ГОСТ 33368-2015

ГОСТ 33368–2015 Магістральний трубопровідний транспорт нафти та нафтопродуктів. Фільтри. Загальні технічні умови

ГОСТ 33368-2015

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

Магістральний трубопровідний транспорт нафти та нафтопродуктів

Фільтри

Загальні технічні умови

Олії та оливні вироби trunk pipeline транспортування. Filters. General technical sped ications

МКС 23.040

Дата введення 2016-08-01

Передмова

Цілі, основні засади та основний порядок проведення робіт з міждержавної стандартизації встановлено ГОСТ 1.0-92 «Міждержавна система стандартизації. Основні положення» та ГОСТ 1.2-2009 «Міждержавна система стандартизації. Стандарти міждержавні, правила, рекомендації щодо міждержавної стандартизації. Правила розробки, прийняття, застосування, оновлення та скасування"

Відомості про стандарт

1 РОЗРОБЛЕНО Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут транспорту нафти та нафтопродуктів Транснефть» (ТОВ «НДІ Транснефть»)

2 ВНЕСЕН підкомітетом ПК 7 «Магістральний трубопровідний транспорт нафти та нафтопродуктів» міждержавного технічного комітету зі стандартизації МТК 523 «Техніка та технології видобутку та переробки нафти та газу"

3 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол від 22 липня 2015 р. N 78-П)

За ухвалення проголосували:

4 Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 8 грудня 2015 р. N 2115-ст міждержавний стандарт ГОСТ 33368–2015 введено в дію як національний стандарт Російської Федерації з 1 серпня 2016 р.

5 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному інформаційному покажчику «Національні стандарти» (станом на 1 січня поточного року), а текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет (www.gost.ru)

1 Область застосування

1.1 Цей стандарт поширюється на фільтри, що розміщуються на нафтоперекачувальних станціях магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів номінальним діаметром до DN 1200 на номінальний тиск до PN 10,0 МПа включно, призначені для очищення нафти, що перекачується, і нафтопродуктів, що містяться в них.

1.2 Цей стандарт не поширюється на фільтри для тонкого очищення авіапалива (від 5 до 20 мкм).

1.3 Цей стандарт призначений для застосування організаціями країн, що входять до Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації, що здійснюють проектування, розробку, виготовлення, приймання, транспортування, зберігання, експлуатацію та утилізацію фільтрів для магістральних нафтопроводів та нафтопродуктопроводів.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міждержавні стандарти:

ГОСТ 2.102-2013 Єдина система конструкторської документації. Види та комплектність конструкторських документів

ГОСТ 2.103-68 Єдина система конструкторської документації. Стадії розробки

ГОСТ 9.014-78 Єдина система захисту від корозії та старіння. Тимчасовий протикорозійний захист виробів. Загальні вимоги

ГОСТ 9.407-84 Єдина система захисту від корозії та старіння. Лакофарбові покриття. Метод оцінки зовнішнього вигляду

ГОСТ 12.1.007-76 Система стандартів безпеки праці. Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.1.010-76 Система стандартів безпеки праці. Вибухобезпека. Загальні вимоги

ГОСТ 12.2.003-91 Система стандартів безпеки праці. Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.044-80 Система стандартів безпеки праці. Машини та обладнання для транспортування нафти. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.063-81 Система стандартів безпеки праці. Арматура промислова трубопровідна. Загальні вимоги безпеки
_______________
На території Російської Федерації діє [1].


ГОСТ 12.3.009-76 Система стандартів безпеки праці. Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 15.309-98 Система розробки та постановки продукції на виробництво. Випробування та приймання продукції, що випускається. Основні положення

ГОСТ 27.002-89 Надійність у техніці. Основні поняття. терміни та визначення

ГОСТ 27.003-90 Надійність у техніці. Склад та загальні правила завдання вимог щодо надійності

ГОСТ 305-2013 Паливо дизельне. Технічні умови
_______________
На території Російської Федерації діє [2].


ГОСТ 511-82 Паливо для двигунів. Моторний метод визначення октанового числа

ГОСТ 1012-2013 Бензини авіаційні. Технічні умови

ГОСТ 1639-2009 Лом та відходи кольорових металів та сплавів. Загальні технічні умови

ГОСТ 1667-68 Паливо моторне для середньооборотних та малооборотних дизелів. Технічні вимоги

ГОСТ 2405-88 Манометри, вакуумметри, мановакуумметри, напороміри, тягоміри та тягонапороміри. Загальні технічні умови

ГОСТ 2787-75 Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови

ГОСТ 2999-75 Метал та сплави. Методи вимірювання твердості за Віккерсом

ГОСТ 4543-71 Прокат із легованої конструкційної сталі. Технічні умови

ГОСТ 5520-79 Прокат листової з вуглецевої, низьколегованої та легованої сталі для котлів та судин, що працюють під тиском. Технічні умови

ГОСТ 6533-78 Днища еліптичні відбортовані сталеві для судин, апаратів та котлів. Основні розміри

ГОСТ 6996-66 Зварні з'єднання. Методи визначення механічних властивостей

ГОСТ 8226-82 Паливо для двигунів. Дослідницький метод визначення октанового числа

ГОСТ 8479-70 Поковки з конструкційної вуглецевої та легованої сталі. Загальні технічні умови

ГОСТ 9012-59 (ІСО 410-82, ІСО 6506-81) Метали. Метод вимірювання твердості за Брінеллем

ГОСТ 10227-86 Палива для реактивних двигунів. Технічні умови

ГОСТ 10354-82 Плівка поліетиленова. Технічні умови

ГОСТ 10433-75 Паливо нафтове для газотурбінних установок. Технічні умови

ГОСТ 10585-2013 Паливо нафтове. Мазут. Технічні умови

ГОСТ 10705-80 Труби сталеві електрозварювальні. Технічні умови

ГОСТ 12816-80 Фланці арматури, з'єднувальних частин та трубопроводів на від 0,1 до 20,0 МПа (від 1 до 200 кгс/см ). Загальні технічні вимоги

ГОСТ 12971-67 Таблички прямокутні для машин та приладів. Розміри

ГОСТ 13716-73 Пристрої стропові для судин та апаратів. Технічні умови

ГОСТ 14192-96 Маркування вантажів

ГОСТ 14249-89 Судини та апарати. Норми та методи розрахунку на міцність

ГОСТ 15150-69 Машини, прилади та інші вироби. Виконання для різноманітних кліматичних районів. Категорії, умови експлуатації, зберігання та транспортування щодо впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища

ГОСТ 19007-73 Матеріали лакофарбові. Метод визначення часу та ступеня висихання

ГОСТ 19281-2014 Прокат підвищеної міцності. Загальні технічні умови

ГОСТ 20799-88 Олії індустріальні. Технічні умови

ГОСТ 21752-76 Система «Людина-машина». Маховики керування та штурвали. Загальні ергономічні вимоги

ГОСТ 22727-88 Прокат листовий. Методи ультразвукового контролю

ГОСТ 23170-78 Упаковка для виробів машинобудування. Загальні вимоги

ГОСТ 26349-84 З'єднання трубопроводів та арматура. Тиск номінальний. Ряди

ГОСТ 28338-89 (ІСО 6708-80) З'єднання трубопроводів та арматура. Номінальні діаметри. Ряди

ГОСТ 28759.5-90 Фланці судин та апаратів. Технічні вимоги

ГОСТ 30546.1−98 Загальні вимоги до машин, приладів та інших технічних виробів та методи розрахунку їх складних конструкцій у частині сейсмостійкості

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічним інформаційним покажчиком «Національні стандарти», який опублікований станом на 1 січня поточного року та за випусками щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти» за поточний рік. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовані терміни за ГОСТ 27.002, а також наступні терміни з відповідними визначеннями:

3.1 швидкороз'ємний кінцевий затвор: Пристрій, що розміщується в кінцевій частині фільтра, що складається з кришки та поворотного механізму, що забезпечує доступ у внутрішню порожнину фільтра та герметизацію внутрішньої порожнини щодо зовнішнього середовища.

3.2 максимальний перепад тиску на фільтрі: Перепад тиску на фільтрі, при якому допускається експлуатація фільтра із забрудненим фільтруючим елементом при номінальній витраті та заданому значенні в'язкості нафти або нафтопродуктів.

3.3 мінімальний перепад тисків на фільтрі: Перепад тисків на фільтрі з незабрудненим фільтруючим елементом при номінальній витраті та заданому значенні в'язкості нафти або нафтопродуктів.

3.4 номінальний тиск PN: Тиск при температурі робочого середовища 20 °C, при якому забезпечується заданий термін служби корпусних деталей фільтра, що мають певні розміри, обґрунтовані розрахунком на міцність при вибраних матеріалах та характеристиках міцності при температурі 20 °C.

3.5 номінальний діаметр DN: Діаметр, що застосовується для трубопровідних систем як характеристика частин фільтра, що приєднуються.

Примітка — Номінальний діаметр може дорівнювати внутрішньому діаметру трубопроводу, що приєднується, і відповідному найближчому значенню з ряду чисел, прийнятих у встановленому порядку.

3.6 номінальна витрата через фільтр: Витрата через фільтр при заданих значеннях перепаду тисків, що забезпечує заданий режим експлуатації нафтопроводу або нафтопродуктопроводу.

3.7 пробний тиск : Тиск, при якому слід проводити гідравлічне випробування фільтра на міцність та щільність водою при температурі не менше 5 °C та не більше 70 °C.

3.8 робочий тиск: Тиск, при якому можлива тривала робота фільтра при вибраних матеріалах та заданій температурі.

3.9 Розрахунковий тиск: Тиск, на який проводиться розрахунок на міцність.

3.10 тонкість фільтрації: Максимальний розмір твердих нерозчинених частинок забруднювача, виявлених у відфільтрованій нафті або нафтопродуктах.

3.11 фільтр: Спеціальний пристрій, що забезпечує очищення нафти, що перекачується, або нафтопродуктів від механічних домішок, сторонніх предметів, глини, парафіно-смолистих відкладень і окалини, що утворюються під час ремонту та експлуатації лінійної частини магістрального нафтопроводу або нафтопродуктопроводу.

3.12 фільтруючий елемент: Частина фільтру, що безпосередньо здійснює очищення середовища, що перекачується.

4 Скорочення

У цьому стандарті застосовані такі скорочення:

ЗІП - запасні частини, інструменти та приладдя;

КД - конструкторська документація;

НД - нормативна документація;

ВТК - відділ технічного контролю;

ТУ - технічні умови;

ФГВ – вертикальний фільтр;

ФГГ – горизонтальний фільтр.

5 Класифікація

5.1 Фільтри залежно від конструктивного виконання корпусу поділяють на такі типи:

- ФГГ;

- ФГВ.

5.2 ФГГ мають бути виготовлені у надземному виконанні.

5.3 ФГВ залежно від розміщення поділяють такі типи:

- Підземного розміщення;

- Надземного розміщення.

5.4 За номінальним тиском - відповідно до ГОСТ 26349 .

5.5 За способом підведення робочого середовища ФГГ поділяють такі типи:

- осьові;

- Бічні.

5.6 У НД та ТУ підприємств-виробників повинні бути встановлені такі параметри фільтра:

— номінальний діаметр трубопроводу, що приєднується, — за ГОСТ 28338 ;

- номінальна витрата нафти або нафтопродуктів через фільтр, м /год;

- Тонкість фільтрації, мм;

- Мінімальний перепад тиску на фільтрі, МПа;

- Максимальний перепад тиску на фільтрі, МПа.

6 Технічні вимоги

6.1 Основні показники та характеристики

6.1.1 Показники призначення

6.1.1.1 Фільтри повинні бути призначені для роботи з робочим середовищем:

а) товарною нафтою з параметрами:

б) нафтопродуктами, саме:

________________
Вимоги до автомобільних бензинів біля Російської Федерації встановлені в ГОСТ Р 51105 [3], ГОСТ Р 51866 [4].

_______________
На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 52368 [2].

_______________
На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 52368 [2].

6.1.1.2 Температура робочого середовища:

- Від мінус 15 ° C до 80 ° C - для нафти;

- Від мінус 20 ° C до 60 ° C - для нафтопродуктів.

6.1.1.3 Клас небезпеки робочого середовища - 3 за ГОСТ 12.1.007.

6.1.1.4 Фільтри повинні бути призначені для експлуатації в макрокліматичних районах з помірним У та холодним ХЛ кліматом, категорія розміщення 1 та типом атмосфери II згідно з ГОСТ 15150 .

6.1.1.5 Фільтр повинен пройти випробування на міцність спільно з магістральними та технологічними трубопроводами, що примикають, тиском не вище з витримкою протягом 24 год і на герметичність тиском не вище PN з витримкою протягом 12 год.

6.1.1.6 Номінальний тиск фільтрів відповідно до ГОСТ 26349 .

6.1.1.7 Тиск має відповідати таким вимогам:

- Для ФГГ - 1,5 PN ;

- для ФГВ - 1,25 PN .

6.1.1.8 Тонкість фільтрації ФГГ визначається залежно від максимального розміру механічних домішок у робочому середовищі і має бути при роботі з середовищем «товарна нафта та нафтопродукти» не більше:

- 4,0 мм;

- 5,0 мм;

- 8,0 мм;

- 12,0 мм.

6.1.1.9 Тонкість фільтрації ФГВ визначається залежно від максимального розміру механічних домішок у робочому середовищі:

1) товарна нафта має бути не більше:

2) нафтопродукти повинні бути не більше:

6.1.1.10 Мінімальний перепад тиску для фільтрів – 0,03 МПа.

6.1.1.11 Максимальний перепад тиску має бути:

- 0,1 МПа - для ФГГ;

- 0,05 МПа - для ФГВ.

6.1.1.12 Значення максимальної витрати нафти через фільтр відповідно до додатку А.

6.1.1.13 Максимальна витрата нафтопродуктів через фільтр в залежності від DN та PN повинна бути розрахована для конкретного нафтопродукту [див. 6.1.1.1 , перерахування б)] та вказано у технічній документації на фільтр.

6.1.2 Конструктивні вимоги

6.1.2.1 Конструкція фільтра повинна забезпечувати надійність та безпеку експлуатації протягом усього терміну служби та передбачати можливість проведення технічного огляду, очищення, повного спорожнення, продування, ремонту, експлуатаційного контролю металу та з'єднань.

6.1.2.2 ФГГ повинен являти собою горизонтальний циліндричний корпус, встановлений на опори. Усередині циліндричного корпусу розміщується елемент, що фільтрує.

6.1.2.3 Конструктивне виконання ФГГ наведено малюнку 1.

Малюнок 1 - Конструктивне виконання ФГГ

1 - корпус; 2 - фільтруючий елемент; 3 - осьовий патрубок входу/виходу нафти або нафтопродуктів; 4 - бічний патрубок входу/виходу нафти або нафтопродуктів; 5 - швидкороз'ємний кінцевий затвор; 6 - патрубок для контролю тиску; 7 - патрубок із встановленою запірною арматурою для контролю тиску; 8 - патрубок для приєднання дренажного трубопроводу; 9 - строповий пристрій; 10 - Сідлова опора

Малюнок 1 - Конструктивне виконання ФГГ

6.1.2.4 Для вилучення/установки фільтруючого елемента, а також для забезпечення герметизації внутрішньої порожнини ФГГ щодо зовнішнього середовища на кінцевій частині корпусу повинен бути передбачений швидкороз'ємний кінцевий затвор.

6.1.2.5 Всередині корпусу повинен бути передбачений механізм, що забезпечує встановлення та вилучення фільтруючого елемента.

6.1.2.6 На ФГГ мають бути передбачені такі патрубки:

- осьовий патрубок входу/виходу нафти або нафтопродуктів, що відповідає діаметру трубопроводу, що приєднується;

— бічний патрубок входу/виходу нафти або нафтопродуктів, що відповідає діаметру трубопроводу, що приєднується;

- патрубок для контролю тиску у фільтрі перед його відкриванням, а також для видалення повітря при гідравлічному випробуванні, із встановленою на ньому запірною арматурою;

- патрубок для приєднання дренажного трубопроводу;

— два патрубки для встановлення манометрів, розташовані на патрубках входу та виходу нафти чи нафтопродуктів.

6.1.2.7 Кут охоплення сідлової опори для ФГН повинен становити не менше ніж 120°.

6.1.2.8 ФГГ слід виготовляти номінальним діаметром до DN 1200 за ГОСТ 28338 та номінальним тиском до PN 10,0 МПа за ГОСТ 26349 .

6.1.2.9 ФГВ повинен являти собою вертикальний циліндричний корпус, встановлений на опори. Усередині циліндричного корпусу повинен бути розміщений фільтруючий елемент, з боків корпусу повинні бути розташовані патрубки входу і виходу нафти або нафтопродуктів.

6.1.2.10 Конструктивне виконання ФГВ наведено малюнку 2.

Малюнок 2 - Конструктивне виконання ФГВ

1 - корпус; 2 - бічний патрубок входу нафти або нафтопродуктів; 3 - бічні патрубки виходу нафти чи нафтопродуктів; 4 - фільтруючий елемент; 5 - швидкороз'ємний кінцевий затвор; 6 - еліптичне днище; 7 - патрубок із встановленою запірною арматурою для контролю тиску; 8 - патрубки для встановлення манометрів; 9 - опора; 10 - патрубок для приєднання дренажного трубопроводу

Малюнок 2 - Конструктивне виконання ФГВ

6.1.2.11 У верхній кінцевій частині корпусу ФГВ повинен бути передбачений швидкороз'ємний кінцевий затвор, що забезпечує можливість вилучення та встановлення фільтруючого елемента, а також герметизацію внутрішньої порожнини фільтра щодо зовнішнього середовища.

6.1.2.12 На ФГВ мають бути передбачені такі патрубки:

- Бічний патрубок входу нафти або нафтопродуктів;

- Бічний патрубок виходу нафти або нафтопродуктів;

- патрубок із встановленою запірною арматурою для контролю тиску у фільтрі перед його відкриванням, а також для видалення повітря при гідравлічному випробуванні;

- патрубок для приєднання дренажного трубопроводу (за наявності дренажу);

- Два патрубки для встановлення манометрів, розташовані на патрубках входу та виходу.

6.1.2.13 У нижній частині до корпусу ФГВ має бути приварене еліптичне днище. Основні розміри днищ повинні відповідати вимогам ГОСТ 6533 .

6.1.2.14 ФГВ може бути виготовлений із системою самоочищення.

6.1.2.15 Конструктивне виконання ФГВ, що самоочищається, наведено на малюнку 3.

Малюнок 3 — Конструктивне виконання ФГВ, що самоочищається.

1 - нижній корпус; 2 - верхній корпус; 3 - бічний патрубок входу нафти або нафтопродукту; 4 - бічний патрубок виходу нафти або нафтопродукту; 5 - швидкороз'ємний кінцевий затвор; 6 - фільтруючий елемент; 7 - патрубок виходу забрудненої нафти або нафтопродукту; 8 - еліптичне днище; 9 - опора; 10 - патрубок для приєднання дренажного трубопроводу; 11 - нерухоме відведення статорної частини відведення забрудненого робочого середовища; 12 - нерухома чашка статорної частини відведення забрудненого робочого середовища; 14 - обертова чашка для відведення забрудненого робочого середовища; 15 - опорна перегородка; 16 - технологічна перегородка; 17 - штифт; 18 - шток роторної частини; 19 - сальниковий вузол; 20 - підшипник бугельний; 21 - електропривід

Малюнок 3 — Конструктивне виконання ФГВ, що самоочищається.

6.1.2.16 На ФГВ, що самоочищається, повинні бути передбачені такі патрубки:

- Бічний патрубок входу нафти або нафтопродуктів;

- Бічний патрубок виходу нафти або нафтопродуктів;

- патрубок для приєднання дренажного трубопроводу;

- патрубок виходу забрудненої нафти чи нафтопродукту.

6.1.2.17 У нижній частині до корпусу ФГВ, що самоочищається, повинно бути приварене еліптичне днище. Основні розміри днищ повинні відповідати вимогам ГОСТ 6533 .

6.1.2.18 ФГВ і ФГВ, що самоочищається, слід виготовляти номінальним діаметром до DN 1000 за ГОСТ 28338 і номінальним тиском до PN 6,3 МПа за ГОСТ 26349 .

6.1.2.19 Для можливості проведення огляду та доступу до внутрішніх частин ФГВ має бути оснащений люк-лазом. Люк-лаз повинен бути розміщений у нижній частині фільтра. Діаметр люк-лаза має бути не менше 600 мм. Люк-лаз має бути обладнаний швидкороз'ємним кінцевим затвором. Кришка затвора повинна бути забезпечена підйомно-поворотним або іншим пристроєм для відкривання та закривання відповідно до правил улаштування та безпечної експлуатації судин відповідно до вимог стандартів держав, що входять до Співдружності Незалежних Держав.

6.1.2.20 Вимоги до маси фільтрів встановлюються підприємством-виробником у КД.

6.1.2.21 Види та комплектність КД за ГОСТ 2.102.

6.1.2.22 Конструктивні та монтажні розміри ФГГ – відповідно до додатка Б.

6.1.2.23 Вимоги конструктивних розмірів ФГВ встановлюються підприємством-виробником у КД.

6.1.2.24 Технічні вимоги до фланців фільтрів та фланців арматури повинні відповідати ГОСТ 28759.5 та ГОСТ 12816 .

6.1.2.25 Застосування фланців з гладкою поверхнею ущільнювача не допускається.

6.1.2.26 Конструктивне виконання фільтруючого елемента повинно забезпечувати такі вимоги:

- Виконання - сітчасте або щілинне;

- фільтруючий елемент повинен бути знімним;

- фільтруючий елемент має бути регенерованим, багаторазового використання. Після очищення фільтруючий елемент повинен відновлювати початкові гідравлічні характеристики та забезпечувати задану тонкість фільтрації;

- конструкція фільтруючого елемента має бути повнопоточною - забезпечувати фільтрацію всього потоку нафти чи нафтопродуктів;

- елементи конструкції для встановлення та вилучення фільтруючого елемента повинні бути виготовлені з неіскроутворювальних матеріалів.

6.1.2.27 Конструкція фільтра повинна забезпечувати вилучення та встановлення фільтруючих елементів без демонтажу корпусу фільтра з трубопроводу.

6.1.2.28 Для забезпечення доступу у внутрішню порожнину фільтра необхідно встановити швидкороз'ємний кінцевий затвор.

6.1.2.29 Конструкція швидкороз'ємних кінцевих затворів повинна бути наступною:

- Байонетний;

- Фланцевий;

- Хомутовий;

- Секторний.

6.1.2.30 Фільтр повинен забезпечувати такі конструкційні та експлуатаційні характеристики роботи швидкороз'ємного кінцевого затвора:

- обертання стяжних гвинтів під час відкриття/закриття - вільне, без заїдань;

- Переміщення кришки при відкритті/закритті - вільне.

6.1.2.31 Керування швидкороз'ємним кінцевим затвором повинно здійснюватися вручну або електроприводом із ручним дублюванням. Швидкороз'ємний кінцевий затвор повинен бути обладнаний запобіжним пристроєм, що виключає можливість його відкривання за наявності тиску у фільтрі.

6.1.2.32 Арматура, що встановлюється на патрубках фільтра (вентиль, кран або інший пристрій, що дозволяє здійснювати контроль за тиском у фільтрі перед його відкриттям), повинна відповідати вимогам на відповідний вид арматури класу герметичності, А [7].

6.1.2.33 Конструкція фільтра для очищення нафтопродуктів на патрубках введення та відведення на вимогу замовника повинна мати пристрої для відбору проб.

6.1.2.34 Конструкція патрубків підведення та відведення нафти або нафтопродуктів повинна забезпечувати зварне або фланцеве з'єднання з трубопроводами.

Фланцеве з'єднання допускається для патрубків діаметром трохи більше 500 мм, тиском PN до 4,0 МПа.

6.1.2.35 На фільтрах повинні бути передбачені елементи стропування. Стропові пристрої повинні відповідати ГОСТ 13716 . Вантажопідйомність кожного стропового пристрою повинна бути не менше сили, що діє на пристрій за мінімальної кількості стропових пристроїв, що одночасно беруть участь у підйомі фільтра.

6.1.2.36 Конструкція, місця розташування стропових пристроїв повинні бути встановлені в К. Д. Конструкція та розміщення стропових пристроїв повинні забезпечувати виключення контакту стропових тросів з поверхнею фільтра при здійсненні вантажно-розвантажувальних робіт з метою збереження антикорозійного покриття.

6.1.2.37 Знімні деталі фільтрів масою понад 5 кг повинні мати пристрої для зручного зняття.

6.1.2.38 Фільтри мають бути забезпечені опорами для кріплення до фундаменту для забезпечення сталого положення.

6.1.2.39 Фільтр повинен мати зовнішнє антикорозійне покриття, нанесене у заводських умовах.

6.1.2.40 За погодженням із замовником допускається постачати фільтри, покриті матеріалом грунтовки, що є частиною обраного антикорозійного покриття, за умови можливості подальшого нанесення покривного шару на місці монтажу.

6.1.2.41 Перед нанесенням антикорозійного покриття всі кріпильні та сполучні деталі повинні бути покриті консерваційним мастилом або мати захисні ковпаки.

6.1.2.42 Антикорозійне покриття має сприймати вплив навколишнього середовища без відшаровування, розтріскування та порушення суцільності при зберіганні, транспортуванні ізольованого фільтру та його подальшій експлуатації.

6.1.2.43 Перед нанесенням антикорозійного покриття зовнішня поверхня фільтрів повинна бути піддана механічній, абразивно-струминній або дробометній обробці.

6.1.2.44 Перед початком очищення фільтрів металева поверхня повинна бути сухою, очищеною від будь-яких забруднень (олія, жир, тимчасове консерваційне покриття). На поверхні фільтрів не повинно бути дефектів (вм'ятини, раковини, задираки, тріщини). Металева поверхня не повинна мати гострих виступів, задирок, крапель металів, шлаків, окалини. У разі неможливості усунення перерахованих дефектів механічним методом фільтри бракуються і не підлягають ізоляції.

6.1.2.45 Після абразивного очищення поверхня фільтрів повинна відповідати ступеню очищення не нижче Sa 2 відповідно до [8]. Очищена поверхня камер повинна мати шорсткість Rz від 40 до 120 мкм. Запиленість поверхні камер після очищення повинна бути не більше ступеня 3 відповідно до [9].

6.1.2.46 Температура поверхні фільтрів при виконанні робіт з очищення та нанесення покриття повинна бути не менше 5 °C, відносна вологість повітря – не більше 90%. Для запобігання конденсації вологи температура металевої поверхні перед нанесенням покриття повинна бути на 3 °C вище точки роси. Час між проведенням очищення та нанесенням покриття повинен становити не більше 2 год.

6.1.2.47 За наявності місць пошкоджень антикорозійного покриття, отриманих під час транспортування фільтрів, проведення вантажно-розвантажувальних та будівельно-монтажних робіт, допускається проводити ремонт покриття із застосуванням ремонтних матеріалів, аналогічних матеріалам, що використовуються для нанесення основного покриття. Роботи з ремонту місць пошкоджень покриття повинні виконуватись відповідно до технологічної інструкції з ремонту антикорозійного покриття, затвердженої в установленому порядку.

6.1.2.48 Вибір системи зовнішнього антикорозійного покриття та його номінальної товщини залежно від кліматичної зони, категорії розміщення обладнання та корозійної агресивності атмосфери проводять відповідно до вимог ГОСТ 9.407.

6.1.2.49 Лакофарбові матеріали , що застосовуються , повинні відповідати вимогам ГОСТ 19007 .

6.1.2.50 Матеріали деталей фільтрів та їх покриття повинні бути стійкими до продукту, що перекачується.

6.1.2.51 Якість матеріалів, що надходять, має бути підтверджена сертифікатами підприємства-виробника.

6.1.2.52 Антикорозійне покриття не повинно перешкоджати неруйнівному контролю стінок фільтра.

6.1.2.53 Антикорозійне покриття для підземної установки повинне складатися з одного, двох або декількох шарів на основі двокомпонентних поліуретанових, модифікованих поліуретанових, епоксидних композицій або аналогічних ізоляційних матеріалів.

6.1.2.54 Антикорозійне покриття слід наносити на очищену абразивним способом металеву поверхню фільтра відповідно до вказівок виробників ізоляційних матеріалів щодо нанесення.

6.1.2.55 Зовнішнє антикорозійне покриття повинно мати номінальну товщину:

- Не менше 2,0 мм - для фільтрів до DN 700 включно;

- Не менше 2,5 мм - для фільтрів від DN 800 і більше.

6.1.2.56 Покриття повинно бути однорідним, не мати перепусток, бульбашок, здуття та місць відшарування. На поверхні покриття допускаються локальні потовщення та напливи, що не знижують товщину покриття менш встановлених вимог.

6.1.2.57 Кінцеві ділянки фільтра повинні бути вільними від захисного покриття для подальшого виконання зварювальних робіт. Довжина кінцевих ділянок без покриття повинна бути від 80±20 до 100±20 мм. За погодженням із споживачем допускається постачання із довжиною неізольованих кінцевих ділянок від 120 до 150 мм.

6.1.2.58 Кут скосу покриття до металевої поверхні повинен становити не більше ніж 30°.

6.1.2.59 На вимогу замовника фільтр підлягає внутрішньому антикорозійному покриттю, нанесеному у заводських умовах.

6.1.3 Вимоги до виготовлення

6.1.3.1 Фільтри слід виготовляти відповідно до вимог цього стандарту, а також чинних правил проектування, виготовлення, приймання посудин та апаратів сталевих зварних, правил улаштування та безпечної експлуатації судин відповідно до вимог стандартів держав, що входять до Співдружності Незалежних Держав.

6.1.3.2 При виготовленні фільтра слід застосовувати систему контролю якості (вхідний, операційний та приймальний контроль), що забезпечує виконання робіт відповідно до вимог НД.

6.1.3.3 Перед виготовленням фільтра та його складових частин необхідно проводити вхідний контроль основних та зварювальних матеріалів та напівфабрикатів.

6.1.3.4 Якість зварних з'єднань має відповідати вимогам правил проектування, виготовлення, приймання посудин та апаратів сталевих зварних, пристроїв та безпечної експлуатації судин відповідно до вимог стандартів держав, що входять до Співдружності Незалежних Держав.

6.1.3.5 Під час виготовлення фільтрів слід застосовувати технології зварювання, зварювальне обладнання та зварювальні матеріали, атестовані відповідно до вимог стандартів держав, що входять до Співдружності Незалежних Держав.

6.1.3.6 Зварювальні роботи повинні виконуватися зварювальниками, атестованими відповідно до правил атестації зварювальників та спеціалістів зварювального виробництва відповідно до вимог НД держав, що входять до Співдружності Незалежних Держав, та мають посвідчення встановленої форми.

6.1.3.7 Зварювання слід виконувати після підтвердження правильності складання та відсутності/усунення дефектів на всіх поверхнях, що підлягають зварюванню відповідно до вимог стандартів держав, що входять до Співдружності Незалежних Держав.

6.1.3.8 Усі зварювальні роботи під час виготовлення фільтра та його елементів слід виконувати при позитивних температурах у закритих приміщеннях.

6.1.3.9 У зварних з'єднаннях не допускаються такі зовнішні дефекти:

- тріщини всіх видів та напрямків;

- нориці та пористість зовнішньої поверхні шва;

- Підрізи;

- Напливи, пропали та незаплавлені кратери;

— зміщення та спільне відведення кромок елементів, що зварюються, понад передбачені вимогами правил проектування, виготовлення судин та апаратів сталевих зварних відповідно до вимог стандартів держав, що входять до Співдружності Незалежних Держав;

- Поверхня шва не повинна мати грубу лускатість (перевищення гребеня над западиною не повинно бути більше 1 мм).

6.1.3.10 Стикові зварні з'єднання фільтра, що визначають його міцність (поздовжні шви обечайок, хордові та меридіональні шви еліптичних днищ, кільцеві зварні з'єднання корпусу фільтра та затвора), необхідно піддавати металографічним дослідженням. Металографічні макродослідження та мікродослідження слід проводити на одному зразку від кожної контрольної зварної сполуки.

6.1.3.11 Механічні властивості зварних з'єднань повинні відповідати таким вимогам:

— тимчасовий опір розриву має бути не нижчим за мінімальне значення тимчасового опору розриву основного металу за стандартом, ТУ або стандартом організацій для цієї марки сталі;

- мінімальне значення кута вигину має бути 120° за відсутності тріщин або надривів довжиною понад 3,0 мм та глибиною понад 12,5% товщини зразка, але не більше 3 мм;

- твердість металу шва зварних з'єднань низьковуглецевої сталі повинна бути не більше 250 HV за ГОСТ 2999 або 250 НВ (кулька 5 мм) за ГОСТ 9012 ;

- твердість металу шва зварних з'єднань низьколегованої сталі повинна бути не більше 275 HV по ГОСТ 2999 чи 275 НВ (кулька 5 мм) по ГОСТ 9012 .

6.1.3.12 Випробування на ударний згин зварного з'єднання слід проводити на зразках з V-подібним надрізом за ГОСТ 6996 при температурі мінус 40 °C для фільтрів у кліматичному виконанні У за ГОСТ 15150 та мінус 60 °C для фільтрів у кліматичному виконанні ХЛ . Значення ударної в'язкості:

- Не нижче 24,5 Дж/см - Для товщини стінок до 25 мм включно;

- Не нижче 40 Дж/см - Для товщини стін понад 25 мм.

6.1.3.13 Зварні з'єднання повинні мати плавний перехід від основного металу до металу шва. Висота посилення від 0,5 до 3,5 мм без наплавлення та непроварів.

6.1.3.14 У зварних з'єднаннях не допускаються такі внутрішні дефекти:

- тріщини всіх видів та напрямків, у тому числі мікротріщини, виявлені при мікродослідженні;

- свищі;

- непровари (несплавлення), розташовані в перерізі зварної сполуки;

- пори, шлакові, вольфрамові та окисні включення, виявлені радіографічним або ультразвуковим методом.

Максимальні допустимі розміри пір та включень наведені у таблиці 1.


Таблиця 1 - Максимальні допустимі розміри пір та включень

6.1.3.15 Не допускається відстань між порами та включеннями більше трьох максимальних діаметрів.

6.1.3.16 Усі зварні шви фільтра підлягають тавруванню. Клеймо має бути нанесене відповідно до правил улаштування та безпечної експлуатації судин відповідно до вимог стандартів держав, що входять до Співдружності Незалежних Держав.

6.1.3.17 У поздовжніх швів тавро має бути розміщене на початку та в кінці шва на відстані 100 мм від кільцевого шва. На обичайці з поздовжнім швом завдовжки менше 400 мм допускається ставити одне тавро. Для кільцевого шва тавро вибивають у місці перетину кільцевого шва з поздовжнім швом і далі через кожні 2 м, але при цьому має бути не менше двох клейм на кожному шві. На кільцевий шов фільтра діаметром трохи більше 700 мм допускається ставити одне тавро. Місце таврування укладають у добре видиму рамку, що виконується незмивною відмітною фарбою.

6.1.3.18 За погодженням із замовником замість таврування зварних швів допускається додавати до паспорта фільтра схему розташування швів із зазначенням номерів тавр зварювальників та особистим підписом виконавців.

6.1.3.19 Отвори під патрубки та штуцери повинні бути розташовані поза зварними швами. Відстань між краєм шва приварювання внутрішніх та зовнішніх пристроїв і деталей та краєм найближчого шва корпусу має бути не менше товщини найбільш товстої стінки, але не менше 20 мм.

6.1.3.20 Допускається перетин стикових швів корпусу кутовими швами приварювання внутрішніх та зовнішніх пристроїв (опорних елементів тощо ).

6.1.3.21 Корпус має бути виготовлений із обичайок. Обичайки слід виготовляти не більше ніж із двома поздовжніми швами, з листів максимально можливої довжини. Допускаються вставки завширшки не менше 400 мм. Ширина листа обічайки між кільцевими швами має бути не менше 800 мм, ширина замикаючої вставки не менше 400 мм.

6.1.3.22 Поздовжні шви суміжних обичайок і шви переходів повинні бути зміщені відносно один одного на величину трикратної товщини найбільш товстого елемента, але не менше ніж на 100 мм між осями швів.

6.1.3.23 Довжина патрубків входу та виходу нафти або нафтопродуктів, призначених для зварного з'єднання з трубопроводами, повинна бути не менше ніж 400 мм. Довжина патрубків для приєднання трубопроводів дренажної лінії має бути не менше ніж 150 мм.

6.1.3.24 Після складання та зварювання обирок корпус фільтра повинен задовольняти наступним вимогам:

- Відхилення по довжині - не більше ±0,3% номінальної довжини;

- Відхилення від прямолінійності - не більше 1,5 мм на довжині 1 м, а загальне відхилення - не більше 0,2% довжини фільтра;

- Відхилення внутрішнього / зовнішнього діаметра корпусу - не більше ±1%.

6.1.3.25 Кінцеві ділянки патрубків фільтра, призначені для зварного з'єднання з трубопроводами, повинні відповідати таким вимогам:

1) відхилення профілю зовнішньої поверхні від кола в зоні зварного з'єднання на кінцевих ділянках довжиною 200 мм від торців та по дузі периметра 200 мм не повинно перевищувати 0,15% номінального діаметра;

2) відхилення від перпендикулярності торця щодо утворюючої (косина різу) не повинно перевищувати 1,6 мм;

3) граничне відхилення від номінального зовнішнього діаметра на кінцях під зварне з'єднання на довжині не менше 200 мм від торця не повинно перевищувати ±1,6 мм;

4) різниця найбільшого та найменшого діаметрів кінцевої ділянки патрубка фільтра не повинна перевищувати ±3,0 мм;

5) відношення різниці найбільшого та найменшого діаметрів до номінального діаметру не повинно перевищувати по кінцевих ділянках патрубка фільтра:

- 1% - при товщині стінки менше 20 мм;

- 0,8% - при товщині стінки від 20 до 25 мм;

- 0,5% - при товщині стінки понад 25 мм;

6) не допускається відхилення від прямолінійності кінців більш ніж 0,5 мм на довжині 400 мм.

6.1.3.26 Після зварювання фільтр підлягає термообробці.

6.1.3.27 Корпусні деталі слід піддавати термообробці в залежності від товщини стінок:

- До 18 мм - високотемпературна відпустка (максимальне нагрівання до температури не менше 630 ° С);

- понад 18 мм - нормалізація або загартування з відпусткою.

6.1.3.28 Після термообробки матеріали повинні мати таку твердість:

- твердість низьковуглецевої сталі має бути не більше 200 HV за ГОСТ 2999 або 200 НВ (кулька 5 мм) за ГОСТ 9012 ;

- твердість низьколегованої сталі має бути не більше 240 HV за ГОСТ 2999 або 240 НВ (кулька 5 мм) за ГОСТ 9012 ;

- твердість у зоні термічного впливу після зварювання низьковуглецевої сталі має бути не більше 250 HV за ГОСТ 2999 або 250 НВ (кулька 5 мм) за ГОСТ 9012 ;

- твердість у зоні термічного впливу після зварювання низьколегованої сталі має бути не більше 275 HV по ГОСТ 2999 чи 275 НВ (кулька 5 мм) по ГОСТ 9012 .

6.1.3.29 Для вимірів твердості застосовують прилади (твердоміри), що пройшли перевірку та мають сертифікат відповідності.

6.1.3.30 Різьбові з'єднання не повинні мати задирок та вибоїн. Розрив ниток на гвинтах і гайках затвора не допускається.

6.1.3.31 Еліптичні днища низки номінальних тисків повинні відповідати вимогам ГОСТ 6533 .

6.1.3.32 Корпусні фланці всього ряду номінальних тисків та діаметрів повинні відповідати вимогам ГОСТ 28759.5 .

6.1.3.33 У разі неможливості застосування обробок кромок патрубків, що забезпечують рівноміцне з'єднання з трубопроводом відповідно до 6.1.4, виробником повинні бути передбачені перехідні кільця.

6.1.3.34 Для виготовлення перехідних кілець застосовують такі вироби:

- Труби;

- Обічайки, вальцьовані з листової сталі;

- Поковки.

6.1.3.35 Перехідні кільця, виготовлені з обічків та поковок, повинні бути термооброблені.

6.1.3.36 Перехідні кільця повинні мати не більше двох поздовжніх швів.

6.1.3.37 Матеріали перехідних кілець повинні відповідати вимогам цього стандарту.

6.1.4 Вимоги до з'єднання з трубопроводами

6.1.4.1 Конструкція патрубків входу та виходу нафти або нафтопродуктів, патрубків для приєднання трубопроводів дренажної лінії повинна забезпечувати умови виконання зварних з'єднань із трубопроводами. Обробка кромок приєднувальних кінців повинна задовольняти наведеним нижче вимогам.

6.1.4.2 Товщина стінок патрубків для кожного прохідного перерізу повинна бути розрахована на робочий тиск за критеріями міцності згідно з ГОСТ 14249 .

6.1.4.3 На деталях товщиною стінки до 5 мм обробку кромок допускається не виконувати.

6.1.4.4 При виконанні обробок кромок має виконуватися така умова:

, (1)

де а - Товщина приєднувальної кромки патрубка, мм;

- Нормативний тимчасовий опір металу патрубка, МПа;

- номінальна товщина стінки труби, що приєднується, мм;

- Нормативний тимчасовий опір металу труби, що приєднується, МПа.

6.1.4.5 Патрубки (перехідні кільця) із зовнішнім діаметром, рівним діаметру труби, що приєднується, повинні мати механічно оброблені кромки. Типи механічної обробки патрубків (перехідних кілець), розміри кільцевого притуплення та розміри висоти фаски наведені на малюнку 4 та в таблицях 2 та 3.

Малюнок 4 - Типи механічної обробки патрубків (перехідних кілець)

а - приєднувальний розмір патрубка (перехідного кільця); В - висота фаски; з - ширина кільцевого притуплення; S - товщина стінки; - Товщина стінки після циліндричної або спеціальної проточки; - залишкова товщина, за вирахуванням надбавки на збільшений діаметр; - Товщина труби; — діаметр труби, що приєднується; - Зовнішній діаметр патрубка (перехідного кільця); - Приєднувальний діаметр патрубка (перехідного кільця)

Малюнок 4, лист 1 - Типи механічної обробки патрубків (перехідних кілець)

а - приєднувальний розмір патрубка (перехідного кільця); В - висота фаски; з - ширина кільцевого притуплення; S - товщина стінки; - Товщина стінки після циліндричної або спеціальної проточки; - залишкова товщина, за вирахуванням надбавки на збільшений діаметр; - Товщина труби; — діаметр труби, що приєднується; - Зовнішній діаметр патрубка (перехідного кільця); - Приєднувальний діаметр патрубка (перехідного кільця)

Малюнок 4, лист 2 - Типи механічної обробки патрубків (перехідних кілець)

Таблиця 2 - Розміри кільцевого притуплення

Таблиця 3 - Розміри висоти фаски

Вибір типів кромок визначається з наступних умов:

а) залежно від товщини стінки труби, що приєднується, слід застосовувати наступні типи кромок:

- До 5 мм включно - типи 1 і 4;

- від 5 до 15 мм включно - тип 2;

- Понад 15 мм - тип 3;

б) якщо різниця товщин стінок патрубка (перехідного кільця) і труби, що приєднується, не перевищує 2,0 мм, то внутрішній скіс не проводиться (типи 2 і 3). Якщо різниця товщин стінок патрубка (перехідного кільця) і труби, що приєднується, перевищує 2,0 мм, а відношення товщини стінки патрубка (перехідного кільця) і труби не перевищує 1,5, то проводиться внутрішній скіс кромки (тип 5 і 6);

в) якщо відношення товщини стінки патрубка (перехідного кільця) і труби, що приєднується, перевищує 1,5, слід застосовувати циліндричну проточку (типи 7 і 8). Товщина стінки після проточки повинна знаходитися в межах від 1,2 до 1,5 товщини стінки труби, що приєднується.

6.1.4.6 Патрубки (перехідні кільця) із зовнішнім діаметром більше, ніж діаметр труби, що приєднується, повинні мати механічно оброблені кромки. Типи механічної обробки патрубків (перехідних кілець), розміри кільцевого притуплення та розміри висоти фаски наведені на малюнку 4 та в таблицях 2 та 3.

Вибір типів кромок визначається з наступних умов:

а) залежно від товщини стінки труби, що приєднується, слід застосовувати наступні типи кромок:

- До 5 мм включно - типи 9 і 12;

- До 15 мм включно - тип 10;

- Понад 15 мм - тип 11;

б) якщо різниця залишкової товщини патрубка (перехідного кільця) і труби, що приєднується, не перевищує 2,0 мм, то внутрішній скіс не проводиться (типи 10 і 11). Якщо різниця залишкової товщини стінки патрубка (перехідного кільця) і труби, що приєднується, перевищує 2,0 мм, а відношення залишкової товщини стінки патрубка (перехідного кільця) і труби не перевищує 1,5, то проводиться внутрішній скіс кромки (типи 13 і 14);

в) якщо відношення залишкової товщини стінки патрубка (перехідного кільця) і труби, що приєднується, перевищує 1,5, слід застосовувати циліндричну проточку (типи 15 і 16). Товщина стінки після проточки повинна знаходитися в межах від 1,2 до 1,5 товщини стінки труби, що приєднується.

6.1.4.7 Якщо відношення товщин стінки деталі та труби перевищує 1,5, то за погодженням із замовником/виробником мають бути передбачені перехідні кільця.

6.1.4.8 Міцність елементів, що з'єднуються (нормативний тимчасовий опір), не повинна відрізнятися від встановлених значень більш ніж на 9,8 МПа.

6.1.4.9 У разі неможливості застосування оброблення кромок патрубків, що забезпечує рівноміцне з'єднання з трубопроводом, виробником повинні бути передбачені перехідні кільця. Приклад з'єднання патрубка фільтра із трубопроводом за допомогою перехідного кільця наведено на малюнку 5.

6.1.4.10 Кільця є циліндричною обічайкою довжиною не менше 250 мм для патрубків з номінальним діаметром до DN 500 включно та 400 мм для патрубків з номінальним діаметром понад DN 500. Один кінець кільця повинен бути механічно оброблений для стикування з торцем патрубка фільтра, а інший кінець оброблений для стикування з трубопроводом, що приєднується. Обробка кромок кільця повинна відповідати обробкам кромок патрубка і трубопроводу, що приєднується, і забезпечувати рівноміцне зварне з'єднання з трубопроводом і патрубком.

Рисунок 5 — Приклад з'єднання патрубка фільтра з трубопроводом за допомогою перехідного кільця

1 - трубопровід; 2 - перехідне кільце; 3 - патрубок фільтра

Рисунок 5 — Приклад з'єднання патрубка фільтра з трубопроводом за допомогою перехідного кільця

6.1.5 Вимоги надійності

6.1.5.1 У цьому стандарті склад, порядок та загальні правила завдання вимог щодо надійності встановлені відповідно до ГОСТ 27.003. Конструкція та якість виготовлення фільтра повинні забезпечувати такі показники надійності:

- безвідмовність;

- Довговічність;

- Ремонтопридатність;

- Зберігається.

6.1.5.2 Показниками безвідмовності є:

- Напрацювання до відмови - не менше 500 циклів відкриття/закриття затвора;

- Імовірність безвідмовної роботи за цикл - не менше 0,998.

6.1.5.3 Показниками довговічності є:

- призначений термін служби – 30 років;

- Призначений ресурс по затвору - 1500 циклів відкриття/закриття;

- Кількість циклів відкриття/закриття до заміни ущільнювальних елементів затвора - не менше 150.

6.1.5.4 Показником ремонтопридатності є середній час відновлення.

Середній час відновлення має бути не більше:

- 3,5 год - для фільтрів DN 200 та DN 400;

- 4,5 год - для фільтрів від DN 500 до DN 800;

– 5 год – для фільтрів від DN 1000 до DN 1200.

6.1.5.5 Термін зберігання фільтра повинен бути не менше двох років.

6.1.5.6 Відмовами фільтра в умовах експлуатації можуть бути:

- Втрата герметичності по відношенню до зовнішнього середовища по корпусних деталях;

- Втрата герметичності в кінцевому затворі;

- Втрата герметичності в роз'ємних з'єднаннях;

- Невиконання функції "закрито" затвора;

- Невиконання функції "відкрито" затвора.

6.1.5.7 До критеріїв граничних станів належать:

- Початкова стадія порушення цілісності корпусних деталей (потіння, краплинна текти);

- Необхідність докласти зусилля на штурвалі (маховику) кінцевого затвора для досягнення герметичності останнього, що перевищує граничну величину 250 Н (25 кгс);

- невідповідність часу відкриття/закриття кінцевого затвора нормам, встановленим цим стандартом;

— невиконання функції запобіжного пристрою, що унеможливлює відкривання кінцевого затвора за наявності тиску у фільтрі;

- перевищення гранично допустимих дефектів металу корпусних деталей та зварних швів, передбачених цим стандартом;

— зміна/зменшення товщин стінок корпусних деталей до мінімальних величин, що допускаються міцністю;

- Порушення геометрії корпусних деталей понад максимальних допустимих відхилень передбачених цим стандартом.

6.1.5.8 Умови продовження терміну служби фільтра повинні бути зазначені в посібнику з експлуатації фільтра.

6.1.6 Вимоги стійкості до зовнішніх впливів та живучості

6.1.6.1 Фільтри повинні бути призначені для експлуатації в макрокліматичних районах з помірним У та холодним ХЛ кліматом, категорія розміщення 1 та типом атмосфери II згідно з ГОСТ 15150 .

6.1.6.2 Відносна вологість навколишнього повітря при транспортуванні, зберіганні, монтажі та експлуатації фільтрів може досягати 100%.

6.1.6.3 Фільтри в залежності від сейсмічності району розміщення за шкалою MSK - 64 [10] повинні відповідати одному з наступних виконань:

- Несейсмостійкий (С0) для районів з сейсмічності до 6 балів включно;

- сейсмостійке для районів з сейсмічності понад 6 до 9 балів включно;

- Підвищеної сейсмостійкості (ПС) для районів з сейсмічності понад 9 до 10 балів включно.

6.1.6.4 На сейсмостійкість повинні бути розраховані корпус, патрубки, опори та кріпильні деталі фільтра, а також інші відповідальні елементи конструкції на розсуд підприємства-виробника, пошкодження, зміщення або деформація яких може призвести до руйнування, відмови фільтра або зниження його експлуатаційних якостей та надійність.

При розрахунку необхідно приймати, що на фільтр одночасно діють еквівалентні навантаження у вертикальному та горизонтальному напрямках, а також враховувати дію робочих навантажень.

Нижчу власну частоту коливань фільтра слід обчислювати за схемою жорсткого закріплення патрубків за верифікованими методиками та підтверджувати відповідно до ГОСТ 30546.1 .

Значення еквівалентного розрахункового максимального прискорення для 9 балів, що діє на елементи конструкції виробу в горизонтальних напрямках, має визначатися за ГОСТ 30546.1 (рисунок 2) по кривій з 2% відносним демпфуванням.

Значення еквівалентного розрахункового максимального прискорення, що діє на фільтр у вертикальному напрямку, має прийматися рівним 0,7 значення горизонтального напрямку.

Розрахункові сейсмічні навантаження елементи конструкції фільтра слід визначати множенням еквівалентного розрахункового максимального прискорення на інерційні характеристики фільтра.

6.1.6.5 Виробник повинен визначити відповідно до вимог чинних НД держав, що входять до складу Співдружності Незалежних Держав, навантаження на патрубки фільтрів від трубопроводів, що приєднуються, і значення навантажень, що допускаються, вказати в експлуатаційній документації.

6.1.6.6 Фільтри повинні бути призначені для експлуатації в районах з показниками вітрового навантаження:

- Нормативное значення вітрового тиску - не менше 0,48 кПа;

- Швидкість вітру (верхнє значення) - 50 м / с.

При швидкостях вітру, що викликають коливання фільтра з частотою, що дорівнює частоті власних коливань, необхідно проводити перевірочний розрахунок на резонанс.

Розрахункові зусилля та переміщення при резонансі повинні визначатися як геометрична сума резонансних зусиль та переміщень, а також зусиль та переміщень від інших видів навантажень та впливів, включаючи розрахункове вітрове навантаження.

6.1.7 Вимоги ергономіки

6.1.7.1 Фільтри повинні бути обладнані стаціонарними майданчиками зі сходами та огорожею, що входять до комплекту постачання, для обслуговування вузлів та деталей. Майданчики обслуговування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.044.

6.1.7.2 Основні розміри маховиків повинні відповідати ергономічним вимогам ГОСТ 21752 .

6.1.7.3 Зусилля на маховику швидкороз'ємного кінцевого затвора при його відкритті та закритті не повинно бути більше 150 Н (15 кгс). Зусилля на маховику швидкороз'ємного кінцевого затвора в момент замикання (або стригання під час відкриття) не повинно перевищувати 250 Н (25 кгс).

6.1.7.4 Обертання маховика швидкороз'ємного кінцевого затвора за годинниковою стрілкою повинно відповідати закриттю швидкороз'ємного кінцевого затвора, а обертання проти годинникової стрілки — відкриттю кінцевого затвора швидкороз'ємного.

6.1.7.5 Номінальний діаметр корпусу манометра, що встановлюється на фільтр, повинен бути не менше ніж 160 мм.

6.2 Вимоги до сировини, матеріалів та покупних виробів

6.2.1 Матеріали, з яких виготовлені деталі фільтра, що сприймають тиск робочого середовища та розділяють робоче та навколишнє середовище, повинні відповідати вимогам НД та мати дозвіл на застосування відповідно до вимог стандартів держав, що входять до Співдружності Незалежних Держав.

6.2.2 Матеріали за хімічним складом та механічними властивостями повинні задовольняти вимоги стандартів держав, що входять до Співдружності Незалежних Держав, ТУ або стандартів організацій та підтверджуватись сертифікатами підприємств-виробників, за їх відсутності протоколами випробувань підприємства-виробника за методикою, передбаченою НД на.

6.2.3 При виборі матеріалів для даного виду кліматичного виконання фільтрів слід приймати нижнє значення температури навколишнього повітря. Розрахункова температура стінки фільтра – 80 °C.

6.2.4 Матеріали повинні бути стійкими до робочого середовища та умов навколишнього середовища. Швидкість корозії матеріалу корпусу та зварних швів повинна бути не більше 0,1 мм/рік при впливі робочого середовища та зовнішніх факторів, зазначених у 6.1.1 та 6.1.6.

6.2.5 Значення еквівалента вуглецю , Що характеризує зварюваність сталі, не повинно перевищувати 0,43.

Значення еквівалента вуглецю визначають за формулою

, (2)

де С, Mn, Cr, Mo, V, Ni, Сu - масові частки сталі відповідно вуглецю, марганцю, хрому, молібдену, ванадія, нікелю і міді, %.

Мідь, нікель, хром, що містяться в сталях як домішки, при розрахунку не враховують, якщо їхній сумарний зміст не перевищує 0,20%.

6.2.6 Матеріали основних елементів фільтра мають бути виготовлені:

а) з листової сталі:

- Марок 09Г2С, 10Г2С1 категорій 6, 7, 9, 14 за ГОСТ 19281 , категорій 8, 9, 14 за ГОСТ 5520 для кліматичних виконань У і ХЛ за ГОСТ 15150 ;

- Марок 17ГС, 17Г1С категорій 4-8, 12-14 за ГОСТ 19281 , категорій 6-8, 12-14 за ГОСТ 5520 для кліматичних виконань У і ХЛ за ГОСТ 15150 ;

б) із поковки за ГОСТ 8479 категорії міцності не нижче КП 245 групи IV із сталі:

- Марки 09Г2С категорій 6, 7, 9, 14 за ГОСТ 19281 для кліматичних виконань У і ХЛ за ГОСТ 15150 ;

- Марки 16ГС категорій 4-8, 12-14 за ГОСТ 19281 для кліматичних виконань У і ХЛ за ГОСТ 15150 . Поковки мають бути термооброблені;

в) труби безшовні - зі сталей марок 09Г2С, 10Г2 по ГОСТ 19281 для виконання ХЛ за ГОСТ 15150 , зі сталі 20 по ГОСТ 19281 для виконання У по ГОСТ 15150 повинні бути термооброблені;

г) труби прямошовні - зі сталей марок 12ГСБ, 12Г2СБ за ГОСТ 19281 і 13Г1С-У за ГОСТ 10705 ;

д) стяжний гвинт і ходові гайки - зі сталі 20ХН3А, 40Х за ГОСТ 4543 .

6.2.7 Матеріали кріпильних деталей слід вибирати з коефіцієнтом лінійного розширення, близьким за значенням коефіцієнта лінійного розширення матеріалу елемента, що з'єднується. При цьому різниця у значеннях коефіцієнтів лінійного розширення не повинна перевищувати 10%.

6.2.8 Матеріали, які застосовуються для виготовлення фільтрів, складальних одиниць, деталей повинні бути зазначені у КД.

6.2.9 Гайки та шпильки для з'єднань слід виготовляти зі сталей з різною твердістю так, щоб твердість гайок була нижчою за твердість шпильок не менше ніж на 15 НВ за ГОСТ 9012 .

6.2.10 Величина ударної в'язкості KCV гайок і шпильок повинна бути не менше 30 Дж/см при температурі мінус 40 ° C для виконання У згідно з ГОСТ 15150 і мінус 60 ° C - для виконання ХЛ згідно з ГОСТ 15150 .

6.2.11 Ущільнювальні елементи затвора повинні бути виконані з олійно-бензостійких матеріалів. Матеріал ущільнювальних елементів повинен бути призначений для роботи із середовищем з параметрами, зазначеними в 6.1.1.2 , а також при температурах навколишнього середовища за кліматичним виконанням ГОСТ 15150 .

6.2.12 Допускається заміна матеріалів на інші марки, властивості яких не погіршують якості деталей та фільтра загалом та відповідають вимогам цього стандарту.

6.2.13 Матеріальне виконання, якість деталей та фільтра загалом повинні забезпечувати його надійну експлуатацію протягом призначеного терміну служби – не менше 30 років.

6.2.14 У комплект поставки фільтрів входять два манометри. Обидва манометри вибирають одного типу, межі вимірювання, однакових класів точності та з однаковою ціною поділу.

6.2.15 Клас точності манометрів повинен бути не гіршим за 0,6 у всьому діапазоні вимірювань за ГОСТ 2405 . Вимірювані величини повинні бути в межах другої третини шкали манометра.