ГОСТ 24903-81

ГОСТ 24903-81 Порошкові вироби. Метод визначення олії (із Змінами N 1, 2)

ГОСТ 24903-81

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПОРОШКОВІ ВИРОБИ

МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ОЛІЇ

Powder articles. Method of determination of oil

МКС 77.160
ОКСТУ 1709

Дата введення 1982-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Академією наук УРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 11.08.81 N3768

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження строку дії знято Постановою Держстандарту СРСР від 27.08.91 N 1394

6. ВИДАННЯ (листопад 2003 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у червні 1986 р., серпні 1991 р. (ІВД 9-86, 11-91)


Цей стандарт встановлює метод визначення вмісту олії при масовій частці більше 0,5% у просочених порошкових виробах.

Метод заснований на розчиненні олії в пробі з подальшою екстракцією та визначенням різниці маси проби до та після випробування.

Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 2292-80.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. ВІДБІР І ПРИГОТУВАННЯ ПРОБИ

Пробу відбирають методом випадкового відбору або методом найбільшої об'єктивності згідно з ГОСТ 18321 .

Маса проби для випробування повинна становити від 10 до 200 г. При масі виробу менше 10 г пробу утворюють з декількох виробів, загальна маса яких повинна бути більше 10 г. При масі виробу понад 200 г його подрібнюють на частини. Будь-яку частину масою від 10 до 200 г беруть для випробування.

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ

Ваги лабораторні з найбільшою межею зважування 200 г з похибкою зважування не більше 0,001 г.

Апарат Сокслета об'ємом не менше 0,25 дм (див. креслення) або інші пристрої, що забезпечують надійну екстракцію олії. Вуглець чотирихлористий за ГОСТ 4 .

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

1 - розчинник; 2 - висхідна пара; 3 - екстракційна гільза з речовиною; 4 - парова труба; 5 - вода, що охолоджує; 6 - концентрований розчинник; 7 - розчин

3. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

3.1 Пробу зважують з похибкою не більше 0,001 г. Проводять екстракцію олії з проби в апараті Сокслета протягом не менше 3 год. Як розчинник застосовують чотирихлористий вуглець або інші розчинники.

Пробу сушать при температурі на 10-20 ° С вище за температуру кипіння розчинника.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.2 Повторюють поперемінно екстракцію та сушіння до постійної маси проби. Масу вважають постійною, якщо її значення після чергової операції екстракції зменшується лише на 0,05%.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку олії ( ) у пробі у відсотках обчислюють із округленням до 0,01% за формулою

Об'ємну частку олії ( ) у пробі у відсотках обчислюють із округленням до 0,1% за формулою

Об'ємну частку відкритих пор, насичених олією, у відсотках ( ) обчислюють із округленням до 0,1% за формулою

де - Маса проби до екстракції, г;

- Маса проби після екстракції, г;

- щільність олії, г/см ;

- Об'єм проби, см ;

- Об'єм відкритих пір, см .

Об'єм відкритих пір ( ) визначають за ГОСТ 18898 .

4.2 При контролі виробів кількість ухвал повинна бути обумовлена в нормативно-технічній документації на виріб.

4.3 Середньоарифметичні результати паралельних визначень приймають за остаточний результат.