наведені в таблиці 1.
Таблиця 1 - Показники точності методу ( 0,95)
В процентах
| Втрата маси (масова частка) | Межа абсолютної похибки результату аналізу ± | Стандартне відхилення повторюва- | Критичний діапазон | Стандартне відхилення проміжної прецизійності | Межа проміжної прецизійності | Межа відтворення |
| До 0,02 | 0,0056 | 0,0014 | 0,005 | 0,0022 | 0,0061 | 0,0079 |
| 0,02-0,05 | 0,0069 | 0,0028 | 0,010 | 0,0027 | 0,0075 | 0,0097 |
| Примітка — Для проміжних значень масових часток показники точності знаходять методом лінійної інтерполяції. | ||||||
4.2 Правильність
Систематична похибка реального способу аналізу перестав бути значної усім рівнях визначених змістів.
4.3 Прецизійність
4.3.1 Діапазон результатів чотирьох визначень, отриманих для однієї і тієї ж проби одним оператором з використанням того самого обладнання в межах найкоротшого з можливих інтервалів часу, може перевищувати вказаний у таблиці 1 критичний діапазон для
4 в середньому не частіше ніж один раз на 20 випадків при правильному використанні методу.
4.3.2 У межах однієї лабораторії два результати аналізу однієї і тієї ж проби, отримані різними операторами з використанням одного і того ж обладнання в різні дні, можуть відрізнятися з перевищенням межі проміжної прецизійності , Вказаною в таблиці 1, в середньому не частіше одного разу на 20 випадків при правильному використанні методу.
4.3.3 Результати аналізу однієї і тієї ж проби, отримані двома лабораторіями відповідно до розділів 6 і 7 цього стандарту, можуть відрізнятися з перевищенням межі відтворюваності за ГОСТ Р ИСО 5725-1, зазначеного в таблиці 1, в середньому не частіше ніж один раз на 20 випадків при правильному використанні методу.
5 Вимоги
5.1 Загальні вимоги та вимоги безпеки
Загальні вимоги, вимоги щодо забезпечення безпеки виконуваних робіт та забезпечення екологічної безпеки - за нормативними документами на загальні вимоги до методів аналізу дорогоцінних металів та їх сплавів.
5.2 Вимоги до кваліфікації виконавців
До проведення аналізу даним методом допускаються особи не молодші 18 років, навчені в установленому порядку та допущені до самостійної роботи.
6 Засоби вимірювання та допоміжні пристрої, що використовуються.
Електропіч із терморегулятором, що забезпечує температуру нагрівання до 1000 °C.
Ваги лабораторні за
Ексикатор з
Тиглі платинові N 100 з кришками N 101 згідно з
Тиглі порцелянові N 3 за
Допускається застосування інших засобів вимірювань та допоміжних пристроїв за умови отримання показників точності, які не поступаються зазначеним у таблиці 1.
7 Проведення аналізу
7.1 Чистий платиновий тигель з постійною масою поміщають у порцеляновий тигель і прожарюють печі протягом 10-15 хв при температурі від 700 °C до 900 °C. Після закінчення прожарювання порцеляновий тигель разом з платиновим тиглем витягають з печі, охолоджують в ексикаторі до температури (20±5)°З визначають масу платинового тигля з точністю до 0,0001 г.
7.2 У тому ж платиновому тиглі зважують 5 г аналізованого металу з точністю до 0,0001 р. Тигель з металом поміщають у фарфоровий тигель і прожарюють у печі при температурі від 700 °C до 900 °C протягом 20-25 хв, витягають фарфоровий тигель. з платиновим тиглем з печі та охолоджують в ексикаторі до температури (20±5)°С.
7.3 Платиновий тигель з наважкою металу зважують, поміщають у фарфоровий тигель і прожарюють при температурі від 700 °C до 900 °C протягом 10-15 хв, потім охолоджують в ексикаторі до температури (20±5)°З знову зважують. Операцію прожарювання та охолодження тигля повторюють до отримання постійної маси платинового тигля з металом.
7.4 Різниця маси тигля з металом до та після прожарювання дає масу втрат при прожарюванні в аналізованій пробі.
8 Обробка результатів, оцінка їх прийнятності та отримання остаточного результату аналізу
8.1 Втрати маси при прожарюванні (масову частку) , %, обчислюють за формулою
, (1)
де - Різниця маси тигля з платиною до і після прожарювання, г;
- Наважка платини, р.
8.2 Прийнятність результатів паралельних визначень оцінюють відповідно до ДСТУ ISO 5725-6 шляхом зіставлення діапазону цих результатів ( ) з критичним діапазоном
. Критичний діапазон
розраховують за формулою
, (2)
де - Коефіцієнт критичного діапазону, де
- Число паралельних визначень;
- Стандартне відхилення повторюваності.
Значення і
наведені у таблицях 1 та 2 відповідно.
Таблиця 2 - Коефіцієнти критичного діапазону
| 4 | 3,6 |
| 8 | 4,3 |
Якщо діапазон результатів чотирьох паралельних визначень ( ) не перевищує критичний діапазон
, Усі результати визнають прийнятними і за остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів чотирьох паралельних визначень.
Якщо діапазон результатів чотирьох паралельних визначень перевищує , проводять ще чотири паралельні визначення.
Якщо для отриманих восьми паралельних визначень значення ( ) не перевищує критичний діапазон
, то як остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів восьми паралельних визначень. В іншому випадку як остаточний результат аналізу приймають медіану результатів восьми паралельних визначень.
9 Контроль точності
9.1 Контроль проміжної прецизійності та відтворюваності
При контролі проміжної прецизійності (з факторами, що змінюються, оператора і часу) абсолютна розбіжність двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби, отриманих різними операторами з використанням одного і того ж обладнання в різні дні, не повинна перевищувати межу проміжної прецизійності , зазначений у таблиці 1
При контролі відтворюваності абсолютна розбіжність двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби, отриманих двома лабораторіями, відповідно до вимог цього стандарту не повинна перевищувати межу відтворюваності , зазначений у таблиці 2
| УДК 669.231:543.06:006.354 | ГКС 39.060 | В59 | |
| Ключові слова: афінована платина, платина в порошку, методи аналізу, втрата маси, прожарювання, правильність методу аналізу, прецизійність методу аналізу, абсолютна похибка, межа повторюваності, межа проміжної прецизійності, межа відтворюваності, контроль точності результатів аналізу | |||