ГОСТ 11930.8-79
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 11930.8-79 Матеріали наплавні. Метод визначення фосфору (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 11930.8-79
Група В09
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
МАТЕРІАЛИ НАПЛАВАЛЬНІ
Метод визначення фосфору
Hard-facing матеріалів. Method of phosphorus determination
МКС 25.160.20
ОКСТУ 1709
Дата введення 1980-07-01
Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 21 березня 1979 р. N 982 дату запровадження встановлено 01.07.80
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)
ВЗАМІН
ВИДАННЯ (серпень 2011 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у грудні 1984 р., грудні 1989 р. (ІВД 3-85, 3-90)
Цей стандарт встановлює фотоколориметричний метод визначення фосфору (при масовій частці фосфору від 0,02 до 0,3%) у наплавних матеріалах.
Метод заснований на утворенні пофарбованого комплексного з'єднання фосфорномолібденової гетерополікислоти з ксиленоловим помаранчевим.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Фотоелектроколориметри марок ФЕК-56, ФЕК-М чи іншого типу.
Кислота азотна за
Калію гідроксид або натрію гідроксид за
Амоній молібденовокислий за
Амоній фосфорнокислий двозаміщений за
Стандартні розчини:
розчин А готують розчиненням у воді 0,426 г реактиву в мірній колбі місткістю 500 см і розбавляють до мітки дистильованою водою.
1 см розчину, містить А 0,0002 г фосфору;
розчин Б готують наступним чином: 1 см розчину, А розбавляють дистильованою водою в мірній колбі місткістю 100 см
.
1 см розчину містить Б 0,000002 г фосфору.
Ксиленоловий помаранчевий водний розчин з масовою часткою 0,1%. Готують за день до роботи.
Реактив попередньо перевіряють на придатність до реакції утворення комплексу з фосфорномолібденової гетерополікислотою: 10 см ацетону додають 0,1 см.
(3-4 краплі) 0,1%-ного ксиленолового помаранчевого. Якщо розчин залишається безбарвним або є слаборожевим забарвленням, реактив придатний для аналізу, якщо ж забарвлення фіолетове, реактив комплексу з фосфорномолібденової гетерополікислотою не утворює.
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
3.1. Фосфор визначають у фільтраті, отриманому після відділення кремнію за
З мірної колби місткістю 200 см відбирають 10-25 см
аналізованого розчину в склянку місткістю 100 см
. Розчин у склянці нейтралізують по конго розчином лугу та доливають 20 см
надлишок. Склянку з осадом нагрівають до кипіння, охолоджують і переносять у мірну колбу місткістю 100 см.
, розбавляють до мітки водою і перемішують. Частину розчину відфільтровують через сухий фільтр у суху склянку.
Залежно від вмісту фосфору відбирають 5-20 см відфільтрованого розчину в мірну колбу місткістю 100 см
, нейтралізують по конго азотною кислотою, розведеною 1:1, додають 10 см
азотної кислоти в надлишок і розбавляють водою до 80 см
. Далі додають 10 см
розчину з масовою часткою 10% молібдату амонію та залишають на 10 хв для утворення фосфорномолібденової гетерополікислоти. Потім у колбу вводять 5 см
розчину з масовою часткою 0,1% ксиленолового помаранчевого, розбавляють до мітки водою і перемішують. Розчин залишають на 45 хв для утворення сталого комплексного з'єднання. Через 45 хв вимірюють оптичну щільність забарвлених розчинів на фотоелектроколориметрі із зеленим світлофільтром (
540 нм) у кюветі з товщиною поглинаючого шару 50 мм.
Одночасно проводять три контрольні досвіди визначення змісту фосфору в реактивах. Розчин із середнім значенням вмісту фосфору в реактивах використовують як розчин порівняння.
3.2. Побудова градуювального графіка
Для побудови градуювального графіка беруть від 0,5 до 3 см типового розчину двозаміщеного фосфорнокислого амонію (розчин Б) з інтервалом 0,5 см
у мірну колбу місткістю 100 см
додають по 10 см
азотної кислоти, розведеної 1:1, і розчин розбавляють в колбі приблизно до 80 см
водою. Потім додають 10 см
розчину з масовою часткою 10% молібденовокислого амонію та залишають на 10 хв для розвитку фарбування гетерополікислоти. Далі додають 5 см
розчину з масовою часткою 0,1% ксиленолового помаранчевого, розбавляють до мітки дистильованою водою, добре перемішують і залишають на 45 хв для утворення стійкого забарвленого з'єднання. Після закінчення зазначеного часу вимірюють оптичну щільність забарвлених розчинів на фотоелектроколориметр з зеленим світлофільтром (
540 нм) у кюветі з товщиною поглинаючого шару 50 мм.
Як розчин порівняння використовують розчин контрольного досвіду (середній з трьох паралельних на вміст фосфору в реактивах).
3.1, 3.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку фосфору ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Маса фосфору, знайдена за градуювальним графіком, г;
- аліквотна частина аналізованого кислого розчину, мл;
- Маса навішування, г;
- аліквотна частина аналізованого лужного розчину, см
.
4.2. Різниця найбільшого та найменшого результатів трьох паралельних визначень та двох результатів аналізу за довірчої ймовірності 0,95 не повинна перевищувати допустимих розбіжностей, наведених у таблиці.
| Масова частка фосфору, % | Розбіжності трьох паралельних визначень, що допускаються, % | Допустимі розбіжності результатів аналізу, % | ||||
| Від | 0,020 | до | 0,050 | увімкн. | 0,005 | 0,010 |
| св. | 0,050 | « | 0,100 | « | 0,015 | 0,020 |
| « | 0,100 | « | 0,300 | « | 0,025 | 0,030 |
(Змінена редакція, Зм. N 2).