ГОСТ 7512-82

ГОСТ 7512-82 Контроль неруйнівний. З'єднання зварені. Радіографічний метод (зі зміною N 1)

ГОСТ 7512-82

Група В09

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

Контроль неруйнівний

СПОЛУКИ ЗВАРНІ

Радіографічний метод

Nonstructure testing. Welded joints. Radiography метод

МКС 25.160.40

Дата введення 1984-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 20.12.82 N 4923

2. ВЗАМІН ГОСТ 7512–75

3. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

4. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)

5. ВИДАННЯ (жовтень 2005 р.) зі Зміною N 1, затвердженою у березні 1988 р. (ІВС 6-88)

Перевидання (станом на квітень 2008 р.)


Даний стандарт встановлює метод радіографічного контролю зварних з'єднань з металів та їх сплавів, виконаних зварюванням плавленням, з товщиною елементів, що зварюються від 1 до 400 мм, із застосуванням рентгенівського, гамма- і гальмівного випромінювань і радіографічної плівки.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Радіографічний контроль застосовують для виявлення у зварних з'єднаннях тріщин, непроварів, пір, шлакових, вольфрамових, окисних та інших включень.

1.2. Радіографічний контроль застосовують також виявлення опіків, підрізів, оцінки величини опуклості і увігнутості кореня шва, неприпустимих зовнішнього огляду.

1.3. При радіографічному контролі не виявляють:

- будь-які несплошності та включення з розміром у напрямку просвічування менш подвоєної чутливості контролю;

- непровари та тріщини, площина розкриття яких не збігається з напрямом просвічування та (або) величина розкриття менших значень, наведених у табл.1;

— будь-які неполадки та включення, якщо їх зображення на знімках збігаються із зображеннями сторонніх деталей, гострих кутів або різких перепадів тріщин металу, що просвічується.

1.1-1.3. (Змінена редакція, зміна N 1).

Таблиця 1

мм

1.4. Радіографічному контролю піддають зварні з'єднання з відношенням радіаційної товщини наплавленого металу шва до загальної радіаційної товщини не менше 0,2, мають двосторонній доступ, що забезпечує можливість установки касети з радіографічною плівкою і джерела випромінювання відповідно до вимог цього стандарту.

(Запроваджено додатково, Зм. N 1).

2. ВИМОГИ ДО ПРИЛАДДЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ

2.1. При радіографічному контролі слід використовувати маркувальні знаки, виготовлені з матеріалу, що забезпечує отримання чітких зображень на радіографічних знімках.

Слід використовувати знаки значень розмірів, встановлених ГОСТ 15843 .

2.2. При радіографічному контролі слід використовувати радіографічні плівки, які відповідають вимогам технічних умов на них.

Тип радіографічної плівки повинен встановлюватись технічною документацією на контроль або приймання зварних з'єднань.

2.3. При радіографічному контролі слід використовувати джерела випромінювання, передбачені ГОСТ 20426 .

Тип радіоактивного джерела, напруга на рентгенівській трубці та енергія прискорених електронів повинні встановлюватися залежно від товщини матеріалу, що просвічується технічною документацією на контроль або приймання зварних з'єднань.

2.4. Як підсилювальні екрани при радіографічному контролі повинні використовуватися металеві і флуоресцентні екрани.

Тип підсилювального екрану повинен встановлюватись технічною документацією на контроль або приймання зварних з'єднань.

Товщина металевих підсилювальних екранів та способи заряджання плівки в касети з використанням екранів наведено у додатку 1.

2.5. Екрани повинні мати чисту гладку поверхню. Наявність на екранах складок, подряпин, тріщин, надривів та інших дефектів заборонена.

2.6. Касети для заряджання плівки повинні бути світлонепроникними та забезпечувати щільний притиск підсилювальних екранів до плівки.

2.7. Для захисту плівки від розсіяного випромінювання рекомендується екранувати касету з плівкою, протилежною джерелу випромінювання, свинцевими екранами.

Товщина захисних екранів наведена у додатку 2.

2.8. Для визначення чутливості контролю слід застосовувати дротяні, канавкові або пластинчасті зразки чутливості.

2.9. Еталони чутливості слід виготовляти з металу або сплаву, основа якого за хімічним складом аналогічна основі контрольованої зварної сполуки.

2.10. Форма та розміри дротяних еталонів чутливості наведені на рис.1 та табл.2. Довжина дротів в стандартах - (20±0,5) мм. Граничні відхилення для діаметрів дротів:

чорт.1. Форма дротяних еталонів чутливості

1 - вкладиш; 2 - чохол

Чорт.1

Таблиця 2

мм

Граничні відхилення інших розмірів – ±0,5 мм.

Вкладиш та чохол для дротяних еталонів слід виготовляти із гнучкого прозорого пластику.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.11. Форма та розміри канавкових еталонів чутливості наведені на рис.2 та табл.3.

Чорт.2. Форма канавкових еталонів чутливості

Чорт.2

Таблиця 3

мм

2.12. Форма та розміри пластинчастих еталонів чутливості наведені на рис.3 та табл.4.

Чорт.3. Форма пластинчастих еталонів чутливості

Чорт.3

Таблиця 4

мм

2.13. Маркування еталонів чутливості слід проводити свинцевими цифрами за ГОСТ 15843 відповідно до додатку 3. Перша цифра маркування повинна позначати матеріал еталона, наступні (одна чи дві цифри) номер еталона.

Умовні позначення матеріалу еталона чутливості: для сплавів на основі заліза – 1, алюмінію та магнію – 2, титану – 3, міді – 4, нікелю – 5.

2.14. Для маркування канавкових еталонів допускається застосовувати вирізи та отвори або тільки отвори, зазначені в додатку 3. У цьому випадку товщина еталона в місці маркування повинна дорівнювати .

При маркуванні еталонів отворами довжина еталона N 1 становить 27 мм, N 2 - 38,5 мм, N 3 - 53 мм.

2.15. Для зварних виробів, призначених для експорту, допускається використання інших типів стандартів чутливості, якщо це передбачено умовами експорту.

3. ПІДГОТОВКА ДО КОНТРОЛЮ

3.1. Радіографічний контроль слід проводити після усунення виявлених при зовнішньому огляді зварного з'єднання зовнішніх дефектів та зачищення його від нерівностей, шлаку, бризок металу, окалини та інших забруднень, зображення яких на знімку можуть перешкодити розшифровці знімка.

3.2. Після зачистки зварного з'єднання та усунення зовнішніх дефектів має бути проведена розмітка зварного з'єднання на ділянки та маркування (нумерація) ділянок.

3.1, 3.2. (Змінена редакція, зміна N 1).

3.3. Систему розмітки та маркування ділянок встановлюють технічною документацією на контроль або приймання зварних з'єднань.

3.4. При контролі на кожній ділянці повинні бути встановлені зразки чутливості та маркувальні знаки.

3.5. Еталони чутливості слід встановлювати на контрольованій ділянці з боку зверненої до джерела випромінювання.

3.6. Дротові еталони слід встановлювати безпосередньо на шов із напрямком дротів упоперек шва.

3.7. Канавочные зразки слід встановлювати з відривом щонайменше 5 мм від шва з напрямом канавок поперек шва.

3.8. Пластинчасті зразки слід встановлювати вздовж шва на відстані не менше 5 мм від нього або безпосередньо на шов з напрямком зразка поперек шва так, щоб зображення маркувальних знаків зразка не накладалися на зображення шва на знімку.

3.9. При контролі кільцевих швів трубопроводів з діаметром менше 100 мм допускається встановлювати канавкові еталони на відстані не менше 5 мм від шва з напрямком канавок уздовж шва.

3.10. При неможливості установки еталонів з боку джерела випромінювання при контролі зварних з'єднань циліндричних, сферичних та інших порожнистих виробів через дві стінки з розшифровкою ділянки зварного з'єднання, що тільки прилягає до плівки, а також при панорамному просвічуванні допускається встановлювати еталони чутливості з боку касети з плівкою.

3.11. (Виключений, Зм. N 1).

3.12. Маркувальні знаки, які використовуються для обмеження довжини контрольованих за одну експозицію ділянок зварних з'єднань, слід встановлювати на межах розмічених ділянок, а також на межах наплавленого та основного металу при контролі зварних з'єднань без посилення або зі знятим посиленням шва.

3.13. Маркувальні знаки, що використовуються для нумерації контрольованих ділянок, слід встановлювати на контрольованій ділянці або безпосередньо на касеті з плівкою так, щоб зображення маркувальних знаків на знімках не накладалися на зображення шва та навколошовної зони за п. 5.7.

3.14. У разі неможливості встановлення еталонів чутливості та (або) маркувальних знаків на контрольованій ділянці зварного з'єднання відповідно до вимог цього стандарту порядок проведення контролю без встановлення еталонів чутливості та (або) маркувальних знаків повинен бути передбачений у технічній документації на контроль або приймання зварних з'єднань.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4. СХЕМИ КОНТРОЛЮ

4. СХЕМА КОНТРОЛЮ

4.1. Зварні з'єднання слід контролювати за рис.4 і 5.

4.2. При обмеженій ширині елемента, що приварюється, допускається проводити контроль таврових зварних з'єднань з напрямком випромінювання за твірною цього елемента відповідно до рис.6.

4.2а. При контролі кільцевих зварних з'єднань циліндричних і сферичних порожнистих виробів слід, як правило, використовувати схеми просвічування через одну стінку виробу (схеми рис.5 а, б, е, ж, з ). При цьому рекомендується використовувати схеми просвічування з розташуванням джерела випромінювання всередині виробу, що контролюється:

- схему рис.5 е (панорамне просвічування) - для контролю виробів діаметром до 2 м незалежно від обсягу контролю і діаметром 2 м і більше при 100% контролі;

- схему черт.5 ж - при 100%-ном і вибірковому контролі, якщо використання схеми черт.5 неможливе;

- схему рис.5 з - при вибірковому контролі виробів діаметром 2 м і більше;

- схеми рис.5 а, б - для виробів з внутрішнім діаметром 10 м і більше, якщо використання схеми рис.5 неможливе.

(Запроваджено додатково, Зм. N 1).

4.3. При контролі через дві стінки схема рис.5 рекомендується для просвічування виробів діаметром до 100 мм; схеми рис.5 г, д - для просвічування виробів діаметром понад 50 мм.

чорт.4. Схеми контролю стикових, нахлесткових, кутових та таврових з'єднань

Схеми контролю стикових, нахлесткових, кутових та таврових з'єднань

1 - джерело випромінювання; 2 - контрольована ділянка; 3 - касета з плівкою

Чорт.4

чорт.5. Схеми контролю кільцевих (стикових, нахлесточнхи, кутових та таврових) зварних з'єднань

Схеми контролю кільцевих (стикових, нахлесткових, кутових та таврових) зварних з'єднань

1 - джерело випромінювання; 2 - контрольована ділянка; 3 - касета з плівкою

Чорт.5

Чорт.6. Контроль таврових зварних з'єднань

1 - джерело випромінювання; 2 - контрольована ділянка; 3 - касета з плівкою

Чорт.6

4.4. При контролі стикових зварних з'єднань за схемами рис.5 а, б, е, ж, напрям випромінювання має збігатися з площиною контрольованого зварного з'єднання. При контролі за цими схемами кутових зварних швів вварювання труб, штуцерів тощо кут між напрямом випромінювання і площиною зварного з'єднання не повинен перевищувати 45°.

4.5. При контролі зварних з'єднань за схемами рис.5 , г, д напрям випромінювання слід вибирати таким, щоб зображення протилежних ділянок зварного шва на знімку не накладалися один на одного.

При цьому кут між напрямом випромінювання та площиною зварного шва має бути мінімальним і у будь-якому випадку не перевищувати 45°.

4.3-4.5 (Змінена редакція, Изм. N 1).

4.6. (Виключений, Зм. N 1).

4.7. Крім контролю за схемами, наведеними на рис.4-6, в залежності від конструктивних особливостей зварних з'єднань і вимог, що пред'являються до них, можуть використовуватися інші схеми і напрямки випромінювання.

Ці схеми та напрями випромінювання мають бути передбачені технічною документацією на контроль та приймання зварних з'єднань.

4.8. Для зменшення різниці оптичних щільностей різних ділянок знімка при контролі зварних з'єднань з великим перепадом товщин, а також у разі, коли контрольоване зварне з'єднання не забезпечує захист радіографічної плівки від впливу прямого випромінювання (наприклад при контролі торцевих швів вварювання труб у трубні ґрати, при контролі наплавлення кромок під зварювання тощо ), контроль слід проводити з використанням приставок-компенсаторів.

Дозволяється використовувати компенсатори з будь-якого матеріалу, що забезпечує необхідне ослаблення випромінювання.

4.9. При виборі схеми та напрямки випромінювання слід враховувати:

- відстань від контрольованого зварного з'єднання до радіографічної плівки має бути мінімальною і в будь-якому випадку не перевищувати 150 мм;

- кут між напрямом випромінювання і нормаллю до радіографічної плівки в межах контрольованої за одну експозицію ділянки зварного з'єднання повинен бути мінімальним і в будь-якому випадку не перевищувати 45 °.

4.7-4.9. (Змінена редакція, зміна N 1).

5. ВИБІР ПАРАМЕТРІВ РАДІОГРАФІЧНОГО КОНТРОЛЮ

5.1. Відстань від джерела випромінювання до найближчої до джерела поверхні контрольованої ділянки зварного з'єднання (при просвічуванні зварних з'єднань циліндричних і сферичних порожнистих виробів через дві стінки - до близької до джерела поверхні контрольованого зварного з'єднання) і розміри або кількість ділянок, що контролюються за одну експозицію, для всіх схем просвічування ( за винятком схеми рис.5 е ) слід вибирати такими, щоб при просвічуванні виконувались такі вимоги:

- геометрична нерізкість зображень дефектів на знімках при розташуванні плівки впритул до контрольованого зварного з'єднання не повинна перевищувати половини необхідної чутливості контролю при чутливості до 2 мм і 1 мм - при чутливості більше 2 мм;

- Відносне збільшення розмірів зображень дефектів, розташованих з боку джерела випромінювання (по відношенню до дефектів, розташованим з боку плівки), не повинно перевищувати 1,25;

- кут між напрямом випромінювання та нормаллю до плівки в межах контрольованої за одну експозицію ділянки зварного з'єднання не повинен перевищувати 45°;

— зменшення оптичної щільності зображення зварного з'єднання на будь-якій ділянці цього зображення по відношенню до оптичної щільності в місці встановлення дротяного еталона чутливості або по відношенню до оптичної густини зображення канавочного або пластинчастого еталона чутливості не повинно перевищувати 1,0.

5.2. Формули для визначення мінімальних допустимих відстаней від джерела випромінювання до контрольованого зварного з'єднання, а також максимальних розмірів та мінімальної кількості контрольованих за одну експозицію ділянок при контролі за схемами рис.4-6 наведені в додатку 4.

5.1, 5.2 (Змінена редакція, зміна N 1).

5.3. При контролі зварних з'єднань за рис.5 з (панорамне просвічування) відношення внутрішнього діаметра до зовнішнього діаметру контрольованого з'єднання не повинно бути менше 0,8, а максимальний розмір фокусної плями джерела випромінювання не повинно бути більше , де - Чутливість контролю.

5.4. У випадках, коли розміри дефектів не визначаються (наприклад, дефекти не допускаються незалежно від їх розмірів), наведене в п. 5.3 співвідношення між внутрішнім і зовнішнім діаметрами контрольованого з'єднання може не дотримуватися.

5.5. За відсутності джерела випромінювання, що задовольняє вимогу п. 5.3, допускається при контролі за рис.5 використовувати джерела випромінювання з максимальним розміром фокусної плями, що задовольняє співвідношення

.

У цьому випадку еталон чутливості повинен встановлюватися на зварному з'єднанні або імітаторі зварного з'єднання, що використовується при визначенні чутливості тільки з боку джерела випромінювання.

5.6. Довжина знімків повинна забезпечувати перекриття зображень суміжних ділянок зварних з'єднань при довжині ділянки, що контролюється, до 100 мм не менше 0,2 довжини ділянки, при довжині контрольованої ділянки св. 100 мм – не менше 20 мм.

5.7. Ширина знімків повинна забезпечувати отримання зображень зварного шва, еталонів чутливості, маркувальних знаків та навколошовних зон завширшки:

- для стикових та нахлесткових з'єднань:

не менше 5 мм - при товщині кромок, що зварюються, до 5 мм;

не менше товщини кромок, що зварюються - при товщині кромок св. 5 до 20 мм;

не менше 20 мм - при товщині кромок св. 20 мм;

— для таврових та кутових з'єднань — установлюється технічною документацією на контроль або приймання цих з'єднань.

6. РОЗШИФРУВАННЯ ЗНІМКІВ

6.1. Перегляд та розшифрування знімків слід проводити після їх повного висихання у затемненому приміщенні із застосуванням спеціальних освітлювачів-негатоскопів.

Слід використовувати негатоскопи з регульованою яскравістю та розмірами освітленого поля. Максимальна яскравість освітленого поля повинна становити щонайменше 10 кд/м , де - Оптична густина знімка. Розміри освітленого поля повинні регулюватися за допомогою рухомих шторок або екранів-масок у межах, щоб освітлене поле повністю перекривалося знімком.

(Змінена редакція, зміна N 1).

6.2. Знімки, допущені до розшифрування, повинні відповідати вимогам:

- на знімках не повинно бути плям, смуг, забруднень і пошкоджень емульсійного шару, що ускладнює їх розшифрування;

- на знімках повинні бути видно зображення обмежувальних міток, маркувальних знаків та еталонів чутливості;

— оптична щільність зображень контрольованої ділянки шва, навколошовної зони та зразка чутливості має бути не менше 1,5;

- Зменшення оптичної щільності зображення зварного з'єднання на будь-якій ділянці цього зображення в порівнянні з оптичною щільністю зображення еталона чутливості не повинно перевищувати 1,0.

6.3. Чутливість контролю (найменший діаметр виявляється на знімку дроту дротяного еталона, найменша глибина виявляється на знімку канавки канавкового еталона, найменша товщина пластинчастого еталона, при якій на знімку виявляється отвір з діаметром, рівним подвоєної товщини еталона. 6*.

Таблиця 6*

_______________
* Нумерація відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.

мм

Примітка. При використанні дротяних еталонів чутливості значення 0,30; 0,60; 0,75 та 1,50 мм замінюються значеннями 0,32; 0,63; 0,80 та 1,60 мм.


(Змінена редакція, зміна N 1).

Конкретні значення чутливості повинні встановлюватись технічною документацією (вимогами креслень, технічними умовами, правилами контролю та приймання) на контрольовані вироби.

Для атомних енергетичних установок вимоги до чутливості встановлюються відповідними нормативними документами.

6.4. Відповідно до вимог технічної документації на контрольовані вироби допускається визначати чутливість ( ) у відсотках за формулою

,

де - чутливість, мм;

- Товщина металу, що просвічується, мм.

6.5. Розшифровка та оцінка якості зварних з'єднань за знімками, що не мають зображень еталонів чутливості, допускається:

- при панорамному просвічуванні кільцевих зварних з'єднань при одночасному експонуванні понад чотири плівки. У цих випадках, незалежно від загальної кількості знімків, допускається встановлювати по одному зразку чутливості на кожну чверть довжини кола зварного з'єднання;

- При неможливості застосування еталонів чутливості.

У цих випадках чутливість визначається на імітаторах зварного з'єднання для обробки режимів контролю.

6.6. При розшифруванні знімків визначають розміри зображень тріщин, непроварів, пір і включень, а також, при необхідності, оцінюють величину увігнутості та опуклості кореня шва (у випадках, коли корінь шва недоступний для зовнішнього огляду).

Перелік розмірів, що підлягають визначенню, та методика оцінки величини увігнутості та опуклості кореня шва повинні бути наведені в технічній документації на контроль та приймання зварних з'єднань.

6.7. При документальному оформленні результатів розшифровування знімків, визначені за знімками, розміри слід округлити до найближчих значень з ряду 0,2; 0,3; 0,4; 0,5; 0,6; 0,8; 1,0; 1,2; 1,5; 2,0; 2,5; 3,0 мм або найближчих цілих значень в міліметрах, якщо розмір розміру перевищує 3,0 мм.

6.8. Якщо під час контролю плівка розташовується на відстані від зверненої до плівки поверхні контрольованого зварного з'єднання та виконується співвідношення

,

визначені за знімком розміри перед округленням рекомендується множити на коефіцієнт

,

де - Відстань від джерела випромінювання до зверненої до джерела поверхні контрольованої ділянки зварного з'єднання, мм;

- Радіаційна товщина, мм.

6.6-6.8. (Змінена редакція, зміна N 1).

6.9. При вимірі розмірів дефектів до 1,5 мм застосовують лупу вимірювальну з ціною поділу 0,1 мм, св. 1,5 мм - будь-який вимірювальний пристрій із ціною розподілу 1 мм.

6.10. Результати розшифрування знімків та чутливість контролю повинні бути записані у висновку або журналі реєстрації результатів контролю, форма яких повинна встановлюватись технічною документацією на контроль або приймання зварних з'єднань.

6.11. Для позначення дефектів у висновку або журналі реєстрації результатів контролю слід застосовувати умовні позначення, наведені у додатку 5.

Приклади скороченого запису дефектів під час розшифровування знімків наведено у додатку 6.

7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

7.1. Основними видами небезпеки для персоналу при радіографічному контролі є вплив на організм іонізуючого випромінювання та шкідливих газів, що утворюються в повітрі під впливом випромінювання, та ураження електричним струмом.

7.2. Радіографічний контроль і перезаряджання радіоактивних джерел повинні проводитися тільки з використанням спеціально призначеної для цих цілей і апаратури, що знаходиться у справному стані, документація на виготовлення та експлуатацію якої при випуску в кількості більше трьох примірників повинна бути погоджена з Державним комітетом СРСР з використання атомної енергії та Головним санітарно -епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я СРСР; до трьох екземплярів – з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби.

7.3. Електрообладнання діючих стаціонарних та переносних установок для радіографічного контролю має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0 та «Правил устрою електроустановок», затверджених Головним технічним управлінням з експлуатації енергосистем та Держенергонаглядом Міністерства енергетики СРСР.

7.4. Під час проведення радіографічного контролю, зберігання та перезарядження радіоактивних джерел випромінювання має бути забезпечена безпека робіт відповідно до вимог «Основних санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань» ОСП-72/80* N 2120-80, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 18 січня 1980 р., «Норм радіаційної безпеки» НРБ-76** N 141-76, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 7 червня 1976 р., «Санітарних правил з радіоізотопної дефектоскопії» N 1171-74*, затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР 7 серпня 1974 р. та ГОСТ 23764 .
_______________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діють З. П. 2.6.1.2612-10.
** На території Російської Федерації документ не діє. Діють СанПіН 2.6.1.252 3-09.
*** На території Російської Федерації документ не діє. Діють З. П. 2.6.1.128 4-03. - Примітки виробника бази даних.

7.5. При експлуатації підключених до промислової електромережі стаціонарних та переносних установок для радіографічного контролю має бути забезпечена безпека робіт відповідно до вимог «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів»* та «Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів»**, затверджених Держенергонаглядом 12 квітня 1969 р.
_______________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діють «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів», затверджені наказом Міненерго від 13.01.2003 N 6.
** На території Російської Федерації документ не діє. Діють ПОТ Р М-016-2001. - Примітки виробника бази даних.

7.6. При транспортуванні радіоактивних джерел випромінювання повинні дотримуватися вимог «Правил безпеки під час транспортування радіоактивних речовин» ПБТРВ-73* N 1139-73, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 27 грудня 1973 р.
________________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діють НП-053-04. - Примітка виробника бази даних.

7.7. Підприємства, що виконують радіографічний контроль зварних з'єднань, розробляють відповідно до вимог безпеки цього розділу документацію, яка визначає правила та методи безпечної організації робіт, обсяг та засоби радіографічного контролю з урахуванням місцевих умов виробництва та доводять їх у встановленому порядку до працюючих.

8. МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

8.1. Канавкові і пластинчасті зразки чутливості, що використовуються при контролі, повинні піддаватися метрологічній повірці при їх випуску і наступним перевіркам не рідше одного разу на 5 років. При випуску цих зразків на зворотний бік кожного зразка повинен наноситися електрохімічним методом товарний знак підприємства, яке виготовило зразок, і рік випуску; при черговій перевірці — товарний або умовний знак підприємства, яке здійснювало перевірку, та рік перевірки.

8.2. Дротові еталони чутливості повірці не підлягають, однак вони повинні вилучатися з обігу при будь-якому пошкодженні пластикового чохла або виявлення візуального огляду слідів корозії дротів еталона.

8.3. Денситометри та набори оптичних густин, які використовуються для визначення оптичної густини знімків, підлягають повірці не рідше одного разу на рік з обов'язковим оформленням документа (атестата) про результати повірки.

8.4. Негатоскопи піддаються повірці тільки при їх випуску з обов'язковим зазначенням у паспорті (атестаті) негатоскопа максимальних яскравості освітленого поля та оптичної щільності знімка.

8.5. Вимірювальні інструменти, що використовуються для визначення розмірів зображень тріщин, непроварів, пор і включень на знімках (вимірювальні лінійки та лупи) піддають повірці відповідно до чинних положень, що поширюються на ці інструменти.

8.6. Нестандартизовані вимірювальні інструменти, що використовуються для визначення розмірів зображень тріщин, непроварів, пір і включень на знімках (вимірювальні шаблони, трафарети тощо ), повинні бути перевірені не рідше одного разу на рік з обов'язковим оформленням документа про результати перевірки.

Розд.8. (Запроваджено додатково, Зм. N 1).

ДОДАТОК 1 (рекомендований). Товщина металевих підсилювальних екранів. Способи заряджання касет

ДОДАТОК 1
Рекомендоване


Таблиця 1

Товщина металевих підсилювальних екранів

Таблиця 2

Способи заряджання касет

ДОДАТОК 2 (довідкове). Товщина захисних свинцевих екранів

ДОДАТОК 2
Довідкове

ДОДАТОК 3 (обов'язковий). Маркувальні знаки для еталонів чутливості

ДОДАТОК 3
Обов'язкове


Таблиця 1

Маркувальні знаки для еталонів чутливості

Таблиця 2

Маркування канавкових стандартів

Таблиця 3

Маркування канавкових еталонів отворами

Примітка до табл.2 і 3. Граничні відхилення розмірів - за ГОСТ 25347 .

ДОДАТОК 4 (рекомендований). Відстань від джерела випромінювання до зверненої до джерела поверхні контрольованого зварного з'єднання

ДОДАТОК 4
Рекомендоване

1. Відстань від джерела випромінювання до зверненої до джерела поверхні контрольованого зварного з'єднання (при просвічуванні кільцевих зварних з'єднань через дві стінки - до близької до джерела поверхні кільцевого з'єднання) не повинно бути менше значень, що визначаються за формулами, наведеними в табл.1.

Таблиця 1

де при і 4 при ;

- Радіаційна товщина, мм;

- Зовнішній діаметр контрольованого зварного з'єднання, мм;

- Відношення внутрішнього і зовнішнього діаметрів контрольованого зварного з'єднання;

- Максимальний розмір фокусної плями джерела випромінювання, мм;

- Необхідна чутливість контролю, мм.


Примітка. Якщо для схеми рис.5 г, д не виконуються умови і , відстань може бути прийнято рівним нулю (тобто джерело випромінювання може поміщатися безпосередньо на протилежній контрольованій ділянці стінки виробу).

2. Довжина контрольованих за одну експозицію ділянок при контролі за схемами рис.4 і 6 не повинна перевищувати 0,8 .

3. Кількість ділянок (експозицій) при контролі за схемами рис.5 а, в, г, д не повинно бути менше значень, які визначаються за формулами, наведеними в табл.2.

Таблиця 2

де ; ; ;

- Внутрішній діаметр контрольованого зварного з'єднання, мм.

4. Для схеми черт.5 б вибирають довжину знімка та відстань , які мають задовольняти співвідношенням

; ,

де

та визначають допоміжний коефіцієнт

.

Якщо не виконується співвідношення , зменшують або збільшують до виконання цього співвідношення, після чого вибирають кількість контрольованих за одну експозицію ділянок, що має задовольняти співвідношенню

.

5. Для схеми рис.5 ж визначають максимально можливу (виходячи з внутрішнього діаметра контрольованого виробу та розмірів радіаційної або коліміруючої головки гамма-дефектоскопа або розмірів випромінювача рентгенівського апарату) відстань (за діаметром виробу), яке має задовольняти співвідношення

.

Якщо це співвідношення не виконується, необхідно використовувати джерело з меншими розмірами фокусної плями, для якого це співвідношення виконується.

За виконання цього співвідношення визначають допоміжний коефіцієнт

і вибирають кількість контрольованих за одну експозицію ділянок, що має задовольняти співвідношенню

.

6. Кут між напрямками випромінювання для окремих експозицій при контролі за схемою рис.5 повинен становити

і при контролі за схемами рис.5 а, б, г, д, ж -

.

7. Відстань від джерела випромінювання до контрольованого зварного з'єднання і довжина ділянок, що контролюються за одну експозицію, при контролі кільцевих зварних з'єднань циліндричних і сферичних порожнистих виробів з діаметром більше 2 м визначаються так само, як для зварних з'єднань, контрольованих за схемами рис.4 і 6.

ДОДАТОК 4. (Змінена редакція, Зм. N 1).

ДОДАТОК 5 (обов'язковий). УМОВНИЙ ЗАПИС ДЕФЕКТІВ ПРИ РОЗШИФРОВЦІ ЗНИМКІВ І ДОКУМЕНТАЛЬНОМУ ОФОРМЛЕННІ РЕЗУЛЬТАТІВ РАДІОГРАФІЧНОГО КОНТРОЛЮ

ДОДАТОК 5
Обов'язкове

1. Для скороченого запису дефектів під час розшифрування знімків та документального оформлення результатів контролю повинні використовуватися умовні позначення, наведені в таблиці.

2. Для скороченого запису максимальної сумарної довжини дефектів (на ділянці знімка довжиною 100 мм або на всьому знімку при його довжині менше 100 мм) має використовуватися умовне позначення .

3. Після умовного позначення дефектів зазначаються їх розміри у міліметрах:

— для сферичних пір, шлакових та вольфрамових включень — діаметр;

- для подовжених пір, шлакових та вольфрамових включень - ширина та довжина (через знак множення);

— для ланцюжків, скупчень, окисних включень, непроварів та тріщин — довжина.

4. Для ланцюжків і скупчень пір, шлакових та вольфрамових включень після умовного позначення дефектів, що входять у ланцюжок або скупчення, вказуються максимальні діаметр або ширина та довжина цих дефектів (через знак множення).

5. За наявності на знімку зображень однакових дефектів (дефектів одного виду з однаковими розмірами) допускається не записувати кожен із дефектів окремо, а вказувати перед умовним позначенням дефектів їхнє число.

6. Після умовного позначення максимальної сумарної довжини дефектів (на ділянці знімка довжиною 100 мм) вказується ця довжина у міліметрах.

7. За відсутності зображень дефектів на знімку, а також у випадках, коли довжина, ширина та сумарна довжина дефектів не перевищують заданих максимально допустимих значень, у графі документації «Відповідає вимогам» пишеться «так», у протилежному випадку – «ні».

8. При виявленні на знімку зображень дефектів, не перерахованих у п. 1, у висновку чи журналі реєстрації результатів контролю слід зазначити повне найменування дефектів.

ДОДАТОК 5. (Змінена редакція, Изм. N 1).

ДОДАТОК 6 (довідкове). ПРИКЛАДИ СКОРОЧЕНОЇ ЗАПИСУ ДЕФЕКТІВ ПРИ РОЗШИФРОВЦІ ЗНИМКІВ І ДОКУМЕНТАЛЬНОМУ ОФОРМЛЕННІ РЕЗУЛЬТАТІВ РАДІОГРАФІЧНОГО КОНТРОЛЮ

ДОДАТОК 6
Довідкове

1. На знімку виявлено зображення п'яти пір з діаметром 3 мм кожна, ланцюжка пір з довжиною 30 мм і максимальними довжиною і шириною пір у ланцюжку 5 і 3 мм, і шлакового включення з довжиною 15 мм і шириною 2 мм.

Максимальна довжина дефектів на ділянці знімка довжиною 100 мм становить 20 мм.

Запис у документації: 5П3; Ц30П5х3; Ш15х2; 20.

2. На знімку виявлено зображення двох скупчень пор (довжина кожного скупчення 10 мм, максимальний діаметр пор 0,5 мм) та скупчення шлакових включень (довжина скупчення 8 мм, максимальна довжина та ширина включень 2 та 1 мм).

Максимальна довжина дефектів на ділянці знімка довжиною 100 мм становить 18 мм.

Запис у документації: 2С10П0,5; С8Ш2х1; 18.

3. На знімку виявлено зображення двох непроварів довжиною 15 мм кожен і тріщини довжиною 40 мм.

Запис документації: 2Н15; Т40.

4. На знімку виявлено зображення п'яти пір з діаметром 4 мм кожна та непровар довжиною 20 мм.

Максимальна сумарна довжина пір на ділянці знімка довжиною 100 мм становить 12 мм.

Запис у документації: 5П4; 12; Н20.