ГОСТ 25947-83
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 25947-83 (СТ РЕВ 3914-82) Сплави тверді спечені. Метод визначення питомого електричного опору (зі зміною N 1)
ГОСТ 25947-83
(СТ РЕВ 3914-82)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Сплави тверді спечені
Метод визначення питомого електричного опору
Sintered hard metals. Метод визначення електроенергії
ОКСТУ 1909
Строк дії з 01.01.85
до 01.01.90*
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 4, 1994 рік). - Примітка виробника бази даних.
Розроблено Міністерством кольорової металургії СРСР
ВИКОНАВЦІ
ВНЕСЕН Міністерством кольорової металургії СРСР
Член
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами 27 жовтня 1983 р. N 5166
ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІКС N 6, 1989 рік
Цей стандарт встановлює метод визначення питомого електричного опору спечених твердих сплавів.
Метод полягає у пропусканні через зразок постійного електричного струму та визначенні падіння напруги на певній ділянці його довжини.
Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 3914-82.
(Змінена редакція, зміна N 1).
1. МЕТОД ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ
1.1. (Виключений, Зм. N 1).
1.2. Для проведення випробувань виготовляють три зразки.
1.3. (Виключений, Зм. N 1).
1.4. Зразки для випробувань повинні мати не менше 60 мм. Дозволяється використовувати зразки з круглим або прямокутним перерізом. Зразок з круглим перерізом повинен мати діаметр (6±0,2) мм, з прямокутним перетином – розміри перерізу (6х8) мм, із граничним відхиленням ±0,2 мм.
1.5. Поверхневий шар зразка повинен бути видалений на глибину не менше ніж 0,1 мм. Шорсткість поверхні має бути не більше 1,5 мкм. На поверхні зразка перед випробуванням повинно бути тріщин чи видимих дефектів структури.
2. АПАРАТУРА
Для визначення питомого електричного опору застосовують установку, схему якої наведено на кресленні.
1 - набір зразкових опорів класу 0,01 (еталонних); 2 - досліджуваний опір; 3 - гальванометр чутливістю порядку 1 · 10 А/поділ.; 4 - нормальний елемент Вестона; 5 - джерело постійного струму; 6 - реостат; 7 - потенціометр постійного струму або міст Томсон; 8 - реостат; 9 - джерело постійного струму; 10 - амперметр постійного струму класу 0,5.
Конструкція пристосування для встановлення зразка та кріплення контактів підведення струму та зняття напруги повинна забезпечувати:
гостру ножову поверхню контактів зі зняттям напруги;
щільний дотик між зразком та контактами для підведення струму та зняття напруги;
мінімальний перехідний електричний опір між контактами для зняття напруги та зразком;
вимірювання відстані між контактами для зняття напруги, що має бути не менше 15 мм;
при вимірюванні питомого електричного опору твердих вольфрамових сплавів рекомендуються контакти для зняття напруги з твердого сплаву 92% WC +8% С, при вимірюванні питомого електричного опору титано-вольфрамових сплавів контакти зі сплаву 5% TiC +10% З +85% WC.
Прилад типу ІЗВ-1 для вимірювання діаметра та поперечного перерізу зразка за
Штангенциркуль за
(Змінена редакція, зміна N 1).
3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ
3.1. Вимірюють відстань між контактами зі зняттям напруги з похибкою трохи більше 0,1 мм.
3.2. Вимірюють діаметр або поперечний переріз зразка. При цьому повинно бути зроблено не менше трьох вимірів на різних ділянках розрахункової довжини зразка для отримання середнього діаметра діаметра або поперечного перерізу.
4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ
4.1. Випробування проводять при температурі (293±5) (20±5) °С.
4.2. Зразок встановлюють у пристосуванні та притискають до нього контакти для підведення струму та зняття напруги. Через зразок пропускають струм певної сили та потенціометром вимірюють падіння напруги на еталонному опорі визначення точного значення сили струму, що протікає через зразок. Потім вимірюють падіння напруги між контактами. Для усунення шкідливих електрорушійних сил змінюють напрямок струму через зразок на протилежне і вимірюють знову падіння напруги між контактами. На кожному зразку проводять не менше шести вимірів (три - в одному напрямку, три - у протилежному). Вимірювання слід проводити за такого значення сили струму, щоб уникнути нагрівання зразка. Рекомендована величина сили струму 1А.
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Питомий електричний опір ,
Ом · см обчислюють за формулою
,
де - Падіння напруги між контактами, В;
- Сила струму, що протікає через зразок, А;
- Площа поперечного перерізу зразка, мм
;
- Відстань між контактами, мм.
5.2. За значення питомого електричного опору приймають середнє арифметичне значення шести вимірювань, заокруглене до найближчого 0,1 Ом · см (1
Ом · м).