ГОСТ 1429.0-77
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 1429.0-77 Припої олов'яно-свинцеві. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 1429.0-77 *
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Припої олово-свинцеві
Загальні вимоги до методів аналізу
Tin-lead solders.
General requirements for methods of analysis
ОКСТУ 1709*
_________________
* Код стандарту. Введено додатково, Змін. N2.
Дата введення 1978-01-01
Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 11 квітня 1977 р. N 886 строк дії встановлено з 01.01.78
ПЕРЕВІРЕНИЙ у 1982 р. Постановою Держстандарту
_______________
** Обмеження терміну дії знято протоколом ММР (ІВД N 2, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.
ВЗАМІН
* ПЕРЕВИДАННЯ березень 1983 р. зі Зміною N 1, затвердженим у січні 1983 р.; Піст. N 324
ВНЕСЕН Зміна N 2, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
Зміна N 2 внесена виробником бази даних за текстом ІВД N 11, 1987 рік
1. Цей стандарт встановлює загальні вимоги до методів аналізу олов'яно-свинцевих припоїв.
2. Відбір та підготовку проб для аналізу проводять за
3. Наважки зважують на аналітичних вагах з похибкою трохи більше 0,0002 р і торсійних вагах з похибкою трохи більше половини ціни розподілу шкали.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
4. При визначенні вмісту компонентів і домішок у припоях за остаточний результат аналізу приймають середнє арифметичне трьох результатів аналізу, якщо максимальна розбіжність крайніх результатів не перевищує допустимих значень. При отриманні результатів аналізу з розбіжностями більш допустимих значень проводять повторне визначення.
При встановленні складу припоїв з використанням хімічних та спектрохімічних методів вміст аналізованих елементів визначають паралельно у трьох наважках.
При визначенні вмісту домішок спектральним методом із застосуванням монолітних металевих електродів аналіз проводять з використанням трьох різних електродів, що відбивають склад аналізованого матеріалу. За результат аналізу приймають середнє арифметичне трьох результатів аналізу.
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).
5. Для проведення аналізів та приготування розчинів застосовують дистильовану воду за
6. Реактиви, що застосовуються, повинні бути кваліфікації х.ч. Дозволяється застосовувати реактиви ч.д.а.
7. Чистота металів для приготування градуювальних розчинів повинна бути не нижчою, ніж 99,9%.
8. Масову концентрацію розчинів встановлюють не менше ніж із чотирьох-п'яти визначень. За остаточний результат приймають середнє арифметичне результати аналізу.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
9. У виразі «розведена 1:1, 1:2»
10. Вираз "гаряча вода" (або розчин) означає, що рідина має температуру 60-70 °С, а "тепла вода" (або розчин) - 40-50 °С.
11. Під концентрацією розчинів розуміють: молярну концентрацію, виражену в моль/дм (М);
масову частку, виражену у %;
масову концентрацію, виражену в г/см .
(Змінена редакція, Зм. N 2).
12. Лабораторний вимірювальний посуд: піпетки, бюретки, мірні колби
_________________
* Діють
(Змінена редакція, зміна N 1).
13. При проведенні аналізу фотоколориметричним методом кювети вибирають таким чином, щоб вимірювання проводилися в оптимальній області оптичної густини для відповідного забарвленого з'єднання та даного приладу.
13.1. При фотоколориметричних визначеннях будують градуювальні графіки, відкладаючи на осі абсцис зміст визначеного елемента в грамах, але в осі ординат — відповідні значення виміру оптимальної щільності.
14. Контроль правильності результатів аналізу олов'яно-свинцевих припоїв здійснюють із застосуванням стандартних зразків за
атестованих сумішей, виготовлених у вигляді порошків або розчинів;
стандартні добавки.
__________________
* Діє
(Змінена редакція, Зм. N 2).
14.1. Атестовані суміші аналізують одночасно з досліджуваними пробами того ж числа паралельних визначень. Зміст елемента, що визначається в атестованій суміші, не повинен перевищувати його вмісту в аналізованій пробі більш ніж у два рази.
14.2. При контролі правильності з використанням атестованих сумішей аналіз досліджуваних проб підтверджується, якщо відхилення середнього відтвореного значення вмісту елемента в атестованій суміші від введеного значення не перевищує половини розбіжності, що регламентується стандартом.
14.1, 14.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).
14.3. Аналіз проби з добавкою проводять одночасно з аналізом проби, що не містить добавки, з тієї ж кількості паралельних визначень.
14.4. Градуювальний графік визначення аналізованого елемента за методикою, правильність результатів якої перевіряється з допомогою добавок, може бути прямолінійним і проходити через початок координат.
14.5. При контролі правильності з використанням стандартних добавок аналіз досліджуваних проб підтверджується, якщо виконується умова
,
де - Середній результат визначення масової частки аналізованого елемента в пробі з добавкою, %;
- Середній результат визначення масової частки аналізованого елемента в пробі без добавки, %;
- масова частка визначається елемента, внесене з добавкою, %;
- допустима розбіжність для знайденого масової частки визначається елемента в пробі без добавки, що регламентується стандартом, %;
- допустима розбіжність для знайденої масової частки визначається елемента в пробі з добавкою, що регламентується стандартом, %.
Якщо , має виконуватися умова
,
де - допустима розбіжність для знайденої масової частки, що регламентується стандартом, %.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
14.6. При отриманні умов, зазначених у пп.14.2 та 14.5 проводять повторний аналіз атестованих сумішей або проб з добавкою і без добавки. Якщо відхилення від регламентованого рівня правильності підтверджується, то результати аналізу досліджуваних проб визнаються неправильними і проби підлягають повторному аналізу, у виконанні якого мають бути виявлено і усунуті причини, які викликали відхилення від рівня правильності, що регламентується.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
15. Вимоги безпеки - за
14, 15. (Введені додатково, Зм. N 1).