ГОСТ Р 56307-2014
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ Р 56307-2014 Срібло. Метод атомно-емісійного аналізу з іскровим збудженням спектра
ГОСТ Р 56307-2014
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
СРІБЛО
Метод атомно-емісійного аналізу з іскровим збудженням спектра
Silver. Method of spark atomic-emission analysis
ГКС 39.060
Дата введення 2015-07-01
Передмова
1 РОЗРОБЛЕНО Відкритим акціонерним товариством «Приокський завод кольорових металів», Відкритим акціонерним товариством «Красноярський завод кольорових металів імені В.Н.Гулідова», Державним науковим центром — Державним науково-дослідним та проектним інститутом редкометалевої промисловості «Гіредмет»
2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 304 "Благородні метали, сплави, промислові ювелірні вироби з них, вторинні ресурси, що містять шляхетні метали"
3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 12 грудня 2014 р. N 1991-ст
4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Правила застосування цього стандарту встановлені у ГОСТ Р 1.0-2012 (розділ 8). Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному (станом на 1 січня поточного року) інформаційному покажчику «Національні стандарти», а офіційний текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковано у найближчому випуску інформаційного покажчика «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет (gost.ru)
1 Область застосування
Цей стандарт поширюється на срібло з масовою часткою срібла не менше 99,5%.
Стандарт встановлює атомно-емісійний (з іскровим збудженням та фотоелектричною реєстрацією спектру) метод визначення домішок алюмінію, вісмуту, галію, германію, заліза, золота, індію, кадмію, кобальту, кремнію, магнію, марганцю, міді, миш'яку, нікелю, о , платини, родію, свинцю, селену, сірки, сурми, телуру, титану, хрому, цинку в сріблі. Вимоги до хімічного складу срібла встановлені
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:
ГОСТ Р 8.563-2009 Державна система забезпечення єдності вимірів. Методики (методи) вимірювань
ГОСТ Р ИСО 5725-1-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 1. Основні положення та визначення
ГОСТ Р ИСО 5725-2-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 2. Основний метод визначення повторюваності та відтворюваності стандартного методу вимірювань
ГОСТ Р ИСО 5725-3-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 3. Проміжні показники прецизійності стандартного методу вимірів
ГОСТ Р ИСО 5725-4-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 4. Основні методи визначення правильності стандартного методу вимірів
ГОСТ Р ИСО 5725-6-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 6. Використання значень точності практично
ДЕРЖСТАНДАРТ Р 52361-2005 Контроль об'єкта аналітичний. терміни та визначення
ГОСТ Р 52599-2006 Дорогоцінні метали та їх сплави. Загальні вимоги до методів аналізу
ГОСТ Р 53228-2008 Ваги неавтоматичної дії. Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги. Випробування
ГОСТ 5556-81 Вата медична гігроскопічна. Технічні умови
ГОСТ 6709-72 Вода дистильована. Технічні умови
ГОСТ 10157-79 Аргон газоподібний та рідкий. Технічні умови
ГОСТ 14261-77 Кислота соляна особливої чистоти. Технічні умови
ГОСТ 18300-87 Спирт етиловий технічний ректифікований. Технічні умови
ГОСТ 28595-90 Срібло у зливках. Технічні умови
ГОСТ 29298−2005 Тканини бавовняні та змішані побутові. Загальні технічні умови
Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічним інформаційним покажчиком «Національні стандарти», який опублікований станом на 1 січня поточного року та за випусками щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти» за поточний рік. Якщо замінений стандарт посилання, на який дано недатоване посилання, рекомендується використовувати діючу версію цього стандарту з урахуванням усіх внесених до цієї версії змін. Якщо замінений стандарт, на який дано датоване посилання, то рекомендується використовувати версію цього стандарту із зазначеним вище роком затвердження (прийняття). Якщо після затвердження цього стандарту до посилального стандарту, на який дано датоване посилання, внесено зміну, що стосується положення, на яке дано посилання, то це положення рекомендується застосовувати без урахування цієї зміни. Якщо стандарт посилається без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, рекомендується застосовувати в частині, що не зачіпає це посилання.
3 Терміни та визначення
У цьому стандарті застосовані терміни за ГОСТ Р ІСО 5725-1, ГОСТ Р 8.563, ГОСТ Р 52361 та рекомендаціями [1].
4 Сутність методу
Метод аналізу заснований на випаровуванні та збудженні атомів проби в іскровому розряді, фотоелектричної реєстрації спектру, вимірюванні інтенсивності аналітичних ліній визначених елементів-домішок та фону та подальшому визначенні вмісту домішок за градуювальними характеристиками. Метод дозволяє визначати масову частку елементів-домішок у діапазонах, наведених у таблиці 1, з показниками точності методу аналізу, зазначеними у таблиці 2.
Таблиця 1 - Діапазони визначення масових часток елементів-домішок
В процентах
| Найменування елемента | Діапазон визначення масових часток |
| Алюміній | Від 0,0002 до 0,0050 включно. |
| Вісмут | Від 0,0002 до 0,010 включно. |
| Галій | Від 0,0002 до 0,0050 включно. |
| Німеччина | Від 0,0002 до 0,0030 включно. |
| Залізо | Від 0,0002 до 0,020 включно. |
| Золото | Від 0,0003 до 0,020 включно. |
| Індій | Від 0,0005 до 0,0050 вмикання. |
| Кадмій |
Від 0,0003 до 0,010 включно. |
| Кобальт | Від 0,0002 до 0,010 включно. |
| Кремній | Від 0,0002 до 0,0030 включно. |
| Магній | Від 0,0002 до 0,010 включно. |
| Марганець | Від 0,0002 до 0,010 включно. |
| Мідь | Від 0,0001 до 0,020 включно. |
| Миш'як | Від 0,0005 до 0,010 включно. |
| Нікель | Від 0,0001 до 0,010 вмикання. |
| Олово | Від 0,0002 до 0,020 включно. |
| Паладій | Від 0,0002 до 0,020 включно. |
| Платина | Від 0,0003 до 0,020 включно. |
| Родій | Від 0,0002 до 0,0030 включно. |
| Свинець | Від 0,0003 до 0,010 включно. |
| Селен | Від 0,0003 до 0,010 включно. |
| Сірка | Від 0,0005 до 0,010 включно. |
| Сурма | Від 0,0002 до 0,010 включно. |
| Телур | Від 0,0005 до 0,010 включно. |
| Титан | Від 0,0002 до 0,0030 включно. |
| Хром | Від 0,0001 до 0,0050 включно. |
| Цинк | Від 0,0003 до 0,020 включно. |
5 Точність (правильність та прецизійність) методу
5.1 Показники точності методу
Показники точності методу за ГОСТ Р ІСО 5725-2 та ГОСТ Р ІСО 5725-3: межі інтервалу, в якому з ймовірністю 0,95 є абсолютна похибка результатів аналізу (приписана похибка)
, стандартні відхилення повторюваності
та проміжної прецизійності
, значення критичного діапазону
межі проміжної прецизійності
та межі відтворюваності
- Залежно від масової частки визначається елемента-домішки наведені в таблиці 2.
Таблиця 2 - Показники точності методу при 0,95
В процентах
| Рівень масових часток визна- лених елементів | Межі інтервалу абсолютної похибки | Стандартне відхилення повторюваності | Критичний діапазон |
Стандартне відхилення проміжної прецизійності | Межа проміжної прецизіон- | Межа відтворення |
| 0,00010 | 0,00006 | 0,00003 | 0,00010 | 0,00003 | 0,00008 | 0,00010 |
| 0,00030 | 0,00015 | 0,00006 | 0,00024 | 0,00007 | 0,00019 | 0,00026 |
| 0,00050 | 0,00025 | 0,00010 | 0,00036 | 0,00013 | 0,00037 | 0,00045 |
| 0,0010 | 0,0004 | 0,00011 | 0,0004 | 0,00022 | 0,0006 | 0,0007 |
| 0,0030 | 0,0008 | 0,0003 | 0,0011 | 0,0004 | 0,0011 | 0,0013 |
| 0,0050 | 0,0015 | 0,0006 | 0,0022 | 0,0007 | 0,0019 | 0,0023 |
| 0,010 | 0,002 | 0,0010 | 0,004 | 0,0014 | 0,004 | 0,005 |
| 0,020 | 0,005 | 0,0016 | 0,006 | 0,0024 | 0,007 | 0,008 |
5.2 Правильність
Для оцінки систематичної похибки цього методу визначення елементів домішок у сріблі використовують як опорні атестовані значення масових часток елементів у державних стандартних зразках (ДСО) складу срібла ДСО 7817 (комплект СН) або інших ДСО, що не поступаються набором визначених елементів-домішок та метрологічних характеристик .
Систематична похибка методу за рівня значимості 5% за ГОСТ Р ИСО 5725-4на всіх визначених рівнях масових часток елементів-домішок у сріблі незначна.
5.3 Прецизійність
5.3.1 Діапазон ( ) чотирьох результатів визначень, отриманих для однієї і тієї ж проби одним оператором з використанням одного і того ж обладнання в межах найкоротшого з можливих інтервалів часу, може перевищувати вказаний у таблиці 2 критичний діапазон
для
4 в середньому не частіше ніж один раз у 20 випадках.
5.3.2 У межах однієї лабораторії два результати аналізу однієї і тієї ж проби, отримані відповідно до розділів 7-10 цього стандарту різними операторами з використанням одного і того ж обладнання в різні дні, можуть відрізнятися з перевищенням зазначеної в таблиці 2 межі проміжної прецизійності в середньому не частіше ніж один раз у 20 випадках.
5.3.3 Результати аналізу однієї і тієї ж проби, отримані двома лабораторіями, відповідно до розділів 7-10 цього стандарту, можуть різнитися з перевищенням межі відтворюваності , Вказаного в таблиці 2, в середньому не частіше одного разу в 20 випадках.
Для проміжних значень масових часток елементів-домішок значення показників точності знаходять методом лінійної інтерполяції за такою формулою
, (1)
де - Значення показника точності для результату аналізу
;
,
— значення показників точності, що відповідають нижньому та верхньому рівню масових часток визначених елементів, між якими є результат аналізу;
- Результат аналізу;
,
- Значення нижнього і верхнього рівнів масових часток елементів, між якими знаходиться результат.
6 Вимоги
6.1 Загальні вимоги та вимоги безпеки
Загальні вимоги до методу аналізу, вимоги до забезпечення безпеки робіт, що виконуються, — за ГОСТ Р 52599.
6.2 Вимоги до кваліфікації виконавців
До проведення аналізу допускаються особи не молодші 18 років, навчені в установленому порядку та допущені до самостійної роботи на обладнанні, що використовується.
7 Засоби вимірювань, допоміжне обладнання, матеріали та реактиви
Оптичний емісійний спектрометр із іскровим джерелом збудження спектру та робочим діапазоном довжин хвиль 120-700 нм, оснащений комп'ютером та відповідним програмним забезпеченням.
Ваги лабораторні за ГОСТ Р 53228 з межею абсолютної похибки, що допускається, не більше ±0,01 г.
Прес та прес-форма діаметром 40 мм.
Фрезерний верстат.
Вата медична гігроскопічна
Вода дистильована за
Кислота соляна за
Аргон газоподібний або рідкий згідно з
Тканина бавовняна за
Спирт етиловий ректифікований за
Стандартні зразки складу срібла ДСО 7817 (комплект СН) або інші ЗІ, що не поступаються за складом елементів-домішок та точності.
Допускається застосування інших засобів вимірювань, допоміжних пристроїв, матеріалів та реактивів за умови отримання показників точності, які не поступаються зазначеним у таблиці 2.
8 Відбір та підготовка проб
8.1 Відбір проб для аналізу проводять відповідно до вимог
8.2 Проби срібла можуть надходити на аналіз у вигляді злитків, стрижнів, пластин, стрічки, стружки, губки, порошку.
8.3 Проби у вигляді стрічки, пластин, стружки кип'ятять у розчині соляної кислоти, розведеної 1:1 протягом 3-5 хв для видалення поверхневих забруднень. Отриманий розчин зливають, проби промивають 4-5 разів дистильованою водою декантацією та висушують на повітрі.
Проби порошку та губки кислотою не обробляють.
8.4 Поверхня стрижнів та пластин має бути плоскою та обробленою різанням або шліфуванням, поверхня стрічки має бути гладкою та без відшарувань. Проби у вигляді монолітного зразка, що має не менше ніж одну плоску поверхню, обробляють на фрезерному верстаті. На обробленій поверхні повинно бути раковин, подряпин, тріщин і шлакових включень.
Безпосередньо перед проведенням аналізу допускається проби та стандартні зразки протирати тканиною, змоченою спиртом.
8.5 Від проби у вигляді стружки або порошку відбирають навішування 20-30 г і пресують зусиллям, рівним 600 кН, таблетку.
9 Підготовка обладнання до проведення вимірювань
Спектрометр готують до роботи згідно з експлуатаційними документами приладу.
Рекомендований режим роботи спектрометра:
- Частота розрядів - 300 Гц;
- Місткість - (2-5) мкФ
- Індуктивність - 130 мкГн;
- продування аргоном - 3 с.
Довжини хвиль аналітичних ліній, фону та лінії внутрішнього стандарту, що рекомендуються для виконання аналізу, наведено в таблиці 3.
Таблиця 3 - Довжини хвиль аналітичних ліній
У нанометрах
| Найменування обумовленого елемента | Довжина хвилі аналітичної лінії |
| Алюміній | 396,153 |
| Вісмут | 306,772 |
| Галій | 417,206 |
| Німеччина | 199,88 |
| Залізо | 259,940; 372,0 |
| Золото | 267,595 |
| Індій | 410,177 |
| Кадмій | 228,802 |
| Кобальт | 345,351 |
| Кремній | 288,160 |
| Магній | 285,213 |
| Марганець | 403,499 |
| Мідь | 324,754 |
| Миш'як | 234,984; 189,0 |
| Нікель | 361,939 |
| Олово | 175,790 |
| Паладій | 340,46 |
| Платина | 531,890 |
| Родій | 343,489 |
| Свинець | 405,782; 283,307 |
| Селен | 196,1 |
| Сірка | 180,731 |
| Сурма | 206,838 |
| Телур | 214,275; 185,7 |
| Титан | 498,173 |
| Хром | 425,435 |
| Цинк | 334,502; 213,9 |
| Фон | 200,860; 310,500 |
| Срібло, внутрішній стандарт | 338,289 |
Примітка — Допускається використання інших режимів роботи та аналітичних ліній за умови отримання показників точності, які не поступаються зазначеним у таблиці 2.
10 Проведення вимірювань
Для отримання градуювальної залежності послідовно закріплюють в осередку іскрового розряду стандартні зразки складу срібла і за закладеною в спектрометрі програмі проводять вимірювання інтенсивності аналітичних ліній елементів, що визначаються, фону і лінії внутрішнього стандарту. Для градуювання вибирають три і більше стандартних зразків складу срібла таким чином, щоб значення змісту кожного обумовленого елемента-домішки в аналізованій пробі знаходилося всередині діапазону між найбільшим і найменшим значеннями масових часток цього елемента стандартних зразках. Для кожного стандартного зразка виконують вимірювання чотирьох різних точках поверхні.
Градуювальні залежності одержують у координатах: середнє значення інтенсивності аналітичних ліній визначених елементів (з урахуванням фону або лінії порівняння) для чотирьох точок поверхні зразка - масова частка елемента, що визначається в стандартному зразку.
Вимірюють інтенсивності аналітичних ліній визначених елементів, фону та лінії внутрішнього стандарту у чотирьох точках поверхні аналізованої проби. За закладеною в спектрометрі програмі з використанням градуювальних залежностей отримують чотири результати паралельних визначень аналізованої пробі.
11 Оцінка прийнятності результатів паралельних визначень та отримання остаточного результату аналізу
Прийнятність результатів паралельних визначень оцінюють відповідно до ДСТУ ISO 5725-6 шляхом зіставлення діапазону цих результатів ( ) з критичним діапазоном
, Значення якого наведені в таблиці 2 або розраховані за формулою (1).
Якщо діапазон чотирьох результатів паралельних визначень ( ) не перевищує критичний діапазон
, Усі результати визнають прийнятними і за остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення чотирьох результатів паралельних визначень.
Якщо діапазон чотирьох результатів паралельних визначень перевищує , проводять ще чотири паралельні визначення.
Критичний діапазон розраховують за такою формулою
, (2)
де - Число паралельних визначень;
- Коефіцієнт, що залежить від числа
результатів одиничного аналізу, отриманих в умовах повторюваності та довірчої ймовірності
0,95. Для восьми паралельних визначень
4,29;
- Стандартне відхилення повторюваності, наведене в таблиці 2.
Якщо для отриманих восьми результатів паралельних визначень значення ( ) не перевищує критичний діапазон
, то як остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення восьми результатів паралельних визначень. В іншому випадку, як остаточний результат аналізу приймають медіану восьми результатів паралельних визначень. При цьому найменші розряди числових значень результатів визначень та числові значення показників точності мають бути однаковими.
12 Контроль точності результатів аналізу
12.1 Контроль проміжної прецизійності та відтворюваності
При контролі проміжної прецизійності (з урахуванням факторів часу, що впливають, оператора) абсолютна розбіжність двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби, отриманих різними операторами з використанням одного і того ж обладнання в різні дні, не повинна перевищувати межу проміжної прецизійності , Вказаний у таблиці 2 або розрахований за формулою (1).
При контролі відтворюваності абсолютна розбіжність двох результатів аналізу однієї і тієї ж проби, отриманих двома лабораторіями, відповідно до вимог цього стандарту не повинна перевищувати межу відтворюваності , Вказаний у таблиці 2 або розрахований за формулою (1).
12.2 Контроль правильності
Контроль правильності проводять шляхом аналізу стандартних зразків (СО) складу срібла. Зразки, які використовуються для контролю правильності, не повинні використовуватися для одержання градуювальних залежностей.
При контролі правильності різниця між результатом аналізу та прийнятим опорним (атестованим) значенням змісту елемента-домішки у стандартному зразку не повинна перевищувати критичне значення .
Критичне значення розраховують за такою формулою
, (3)
де - Похибка встановлення опорного (атестованого) значення масової частки елемента-домішки в СО;
- Значення показника точності результату аналізу, що відповідає атестованому значенню СО.
Бібліографія
| [1] | Рекомендації щодо міждержавної стандартизації РМГ 61-2003 | Державна система забезпечення єдності вимірів. Показники точності, правильності, прецизійності методик кількісного хімічного аналізу |
__________________________________________________________________________
УДК 669.231:543.06:006.354 ГКС 39.060
Ключові слова: срібло, срібло в зливках, методи аналізу, домішки, атомно-емісійний метод аналізу, іскрове збудження спектру, іскровий розряд, стандартні зразки складу, правильність методу аналізу, прецизійність методу аналізу, абсолютна похибка, межа повторюваності, межа проміжок відтворюваності, контроль точності результатів аналізу