ГОСТ 12503-75
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 12503-75 Сталь. Методи ультразвукового контролю. Загальні вимоги (зі зміною N 1)
ГОСТ 12503-75
Група В09
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛЬ
МЕТОДИ УЛЬТРАЗВУКОВОГО КОНТРОЛЮ
Загальні вимоги
STELL
Методи ultrasonil control.
General requirements
ОКСТУ 1709
Дата введення 1978-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР
РОЗРОБНИКИ
І.М. Голіков,
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ постановою Державного комітету СРСР за стандартами
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
| Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту |
| ГОСТ 23829-85 | Вступна частина |
5. Обмеження терміну дії знято за протоколом № 2-92 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)
6. ПЕРЕВИДАННЯ (грудень 1998 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у грудні 1987 р. (ІВС 2-88)
Цей стандарт поширюється на листову сталь у листах та рулонах, стрічку, смугу, прутки та заготівлі круглого та прямокутного перерізу, поковки та виливки з вуглецевих, легованих та високолегованих сталей та сплавів та встановлює загальні вимоги до методів ультразвукового контролю.
За згодою виробника та споживача зазначені методи контролю можуть бути поширені на продукцію інших видів.
До методів ультразвукового контролю відносяться: луна-метод, тіньовий, дзеркально-тіньовий, луна-наскрізний та різні їх модифікації та поєднання.
Дані методи контролю служать виявлення порушень суцільності металу — раковин, тріщин, грубих шлакових включень, флокінів, заворотів скоринки, розшарування і поверхневих дефектів (полонів, занепадів та інших.), які у межах чутливості методів.
Порушення коливань у контрольованому об'єкті може здійснюватися контактним, іммерсійним, струминним, щілинним чи безконтактним способами.
Ультразвуковий контроль може здійснюватися за допомогою поздовжніх, поперечних, поверхневих та нормальних хвиль.
Чутливість ультразвукового контролю встановлюється за узгодженими та затвердженими в установленому порядку контрольними зразками або за АРД-діаграмами. Чутливість контролю при тіньовому та дзеркально-тіньовому методах встановлюється у нормативно-технічній документації за величиною ослаблення амплітуди минулого або донного сигналів.
При ехо-наскрізному методі контролю чутливість визначається рівнем реєстрації амплітуди ехо-імпульсів від несплошностей, що відраховується від початкового рівня, в дБ.
Форма і розміри контрольних зразків, що застосовуються, а також діаметр або площа штучних відбивачів та їх відстань від перетворювачів вказуються у відповідних стандартах і технічних умовах на контрольовану продукцію або в методиці проведення контролю.
Терміни та визначення - за
(Змінена редакція, Зм. № 1).
1. ОБЛАДНАННЯ
1.1. Для ультразвукового контролю можуть застосовуватись будь-які дефектоскопи та установки з технічними характеристиками, що забезпечують виявлення несплошностей металу, зазначених у стандартах чи технічних умовах на продукцію.
Дефектоскопи та установки, а також контрольні зразки повинні бути атестовані, а їх параметри періодично перевірятимуться в установленому порядку.
1.2. Ультразвукові перетворювачі повинні забезпечувати введення ультразвукових коливань у контрольований метал, а геометричні розміри п'єзопластин та їх частоти повинні забезпечувати необхідну чутливість та руйнівну здатність.
1.3. Основні параметри контролю (частота коливань, чутливість, «мертва зона»), тип і розміри перетворювачів, схеми їх включення і спосіб введення в метал ультразвукових коливань повинні відповідати технічній характеристиці дефектоскопа.
1.1-1.3. (Змінена редакція, Зм. № 1).
1.4. Радіотехнічна схема приладів та установок для автоматичного ультразвукового контролю має передбачати контроль стабільності акустичного контакту.
2. ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ
2.1. Поверхня металу має відповідати вимогам, встановленим у нормативно-технічній документації на контроль.
2.2. Спосіб відносного переміщення перетворювача та контрольованої поверхні металу (вид сканування та швидкість сканування) повинен забезпечувати надійне виявлення та фіксацію дефектів, зазначених у стандартах чи технічних умовах на продукцію.
2.3. Поява сигналу в зоні контролю або послаблення інтенсивності ультразвукових коливань, що пройшли через метал, вказує на наявність у металі порушення суцільності.
2.4. Межі виявлених дефектних ділянок визначаються положеннями перетворювача в момент, коли значення амплітуди сигналу, що реєструється, зміниться до величини, обумовленої у відповідних стандартах і технічних умовах.
2.1-2.4. (Змінена редакція, Зм. № 1).
3. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
3.1. Реєстрація результатів автоматичного контролю здійснюється записом на дефектограм після обробки інформації на ЕОМ або інших логічних пристроях, а також за допомогою дефектоотметчика. При механізованому та ручному контролі відмітка дефектів на металі може здійснюватися вручну.
3.2. Результати контролю заносять до журналу, в якому зазначаються:
а) номер документа, за яким здійснюється ультразвуковий контроль, та характеристики контрольованого об'єкта;
б) тип дефектоскопа та установки;
в) тип перетворювача;
г) частота ультразвукових коливань;
д) тип та номер випробувального зразка;
е) результат ультразвукового контролю - відповідність чи невідповідність вимогам стандартів чи технічних умов на продукцію;
ж) номер нормативно-технічного документа, що визначає чутливість контролю та вимоги до суцільності.
3.1, 3.2. (Змінена редакція, Зм. № 1).
3.3. Чутливість контролю та розміри дефектів встановлюються залежно від призначення металу та зазначаються у нормативно-технічній документації.
(Запроваджено додатково, Зм. № 1).
ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА. (Виключено, Зм. № 1).