Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ Р ІСО 10332-99

ГОСТ Р ІСО 15353-2014 ГОСТ Р 55080-2012 ГОСТ Р ІСО 16962-2012 ГОСТ Р ІСО 10153-2011 ГОСТ Р ІСО 10280-2010 ГОСТ Р ІСО 4940-2010 ГОСТ Р ІСО 4943-2010 ДСТУ ISO 14284-2009 ДСТУ ISO 9686-2009 ГОСТ Р ІСО 13899-2-2009 ГОСТ 18895-97 ГОСТ 12361-2002 ГОСТ 12359-99 ГОСТ 12358-2002 ГОСТ 12351-2003 ГОСТ 12345-2001 ГОСТ 12344-88 ГОСТ 12350-78

ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН

ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 12354-81

Група В39

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78

ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)

ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363-79

ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)

ГОСТ 12363-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення се

ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)

ГОСТ 12360-82

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83

ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)


Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИ

ГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію


ГОСТ 12357-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення алюмінію
<
ГОСТ 12364-84

ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію

ГОСТ 12364-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення церію

Steels alloyed ГОСТ 29117-91 ГОСТ 12347-77 ГОСТ 12355-78

ГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)

ГОСТ 12355-78

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Мето

ГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)

ГОСТ 12362-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАН

ГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 12352-81

Група В39


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення нік
ГОСТ Р 51056-97 ГОСТ Р 51927-2002 ГОСТ Р 51928-2002 ГОСТ 12356-81 ГОСТ Р ІСО 13898-1-2006 ГОСТ Р ІСО 13898-3-2007 ДСТУ ISO 13898-4-2007 ГОСТ Р ІСО 13898-2-2006 ГОСТ Р 52521-2006 ГОСТ Р 52519-2006 ГОСТ Р 52520-2006 ГОСТ Р 52518-2006 ГОСТ 1429.14-2004 ГОСТ 24903-81 ГОСТ 22662-77 ГОСТ 6012-2011 ГОСТ 25283-93 ГОСТ 18318-94 ГОСТ 29006-91 ГОСТ 16412.4-91 ГОСТ 16412.7-91

ГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю


ГОСТ 16412.7-91

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ

Методи визначення вуглецю

Iron powder.
Методи для ви
ГОСТ 2171-90 ГОСТ 23401-90 ГОСТ 30642-99 ГОСТ 25698-98 ГОСТ 30550-98 ГОСТ 18898-89 ГОСТ 26849-86 ГОСТ 26876-86 ГОСТ 26239.5-84 ГОСТ 26239.7-84 ГОСТ 26239.3-84

ГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)


ГОСТ 26239.3-84

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ 12226-80 ГОСТ 23402-78 ГОСТ 1429.9-77 ГОСТ 1429.3-77 ГОСТ 1429.5-77 ГОСТ 19014.3-73 ГОСТ 19014.1-73 ГОСТ 17235-71 ГОСТ 16412.5-91 ГОСТ 29012-91 ГОСТ 26528-98 ГОСТ 18897-98 ГОСТ 26529-85 ГОСТ 26614-85 ГОСТ 26239.2-84 ГОСТ 26239.0-84 ГОСТ 26239.8-84 ГОСТ 25947-83 ГОСТ 25599.3-83 ГОСТ 22864-83 ГОСТ 25599.1-83 ГОСТ 25849-83 ГОСТ 25281-82 ГОСТ 22397-77 ГОСТ 1429.11-77 ГОСТ 1429.1-77 ГОСТ 1429.13-77 ГОСТ 1429.7-77 ГОСТ 1429.0-77 ГОСТ 20018-74 ГОСТ 18317-94 ГОСТ Р 52950-2008 ГОСТ Р 52951-2008 ГОСТ 32597-2013 ГОСТ Р 56307-2014 ГОСТ 33731-2016 ГОСТ 3845-2017 ГОСТ Р ІСО 17640-2016 ГОСТ 33368-2015 ГОСТ 10692-2015 ГОСТ Р 55934-2013 ГОСТ Р 55435-2013 ГОСТ Р 54907-2012 ГОСТ 3845-75 ГОСТ 11706-78 ГОСТ 12501-67 ГОСТ 8695-75 ГОСТ 17410-78 ГОСТ 19040-81 ГОСТ 27450-87 ГОСТ 28800-90 ГОСТ 3728-78 ГОСТ 30432-96 ГОСТ 8694-75 ГОСТ Р ІСО 10543-99 ГОСТ Р ІСО 10124-99 ГОСТ Р ІСО 10332-99 ГОСТ 10692-80 ГОСТ Р ІСО 17637-2014 ГОСТ Р 56143-2014 ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013

ГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту


ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙС
ГОСТ Р 55724-2013 ГОСТ Р ІСО 22826-2012 ГОСТ Р 55143-2012 ГОСТ Р 55142-2012 ГОСТ Р ІСО 17642-2-2012 ГОСТ Р ІСО 17641-2-2012

ГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю

ГОСТ Р ГОСТ 26877-2008 ГОСТ Р ІСО 17641-1-2011 ДСТУ ISO 9016-2011 ГОСТ Р ІСО 17642-1-2011 ГОСТ Р 54790-2011 ГОСТ Р 54569-2011 ГОСТ Р 54570-2011 ГОСТ Р 54153-2010 ГОСТ Р ІСО 5178-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-2-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-3-2010 ГОСТ Р 53845-2010 ДСТУ ISO 4967-2009 ГОСТ 6032-89 ГОСТ 6032-2003 ГОСТ 7566-94 ГОСТ 27809-95 ГОСТ 22974.9-96 ГОСТ 22974.8-96 ГОСТ 22974.7-96 ГОСТ 22974.6-96 ГОСТ 22974.5-96 ГОСТ 22974.4-96 ГОСТ 22974.3-96 ГОСТ 22974.2-96 ГОСТ 22974.1-96 ГОСТ 22974.13-96 ГОСТ 22974.12-96 ГОСТ 22974.11-96 ГОСТ 22974.10-96 ГОСТ 22974.0-96 ГОСТ 21639.9-93 ГОСТ 21639.8-93 ГОСТ 21639.7-93 ГОСТ 21639.6-93 ГОСТ 21639.5-93 ГОСТ 21639.4-93 ГОСТ 21639.3-93 ГОСТ 21639.2-93 ГОСТ 21639.0-93 ГОСТ 12502-67 ГОСТ 11878-66 ГОСТ 1763-68 ГОСТ 13585-68 ГОСТ 16971-71 ГОСТ 21639.10-76 ГОСТ 2604.1-77 ГОСТ 11930.7-79 ГОСТ 23870-79 ГОСТ 11930.12-79 ГОСТ 24167-80 ГОСТ 25536-82 ГОСТ 22536.2-87 ГОСТ 22536.11-87 ГОСТ 22536.6-88

ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку

ГОСТ 22536.6-88

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

Методи визначення миш ГОСТ 17745-90 ГОСТ 26877-91 ГОСТ 8233-56 ГОСТ 1778-70 ГОСТ 10243-75 ГОСТ 20487-75 ГОСТ 12503-75 ГОСТ 21548-76 ГОСТ 21639.11-76 ГОСТ 2604.8-77 ГОСТ 23055-78 ГОСТ 23046-78 ГОСТ 11930.11-79 ГОСТ 11930.1-79 ГОСТ 11930.10-79 ГОСТ 24715-81 ГОСТ 5639-82 ГОСТ 25225-82 ГОСТ 2604.11-85 ГОСТ 2604.4-87 ГОСТ 22536.5-87

ГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 22536.5-87
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.
ГОСТ 6130-71 ГОСТ 23240-78 ГОСТ 3242-79 ГОСТ 11930.3-79 ГОСТ 11930.5-79 ГОСТ 11930.9-79 ГОСТ 11930.2-79 ГОСТ 11930.0-79 ГОСТ 23904-79 ГОСТ 11930.6-79 ГОСТ 7565-81 ГОСТ 7122-81 ГОСТ 2604.3-83 ГОСТ 2604.5-84 ГОСТ 26389-84 ГОСТ 2604.7-84 ГОСТ 28830-90 ГОСТ 21639.1-90 ГОСТ 5640-68 ГОСТ 5657-69 ГОСТ 20485-75 ГОСТ 21549-76 ГОСТ 21547-76 ГОСТ 2604.6-77 ГОСТ 22838-77 ГОСТ 2604.10-77 ГОСТ 11930.4-79 ГОСТ 11930.8-79 ГОСТ 2604.9-83 ГОСТ 26388-84 ГОСТ 14782-86 ГОСТ 2604.2-86 ГОСТ 21639.12-87 ГОСТ 22536.8-87 ГОСТ 22536.0-87 ГОСТ 22536.3-88

ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору

ГОСТ 22536.3-88
(СТ РЕВ 485-75)

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

ГОСТ 22536.9-88 ГОСТ 22536.14-88 ГОСТ 22536.4-88 ГОСТ 22974.14-90 ГОСТ 23338-91 ГОСТ 2604.13-82 ГОСТ 2604.14-82 ГОСТ 22536.1-88

ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту

ГОСТ 22536.1-88
(СТ РЕВ 5284-85)


Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 16773-2003 ГОСТ 7512-82 ГОСТ 6996-66 ГОСТ 12635-67 ГОСТ 12637-67 ГОСТ 12636-67 ГОСТ 24648-90

ГОСТ Р ИСО 10332-99 Труби сталеві напірні безшовні та зварні (крім труб, виготовлених дуговим зварюванням під флюсом). Ультразвуковий метод контролю суцільності


ГОСТ Р ІСО 10332-99

Група В69

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Труби сталеві напорні безшовні і зварні (крім труб, виготовлених дуговою зваркою під флюсом)

Ультразвуковий метод контролю суцільності

Seamless and welded (except submerged arc-welded) steel tubes for pressure purposes. Ultrasonic testing для verification of hydraulic leak-tightness


ГКС 19.100
ОКСТУ 0009

Дата введення 2001-01-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНИЙ І ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 132 «Технічна діагностика"

2 ПРИЙНЯТИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Держстандарту Росії від 23 грудня 1999 р. N 673-ст

3 Цей стандарт є автентичним текстом міжнародного стандарту ISO 10332-94* «Труби сталеві напірні безшовні та зварені (крім труб, виготовлених дуговим зварюванням під флюсом). Ультразвуковий метод контролю суцільності
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням на сайт shop.cntd.ru. - Примітка виробника бази даних.

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5 ПЕРЕВИДАННЯ

Вступ


Цей стандарт поширюється на ультразвуковий метод контролю суцільності зварних сталевих труб (за винятком труб, виготовлених дуговим зварюванням під флюсом).

У стандарті сформульовані вимоги до порядку застосування методів ультразвукової дефектоскопії, вимоги до персоналу, що проводить контроль, та основи взаємин між споживачем та виробником труб.

1 Область застосування

1.1 Цей стандарт встановлює вимоги до ультразвукового методу контролю суцільності безшовних та зварних сталевих напірних труб, крім труб, виготовлених дуговим зварюванням під флюсом.

1.2 Цей стандарт поширюється на труби зовнішнім діаметром не менше 168,3 мм та з відношенням зовнішнього діаметра до товщини труби не менше 5. За взаємним узгодженням між споживачем та виробником цей стандарт може застосовуватися для труб меншого діаметра.

2 Нормативні посилання


У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:

ІСО 235−80* Свердла циліндричні з хвостовиком короткої та середньої серії та свердла з конічним хвостовиком Морзе

ІСО 286−1-88* Допуски та посадки за системою ІСО. Частина 1. Основні положення щодо допусків, відхилень та посадок

ІСО 9302-89* Труби сталеві напірні безшовні та сталеві (крім виготовлених дуговим зварюванням під флюсом). Електромагнітний метод для перевірки герметичності

ISO 12094-94* Труби сталеві зварні напірні. Ультразвуковий контроль для визначення розшарування в смуговому (листовому) матеріалі, що використовується для виготовлення зварних труб
_____________________
* Міжнародні стандарти - у ВНИИКИ Держстандарту Росії.

3 Загальні вимоги

3.1 Ультразвуковому контролю, що регламентується цим стандартом, зазвичай піддають труби після завершення всіх виробничих операцій, що впливають на їх товщину.

Контроль повинен проводитися персоналом, сертифікованим (атестованим) відповідно до чинної системи атестації та призначеного виробника.

У разі здійснення контролю третьою стороною про це має бути досягнуто домовленості між споживачем та виробником.

3.2 Кривизна труби та стан її поверхні повинні задовольняти вимоги застосовуваних приладів ультразвукового контролю.

При використанні контактної та індукційної зварок бризки металу на внутрішній та зовнішній поверхнях труби повинні бути видалені.

4 Метод контролю

4.1 При контролі труби на суцільність використовують ультразвуковий метод.

4.2 Під час контролю труба повинна бути просканована двома протилежними еквідистантними спіральними лініями, якщо інші напрями не узгоджені між споживачем і виробником.

Примітка — На обох кінцях труби є короткий відрізок, який не можна контролювати.

4.3 Під час випробувань труба та (або) ультразвуковий перетворювач повинні рухатися відносно один одного так, щоб вся поверхня труби сканувалася.

У разі зварної труби (виключаючи зварні труби тягнуті) за взаємною згодою між споживачем і виробником контроль суцільності проводять тільки в зоні зварювання. У цьому випадку має бути просканована вся довжина зварного шва.

4.4 Максимальний розмір кожного ультразвукового перетворювача, що застосовується, вимірюваний паралельно осі труби, не повинен бути більше 25 мм.

4.5 Ультразвукова установка повинна забезпечувати розбракування труб (придатні та дефектні) за допомогою автоматичного спрацьовування на встановлене значення рівня бракувань у поєднанні з системою маркування та (або) сортування.

Примітка - При контролі використовують один або більше ультразвукових перетворювачів, що описують спіральний шлях поверхнею труби. З цієї причини мінімальна довжина поздовжніх дефектів, що виявляються, визначається шириною ультразвукового перетворювача і кроком його спірального шляху по поверхні труби. Поперечні дефекти, як правило, не виявляють.

5 Стандартні зразки

5.1 Стандартні зразки, визначені в цьому стандарті, є зразками, придатними для калібрування обладнання неруйнівного контролю.

Розміри штучних відбивачів у цих зразках не повинні розглядатися як мінімальні розміри дефектів, які виявляють це обладнання.

5.2 Якщо немає будь-яких інших узгоджених способів, заздалегідь досліджених і проаналізованих, то ультразвукове обладнання повинне бути калібровано з використанням поздовжньої виїмки на зовнішній поверхні або отвору калібрування, просвердленого радіально на всю товщину стандартного зразка.

5.3 Стандартний зразок повинен мати такий самий номінальний діаметр, товщину, якість поверхні і перебувати в таких же теплових умовах, як і труба, що підлягає контролю, та мати аналогічні акустичні властивості.

5.4 Виїмка або отвір, що рекомендуються, повинні досить далеко відстояти від кінців стандартного зразка, щоб надійно реєструвати сигнали від такого штучного відбивача.

5.5 Рекомендована виїмка з перетином, показаним на малюнку 1, повинна розташовуватися паралельно до осі труби. Сторони повинні бути паралельними і дно має бути перпендикулярне до сторін.

Рисунок 1 - Перетин виїмки

ГОСТ Р ИСО 10332-99 Труби сталеві напірні безшовні та зварні (крім труб, виготовлених дуговим зварюванням під флюсом). Ультразвуковий метод контролю суцільності


Позначення:

b - ширина; h – глибина.


Рисунок 1 - Перетин виїмки

5.6 Виїмка, що рекомендується, повинна бути отримана механічним шляхом за допомогою дугової ерозії або іншим методом.

Примітка — Дно виїмки, крім плоского або конічного, може бути заокругленим.

6 Рекомендовані розміри виїмки та отвори

6.1 Рекомендовані розміри виїмки

6.1.1 Ширина b (рисунок 1) - 1,5 мм максимум.

6.1.2 Глибина h (рисунок 1) - 12,5% зазначеної товщини з такими обмеженнями:

- Мінімальна глибина - 0,5 мм,

- максимальна глибина - 1,5 мм.

6.1.3 Допуск на глибину — ±15% рекомендованої глибини виїмки або ±0,05 мм, якою б великою вона не була.

6.1.4 Довжина

Довжина виїмки має бути обрана виробником та задовольняти вимогам калібрування.

6.1.5 Перевірка

Розміри та форма виїмки повинні бути перевірені на відповідному устаткуванні.

6.2 Діаметр отвору, що рекомендується.

6.2.1 Діаметр свердла для виготовлення отвору, що рекомендується, повинен бути 3,2 мм з допуском відповідно до ISO 235 (коротка серія) та ISO 286-1 (h8).

При діаметрі труби менше 168,3 мм відповідно до вимоги 1.2 діаметр свердла повинен бути узгоджений між споживачем та виробником, але не повинен перевищувати 3,2 мм.

6.2.2 Діаметр отвору повинен бути проконтрольований і не повинен перевищувати вказаний діаметр свердла більш ніж на 0,2 мм.

7 Калібрування та контроль випробувального обладнання

7.1 Обладнання має бути відрегульовано відповідно до пред'явленої споживачем вимоги на продукцію і сигнал повинен точно відповідати сигналу від стандартного зразка. Цей сигнал повинен використовуватися для встановлення в обладнанні рівня бракування.

7.2 Під час калібрування відносна швидкість руху між стандартним зразком та ультразвуковим перетворювачем повинна бути такою самою, як при виробничому контролі.

7.3 Перевірка калібрування має здійснюватися з регулярними інтервалами під час виробничого контролю труб однакового сортаменту з використанням вибраного стандартного зразка. Періодичність перевірки калібрування має бути не менше 4 годин. Крім того, перевірку калібрування необхідно проводити завжди, коли відбувається зміна бригади операторів, які обслуговують обладнання, а також на початку та наприкінці виробничого циклу.

Примітка — У тих випадках, коли виробничий контроль проводять протягом усієї робочої зміни, 4-годинний період може бути збільшений за згодою споживача та виробника.

7.4 Обладнання має повторно калібруватися після будь-яких регулювань системи або в тих випадках, коли відбувається зміна сортаменту контрольованих труб.

7.5 Якщо після перевірки калібрування вимоги калібрування не задоволені навіть після збільшення чутливості на 3 дБ з поправкою на дрейф системи, всі труби, що пройшли контроль після попереднього калібрування, повинні бути піддані контролю знову після повторного калібрування обладнання.

Повторний контроль не є необхідним навіть після падіння чутливості більш ніж на 3 дБ після попереднього калібрування за наявності відповідного запису, що забезпечує розбракування труб на придатні та дефектні.

8 Приймання

8.1 Будь-яка труба, що дає сигнал від несплошності меншого рівня, вважається минулою контроль.

8.2 Будь-яка труба, що дає сигнал від несплошності, рівний або більше рівня бракувань, вважається дефектною або за бажанням виробника може бути проконтрольована повторно.

8.3 Якщо при повторному контролі рівень бракування не перевищений, труба вважається минулою контроль. При перевищенні рівня бракування труба вважається дефектною.

8.4 Для дефектних труб повинні бути вжиті один або кілька таких заходів відповідно до вимог стандарту на продукцію:

- Поверхневий шар сумнівної ділянки видаляють за умови збереження товщини стінки труби в межах допуску. Після цього трубу перевіряють за заздалегідь узгодженою для цього випадку методикою.

Якщо сигнал не виходить рівним або більше рівня бракування, труба буде вважатися минулою контроль.

Сумнівна ділянка може бути перевірена ще раз відповідно до вимог стандарту ISO 9302 або за взаємним узгодженням між споживачем і виробником з використанням інших технологій та методів неруйнівного контролю із взаємно узгодженими рівнями сигналів від дефектів;

- кожна сумнівна труба може бути піддана контролю на суцільність відповідно до аналогічного стандарту за погодженням між споживачем та виробником;

— сумнівна ділянка труби має бути вирізана. Виробник повинен гарантувати споживачеві, що всі сумнівні ділянки видалено.

Інакше труба вважається такою, що не пройшла контроль.

9 Протокол випробувань


Після проведення контролю виробник повинен передати споживачеві протокол випробувань, який, як мінімум, включає таку інформацію:

- Посилання на цей стандарт;

- Дату проведення контролю;

- Офіційний документ про якість труби, що пройшла контроль;

— сортамент труби та номер партії;

- Склад і тип використаного обладнання;

- Опис стандартного зразка.

ГКС 19.100 В69 ОКСТУ 0009
Ключові слова: труби сталеві, ультразвуковий метод, стандартні зразки, калібрування, випробувальне обладнання