ГОСТ 26877-2008

ГОСТ 26877-2008 Металопродукція. Методи вимірів відхилень форми

ГОСТ 26877-2008

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МЕТАЛОПРОДУКЦІЯ

Методи вимірів відхилень форми

Metal products. Методи вимірювання форми variations

МКС 77.080.20
ОКП 090100

Дата введення 2013-01-01

Передмова

Цілі, основні засади та основний порядок проведення робіт з міждержавної стандартизації встановлено ГОСТ 1.0-92 «Міждержавна система стандартизації. Основні положення» та ГОСТ 1.2-2009 «Міждержавна система стандартизації. Стандарти міждержавні, правила та рекомендації щодо міждержавної стандартизації. Порядок розробки, прийняття, застосування, оновлення та скасування"

Відомості про стандарт

1 РОЗРОБЛЕН Науково-дослідним інститутом «УкрНДІМет» Українського державного науково-технічного центру «Енергосталь», Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації МТК 327 «Прокат сортовий, фасонний та спеціальні профілі"

2 ВНЕСЕН МТК 327 «Прокат сортовий, фасонний та спеціальні профілі"

3 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації з листування (протокол N 35 від 30 грудня 2008 р.)

За ухвалення проголосували:

4 Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 23 серпня 2012 р. N 252-ст міждержавний стандарт ГОСТ 26877–2008 введено в дію як національний стандарт Російської Федерації з 1 січня 2013 р.

5 ВЗАМІН ГОСТ 26877–91


Інформація про введення в дію (припинення дії) цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», який щомісяця видається.

Інформація про зміни до цього стандарту публікується в покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду або скасування цього стандарту відповідну інформацію буде опубліковано у щомісячно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти»

1 Область застосування

Цей стандарт встановлює методи та засоби вимірювальної техніки для вимірювання відхилень форми металопродукції: блюмів, слябів, заготовок, листів, стрічки, смуги, рулону, прутків, труб, гарячекатаних та гнутих профілів, катанки та дроту із чорних та кольорових металів та сплавів.

Терміни відхилень форми, які застосовуються у стандарті, з відповідними визначеннями представлені у додатку А.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано посилання на такі міждержавні стандарти:

ГОСТ 8.050-73 Державна система забезпечення єдності вимірів. Нормальні умови виконання лінійних та кутових вимірювань

ГОСТ 8.051-81 ДСМ. Похибки, які допускаються при вимірі лінійних розмірів до 500 мм

ГОСТ 162-90 Штангенглибиноміри. Технічні умови

ГОСТ 164-90 Штангенрейсмаси. Технічні умови

ГОСТ 166-89 (ІСО 3599-76) Штангенциркулі. Технічні умови

ГОСТ 427-75 Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови

ГОСТ 577-68 Індикатори вартового типу з ціною розподілу 0,01 мм. Технічні умови

ГОСТ 3749-77 Кутники перевірочні 90 °. Технічні умови

ГОСТ 5378-88 Кутоміри з ноніусом. Технічні умови

ГОСТ 6507-90 Мікрометри. Технічні умови

ГОСТ 7502-98 Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови

ГОСТ 8026-92 Лінійки перевірочні. Технічні умови

ГОСТ 10905-86 Плити перевірочні та розмічувальні. Технічні умови

ГОСТ 11358-89 Товщиноміри та стінкомери індикаторні з ціною поділу 0,01 та 0,1 мм. Технічні умови

ГОСТ 17353-89 Прилади для вимірювання відхилень форми та розташування поверхонь обертання

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань на території держави за відповідним покажчиком стандартів, складеним станом на 1 січня поточного року, та за відповідними інформаційними покажчиками, опублікованими в поточному році. Якщо посилальний документ замінено (змінено), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо посилальний документ скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, яка не стосується цього посилання.

3 Засоби вимірювальної техніки

Для вимірювання відхилень форми застосовують універсальні засоби вимірювальної техніки, наведені в додатку Б і минулі державні приймальні випробування, а також автоматичні, оптоелектронні, електронні та інші засоби вимірювальної техніки, що не випускаються серійно, наведені в додатку і пройшли державну метрологічну атестацію в установленому порядку.

Дозволяється застосовувати інші типи засобів вимірювальної техніки з такими або покращеними метрологічними характеристиками, які пройшли державні приймальні випробування або метрологічну атестацію в державних метрологічних службах організацій або підприємств, уповноважених (атестованих) на виконання цих робіт.

Засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час вимірювань, повинні пройти перевірку в установленому порядку.

4 Підготовка до вимірювань

4.1 Металопродукцію укладають на плоску поверхню довжиною не менше довжини металопродукції, призначену для проведення вимірювань, наприклад, повірочну плиту або стелаж.

4.2 Металопродукція на плоскій поверхні повинна лежати вільно без впливу будь-яких зовнішніх сил, наприклад натиску, натягу, кручення, якщо в нормативних документах на конкретний вид прокату не встановлені інші вимоги.

4.3 Умови вимірювань за ГОСТ 8.050 (пункт 1.1).

5 Порядок проведення вимірювань

5.1 Відхилення від площинності та прямолінійності вимірюють по всій довжині металопродукції або на довжині 1 м, якщо в нормативних документах на конкретний вид прокату не встановлені інші вимоги.

Відхилення від площинності - це найбільша відстань від точок реальної поверхні до прилеглої площини.

5.2 Хвилястість, коробуватість і прогин у площині поперечного перерізу визначають за найбільшим значенням відхилення між плоскою поверхнею та нижньою поверхнею металопродукції або між верхньою поверхнею та прилеглою площиною або прямою, паралельною плоскою поверхнею.

Вимірювання проводять одним із таких способів:

а) за допомогою прикладеної до торця або кромки металопродукції у вертикальному положенні вимірювальної металевої лінійки, штангенглибиноміру або із застосуванням перевірочної лінійки та щупа (малюнки 1 та 2);

,

де - Висота нерівностей;

- Товщина металопродукції;

- довжина хвилі.

Малюнок 1

Малюнок 2

б) за допомогою прилеглої до верхньої поверхні перевірочної лінійки та вимірювальної лінійки, розташованої вертикально (рисунок 3);

Малюнок 3

в) за допомогою прилеглої до верхньої поверхні натягнутої сталевої струни* та вимірювальної металевої лінійки, розташованої вертикально (рисунок 4);
________________
* Дозволяється використовувати синтетичну струну, що забезпечує необхідну точність вимірювань. У разі виникнення розбіжностей через результати вимірювань повинна використовуватися сталева струна.

Малюнок 4

г) за допомогою індикатора, укріпленого на кронштейні або штативі і площини розташування металопродукції, що переміщується паралельно (рисунок 5).

Малюнок 5

Прогин у площині поперечного перерізу металопродукції (крім гнутих профілів) вимірюють за допомогою щупа та перевірочної лінійки. Профіль укладають на горизонтальну плоску поверхню прогином нагору. В одного кута профілю встановлюють щуп, по товщині рівний відхилення, що допускається, і щільно притискають його перевірочною лінійкою, а в іншого кута вимірюють отриманий зазор між поверхнею профілю і перевірочною лінійкою (рисунок 6).

Малюнок 6

Хвилястість, коробоватость і прогин у площині поперечного перерізу виражають у міліметрах чи відсотках нормовану довжину.

Довжину хвилі виражають у міліметрах.

За потреби довжину хвилі визначають як відстань між точками прилягання поверхні металопродукції до плоскої поверхні за допомогою металевої вимірювальної лінійки (рисунок 1).

5.3 Прогин гнутих гофрованих профілів прокату в площині поперечного перерізу з кількістю гофрів два і більше вимірюють двома лінійками, одна з яких має бути вимірювальною. Профіль укладають на плоску горизонтальну поверхню, одну з лінійок прикладають до профілю, щоб вона спиралася на крайні гофри (рисунок 7). Вимірювальною лінійкою вимірюють відстань між лінійкою, прикладеною до профілю, і найбільш віддаленим від лінійки плоским ділянкою гофру його осі.

Малюнок 7

Прогин гнутих гофрованих профілів у площині поперечного перерізу вимірюють вимірювальною лінійкою міліметрів.

5.4 Скручування вимірюють у будь-якій площині на нормованій відстані від базового поперечного перерізу.

Скручування виражають у міліметрах або градусах на довжину, що нормується.

Металопродукцію укладають так, щоб одна з її сторін у базовому поперечному перерізі стикалася з плоскою поверхнею, а на протилежному боці вимірюють найбільшу величину відхилення. перпендикулярно до плоскої поверхні:

а) вимірюють величину відхилення поперечного перерізу від плоскої поверхні за допомогою вимірювальної лінійки або щупа (рисунок 8);

Малюнок 8

б) вимірюють величину відхилення поперечного перерізу металопродукції від прилеглої площини за допомогою косинця, що стикається однією стороною з плоскою поверхнею, та вимірювальної лінійки або щупом (рисунок 9). Інша вимірювальна поверхня косинця має бути підведена до зіткнення з поверхнею металопродукції.

Малюнок 9

Кут скручування поперечного перерізу металопродукції щодо базового поперечного перерізу (рисунок 9) може бути виміряний також кутоміром.

в) металопродукцію укладають полицями вниз на плоску поверхню довжиною не менше довжини профілю та вимірюють значення відхилення від плоскої поверхні на відрізку, що дорівнює нормованій довжині, або на будь-якому відрізку довжиною не менше 1 м за допомогою штангенциркуля або щупа (рисунок 10).

Малюнок 10

г) для вимірювання скручування гнутих профілів навколо поздовжньої осі профіль укладають опорною поверхнею на плоску поверхню (малюнки 11 та 12). Один кінець профілю притискають опорною поверхнею до плоскої поверхні, а на протилежному кінці вимірюють найбільшу величину відхилення перпендикулярно до плоскої поверхні.

Малюнок 11

Малюнок 12

Для гофрованого профілю опорною поверхнею є відстань між крайніми гофрами або полицями; для куточка - ширина полиці; для швелера, корытного, зетового, замкнутого коробчатого і С-подібного профілів - висота стінки профілю. Для вимірювання скручування спеціальних профілів опорною поверхнею є плоскі ділянки основи профілю, обмежені двома місцями вигину.

Для хвилястих профілів опорною поверхнею є відстань між осями симетрії крайніх хвиль.

5.5 Різнотовщинність визначають як різницю найбільшого і найменшого значень товщини металопродукції або її елементів на заданій відстані від торця або краю (малюнки 13 та 14).

Малюнок 13

Малюнок 14

Вимірювання проводять мікрометром, штангенциркулем, товщиноміром та стінкоміром і виражають у міліметрах.

5.6 Випуклість та увігнутість визначають найбільшим відхиленням між поверхнею металопродукції та прилеглою площиною у будь-якому поперечному перерізі по довжині виробу (рисунок 15).

Малюнок 15

Випуклість і увігнутість вимірюють за допомогою косинця та вимірювальної лінійки або щупом і виражають у міліметрах.

5.7 Кривизну (серповидність) визначають як найбільше відхилення між поверхнею металопродукції та прикладеною лінійкою або натягнутою рівною сталевою струною без скруток та перегинів (малюнки 16 та 17).

Малюнок 16

Малюнок 17

Кривизну (серповидність) вимірюють вимірювальною лінійкою або щупом і виражають у міліметрах на довжину, що нормується.

Кривизну гнутих гофрованих листових профілів у поздовжньому напрямку вимірюють за допомогою струни та вимірювальної лінійки по гофрах. Для проведення вимірювання профіль укладають на горизонтальну плоску поверхню та натягують сталеву струну по довжині кожного гофру по черзі.

Максимальне значення відхилення - Це величина кривизни в поздовжньому напрямку (рисунок 18).

1, 2 - місце застосування струни

3 - струна

- кривизна профілю

Малюнок 18

Кривизну гнутих гофрованих листових профілів у поздовжньому напрямку вимірюють у міліметрах.

5.8 Перекіс полиць визначають максимальним відхиленням полиць металопродукції від горизонтальної та вертикальної поверхонь.

Металопродукцію мають у своєму розпорядженні так, щоб одна з її сторін у базовому поперечному перерізі стикалася з плоскою поверхнею.

Вимірюють значення відхилення поперечного перерізу металопродукції горизонтальною або вертикальною площиною від прилеглої поверхні за допомогою косинця, що стикається однією стороною з плоскою поверхнею, та вимірювальною металевою лінійкою або шаблоном (рисунок 19). Інша сторона косинця має бути підведена до зіткнення з поверхнею металопродукції.

Малюнок 19

Відхилення полиць від горизонталі визначають за допомогою перевірочної лінійки, щупа або вимірювальної лінійки (рисунок 20).

Малюнок 20

Перекіс полиць вимірюють у міліметрах.

5.9 Овальність та огранювання - це різновиди недотримання форми круглого поперечного перерізу металопродукції. Овальність визначають як половину різниці найбільшого і найменшого діаметрів в одному поперечному перерізі (рисунок 21).

Малюнок 21

Вимірювання проводять мікрометром чи штангенциркулем (у міліметрах).

Огранювання вимірюють кругломіром або в прохідному кільці. При вимірі в кільці його діаметра повинен дорівнювати діаметру прилеглого кола (рисунок 22). Огранювання вимірюють у міліметрах.

Малюнок 22

5.10 Відхилення від величини заданого кута визначають як різницю фактичного кута та заданого (Малюнок 23).

Малюнок 23

Відхилення від кута вимірюють кутоміром або за допомогою косинця та вимірювальної лінійки або щупа (у градусах або міліметрах).

5.10.1 Ромбічність, як один із видів відхилення від кута визначають двома способами: різницею діагоналей в одному перерізі (рисунок 24а) або відхиленням від прямого кута (малюнок 24б).

Малюнок 24

Ромбічність вимірюють кутоміром, вимірювальною лінійкою або штангенциркулем і виражають у градусах або міліметрах.

5.10.2 Розширення як один із видів відхилення від прямокутності визначають як різницю ширин поперечного перерізу профілю.

Розширення вимірюють вимірювальною лінійкою та виражають у міліметрах.

,

де і - ширина профілю

Малюнок 25

5.11 Косину різу визначають як найбільше відхилення від площини торця металопродукції до кожної площини, перпендикулярної до поздовжніх площин металопродукції і кромки торця або кутом, що проходить через крайню точку. між ними (рисунок 26).

Малюнок 26

Для визначення косини різу гофрованої металопродукції її укладають на плоску поверхню і за допомогою вимірювальної лінійки та шаблону (рисунок 27а), що вставляється в гофр таким чином, щоб напрямна лінійка шаблону була притиснута до бічної гілки гофру, а лінійка-шаблон, перпендикулярна крайньою точкою однієї з полиць металопродукції, визначають вимірювальною лінійкою відхилення між лінійкою шаблону та крайньою точкою профілю (рисунок 27б).

а

б

Малюнок 27

Допускається косину різання плоскої металопродукції (аркушів, смуг та слябів) визначати як різницю діагоналей за умови, що металопродукція з одного торця має прямий кут (рисунок 28а). За відсутності прямого кута хоча б з одного торця металопродукції косину різу визначають як половину різниці її діагоналей (рисунок 28б).

Малюнок 28

Косину різу вимірюють вимірювальною лінійкою, рулеткою та косинцем або кутоміром і виражають у міліметрах або градусах.

5.12 Відхилення від симетричності визначають як різницю відстаней протилежних крайніх точок, що лежать на поверхні металопродукції від стінки профілю (рисунок 29).

,

де - Ширина подовженого фланця

- ширина укороченого фланця

Малюнок 29

Відхилення від симетричності визначають вимірювальною лінійкою за допомогою косинця або інших засобів вимірювальної техніки, що забезпечують необхідну точність.

5.13 Притуплення кутів або радіус закруглення кутів профілю вимірюють як відстань від вершини кута, що утворюється лініями перетину суміжних граней до меж притуплення.

Рекомендована методика контролю притуплення кутів прокату наведена у додатку Р.

5.14 Телескопічність рулону вимірюють за допомогою двох лінійок, одна з яких повинна бути вимірювальною за схемою, представленою на малюнку 30.

- ширина смуги; - Телескопічність

Малюнок 30

Додаток, А (обов'язковий). Терміни відхилень форми, що застосовуються у стандарті, з відповідними визначеннями

Додаток А
(обов'язкове)

А.1 Загальні поняття

А.1.1 опорна поверхня: Поверхня, профіль якої укладають на плоску поверхню, призначену для вимірювання.

А.1.2 базовий поперечний переріз: Встановлена нормативною документацією форма поперечного перерізу металопродукції.

А.2 Терміни та визначення відхилень форми металопродукції представлені в таблиці А.1.


Таблиця А.1

Додаток Б (рекомендований). Перелік універсальних засобів вимірювальної техніки для вимірювання відхилень форми металопродукції

Додаток Б
(рекомендоване)

Таблиця Б.1

Додаток В (рекомендований). Автоматичні засоби вимірювальної техніки (АСІТ), що не випускаються серійно

Додаток
(рекомендоване)

Таблиця В.1

Додаток Р (рекомендований). Методика контролю притуплення кутів прокату

Додаток Г
(рекомендоване)

Для контролю притуплення зовнішніх кутів квадрата (прямокутника) зі стороною (товщиною) до 50 мм і шестигранника використовують шаблони у вигляді косинця, виконані відповідно до рисунків Г. 1 та Г. 3.

Шаблони з прорізами, ширина яких відповідає величині притуплення кутів квадрата (прямокутника) та шестигранника, щільно прикладають до кута відповідного профілю.

Ширину прорізу шаблону , мм для контролю зовнішніх кутів квадрата (прямокутника) визначають за формулою

або , (Г.1)

де - Величина притуплення кутів, мм.

Розмір притуплення зовнішніх кутів квадрата (прямокутника) має перевищувати значень, встановлених нормативним документом на металопродукцію. Результати розрахунку ширини прорізу шаблону та рекомендована глибина прорізу наведено у таблиці Г. 1.


Таблиця Р.1

У міліметрах

Для квадрата (прямокутника) зі стороною (товщиною) більше 50 мм, щоб проконтролювати величину притуплення кутів, використовують пристосування, виконане у вигляді косинця, до якого приварений штангенциркуль, відповідно до малюнка Г. 2. На внутрішній кут пристосування наносять поділки від 5 до 30мм.

Малюнок Г.1

Малюнок Г.2

Величини притуплення кутів контролюють за ноніусом штангенциркуля, виміряне значення якого не повинно перевищувати допустимої величини притуплення кутів , обчисленої за формулою

, (Г.2)

де - Величина притуплення кутів за нормативним документом на продукцію, мм.

Малюнок Г.3

Ширину прорізу шаблону , мм для контролю притуплення кутів шестигранного прокату визначають за формулою

, (Г.3)

де - Величина притуплення кутів за нормативним документом на продукцію, мм.

Результати розрахунку ширини прорізу шаблону , рекомендовані глибина прорізу та довжина шаблону наведено у таблиці Г. 2.


Таблиця Г.2

У міліметрах

Притуплення кутів шестигранного прокату контролюють прикладаючи шаблон до шестигранника (рисунок Г.4).

Малюнок Г.4