ГОСТ 19014.3-73
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 19014.3-73 Кремній кристалічний. Методи визначення кальцію (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 19014.3-73 *
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
КРЕМНИЙ КРИСТАЛИЧНИЙ
Методи визначення кальцію
Кришталевий silicon. Methods of calcium determination*
______________
* Найменування стандарту. Змінена редакція, Змін. N3.
ОКСТУ 1709
Дата введення 1975-01-01
Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 23 липня 1973 р. N 1804 термін запровадження встановлено з 01.01.75
Перевірено у 1984 р. Постановою Держстандарту від 15 серпня 1984 р. N 2874 термін дії продовжено до 01.01.90**
________________
** Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД N 4, 1994). - Примітка виробника бази даних.
ВЗАМІН
* ПЕРЕВИДАННЯ (листопад 1985 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими в липні 1979 р., серпні 1984 р. (ІУС 8-79, 11-84)
ВНЕСЕН Зміна N 3, затверджена та введена в дію
Зміна N 3 внесена виробником бази даних за текстом ІКС N 11, 1989 рік
Цей стандарт встановлює титриметричний та атомно-абсорбційний методи визначення кальцію (при масовій частці кальцію від 0,30 до 1,60%) у кристалічному кремнії.
(Змінена редакція, Зм. N 3).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
1а. ТИТРИМЕТРИЙ МЕТОД
Сутність методу заснована на комплексонометричному титруванні кальцію. Заважають компоненти (залізо, титан
Розділ 1а. (Запроваджено додатково, Зм. N 1).
2. РЕАКТИВИ І РОЗЧИНИ
Калію гідроксид за
Трилон Б (комплексон III, двонатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти) за . Поправочний коефіцієнт для розчину з молярною концентрацією 0,05 моль/дм
трилону знаходять, як зазначено в разд.2
Індигокармін, розчин з часткою 0,25% в розчині етилового спирту з часткою 50%.
Спирт етиловий ректифікований технічний за
Тимолфталеїн.
Флуорексон.
Індикаторна суміш I; готують наступним чином: 0,4 г флуорексону, 0,33 г тимолфталеїну та 40 г хлористого калію змішують і розтирають у агатовій ступці.
Мурексід. Індикаторна суміш II; готують наступним чином: 1,0 г флуорексону, 0,4 г мурексиду, 40 г хлористого калію змішують та розтирають у агатовій ступці.
Калій хлористий за
Триетаноламін, розведений 1:9.
Кислота винна за
Стандартний розчин азотнокислого цинку, розчин з молярною концентрацією 0,05 моль/дм ; готують, як зазначено в разд.2
Кислота азотна за
Аміак водний за
Амоній хлористий за
Гексаметилентетраамін (уротропін) технічний за
(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
Для проведення аналізу використовують розчин, приготований, як зазначено у п. 3.1
З мірної колби місткістю 250 см відбирають 100 см
розчину в конічну колбу місткістю 500 см
додають 10 см
розчину триетаноламіну, 10 см
розчину винної кислоти Далі додають 3-5 крапель розчину індигокарміну і розчин гідроксиду калію до зміни забарвлення з синього в жовте, після чого додають ще надлишок гідроксиду калію 3-4 см
.
До отриманого розчину додають 0,1-0,2 г суміші індикаторів I або II і титрують розчином трилону Б до переходу забарвлення із зеленої у фіолетову з одночасним гасінням флуоресценції.
Одночасно через всі стадії аналізу проводять контрольний досвід забруднення реактивів.
Відділення гідроксидів заліза, титану та алюмінію допускається проводити наступним чином: з мірної колби місткістю 250 см відбирають 100 см
розчину в склянку місткістю 400 см
. Потім доливають 5-6 крапель азотної кислоти та нагрівають до кипіння. Розчин нейтралізують аміаком до початку випадання осаду гідроксидів. Осад розчиняють соляною кислотою, розведеною 1:1, що приливається по краплях. До розчину додають 0,5 г хлористого амонію, доливають 10 см
розчину уротропіну з масовою часткою 25%, нагрівають протягом 20 хв для коагуляції осаду і фільтрують у конічну колбу місткістю 500 см
через фільтр "біла стрічка". Осад промивають 5-6 разів теплим розчином уротропіну з часткою 0,5%, змиваючи цим розчином стінки склянки. До фільтрату додають 3-4 краплі розчину індигокарміну і далі визначення кальцію проводять, як зазначено у п. 3.1.
(Змінена редакція, Зм. N 3).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
______________
* Найменування розділу. Змінена редакція, Змін. N3.
4.1. Масову частку кальцію ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Об'єм розчину з молярною концентрацією 0,05 моль/дм
трилону Б, витрачене на титрування кальцію, см
;
0,002004 - масова концентрація розчину з молярною концентрацією 0,05 моль/дм трилону Б, виражений у грамах кальцію;
- загальний об'єм розчину, см
;
- Об'єм аліквотної частини розчину, см
;
- поправочний коефіцієнт;
- Маса навішування кремнію, р.
4.2. Розбіжності результатів паралельних визначень, що допускаються, не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці.
| Масова частка кальцію, % | Допустимі розбіжності збіжності, % | Допустимі розбіжності відтворюваності, % | |||||
| Від | 0,30 | до | 1,00 | увімкн. | 0,05 | 0,08 | |
| св. | 1,00 | « | 1,60 | « | 0,07 | 0,12 | |
Метод застосовують при розбіжностях щодо оцінки якості кремнію кристалічного.
4.1, 4.2. (Змінена редакція, Зм. N 3).
5. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД
Сутність методу полягає у вимірі атомної абсорбції кальцію при довжині хвилі 422,7 нм в полум'ї закис азоту - ацетилен.
Розділ 5. (Запроваджено додатково, Зм. N 3).
6. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Атомно-абсорбційний спектрометр з усім приладдям типу «Перкін-Ельмер», «Сатурн» або аналогічний.
Лампа з порожнім катодом для кальцію.
Ацетилен у балонах технічний за
Закис азоту в балонах медичний.
Кислота соляна за
Кальцій вуглекислий за
Натрій вуглекислий за
Натрій тетраборнокислий 10-водний за
Суміш для сплавлення: змішують вуглекислий натрій і натрій тетраборнокислий у співвідношенні 6:1 (за масою).
Стандартний розчин кальцію: 1,2500 г вуглекислого кальцію, попередньо висушеного при температурі 105 °C і охолодженого в ексикаторі, поміщають у склянку місткістю 400 см , змочують водою, додають 30 см
соляної кислоти, розведеної 1:1, і 80-100 см
води. Після розчинення навішування розчин переносять у мірну колбу місткістю 500 см.
, доливають водою до мітки та перемішують.
1 см розчину містить 0,001 г кальцію.
Розчин-фон: 160 г суміші для сплавлення поміщають у склянку місткістю 1000 см , змочують водою та обережно, невеликими порціями, доливають 700 см
соляної кислоти, розведеної 1:1. Після розчинення розчин переводять у мірну колбу місткістю 1000 см.
, доливають до мітки водою і перемішують.
Розділ 6. (Запроваджено додатково, Зм. N 3).
7. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
7.1. Для проведення аналізу використовують розчин, приготований, як зазначено в п. 7.1
Вимірюють значення атомної абсорбції в розчинах проби, розчині контрольного досвіду та в розчинах для побудови градуювального графіка при довжині хвилі 422,7 нм в полум'ї закис азоту - ацетилен. Масу кальцію в розчині проби та в розчині контрольного досвіду визначають за градуювальним графіком, який будують при кожній зйомці.
Одночасно через усі стадії аналізу проводять контрольний досвід.
7.2. Побудова градуювального графіка
У шість мірних колб місткістю 250 см доливають по 50 см
розчину фону. Потім вводять 0; 0,2; 0,5; 1,0; 2,0; 3,0 см
стандартного розчину, що відповідає 0; 0,0002; 0,0005; 0,001; 0,002; 0,003 г кальцію.
Розчини доливають водою до мітки, перемішують та вимірюють абсорбцію розчинів, як зазначено у п. 7.1.
За отриманими значеннями атомної абсорбції та відповідним їм масам кальцію будують градуювальний графік.
Розділ 7. (Запроваджено додатково, Зм. N 3).
8. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
8.1. Масову частку кальцію ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Маса кальцію в розчині проби, знайдена за градуювальним графіком, г;
- Маса кальцію в розчині контрольного досвіду, знайдена за градуювальним графіком, г;
10 - величина, що враховує розведення розчину; - Маса навішування проби, р.
8.2. Розбіжності результатів паралельних визначень, що допускаються, не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці.
Розділ 8. (Запроваджено додатково, Зм. N 3).