Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ Р ІСО 10543-99

ГОСТ Р ІСО 15353-2014 ГОСТ Р 55080-2012 ГОСТ Р ІСО 16962-2012 ГОСТ Р ІСО 10153-2011 ГОСТ Р ІСО 10280-2010 ГОСТ Р ІСО 4940-2010 ГОСТ Р ІСО 4943-2010 ДСТУ ISO 14284-2009 ДСТУ ISO 9686-2009 ГОСТ Р ІСО 13899-2-2009 ГОСТ 18895-97 ГОСТ 12361-2002 ГОСТ 12359-99 ГОСТ 12358-2002 ГОСТ 12351-2003 ГОСТ 12345-2001 ГОСТ 12344-88 ГОСТ 12350-78

ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН

ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 12354-81

Група В39

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78

ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)

ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363-79

ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)

ГОСТ 12363-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення се

ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)

ГОСТ 12360-82

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83

ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)


Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИ

ГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію


ГОСТ 12357-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення алюмінію
<
ГОСТ 12364-84

ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію

ГОСТ 12364-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення церію

Steels alloyed ГОСТ 29117-91 ГОСТ 12347-77 ГОСТ 12355-78

ГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)

ГОСТ 12355-78

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Мето

ГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)

ГОСТ 12362-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАН

ГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 12352-81

Група В39


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення нік
ГОСТ Р 51056-97 ГОСТ Р 51927-2002 ГОСТ Р 51928-2002 ГОСТ 12356-81 ГОСТ Р ІСО 13898-1-2006 ГОСТ Р ІСО 13898-3-2007 ДСТУ ISO 13898-4-2007 ГОСТ Р ІСО 13898-2-2006 ГОСТ Р 52521-2006 ГОСТ Р 52519-2006 ГОСТ Р 52520-2006 ГОСТ Р 52518-2006 ГОСТ 1429.14-2004 ГОСТ 24903-81 ГОСТ 22662-77 ГОСТ 6012-2011 ГОСТ 25283-93 ГОСТ 18318-94 ГОСТ 29006-91 ГОСТ 16412.4-91 ГОСТ 16412.7-91

ГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю


ГОСТ 16412.7-91

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ

Методи визначення вуглецю

Iron powder.
Методи для ви
ГОСТ 2171-90 ГОСТ 23401-90 ГОСТ 30642-99 ГОСТ 25698-98 ГОСТ 30550-98 ГОСТ 18898-89 ГОСТ 26849-86 ГОСТ 26876-86 ГОСТ 26239.5-84 ГОСТ 26239.7-84 ГОСТ 26239.3-84

ГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)


ГОСТ 26239.3-84

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ 12226-80 ГОСТ 23402-78 ГОСТ 1429.9-77 ГОСТ 1429.3-77 ГОСТ 1429.5-77 ГОСТ 19014.3-73 ГОСТ 19014.1-73 ГОСТ 17235-71 ГОСТ 16412.5-91 ГОСТ 29012-91 ГОСТ 26528-98 ГОСТ 18897-98 ГОСТ 26529-85 ГОСТ 26614-85 ГОСТ 26239.2-84 ГОСТ 26239.0-84 ГОСТ 26239.8-84 ГОСТ 25947-83 ГОСТ 25599.3-83 ГОСТ 22864-83 ГОСТ 25599.1-83 ГОСТ 25849-83 ГОСТ 25281-82 ГОСТ 22397-77 ГОСТ 1429.11-77 ГОСТ 1429.1-77 ГОСТ 1429.13-77 ГОСТ 1429.7-77 ГОСТ 1429.0-77 ГОСТ 20018-74 ГОСТ 18317-94 ГОСТ Р 52950-2008 ГОСТ Р 52951-2008 ГОСТ 32597-2013 ГОСТ Р 56307-2014 ГОСТ 33731-2016 ГОСТ 3845-2017 ГОСТ Р ІСО 17640-2016 ГОСТ 33368-2015 ГОСТ 10692-2015 ГОСТ Р 55934-2013 ГОСТ Р 55435-2013 ГОСТ Р 54907-2012 ГОСТ 3845-75 ГОСТ 11706-78 ГОСТ 12501-67 ГОСТ 8695-75 ГОСТ 17410-78 ГОСТ 19040-81 ГОСТ 27450-87 ГОСТ 28800-90 ГОСТ 3728-78 ГОСТ 30432-96 ГОСТ 8694-75 ГОСТ Р ІСО 10543-99 ГОСТ Р ІСО 10124-99 ГОСТ Р ІСО 10332-99 ГОСТ 10692-80 ГОСТ Р ІСО 17637-2014 ГОСТ Р 56143-2014 ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013

ГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту


ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙС
ГОСТ Р 55724-2013 ГОСТ Р ІСО 22826-2012 ГОСТ Р 55143-2012 ГОСТ Р 55142-2012 ГОСТ Р ІСО 17642-2-2012 ГОСТ Р ІСО 17641-2-2012

ГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю

ГОСТ Р ГОСТ 26877-2008 ГОСТ Р ІСО 17641-1-2011 ДСТУ ISO 9016-2011 ГОСТ Р ІСО 17642-1-2011 ГОСТ Р 54790-2011 ГОСТ Р 54569-2011 ГОСТ Р 54570-2011 ГОСТ Р 54153-2010 ГОСТ Р ІСО 5178-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-2-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-3-2010 ГОСТ Р 53845-2010 ДСТУ ISO 4967-2009 ГОСТ 6032-89 ГОСТ 6032-2003 ГОСТ 7566-94 ГОСТ 27809-95 ГОСТ 22974.9-96 ГОСТ 22974.8-96 ГОСТ 22974.7-96 ГОСТ 22974.6-96 ГОСТ 22974.5-96 ГОСТ 22974.4-96 ГОСТ 22974.3-96 ГОСТ 22974.2-96 ГОСТ 22974.1-96 ГОСТ 22974.13-96 ГОСТ 22974.12-96 ГОСТ 22974.11-96 ГОСТ 22974.10-96 ГОСТ 22974.0-96 ГОСТ 21639.9-93 ГОСТ 21639.8-93 ГОСТ 21639.7-93 ГОСТ 21639.6-93 ГОСТ 21639.5-93 ГОСТ 21639.4-93 ГОСТ 21639.3-93 ГОСТ 21639.2-93 ГОСТ 21639.0-93 ГОСТ 12502-67 ГОСТ 11878-66 ГОСТ 1763-68 ГОСТ 13585-68 ГОСТ 16971-71 ГОСТ 21639.10-76 ГОСТ 2604.1-77 ГОСТ 11930.7-79 ГОСТ 23870-79 ГОСТ 11930.12-79 ГОСТ 24167-80 ГОСТ 25536-82 ГОСТ 22536.2-87 ГОСТ 22536.11-87 ГОСТ 22536.6-88

ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку

ГОСТ 22536.6-88

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

Методи визначення миш ГОСТ 17745-90 ГОСТ 26877-91 ГОСТ 8233-56 ГОСТ 1778-70 ГОСТ 10243-75 ГОСТ 20487-75 ГОСТ 12503-75 ГОСТ 21548-76 ГОСТ 21639.11-76 ГОСТ 2604.8-77 ГОСТ 23055-78 ГОСТ 23046-78 ГОСТ 11930.11-79 ГОСТ 11930.1-79 ГОСТ 11930.10-79 ГОСТ 24715-81 ГОСТ 5639-82 ГОСТ 25225-82 ГОСТ 2604.11-85 ГОСТ 2604.4-87 ГОСТ 22536.5-87

ГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 22536.5-87
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.
ГОСТ 6130-71 ГОСТ 23240-78 ГОСТ 3242-79 ГОСТ 11930.3-79 ГОСТ 11930.5-79 ГОСТ 11930.9-79 ГОСТ 11930.2-79 ГОСТ 11930.0-79 ГОСТ 23904-79 ГОСТ 11930.6-79 ГОСТ 7565-81 ГОСТ 7122-81 ГОСТ 2604.3-83 ГОСТ 2604.5-84 ГОСТ 26389-84 ГОСТ 2604.7-84 ГОСТ 28830-90 ГОСТ 21639.1-90 ГОСТ 5640-68 ГОСТ 5657-69 ГОСТ 20485-75 ГОСТ 21549-76 ГОСТ 21547-76 ГОСТ 2604.6-77 ГОСТ 22838-77 ГОСТ 2604.10-77 ГОСТ 11930.4-79 ГОСТ 11930.8-79 ГОСТ 2604.9-83 ГОСТ 26388-84 ГОСТ 14782-86 ГОСТ 2604.2-86 ГОСТ 21639.12-87 ГОСТ 22536.8-87 ГОСТ 22536.0-87 ГОСТ 22536.3-88

ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору

ГОСТ 22536.3-88
(СТ РЕВ 485-75)

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

ГОСТ 22536.9-88 ГОСТ 22536.14-88 ГОСТ 22536.4-88 ГОСТ 22974.14-90 ГОСТ 23338-91 ГОСТ 2604.13-82 ГОСТ 2604.14-82 ГОСТ 22536.1-88

ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту

ГОСТ 22536.1-88
(СТ РЕВ 5284-85)


Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 16773-2003 ГОСТ 7512-82 ГОСТ 6996-66 ГОСТ 12635-67 ГОСТ 12637-67 ГОСТ 12636-67 ГОСТ 24648-90

ГОСТ Р ИСО 10543-99 Труби сталеві напірні безшовні та зварені гарячетянуті. Метод ультразвукової товщинометрії


ГОСТ Р ІСО 10543-99

Група В69

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ТРУБИ СТАЛЕВІ НАПІРНІ БЕЗШОВНІ ТА ЗВАРНІ ГАРЯЧЕТЯНУТІ

Метод ультразвукової товщинометрії

Seamless and hot-stretch-reduced welded steel tubes for pressure purposes. Ultrasonic thickness testing


ГКС 19.100
ОКСТУ 0009

Дата введення 2001-01-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНИЙ І ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 132 «Технічна діагностика"

2 ПРИЙНЯТИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Держстандарту Росії від 23 грудня 1999 р. N 674-ст

3 Цей стандарт являє собою автентичний текст міжнародного стандарту ISO 10543-94* «Труби сталеві напірні безшовні та зварені гарячетянуті. Метод ультразвукової товщинометрії
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням на сайт shop.cntd.ru. - Примітка виробника бази даних.

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5 ПЕРЕВИДАННЯ

Вступ


Цей стандарт поширюється на ультразвуковий метод контролю товщини стін безшовних і зварних гарячетягнутих сталевих труб.

У стандарті сформульовані вимоги до порядку застосування методів ультразвукової товщинометрії, вимоги до персоналу, що проводить контроль, та основи взаємовідносин між споживачем та виробником труб.

1 Область застосування

1.1 Цей стандарт встановлює вимоги до методу ультразвукової товщинометрії безшовних та зварних гарячетягнутих сталевих труб.

Примітки

1 Цей стандарт може бути також застосований до зварених (крім виготовлених дуговим зварюванням під флюсом) труб на основі угоди між споживачем та виробником.

2 Контроль товщини труб, про який йдеться у цьому стандарті, не означає, що необхідно проведення 100% сканування їх поверхні.


У відсутність спеціальних вказівок, що містяться у стандарті на продукцію, або угоди між споживачем та виробником сканування поверхні труби проводять відповідно до 4.2.

Даний контроль може бути проведений одночасно з ультразвуковою дефектоскопією труби, що проводиться з метою визначення наявності розшарування (ГОСТ Р ИСО 10124), з використанням тих самих ультразвукових перетворювачів для обох видів контролю.

У цьому випадку відносна площа поверхні труби, що підлягає скануванню, повинна бути визначена, виходячи з мінімально допустимого розміру розшарування, що виявляється відповідно до ДСТУ ISO 10124.

1.2 Цей стандарт застосовується для вимірювання товщини стінки труб зовнішнім діаметром не менше 25,4 мм та мінімальною товщиною стінки 2,6 мм.

2 Нормативні посилання


У цьому стандарті використано посилання на наступний стандарт:

ГОСТ Р ИСО 10124-99 Труби сталеві напірні безшовні та зварні (крім труб, виготовлених дуговим зварюванням під флюсом). Ультразвуковий метод контролю розшарування

3 Загальні вимоги

3.1 Ультразвуковий контроль труб, що регламентується цим стандартом, зазвичай проводять після завершення всіх виробничих операцій, що впливають на товщину труби.

Контроль повинен проводитися персоналом, сертифікованим (атестованим) відповідно до чинної системи атестації та призначеного виробника.

У разі здійснення контролю третьою стороною про це має бути досягнуто домовленості між споживачем та виробником.

3.2 Кривизна труби та стан її поверхні повинні задовольняти вимоги застосовуваних приладів ультразвукового контролю.

4 Метод контролю

4.1 Для визначення відповідності товщини стінки труби заданим вимогам застосовують ехо-імпульсний метод, використовуючи одно-або багаторазово відображені ультразвукові імпульси, що випромінюються перпендикулярно до поверхні труби.

4.2 Під час випробувань труба та (або) ультразвуковий перетворювач повинні рухатися відносно один одного так (за винятком випадків, описаних у примітці 2, 1.1), щоб поверхня труби сканувалася еквідистантними спіральними лініями вздовж усієї довжини труби при кроці не більше 150 мм.

4.3 Максимальний розмір кожного ультразвукового перетворювача, що застосовується, вимірюваний паралельно осі труби, не повинен бути більше 25 мм.

4.4 Ультразвукова установка повинна забезпечувати розбракування труб (придатні та дефектні) за допомогою автоматичного спрацьовування на встановлене значення рівня бракувань у поєднанні з системою маркування та (або) сортування.

5 Стандартні зразки

5.1 Ультразвукову апаратуру калібрують з використанням стандартного зразка, що має акустичні властивості, аналогічні акустичним властивостям контрольованої труби. Стандартний зразок повинен бути трубчастим або частково трубчастим, що має той самий номінальний діаметр, що й контрольована сталева труба.

5.2 Стандартний зразок, на вибір виробника, може також:

- мати заздалегідь відому товщину;

- Містити оброблену ділянку товщиною, що відрізняється від заданої.

Товщина стандартного зразка, що використовується для калібрування ультразвукової апаратури, повинна бути задана з точністю ±0,05 мм або ±0,2% максимального значення товщини.

6 Калібрування та контроль випробувального обладнання

6.1 Обладнання повинно бути прокаліброване з використанням вибраного стандартного зразка таким чином, щоб товщина стандартного зразка визначалася з точністю не менше ніж ±0,10 мм або ±2% максимального значення товщини і так, щоб генерувався сигнал рівня браку кожного разу, коли досягнуто (досягнуто ) граничне (граничні) значення товщини.

6.2 У процесі калібрування обладнання відносні швидкості обертання та переміщення повинні бути обрані таким чином, щоб поверхня труби сканувалася з кроком не більше 150 мм відповідно до 4.2.

6.3 Перевірка калібрування має здійснюватися з регулярними інтервалами під час виробничого контролю труб однакового сортаменту з використанням вибраного стандартного зразка. Періодичність перевірки калібрування має бути не менше 4 годин або один раз на кожні 10 проконтрольованих труб незалежно від тривалості контролю. Крім того, перевірку калібрування необхідно проводити завжди, коли відбувається зміна бригади операторів, які обслуговують обладнання, а також на початку та наприкінці виробничого циклу.

Примітка — У тих випадках, коли виробничий контроль проводять протягом усієї робочої зміни, 4-годинний період може бути збільшений за згодою споживача та виробника.

6.4 Обладнання має повторно калібруватися після будь-яких регулювань системи або завжди, коли відбувається зміна сортаменту контрольованих труб.

6.5 Якщо після перевірки калібрування вимоги калібрування не задоволені навіть після збільшення чутливості з урахуванням зауважень 6.5.1, всі труби, що пройшли контроль після попереднього калібрування, повинні бути знову піддані контролю після повторного калібрування обладнання.

Повторний контроль не є необхідним після збільшення похибки вимірювання товщини через дрейф системи, що більш допускається 6.5.1 за наявності відповідного запису, що забезпечує розбраковування труб.

6.5.1 Дозволяється дрейф системи, що призводить до додаткової похибки вимірювання товщини в межах ±1% або ±0,05 мм її максимального значення. Це слід враховувати у процесі калібрування обладнання.

7 Приймання

7.1 Будь-яка труба, яка за своїми характеристиками не перевищує рівень бракування, вважається минулою контроль.

7.2 Будь-яка труба, яка за своїми характеристиками перевищує рівень бракування, вважається дефектною або ж за бажанням виробника може бути проконтрольована повторно.

7.3 Якщо при повторному контролі рівень бракування на перевищений, труба вважається минулою контроль. При перевищенні рівня бракування труба вважається дефектною.

7.4 Для дефектної труби повинні бути вжиті один або кілька таких заходів відповідно до вимог стандарту на продукцію:

— виробник може переконливо довести споживачеві, що умови бракування труби виникли внаслідок підсумовування сигналів від незначних дефектів (наприклад, груп включень), які не призводять до неприпустимих відхилень властивостей труби. Така труба вважається минулою контроль;

— сумнівні ділянки труб товщиною меншого або більше допустимого рівня можуть бути перевірені додатковим методом*. Якщо після перевірки встановлено, що залишкова товщина стінки труби знаходиться в діапазоні між допустимими мінімальним та максимальним значеннями, така труба вважається минулою контроль;
_________________
* Текст документа відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.


- сумнівні труби, що містять невеликі локальні ділянки товщиною менш-менш допустимих меж, можуть бути класифіковані як прийняті тільки за наявності угоди між виробником і споживачем;

— сумнівна ділянка має бути вирізана. Виробник повинен гарантувати споживачеві, що всі сумнівні ділянки видалено.

Інакше труба вважається такою, що не пройшла контроль.

8 Протокол випробувань

Після проведення контролю виробник повинен передати споживачеві протокол випробувань, який, як мінімум, включає таку інформацію:

- Посилання на цей стандарт;

- Дату проведення контролю;

- Офіційний документ про якість труби, що пройшла контроль;

— сортамент труби та номер партії;

- Склад і тип використаного обладнання;

- Опис стандартного зразка.

ГКС 19.100 В69 ОКСТУ 0009
Ключові слова: труби сталеві, ультразвуковий метод, стандартні зразки, калібрування, випробувальне обладнання