ГОСТ 2604.10-77
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 2604.10-77 Чавун легований. Метод визначення титану (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 2604.10-77
Група В09
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЧУГУН ЛЕГОВАНИЙ
Метод визначення титану
Alloy cast iron. Method for determination of titanium
МКС 77.080.10
ОКСТУ 0809
Дата введення 1978-01-01
Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 22 березня 1977 р. N 680 дату запровадження встановлено 01.01.78
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 2-92 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)
ВЗАМІН
ВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, затвердженими у грудні 1982 р., квітні 1985 р. (ІУС 3-83, 7-85).
Цей стандарт встановлює фотометричний метод визначення титану (при масовій частці від 0,01 до 1,5%) у легованому чавуні.
Метод заснований на утворенні забарвленого в жовто-жовтогарячий колір комплексного з'єднання титану з діантіпірілметаном в солянокислому середовищі. Реакція протікає при концентрації молярної еквівалента 1-4 моль/дм .
Заліза (III) і ванадію (V), що заважають, усувають додаванням аскорбінової кислоти.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Спектрофотометр або фотоелектроколориметр.
Кислота сірчана за
Кислота азотна за
Кислота аскорбінова, 10%-ний свіжоприготовлений розчин.
Кислота соляна за , розведена 1:1 та 1:100.
Діантипірилметан, розчин з масовою часткою 5%, свіжоприготовлений: 50 г діантипірилметану розчиняють у соляній кислоті з молярною концентрацією еквівалента 1 моль/дм , доводять до об'єму 1 дм
соляною кислотою тієї ж концентрації та перемішують.
Залізо карбонільне за поміщають 2 г карбонільного заліза, доливають 80 см
сірчаної кислоти, розведеної 1:4, склянку накривають склом годинника і помірно нагрівають до повного розчинення навішування. Потім, відкривши годинникове скло, обережно по краплях доливають азотну кислоту до припинення спінювання і розчин випарюють до появи парів сірчаної кислоти. Вміст склянки охолоджують, доливають 100 см.
води, нагрівають до розчинення солей та охолоджують. Розчин переносять у мірну колбу місткістю 1000 см
, доливають водою до мітки та перемішують.
Титан металевий за
Стандартний розчин А з масовою концентрацією 0,0001 г/см : 0,1 г металевого титану розчиняють при помірному нагріванні 15 см.
сірчаної кислоти. Після повного розчинення навішування додають для окиснення титану 1 см.
азотної кислоти. Розчин випарюють до появи парів сірчаної кислоти для видалення оксидів азоту, доливають 30 см
води та знову випарюють.
Переводять розчин у мірну колбу місткістю 1 дм. , доливають до мітки сірчаною кислотою, розведеною 1:9, і перемішують.
Стандартний розчин Б із масовою концентрацією 0,00001 г/см : 100 см
стандартного розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 1 дм
, доливають до мітки сірчаною кислотою, розведеною 1:9, і перемішують.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
3.1. Для визначення масової частки титану беруть такі навішування чавуну: масою 0,5 г (при масовій частці титану від 0,01 до 0,6%), масою 0,2 г (при масовій частці титану понад 0,6 до 1,5%) ).
Наважку чавуну поміщають у склянку місткістю 300 см. , доливають 40 см
сірчаної кислоти, розведеної 1:4, склянку накривають склом годинника і помірно нагрівають до повного розчинення навішування. Потім, відкривши годинникове скло, обережно по краплях доливають азотну кислоту до припинення спінювання і розчин випарюють до появи парів сірчаної кислоти. Вміст склянки охолоджують, доливають 50 см.
води та нагрівають до розчинення солей.
У тих випадках, коли проба не розчиняється в сірчаній кислоті, розведеній 1:4, ведуть розчинення в 40 см соляної кислоти, додаючи по краплях азотну кислоту до повного розчинення навішування. Розчин випарюють насухо. Сухий залишок змочують 10 см
соляної кислоти, що нагрівають протягом 2-3 хв, доливають 50 см
води та нагрівають до розчинення солей.
Кремнієву кислоту та графіт відфільтровують на фільтр «біла стрічка». Осад на фільтрі кілька разів промивають соляною кислотою, розведеною 1:100.
Розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см , доливають водою до мітки та перемішують.
Аліквотні частини розчину по 20 см (при масовій частці титану від 0,01 до 0,1%) та по 5 см
(при масовій частці титану від 0,1 до 1,5%) поміщають у дві мірні колби місткістю по 100 см
.
У кожну колбу доливають по 5 см 10%-ного розчину аскорбінової кислоти перемішують і залишають на 5-7 хв до повного відновлення тривалентного заліза і пятивалентного ванадію. Потім додають по 15 см
соляної кислоти, розведеної 1:1. В одну колбу доливають 10 см
розчину діантіпірілметану з масовою часткою 5%. Розчин у другій колбі (без діантіпірілметану) служить розчином порівняння. Обидві колби доливають воду до мітки і перемішують.
Оптичну щільність розчинів вимірюють через 20-30 хв на фотоелектроколориметр з синім світлофільтром при довжині хвилі 390 нм.
Масову частку титану у відсотках знаходять за градуювальним графіком.
(Змінена редакція, Изм. N
1, 2).
3.2а. Побудова градуювального графіка за масової частки титану від 0,01 до 0,1%.
Аліквотні частини розчину карбонільного заліза по 50 см поміщають в одинадцять мірних колб місткістю 100 см
.
У десять мірних колб послідовно приливають 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 см стандартного розчину Б титану, що відповідає 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10 мкг титану по відношенню до вихідної навішування чавуну 0,5 г та аліквотної частини розчину 20 см
.
У кожну колбу доливають по 5 см 10%-ного розчину аскорбінової кислоти перемішують і залишають на 10-15 хв до повного відновлення тривалентного заліза і пятивалентного ванадію. Потім додають по 5 см
соляної кислоти, розведеної 1:1. У всі колби додають по 25 см
розчину діантіпірілметану з масовою часткою 5%.
У кожну колбу доливають воду до мітки і перемішують. Оптичну щільність розчинів вимірюють через 20-30 хв на фотоелектроколориметр з синім фільтром при довжині хвилі 390 нм.
Розчином порівняння служить розчин в одинадцятій колбі, що містить карбонільне залізо, а не титан, що пройшов усі стадії аналізу, до якого додають ті ж реактиви, що і до проби, що аналізується.
За знайденими значеннями оптичної щільності розчинів і відповідним концентраціям титану будують градуювальний графік.
(Змінена редакція, Изм. N 1, 2)
.
3.2. Побудова градуювального графіка для титану від 0,1 до 0,6%
Аліквотні частини карбонільного заліза по 12,5 см поміщають у сім мірних колб місткістю по 100 см
.
У шість мірних колб послідовно доливають 2,5; 5,0; 7,5; 10; 12,5 та 15,0 см стандартного розчину Б титану, що відповідає 10; 20; 30; 40; 50; 60 мкг титану по відношенню до вихідної навішування чавуну 0,5 г та аліквотної частини розчину 5 см
.
У кожну колбу доливають по 5 см 10%-ного розчину аскорбінової кислоти перемішують і залишають на 5-7 хв до повного відновлення тривалентного заліза і пятивалентного ванадію. Потім додають по 15 см
соляної кислоти, розведеної 1:1. У всі колби доливають по 10 см
розчину діантіпірілметану з масовою часткою 5%.
У кожну колбу доливають воду до мітки і перемішують. Оптичну щільність розчинів вимірюють через 45 хв на фотоелектроколориметр з синім світлофільтром при довжині хвилі 390 нм.
Як розчин порівняння служить розчин у сьомій колбі, що містить карбонільне залізо, проведений через всі стадії аналізу, до якого додають ті ж реактиви, що і до аналізованої проби, але не містить титану.
За знайденими значеннями оптичної щільності розчинів і відповідним концентраціям титану будують градуювальний графік
.
3.3. Побудова градуювального графіка для масової частки титану від 0,6 до 1,5%
Аліквотні частини розчину карбонільного заліза по 5 см поміщають в одинадцять мірних колб місткістю 100 см
.
У десять мірних колб послідовно доливають 6,0; 7,0; 8,0; 9,0; 10,0; 11,0; 12,0; 13,0; 14,0 та 15,0 см стандартного розчину Б титану, що відповідає 60; 70; 80; 90; 100; 110; 120; 130; 140; 150 мкг титану по відношенню до вихідної навішування чавуну 0,2 г та аліквотної частини розчину 5 см
.
У кожну колбу доливають по 2 см 10%-ного розчину аскорбінової кислоти перемішують і залишають на 5-7 хв до повного відновлення тривалентного заліза і пятивалентного ванадію. Потім додають по 15 см
соляної кислоти, розведеної 1:1. У всі колби доливають по 10 см
розчину діантіпірілметану з масовою часткою 5%.
У кожну колбу доливають воду до мітки і перемішують.
Вимірюють оптичну щільність розчинів через 20-30 хв на фотоелектроколориметр з синім світлофільтром при довжині хвилі 390 нм.
Як розчин порівняння служить розчин в одинадцятій колбі, що містить карбонільне залізо, проведений через всі стадії аналізу, до якого додають ті ж реактиви, що і до аналізованої проби, але не містить титану.
За знайденими значеннями оптичної щільності розчинів і відповідним концентраціям титану будують градуювальний графік.
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку титану у відсотках знаходять за градуювальним графіком.
4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень при довірчій ймовірності 0,95 не повинні перевищувати значень, зазначених у таблиці.
| Масова частка титану, % | Абсолютна допускається розбіжність, % |
| Від 0,01 до 0,02 включно. | 0,005 |
| Св. 0,2 * "0,05 " | 0,008 |
| 0,05 0,10 | 0,010 |
| 0,10 0,20 | 0,03 |
| 0,20 0,50 | 0,04 |
| 0,5 1,0 | 0,05 |
| 1,0 1,5 | 0,07 |
_________________
* Відповідає оригіналу. - Примітка «КОДЕКС.
(Змінена редакція, Зм. N 2).