Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 18318-94

ГОСТ Р ІСО 15353-2014 ГОСТ Р 55080-2012 ГОСТ Р ІСО 16962-2012 ГОСТ Р ІСО 10153-2011 ГОСТ Р ІСО 10280-2010 ГОСТ Р ІСО 4940-2010 ГОСТ Р ІСО 4943-2010 ДСТУ ISO 14284-2009 ДСТУ ISO 9686-2009 ГОСТ Р ІСО 13899-2-2009 ГОСТ 18895-97 ГОСТ 12361-2002 ГОСТ 12359-99 ГОСТ 12358-2002 ГОСТ 12351-2003 ГОСТ 12345-2001 ГОСТ 12344-88 ГОСТ 12350-78

ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН

ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 12354-81

Група В39

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78

ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)

ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363-79

ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)

ГОСТ 12363-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення се

ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)

ГОСТ 12360-82

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83

ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)


Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИ

ГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію


ГОСТ 12357-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення алюмінію
<
ГОСТ 12364-84

ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію

ГОСТ 12364-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення церію

Steels alloyed ГОСТ 29117-91 ГОСТ 12347-77 ГОСТ 12355-78

ГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)

ГОСТ 12355-78

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Мето

ГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)

ГОСТ 12362-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАН

ГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 12352-81

Група В39


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення нік
ГОСТ Р 51056-97 ГОСТ Р 51927-2002 ГОСТ Р 51928-2002 ГОСТ 12356-81 ГОСТ Р ІСО 13898-1-2006 ГОСТ Р ІСО 13898-3-2007 ДСТУ ISO 13898-4-2007 ГОСТ Р ІСО 13898-2-2006 ГОСТ Р 52521-2006 ГОСТ Р 52519-2006 ГОСТ Р 52520-2006 ГОСТ Р 52518-2006 ГОСТ 1429.14-2004 ГОСТ 24903-81 ГОСТ 22662-77 ГОСТ 6012-2011 ГОСТ 25283-93 ГОСТ 18318-94 ГОСТ 29006-91 ГОСТ 16412.4-91 ГОСТ 16412.7-91

ГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю


ГОСТ 16412.7-91

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ

Методи визначення вуглецю

Iron powder.
Методи для ви
ГОСТ 2171-90 ГОСТ 23401-90 ГОСТ 30642-99 ГОСТ 25698-98 ГОСТ 30550-98 ГОСТ 18898-89 ГОСТ 26849-86 ГОСТ 26876-86 ГОСТ 26239.5-84 ГОСТ 26239.7-84 ГОСТ 26239.3-84

ГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)


ГОСТ 26239.3-84

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ 12226-80 ГОСТ 23402-78 ГОСТ 1429.9-77 ГОСТ 1429.3-77 ГОСТ 1429.5-77 ГОСТ 19014.3-73 ГОСТ 19014.1-73 ГОСТ 17235-71 ГОСТ 16412.5-91 ГОСТ 29012-91 ГОСТ 26528-98 ГОСТ 18897-98 ГОСТ 26529-85 ГОСТ 26614-85 ГОСТ 26239.2-84 ГОСТ 26239.0-84 ГОСТ 26239.8-84 ГОСТ 25947-83 ГОСТ 25599.3-83 ГОСТ 22864-83 ГОСТ 25599.1-83 ГОСТ 25849-83 ГОСТ 25281-82 ГОСТ 22397-77 ГОСТ 1429.11-77 ГОСТ 1429.1-77 ГОСТ 1429.13-77 ГОСТ 1429.7-77 ГОСТ 1429.0-77 ГОСТ 20018-74 ГОСТ 18317-94 ГОСТ Р 52950-2008 ГОСТ Р 52951-2008 ГОСТ 32597-2013 ГОСТ Р 56307-2014 ГОСТ 33731-2016 ГОСТ 3845-2017 ГОСТ Р ІСО 17640-2016 ГОСТ 33368-2015 ГОСТ 10692-2015 ГОСТ Р 55934-2013 ГОСТ Р 55435-2013 ГОСТ Р 54907-2012 ГОСТ 3845-75 ГОСТ 11706-78 ГОСТ 12501-67 ГОСТ 8695-75 ГОСТ 17410-78 ГОСТ 19040-81 ГОСТ 27450-87 ГОСТ 28800-90 ГОСТ 3728-78 ГОСТ 30432-96 ГОСТ 8694-75 ГОСТ Р ІСО 10543-99 ГОСТ Р ІСО 10124-99 ГОСТ Р ІСО 10332-99 ГОСТ 10692-80 ГОСТ Р ІСО 17637-2014 ГОСТ Р 56143-2014 ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013

ГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту


ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙС
ГОСТ Р 55724-2013 ГОСТ Р ІСО 22826-2012 ГОСТ Р 55143-2012 ГОСТ Р 55142-2012 ГОСТ Р ІСО 17642-2-2012 ГОСТ Р ІСО 17641-2-2012

ГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю

ГОСТ Р ГОСТ 26877-2008 ГОСТ Р ІСО 17641-1-2011 ДСТУ ISO 9016-2011 ГОСТ Р ІСО 17642-1-2011 ГОСТ Р 54790-2011 ГОСТ Р 54569-2011 ГОСТ Р 54570-2011 ГОСТ Р 54153-2010 ГОСТ Р ІСО 5178-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-2-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-3-2010 ГОСТ Р 53845-2010 ДСТУ ISO 4967-2009 ГОСТ 6032-89 ГОСТ 6032-2003 ГОСТ 7566-94 ГОСТ 27809-95 ГОСТ 22974.9-96 ГОСТ 22974.8-96 ГОСТ 22974.7-96 ГОСТ 22974.6-96 ГОСТ 22974.5-96 ГОСТ 22974.4-96 ГОСТ 22974.3-96 ГОСТ 22974.2-96 ГОСТ 22974.1-96 ГОСТ 22974.13-96 ГОСТ 22974.12-96 ГОСТ 22974.11-96 ГОСТ 22974.10-96 ГОСТ 22974.0-96 ГОСТ 21639.9-93 ГОСТ 21639.8-93 ГОСТ 21639.7-93 ГОСТ 21639.6-93 ГОСТ 21639.5-93 ГОСТ 21639.4-93 ГОСТ 21639.3-93 ГОСТ 21639.2-93 ГОСТ 21639.0-93 ГОСТ 12502-67 ГОСТ 11878-66 ГОСТ 1763-68 ГОСТ 13585-68 ГОСТ 16971-71 ГОСТ 21639.10-76 ГОСТ 2604.1-77 ГОСТ 11930.7-79 ГОСТ 23870-79 ГОСТ 11930.12-79 ГОСТ 24167-80 ГОСТ 25536-82 ГОСТ 22536.2-87 ГОСТ 22536.11-87 ГОСТ 22536.6-88

ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку

ГОСТ 22536.6-88

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

Методи визначення миш ГОСТ 17745-90 ГОСТ 26877-91 ГОСТ 8233-56 ГОСТ 1778-70 ГОСТ 10243-75 ГОСТ 20487-75 ГОСТ 12503-75 ГОСТ 21548-76 ГОСТ 21639.11-76 ГОСТ 2604.8-77 ГОСТ 23055-78 ГОСТ 23046-78 ГОСТ 11930.11-79 ГОСТ 11930.1-79 ГОСТ 11930.10-79 ГОСТ 24715-81 ГОСТ 5639-82 ГОСТ 25225-82 ГОСТ 2604.11-85 ГОСТ 2604.4-87 ГОСТ 22536.5-87

ГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 22536.5-87
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.
ГОСТ 6130-71 ГОСТ 23240-78 ГОСТ 3242-79 ГОСТ 11930.3-79 ГОСТ 11930.5-79 ГОСТ 11930.9-79 ГОСТ 11930.2-79 ГОСТ 11930.0-79 ГОСТ 23904-79 ГОСТ 11930.6-79 ГОСТ 7565-81 ГОСТ 7122-81 ГОСТ 2604.3-83 ГОСТ 2604.5-84 ГОСТ 26389-84 ГОСТ 2604.7-84 ГОСТ 28830-90 ГОСТ 21639.1-90 ГОСТ 5640-68 ГОСТ 5657-69 ГОСТ 20485-75 ГОСТ 21549-76 ГОСТ 21547-76 ГОСТ 2604.6-77 ГОСТ 22838-77 ГОСТ 2604.10-77 ГОСТ 11930.4-79 ГОСТ 11930.8-79 ГОСТ 2604.9-83 ГОСТ 26388-84 ГОСТ 14782-86 ГОСТ 2604.2-86 ГОСТ 21639.12-87 ГОСТ 22536.8-87 ГОСТ 22536.0-87 ГОСТ 22536.3-88

ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору

ГОСТ 22536.3-88
(СТ РЕВ 485-75)

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

ГОСТ 22536.9-88 ГОСТ 22536.14-88 ГОСТ 22536.4-88 ГОСТ 22974.14-90 ГОСТ 23338-91 ГОСТ 2604.13-82 ГОСТ 2604.14-82 ГОСТ 22536.1-88

ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту

ГОСТ 22536.1-88
(СТ РЕВ 5284-85)


Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 16773-2003 ГОСТ 7512-82 ГОСТ 6996-66 ГОСТ 12635-67 ГОСТ 12637-67 ГОСТ 12636-67 ГОСТ 24648-90

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням


ГОСТ 18318-94

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПОРОШКИ МЕТАЛЕВІ

Визначення розміру частинок сухим просіюванням

Metallic powders. Визначення фрагментів розміру шрифту


ГКС 77.120*
ОКСТУ 1790
____________________
* У покажчику «Національні стандарти» 2008 р.
ГКС 77.160. - Примітка виробника бази даних.

Дата введення 1997-01-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНО Інститутом проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, Технічним комітетом ТК 150 "Порошкова металургія"

ВНЕСЕН Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації

2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 6 від 21 жовтня 1994 р.)

За ухвалення проголосували:

Найменування держави
Найменування національного органу зі стандартизації
Азербайджанська республіка
Азгосстандарт
республіка Арменія
Армдержстандарт
Республіка Білорусь
Білстандарт
Республіка Грузія
Вантажстандарт
Республіка Казахстан
Держстандарт Республіки Казахстан
Киргизька Республіка
Киргизстандарт
Республіка Молдова
Молдовастандарт
російська Федерація
Держстандарт Росії
Республіка Узбекистан
Узгосстандарт



Додаток, А цього стандарту є повним автентичним текстом міжнародного стандарту ISO 4497-83 «Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням"

3 Постановою Комітету Російської Федерації зі стандартизації, метрології та сертифікації від 19 червня 1996 р. N 400 міждержавний стандарт ГОСТ 18318-94 введено в дію безпосередньо як державний стандарт Російської Федерації з 1 січня 1997 р.

4 ВЗАМІН ГОСТ 18318–73

1 ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ


Цей стандарт встановлює метод визначення розподілу частинок за розмірами (гранулометричного складу) металевих порошків сухим просіюванням їх на фракції.

Суть методу полягає у просіюванні проби порошку через набір сит, зважуванні окремих фракцій та розрахунку їх процентного вмісту.

Стандарт не поширюється на порошки з пластифікаторами, з формою частинок, що істотно відрізняється від рівноосної (лускатої, голкоподібної, дендритної та пластинчастої), а також на порошки, розмір частинок яких або більшої частини менше 45 мкм.

Дозволяється проводити визначення розміру частинок порошків сухим просіюванням за міжнародним стандартом ISO 4497, наведеним у додатку А.

Стандарт придатний для цілей сертифікації.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:

ГОСТ 6613-86 Сітки дротяні ткані з квадратними осередками. Технічні умови

ГОСТ 23148-78 * Порошки металеві. Методи відбору та підготовки проб
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 23148-98 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

ГОСТ 24104-88* Ваги лабораторні загального призначення та зразкові. Загальні технічні умови
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 24104-2001 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

3 ВІДБІР ПРОБ

3.1 Пробу для випробувань відбирають від порошку в стані постачання за ГОСТ 23148 .

Якщо насипна щільність порошку, що випробовується, більше 1,5 г/см ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням маса проби повинна бути (100±1) г. Для порошків з насипною щільністю 1,5 г/см ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням і менша маса проби повинна бути (50,0±0,5) р.

Допускається висушувати порошок перед випробуванням, забезпечуючи безпеку його гранулометричного складу. Якщо порошок окислюється, сушіння проводять у вакуумі або потоці інертного газу.

3.2 Пробу зважують з похибкою не більше 0,05 г. Результати зважування округляють до першого десяткового знака для проб масою (100±1) г і до числа, кратного п'яти у другому десятковому знаку, для проб масою (50,0±0,5) ) р.

3.3 Кількість проб для випробування має бути зазначена у нормативній документації на конкретний порошок.

4 АПАРАТУРА

Набір (комплект) сит із кришкою та піддоном. Сита мають бути круглими з діаметром обичайки 200 мм та глибиною від 25 до 50 мм.

Сітки та розміри отворів сит – за ГОСТ 6613 .

Розміри отворів сит повинні відповідати кращим числам ряду R 20/3. Допускається замінювати їх одним із проміжних розмірів ряду R 40/3 або основного ряду R 20.

Обичайки та сітки сит мають бути виготовлені з немагнітних матеріалів.

Обечайки сит та піддон повинні щільно прилягати один до одного і закриватися кришкою.

Розміри отворів сит при просіванні порошку підбирають так, щоб значні частини навішування знаходилися після просіювання не менше ніж на чотирьох ситах. Застосування меншої кількості сит під час просіювання має бути зазначено в нормативній документації на конкретний порошок.

Установка для просіювання, що забезпечує одночасно як обертальний рух набору сит з порошком, що просіюється, так і струшування його з рівномірною частотою. Рекомендовані режими роботи установки: швидкість обертання (31,5±1,5) рад/с (від 285 до 315 об/хв), частота струшування від 170 до 190 за хвилину.

Допускається застосовувати для просіювання установки та гуркоту з іншими режимами роботи, що забезпечують ідентичність результатів, що одержуються за методом.

Терези лабораторні загального призначення - за ГОСТ 24104 або інші ваги, що забезпечують зважування з похибкою не більше 0,05 г.

Комплект судин з кришками для збирання та зважування просіяних фракцій або глянсовий папір.

5 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

Вибрані сухі та чисті сита укладають на піддон за зростаючим розміром отворів. Виважену пробу висипають на верхнє сито і закривають кришкою. Приготовлений набір сит з пробою порошку поміщають в просіювання установку. Включають установку. Просіювання продовжують до закінчення розсіву або протягом часу, вказаного у нормативній документації на конкретний порошок. Час закінчення розсіву досягається в момент, коли кількість порошку, що проходить протягом однієї хвилини через сито, що затримує його найбільшу масу, змінюється менш ніж на 0,1% маси проби для випробування.

Допускається просіювання порошку вручну. Прийоми ручного просіювання мають бути зазначені у нормативній документації на конкретний порошок.

Після просіювання фракцію порошку, що залишилася на кожному ситі та на піддоні, збирають для зважування, починаючи з сита найбільшими розмірами отворів. Вміст на кожному ситі обережно струшують на один бік і пересипають, злегка вдаряючи по обичайці сита, на глянцевий папір або посудину для зважування. Порошок, що прилип до сітки або обичайки сита, очищають обережно м'яким пензликом або щіткою в наступне сито з меншими розмірами отворів.

Зважують кожну фракцію порошку з похибкою не більше 0,05 г. Результати зважування фракцій округляють для проб масою (100±1) г до першого десяткового знака, а для проб масою (50,0±0,5) г — до найближчого числа , кратний п'ять у другому десятковому знаку.

Випробування вважають за дійсне, якщо сума мас усіх фракцій порошку не менше 98% маси проби для випробування.

6 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

6.1 Масову частку фракцій, що залишилися на кожному ситі, та фракції, зібраної на піддоні, ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням , %, обчислюють за формулою

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням , (1)

де ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням - Маса даної фракції порошку, г;

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням - Сума мас усіх фракцій порошку, р.


Результати обчислень заокруглюють до першого десяткового знака.

6.2 Результати випробування записують як таблиці. Масову частку фракцій порошку менше 0,1% записують словом "сліди".


Таблиця 1 - Приклад запису результатів випробування

Діапазон розмірів частинок
фракцій порошку, мкм
Маса фракції
порошку, г
Масова частка фракції порошку, %

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 180

Сліди
Сліди
<180

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 160

3,1
3,1
<160

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 125

9,9
10,0
<125

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 80

19,8
20,0
<80

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 63

5,0
5,0
<63

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 45

39,7
40,0
<45
21,7
21,9
Разом
99,2
100,0
Маса проби для випробування
99,9
Втрати
0,7

7 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАНЬ

Протокол випробувань повинен містити:

- Дані, необхідні для ідентифікації проби порошку;

- спосіб і режим сушіння порошку, якщо його випробовували не в стані постачання;

- спосіб просіювання, характеристики установок для просіювання та режими їх роботи;

- Тривалість просіювання;

- Результати випробування;

- Позначення цього стандарту.

ДОДАТОК, А (рекомендоване). Міжнародний стандарт ISO 4497-83. ПОРОШКИ МЕТАЛЕВІ. Визначення розміру частинок сухим просіюванням

ДОДАТОК А
(рекомендоване)


ПОРОШКИ МЕТАЛЕВІ

Визначення розміру частинок сухим просіюванням

А.1 Призначення та сфера застосування

Цей міжнародний стандарт встановлює метод визначення розподілу частинок за розмірами в металевих порошках сухим просіюванням їх на фракції.

Метод застосовується до сухих металевих порошків без пластифікатора і не застосовується до порошків, морфологія яких істотно відрізняється від рівноосної, наприклад, пластинчастого типу.

Метод не застосовується до металевих порошків, розмір частинок яких або більшої частини менше 45 мкм.

А.2 Посилання

ISO 565-90 Сита контрольні. Металева плетена тканина, перфоровані металеві пластини та листи, отримані електролітичним способом. Номінальні розміри отворів

ІСО 2591-1-88 Контрольне просіювання. Частина 1. Методи з використанням контрольних сит із металевої плетеної тканини та перфорованих металевих пластин

А.3 Суть методу

Поділ металевого порошку за розмірами частинок на фракції струшуванням через систему плетених дротяних сит, встановлених послідовно у порядку зменшення апертурних розмірів отворів.

Зважування фракцій, затриманих кожному з сит, і фракції, що пройшла через найдрібніше сито.

А.4 Апаратура

А.4.1 Набір каліброваних немагнітних дротяних сит із різними номінальними апертурними розмірами. Дротяна тканина кожного сита повинна бути закріплена в металевій немагнітній обичайці з номінальним діаметром 200 мм та номінальною глибиною від 25 до 50 мм.

Примітка - ISO 2591 встановлює номінальну глибину 50 мм.


Обечайки сит повинні щільно прилягати одна до одної. Набір сит повинен щільно закриватися кришкою та мати піддон для збору порошку, що пройшов через нижнє сито.

Калібрування сит проводять по ISO 2591.

Апертурні розміри контрольних сит слід вибирати з основного розміру сит (R 20/3) по ISO 565. Якщо це неприйнятно, основні розміри сит можуть бути замінені одним з проміжних розмірів (R 40/3 або R 20). Апертурні розміри контрольних сит слід вибирати такими, яким має бути розподіл частинок за розмірами випробуваної порції А.7.

Примітка — За домовленістю між постачальником та споживачем можна використовувати неповний набір сит.

А.4.2 Установка для механічного просіювання, якщо необхідна, А.6.2.

А.4.3 Терези, що забезпечують зважування до 100 г з точністю ±0,05 г.

А.4.4 М'яка щітка.

А.5 Приготування випробуваних порцій

А.5.1 Як правило, порошок випробовують у стані постачання. За потреби порошок висушують. Якщо порошок окислюється, сушіння проводять у вакуумі або інертному газі.

А.5.2 Маса випробуваної порції повинна бути приблизно 100 г для порошків з насипною щільністю понад 1,50 г/см ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням . При насипній густині порошку 1,50 г/см ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням і менша маса випробуваної порції повинна бути приблизно 50 г.

А.6 Порядок випробувань

А.6.1 Вибраний набір контрольних сит повинен бути укомплектований кришкою та піддоном для відбору порошку в порядку збільшення апертурних розмірів, при цьому сито з найбільшою апертурою має бути зверху. Випробовувану порцію поміщають у верхнє сито і щільно закривають кришкою.

А.6.2 Просіювання виконують вручну або за допомогою установки для механічного просіювання.

Примітка — Так як різні типи установок для просіювання дають різні результати для одного і того ж порошку і тих самих сит, то для конкретного порошку може бути встановлена кореляція між різними установками.

А.6.3 Просіювання продовжують до повного його припинення або протягом часу, узгодженого між постачальником та споживачем. Повне припинення просіювання настає, коли кількість порошку, що проходить через сито за 1 хв становить (відповідно до ISO 2591) менше 0,1% найбільшої фракції випробуваної порції.

А.6.4 Після просіювання зважують фракцію, що залишилася на кожному ситі і на піддоні, до найближчих 0,1 г, якщо маса випробуваної порції 100 г, і до найближчих 0,05 г для маси випробуваної порції 50 г. Зважування починають з найбільшої фракції і фракцією на піддоні.

Фракцію порошку, що залишилася на кожному ситі, збирають для зважування в такий спосіб.

Виймають сито із гнізда. Сито обережно нахиляють, за допомогою м'якої щітки збирають його на одну сторону і висипають на лист глянцевого паперу. М'якою щіткою зчищають порошок, що прилип до обічайки і дна сита, наступне, дрібніше сито. Зчищаючи сито над глянсовим папером, злегка вдаряють по обидві.

Так само збирають для зважування фракцію порошку на піддоні.

А.6.5 Сума мас усіх фракцій повинна становити не менше 98% маси випробуваної порції.

А.7 Обробка результатів

Маси фракцій, що залишилися на кожному ситі, та фракції, зібраної на піддоні, повинні бути виражені у відсотках від суми мас усіх фракцій та записані до найближчих 0,1%. Будь-яка фракція, відсоток якої менше 0,1%, має бути записана як «сліди».

Як приклад наведено таку таблицю результатів.


Таблиця А.1

Діапазон розмірів частинок, мкм
Ситові фракції порошку
г
%

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 180

Сліди
Сліди
<180

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 150

0,2
0,2
<150

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 106

21,3
21,6
<106

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 75

25,5
25,9
<75

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 63

11,6
11,8
<63

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням 45

14,1
14,3
<45
25,8
26,2
Загальне
98,5
100,0
Маса випробуваної порції
99,9
Втрати
1,4

А.8 Протокол випробувань

Протокол випробувань повинен містити таку інформацію:

а) позначення цього міжнародного стандарту;

б) усі деталі, необхідні для ідентифікації випробуваного зразка;

в) опис процесу сушіння, якщо порошок піддавали сушінню;

г) метод просіювання та характеристики використаного пристрою для просіювання;

д) тривалість просіювання;

е) одержаний результат;

ж) всі операції, які не передбачені цим міжнародним стандартом або іншими міжнародними стандартами, на які зроблено посилання, або розглядаються як необов'язкові;

з) деталі будь-якого явища, що могло б вплинути на результат.