ГОСТ 21547-76

ГОСТ 21547-76 Паяння. Метод визначення температури розпаювання (зі зміною N 1)

ГОСТ 21547-76 *

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ПАЙКА

Метод визначення температури розпаювання

Brazing and soldering. Метод для визначення резиденції off temperature

Дата введення 1977-01-01

Постановою Державного Комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 5 лютого 1976 р. N 345 термін запровадження встановлено з 01.01.1977 р.

Перевірено у 1981 р. Постановою Держстандарту від 10.08.81 N 3745 строк дії продовжено до 01.01.1987 **
______________
** Обмеження строку дії знято ухвалою Держстандарту СРСР від 15.08.91 N 1357 (ІВД N 11, 1991 рік). - Примітка виробника бази даних.

* ПЕРЕВИДАННЯ квітень 1982 р. зі Зміною N 1, затвердженим у серпні 1981 р. (ІУС N 10-1981 р.)


Цей стандарт поширюється на паяні сполуки та встановлює метод визначення температури розпаювання при рівномірному нагріванні зразка, що знаходиться під постійним статичним навантаженням.

1. ВІДБІР ЗРАЗКІВ

1.1. Для випробування слід застосовувати плоскі зразки, паяні внахлестку і, у разі відсутності листового матеріалу, циліндричні зразки паяні встик. Форма та розміри зразків вказані на рис.1. Тип вибраних зразків повинен бути вказаний у протоколі випробувань.

Чорт.1

1.2. Перед паянням слід визначити масу нижньої частини зразка. Похибка щодо маси трохи більше 1 р.

2. АПАРАТУРА І ПРИЛАДИ

2.1. Електропечі опору або високочастотні установки, які повинні забезпечувати рівномірне нагрівання зразка від температури, що лежить на 50-70 °С нижче солідуса припою, зі швидкістю:

10-15 °С за хвилину для з'єднань, виконаних низькотемпературною пайкою;

20-30 °С на хвилину для з'єднань, виконаних високотемпературною пайкою.

2.2. Термопари за ГОСТ 6616-74 та прилади за ГОСТ 7164-78 для фіксації температури зразка.

3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАНЬ

3.1. Зразки визначення температури розпаювання слід паяти в газовому середовищі, вакуумі або з флюсом за режимами, що застосовуються у відповідних технологічних процесах. Зазор при пайці повинен відповідати технічним умовам виробу. У разі відсутності таких даних проміжок повинен бути не більше 0,15 мм.

Зазор має бути зазначений у протоколі випробувань.

3.2. Перед випробуваннями на паяних зразках слід встановити щонайменше три термопар. Робочі кінці термопар слід кріпити до зразка зачеканкою, контактним електрозварюванням або іншим методом, що забезпечує надійний тепловий контакт у місцях, вказаних на рис.2.

Чорт.2

3.3 До нижньої частини зразка слід підвісити подовжувальну штангу з майданчиком для різноваг або прикріпити різновиди за допомогою зварювання.

3.4. Сумарна маса нижньої частини зразка, подовжувальної штанги та майданчика з різновагами повинна становити 150±3 г для плоских зразків та 78±2 г для циліндричних зразків.

4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

4.1 Зразок із закріпленою подовжувальною штангою та майданчиком з різновагами слід помістити в нагрівальний пристрій, як показано на рис.3.

1 - випробуваний зразок; 2 - нагрівальний пристрій; 3 - подовжувальна штанга;
4 - майданчик з різновагами

Чорт.3

4.2. Випробування слід піддавати не менше трьох зразків.

4.3. Для запобігання утворенню окалини допускається проведення випробувань в інертному або активному газовому середовищі, вакуумі або з нанесенням флюсу на зразок.

4.4. Температура розпаювання з'єднання повинна бути зафіксована в момент відриву нижньої частини зразка, але не пізніше ніж через 2 с.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. За температуру розпаювання зразка слід набувати середнього арифметичного значення показань трьох термопар.

5.2. За температуру розпаювання паяного з'єднання слід приймати середнє арифметичне результатів випробувань трьох зразків. У протоколі слід зазначати ступінь дисперсії результатів.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.3. Випробування вважаються недійсними при виході з ладу в період нагрівання хоча б однієї з термопар або виявлення непропаю у шві після випробувань понад 5% від заданої площі нахлістування. У зазначених випадках випробування має бути повторено, при цьому кількість зразків має відповідати числу недійсних результатів випробувань.

5.4. Результати випробувань кожного зразка необхідно заносити до протоколу випробувань, форма якого вказана у додатку, що рекомендується.

ДОДАТОК (рекомендований). Протокол випробувань зразків визначення температури розпаювання

ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА
Рекомендоване

ПРОТОКОЛ N __________

випробувань зразків визначення температури розпаювання