ГОСТ 26614-85

ГОСТ 26614-85 Матеріали антифрикційні порошкові. Метод визначення триботехнічних властивостей (зі зміною N 1)

ГОСТ 26614-85

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

МАТЕРІАЛИ АНТИФРИКЦІЙНІ ПОРОШКОВІ

Метод визначення триботехнічних властивостей

Powder antifriction матеріалів. Test method for determination
of tribotechnical properties

ОКСТУ 1909

Строк дії з 01.01.87
до 01.01.92*
______________________________
* Обмеження терміну дії знято
постановою Держстандарту СРСР
від 27.08.91 N 1395 (ІВД N 11, 1991 рік). -
Примітка "КОДЕКС".

Розроблено Академією наук Української РСР

ВИКОНАВЦІ

В. Н. Клименко , І. М. Федорченко , В. В. Пушкарьов , В. В. Полотай , А. Є. Кущевський , М. М. Симонович

ВНЕСЕН Академією наук Української РСР

Віце-президент І.К.Походня

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 26.09.85 N 3004

ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Комітету стандартизації та метрології СРСР від 27.08.91 N 1395 з 01.03.92

Зміна N 1 внесена юридичним бюро «Кодекс» за текстом ІКС N 11 1991 рік

Цей стандарт встановлює метод випробувань антифрикційних порошкових матеріалів з метою оцінки їх триботехнічних властивостей при терті з обмеженою подачею мастила.

Сутність методу полягає у визначенні залежності зносу та сили тертя сполучених поверхонь зразка матеріалу та контрзразка від швидкості ковзання та сили навантаження та обчислення їх інтенсивності зношування та коефіцієнта тертя.

Метод не поширюється на матеріали з твердістю меншою ніж НВ 20 і більше НВ 150.

1. МЕТОДИ ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ

1.1. Зразки для випробувань за формою та розмірами повинні відповідати рис.1.

чорт.1. Зразки для тестів. Форма та розміри

Чорт.1

1.2. Метод відбору зразків зазначають у нормативно-технічній документації на конкретний матеріал чи виріб.

1.3. Зразки для випробування не повинні бути попередньо просочені мастильними або іншими рідинами.

1.4. Контробразець за формою та розмірами повинен відповідати рис.2. Контробразець має бути виготовлений із сталі 45 ГОСТ 1050-88 і термооброблений до твердості 42-45 HRC .

Чорт.2. Контрзразок. Форма та розміри

Чорт.2

(Змінена редакція, зміна N 1).

2. АПАРАТУРА ТА МАТЕРІАЛИ

2.1. Випробувальна установка, призначена для визначення триботехнічних властивостей, повинна забезпечувати:

частоту обертання валу із встановленим на ньому контрзразком від 8 до 24 с , що визначається з похибкою не більше 5%;

радіальне биття зовнішньої поверхні контрзразка трохи більше 5 мкм;

силу притискання випробуваного зразка до контрзразка від 100 до 1000 Н. Похибка визначення сили трохи більше 5%;

безперервну реєстрацію лінійного зносу випробуваного зразка та контрзразка величиною від 5 мкм та більше. Похибка реєстрації зносу при валі випробувальної установки, що обертається, повинна бути не більше 5 мкм. Масштаб запису на стрічці приладу, що реєструє, повинен бути не менше 1000:1;

безперервну реєстрацію сили тертя від 0,5 до 250 Н. Похибка вимірювання сили тертя при валі випробувальної установки, що обертається, повинна бути не більше 4%. Реєструюча система запису сили тертя на діаграмну стрічку повинна мати ціну розподілу трохи більше 0,5 Н/мм. Поріг чутливості системи запису сили тертя може бути трохи більше 0,5 Н.

Принципова схема випробувань наведено на рис.3.

Чорт.3. Принципова схема випробувань

1 - зразок; 2 - контрзразок

Чорт.3

Схема та опис вузла тертя випробувальної установки наведено у рекомендованому додатку 1.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2. Мастильний пристрій з об'ємом олії не менше 50 см наведено на рис.4.

чорт.4. Мастильний пристрій

1 - контрзразок; 2 - гніт; 3 - олія

Чорт.4

2.3. Алмазний круг 2720-0030 за ГОСТ 16167-80 (отвір кола розточений по рис.2).

2.4. Ваги лабораторні з найбільшою межею зважування 200 г, з похибкою зважування не більше 0,0002 г за ГОСТ 24104-88 *.
__________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 24104-2001 . - Примітка "КОДЕКС".

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.5. Олія індустріальна І-20 за ГОСТ 20799-75 .

2.6. Рідини для промивання зразків:

бензин за ГОСТ 443-76 ;

ацетон за ГОСТ 2603-79 ;

спирт етиловий за ГОСТ 18300-87 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАНЬ

3.1. Випробуваний зразок встановлюють у тримач. На вал машини встановлюють алмазне коло.

3.2. Попередню обробку поверхні тертя зразка проводять алмазним колом при частоті обертання валу 8 с та силі притискання зразка до кола 10 Н до усунення слідів попередньої обробки поверхні зразка, що встановлюється візуально.

3.3. Зразок у тримачі після попередньої обробки промивають послідовно бензином, ацетоном і спиртом, потім висушують на повітрі.

3.4. Контробразець послідовно промивають бензином, ацетоном та спиртом, висушують на повітрі. Визначають масу контрзразка з похибкою трохи більше 0,0005 р.

3.5. Встановлюють на вал машини замість алмазного кола контрзразок і після встановлення мастильного пристрою (див. рис.4) таким чином, щоб його гніт торкався поверхні тертя контрзразка, приступають до приробітку.

3.6. Приробіток здійснюють при частоті обертання валу 8 с та силі притискання зразка до контрзразка 100 Н до забезпечення торкання не менше 90% поверхні зразка, що встановлюється візуально.

4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Випробування складаються з окремих дослідів, що проводяться при поєднаннях швидкостей ковзання та навантажень у послідовності, зазначеній у таблиці.

Випробування повторюють не менше трьох разів із заміною зразків, контрзразків та олії в мастильному пристрої.

Навантаження зразка повинно проводитися при обертовому контрзразку.

4.2. На початку випробувань знос зразка та контрзразка записують безперервно. Після максимального відхилення стрілки записуючого приладу в процесі розігріву системи випробування установки безперервну запис проводять не менше 15 хв. Потім безперервний запис припиняють і періодично через кожні 60 хв проводять запис протягом 1 хв.

Приклад запису приладу, який періодично реєструє знос у досвіді, наведено на рис.5.

чорт.5. Приклад запису приладу, який періодично реєструє знос у досвіді

Чорт.5

4.3. Після кожного випробування з певним поєднанням навантажень і швидкостей контрзразок, знятий з валу машини, і гніт, вийнятий з мастильного пристрою, промивають послідовно бензином, ацетоном і спиртом і висушують на повітрі.

4.4. Визначають масу контрзразка з похибкою трохи більше 0,0005 р.

4.5. Запис сили тертя при випробуванні проводять спочатку безперервно, а потім періодично одночасно із записом лінійного зношування. Прилад, що реєструє силу тертя з метою запису лінії початку відліку, включають за 1 хв до включення випробувальної приводу установки. Приклад запису приладу, який періодично реєструє силу тертя, наведено на рис.6.

Чорт.6. Приклад запису приладу, який періодично реєструє силу тертя

Чорт.6

4.6. Випробування щодо визначення зносу та сили тертя при кожному поєднанні швидкостей ковзання та навантажень слід вважати закінченими при дотриманні будь-якої з наступних умов:

сумарний лінійний знос зразка та контрзразка перевищує 30 мкм;

сила тертя перевищує 50 Н;

сумарне лінійне зношування зразка і контрзразка становить менше 5 мкм на шляху тертя 20 км.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Сумарну лінійну інтенсивність зношування зразка та контрзразка ( ) обчислюють за формулою

,

де - Відстань між лінією початку відліку на стрічці реєструючого приладу та лінією запису зносу в кінці випробування (див. рис.5), мм;

- масштаб запису реєструючого приладу;

- Діаметр контрзразка, мм;

- Частота обертання контрзразка, з ;

- Тривалість випробування, хв.

Встановлюють положення лінії початку відліку лінійного зношування:

на ділянці діаграмної стрічки (див. рис.5) реєструючого приладу з безперервним записом зносу в початковий період випробувань знаходять точку максимального відхилення, викликаного розігрівом системи випробування установки;

через знайдену точку проводять пряму паралельно поздовжній лінії діаграмної стрічки.

5.2. Лінійну інтенсивність зношування контрзразка ( ) обчислюють за формулою

,

де - Маса контрзразка до випробування, г;

- Маса контрзразка після випробування, г;

- Ширина зразка, мм;

- Діаметр контрзразка, мм;

- Частота обертання контрзразка, з ;

- Тривалість випробування, хв;

- щільність матеріалу контрзразка, г/см ;

- Коефіцієнт, що враховує взаємне перекриття сполучених поверхонь зразка матеріалу і контрзразка.

Коефіцієнт визначають за формулою

,

де - Ширина зразка, мм;

- Діаметр контрзразка, мм.

5.1, 5.2. (Змінена редакція, зміна N 1).

5.3. Лінійну інтенсивність зношування зразка ( ) обчислюють за формулою

,

де - Сумарна лінійна інтенсивність зношування зразка та контрзразка;

- Лінійна інтенсивність зношування контрзразка.

5.4. Масу зносу контрзразка менше 0,002 г у розрахунках лінійної інтенсивності зношування не враховують.

5.5. Значення інтенсивності зношування розраховують кожного результату випробувань, отриманого при заданих швидкостях ковзання і навантаженнях, наведених у таблиці.

5.6. Коефіцієнт тертя ( ) обчислюють за формулою

,

де - Відстань між лінією початку відліку запису на стрічці реєструючого приладу і лінією запису сили тертя в кінці випробування, мм (див. рис.6);

- ціна поділу системи запису сили тертя, Н/мм;

- Навантаження на зразок, Н.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.7. За оцінку інтенсивності зношування зразка та контрзразка та коефіцієнта тертя приймають середні арифметичні значення випробувань не менше трьох зразків.

5.8. Результати випробувань записують у протокол, форма якого наведена у додатку 2, що рекомендується.

ДОДАТОК 1 (рекомендований). СХЕМА вузла тертя машини М-22П

ДОДАТОК 1
Рекомендоване

Вузол тертя (див. креслення) складається з корпусу 3, в якому рухомо на підшипниках змонтований вал 11. На кінці валу закріплюють рухомий контробразец 4. На корпусі 3 рухомо на підшипниках змонтована каретка 2, вісь хитання якої збігається з віссю обертання вала. 2 зафіксована від повороту за допомогою упору каретки 12, що взаємодіє з динамометричною пружиною 1. Деформація динамометричної пружини 1 контролюється датчиком лінійних переміщень 13, закріпленого на стійці 14. На кронштейні каретки 10 в напрямних 6 встановлений супорт 7 з можливістю. На супорті 7 закріплений нерухомий зразок 5, який знаходиться у взаємодії з рухомим контрзразком 4. В отворі супорта 7 вільно розташований у радіальному напрямку стрижень 8, один кінець якого вільно упирається в тильну сторону зразка 5, а другий датчик лінійних переміщень 9, закріплений на виступі кронштейна 10. Стрижень 8 виготовлений з матеріалу ла із малим коефіцієнтом термічного розширення.

Включають привід обертання валу 11, супорт 7 зі зразком 5 притискають із заданою силою до контрзразка 4. Сила тертя, що виникає між нерухомим зразком 5 і рухомим контрзразком 4, прагне повернути каретку 2. Про силу тертя судять по стрілі прогину динамометричної пружини лінійних переміщень 13.

Зношування зразка і контрзразка визначають за допомогою датчика лінійних переміщень 9. Призначення стрижня 8 полягає в зниженні впливу деформації і теплового розширення супорта на результати вимірювання зносу.

ДОДАТОК 2 (рекомендований). ПРОТОКОЛ результатів визначення триботехнічних властивостей за ГОСТ

ДОДАТОК 2
Рекомендоване