Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 26239.8-84

ГОСТ Р ІСО 15353-2014 ГОСТ Р 55080-2012 ГОСТ Р ІСО 16962-2012 ГОСТ Р ІСО 10153-2011 ГОСТ Р ІСО 10280-2010 ГОСТ Р ІСО 4940-2010 ГОСТ Р ІСО 4943-2010 ДСТУ ISO 14284-2009 ДСТУ ISO 9686-2009 ГОСТ Р ІСО 13899-2-2009 ГОСТ 18895-97 ГОСТ 12361-2002 ГОСТ 12359-99 ГОСТ 12358-2002 ГОСТ 12351-2003 ГОСТ 12345-2001 ГОСТ 12344-88 ГОСТ 12350-78

ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН

ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 12354-81

Група В39

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78

ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)

ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363-79

ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)

ГОСТ 12363-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення се

ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)

ГОСТ 12360-82

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83

ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)


Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИ

ГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію


ГОСТ 12357-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення алюмінію
<
ГОСТ 12364-84

ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію

ГОСТ 12364-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення церію

Steels alloyed ГОСТ 29117-91 ГОСТ 12347-77 ГОСТ 12355-78

ГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)

ГОСТ 12355-78

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Мето

ГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)

ГОСТ 12362-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАН

ГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 12352-81

Група В39


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення нік
ГОСТ Р 51056-97 ГОСТ Р 51927-2002 ГОСТ Р 51928-2002 ГОСТ 12356-81 ГОСТ Р ІСО 13898-1-2006 ГОСТ Р ІСО 13898-3-2007 ДСТУ ISO 13898-4-2007 ГОСТ Р ІСО 13898-2-2006 ГОСТ Р 52521-2006 ГОСТ Р 52519-2006 ГОСТ Р 52520-2006 ГОСТ Р 52518-2006 ГОСТ 1429.14-2004 ГОСТ 24903-81 ГОСТ 22662-77 ГОСТ 6012-2011 ГОСТ 25283-93 ГОСТ 18318-94 ГОСТ 29006-91 ГОСТ 16412.4-91 ГОСТ 16412.7-91

ГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю


ГОСТ 16412.7-91

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ

Методи визначення вуглецю

Iron powder.
Методи для ви
ГОСТ 2171-90 ГОСТ 23401-90 ГОСТ 30642-99 ГОСТ 25698-98 ГОСТ 30550-98 ГОСТ 18898-89 ГОСТ 26849-86 ГОСТ 26876-86 ГОСТ 26239.5-84 ГОСТ 26239.7-84 ГОСТ 26239.3-84

ГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)


ГОСТ 26239.3-84

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ 12226-80 ГОСТ 23402-78 ГОСТ 1429.9-77 ГОСТ 1429.3-77 ГОСТ 1429.5-77 ГОСТ 19014.3-73 ГОСТ 19014.1-73 ГОСТ 17235-71 ГОСТ 16412.5-91 ГОСТ 29012-91 ГОСТ 26528-98 ГОСТ 18897-98 ГОСТ 26529-85 ГОСТ 26614-85 ГОСТ 26239.2-84 ГОСТ 26239.0-84 ГОСТ 26239.8-84 ГОСТ 25947-83 ГОСТ 25599.3-83 ГОСТ 22864-83 ГОСТ 25599.1-83 ГОСТ 25849-83 ГОСТ 25281-82 ГОСТ 22397-77 ГОСТ 1429.11-77 ГОСТ 1429.1-77 ГОСТ 1429.13-77 ГОСТ 1429.7-77 ГОСТ 1429.0-77 ГОСТ 20018-74 ГОСТ 18317-94 ГОСТ Р 52950-2008 ГОСТ Р 52951-2008 ГОСТ 32597-2013 ГОСТ Р 56307-2014 ГОСТ 33731-2016 ГОСТ 3845-2017 ГОСТ Р ІСО 17640-2016 ГОСТ 33368-2015 ГОСТ 10692-2015 ГОСТ Р 55934-2013 ГОСТ Р 55435-2013 ГОСТ Р 54907-2012 ГОСТ 3845-75 ГОСТ 11706-78 ГОСТ 12501-67 ГОСТ 8695-75 ГОСТ 17410-78 ГОСТ 19040-81 ГОСТ 27450-87 ГОСТ 28800-90 ГОСТ 3728-78 ГОСТ 30432-96 ГОСТ 8694-75 ГОСТ Р ІСО 10543-99 ГОСТ Р ІСО 10124-99 ГОСТ Р ІСО 10332-99 ГОСТ 10692-80 ГОСТ Р ІСО 17637-2014 ГОСТ Р 56143-2014 ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013

ГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту


ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙС
ГОСТ Р 55724-2013 ГОСТ Р ІСО 22826-2012 ГОСТ Р 55143-2012 ГОСТ Р 55142-2012 ГОСТ Р ІСО 17642-2-2012 ГОСТ Р ІСО 17641-2-2012

ГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю

ГОСТ Р ГОСТ 26877-2008 ГОСТ Р ІСО 17641-1-2011 ДСТУ ISO 9016-2011 ГОСТ Р ІСО 17642-1-2011 ГОСТ Р 54790-2011 ГОСТ Р 54569-2011 ГОСТ Р 54570-2011 ГОСТ Р 54153-2010 ГОСТ Р ІСО 5178-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-2-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-3-2010 ГОСТ Р 53845-2010 ДСТУ ISO 4967-2009 ГОСТ 6032-89 ГОСТ 6032-2003 ГОСТ 7566-94 ГОСТ 27809-95 ГОСТ 22974.9-96 ГОСТ 22974.8-96 ГОСТ 22974.7-96 ГОСТ 22974.6-96 ГОСТ 22974.5-96 ГОСТ 22974.4-96 ГОСТ 22974.3-96 ГОСТ 22974.2-96 ГОСТ 22974.1-96 ГОСТ 22974.13-96 ГОСТ 22974.12-96 ГОСТ 22974.11-96 ГОСТ 22974.10-96 ГОСТ 22974.0-96 ГОСТ 21639.9-93 ГОСТ 21639.8-93 ГОСТ 21639.7-93 ГОСТ 21639.6-93 ГОСТ 21639.5-93 ГОСТ 21639.4-93 ГОСТ 21639.3-93 ГОСТ 21639.2-93 ГОСТ 21639.0-93 ГОСТ 12502-67 ГОСТ 11878-66 ГОСТ 1763-68 ГОСТ 13585-68 ГОСТ 16971-71 ГОСТ 21639.10-76 ГОСТ 2604.1-77 ГОСТ 11930.7-79 ГОСТ 23870-79 ГОСТ 11930.12-79 ГОСТ 24167-80 ГОСТ 25536-82 ГОСТ 22536.2-87 ГОСТ 22536.11-87 ГОСТ 22536.6-88

ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку

ГОСТ 22536.6-88

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

Методи визначення миш ГОСТ 17745-90 ГОСТ 26877-91 ГОСТ 8233-56 ГОСТ 1778-70 ГОСТ 10243-75 ГОСТ 20487-75 ГОСТ 12503-75 ГОСТ 21548-76 ГОСТ 21639.11-76 ГОСТ 2604.8-77 ГОСТ 23055-78 ГОСТ 23046-78 ГОСТ 11930.11-79 ГОСТ 11930.1-79 ГОСТ 11930.10-79 ГОСТ 24715-81 ГОСТ 5639-82 ГОСТ 25225-82 ГОСТ 2604.11-85 ГОСТ 2604.4-87 ГОСТ 22536.5-87

ГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 22536.5-87
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.
ГОСТ 6130-71 ГОСТ 23240-78 ГОСТ 3242-79 ГОСТ 11930.3-79 ГОСТ 11930.5-79 ГОСТ 11930.9-79 ГОСТ 11930.2-79 ГОСТ 11930.0-79 ГОСТ 23904-79 ГОСТ 11930.6-79 ГОСТ 7565-81 ГОСТ 7122-81 ГОСТ 2604.3-83 ГОСТ 2604.5-84 ГОСТ 26389-84 ГОСТ 2604.7-84 ГОСТ 28830-90 ГОСТ 21639.1-90 ГОСТ 5640-68 ГОСТ 5657-69 ГОСТ 20485-75 ГОСТ 21549-76 ГОСТ 21547-76 ГОСТ 2604.6-77 ГОСТ 22838-77 ГОСТ 2604.10-77 ГОСТ 11930.4-79 ГОСТ 11930.8-79 ГОСТ 2604.9-83 ГОСТ 26388-84 ГОСТ 14782-86 ГОСТ 2604.2-86 ГОСТ 21639.12-87 ГОСТ 22536.8-87 ГОСТ 22536.0-87 ГОСТ 22536.3-88

ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору

ГОСТ 22536.3-88
(СТ РЕВ 485-75)

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

ГОСТ 22536.9-88 ГОСТ 22536.14-88 ГОСТ 22536.4-88 ГОСТ 22974.14-90 ГОСТ 23338-91 ГОСТ 2604.13-82 ГОСТ 2604.14-82 ГОСТ 22536.1-88

ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту

ГОСТ 22536.1-88
(СТ РЕВ 5284-85)


Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 16773-2003 ГОСТ 7512-82 ГОСТ 6996-66 ГОСТ 12635-67 ГОСТ 12637-67 ГОСТ 12636-67 ГОСТ 24648-90

ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1)


ГОСТ 26239.8-84

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

КРЕМНІЙ НАПІВПРОВІДНИКОВИЙ І ВИХІДНІ ПРОДУКТИ ДЛЯ ЙОГО ОТРИМАННЯ

Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію.

Semiconductor silicon and raw materials для його виробництва. Метод дихлорсилану, трихлорсилану і ліків


ОКСТУ 1709

Дата введення 1986-01-01


Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 13 липня 1984 р. N 2491* строк дії встановлено з 01.01.86 до 01.01.91**
______________
* Див. ярлик «Примітки»;
** Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД N 11, 1995 рік). - Примітка виробника бази даних.

ВНЕСЕН Зміна N 1, затверджена та введена в дію з 01.01.91 постановою Держстандарту СРСР від 26.06.90 N 1848

Зміна N 1 внесена виробником бази даних за текстом ІКС N 10, 1990 рік


Даний стандарт встановлює хроматографічний метод визначення дихлорсилану від 0,02 до 10%, трихлорсилану від 0,02 до 100% і тетрахлориду кремнію від 0,02 до 100%, чотирихлористому кремнії ректифікаційно очищеному і в сумішах чотирихлористого кремнію.

Метод заснований на хроматографічному розділенні компонентів в ізотермічному режимі з подальшим детектуванням теплопровідності і розрахунком масових часток визначених компонентів по площах хроматографічних піків з урахуванням коефіцієнтів відносної чутливості детектора до компонентів.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за ГОСТ 26239.0-84.

2. АПАРАТУРА, МАТЕРІАЛИ ТА РЕАКТИВИ


Хроматограф ЛХМ-8МД з детектором теплопровідності, реєструючим пристроєм, блоком осушення газу-носія, шприцевою системою введення зразків.

Хроматографічні стовпчики скляні або металеві довжиною 4 м, діаметром 2-4 мм.

Електронний інтегратор І-02.

Пастка скляна (черт.1) із гідроокисом калію, ч.д.а., таблетованою.

Форвакуумний насос ВН 461М.

Сушильна шафа вакуумна на температуру до 200 °С

Склянки скляні місткістю 200 см ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) .

Чашки порцелянові діаметром 50 мм.

Вирва скляна з відростком діаметром 2-4 мм.

Терези аналітичні.

Секундомір за ГОСТ 5072-79 *.
______________
* На території Російської Федерації документ не діє. За додатковою інформацією зверніться за посиланням. - Примітка виробника бази даних.

Шприци хроматографічні із шкалою 0-10 мкл.

Бюкси скляні за ГОСТ 25336-82 на 5-10 см ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) .

Склотканина.

Трубка фторопластова діаметром 5 мм.

Пробовідбірник скляний місткістю 50-100 см ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) з фторопластовим краном (чорт.2).

чорт.1. Скляна пастка

Скляна пастка

ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1)


1 - вхід газу-носія; 2 - грати; 3 - вихід газу-носія


Чорт.1

Чорт.2. Пробовідбірник

Пробовідбірник

ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1)


1 - фторопластовий кран; 2 - зовнішня порожнина крана; 3 - скляна ємність


Чорт.2



Піпетки скляні місткістю 10-20 см ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) .

Носії тверді силанізовані: хроматон N-AW, сферохром-2, хромотон 1 КДМДХС, фракції зерненням 0,250-0,315 мм.

Нерухома фаза - поліметилсилоксановий каучук SE-30.

Трихлорсилан очищений з масовою часткою домішок трохи більше 0,01%.

Тетрахлорид кремнію очищений з масовою часткою домішок трохи більше 0,01%.

Спирт етиловий ректифікований технічний за ГОСТ 18300-87 .


Ацетон за ГОСТ 2603-79 .

Ефір діетиловий х.ч.

Газ-носій - гелій газоподібний в.ч.

Азот рідкий за ГОСТ 9293-74 .

Хлороформ медичний за ГОСТ 20015-74 *.
______________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діє ГОСТ 20015-88 . - Примітка виробника бази даних.


Ангідрон.

Фосфор п'ятиокис.

Цеоліт Na5X.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ

3.1. Приготування сорбенту та заповнення хроматографічних колонок

Твердий носій - хроматон N-AW, сферохром-2 або цветохром 1 КДМДХС - просушують у сушильній шафі при 120-130 °С протягом 5-6 год. Висушений носій (~100 г) зважують у фарфоровій чашці з похибкою не більше 0 01 р.

Нерухому фазу в кількості 10% від маси твердого носія зважують у склянці з похибкою не більше 0,01 г і розчиняють у хлороформі (10 см ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) на 1 г нерухомої фази).

Заливають твердий носій у фарфоровій чашці розчином нерухомої фази у хлороформі та ретельно перемішують. Потім розчинник випаровують при безперервному перемішуванні, нагріваючи при 50 °C на закритій електроплитці у витяжній шафі.

Хроматографічні колонки перед заповненням прочищають ватним тампоном на дроті і послідовно промивають ацетоном, етиловим спиртом і діетиловим ефіром. Після закінчення промивання колонку сушать при 100-120 ° С при продуванні газом-носієм протягом 30 хв.

Один кінець чистої висушеної колонки закривають тампоном зі склотканини та з'єднують вакуумним шлангом ПХВ з лінією форвакуумного відкачування. Через інший кінець виконують заповнення колонки сорбентом за допомогою лійки при безперервному відкачуванні та легкої вібрації колонки. Слід заповнювати колонку рівня на 3-5 мм нижче торця. Після закінчення заповнення другий кінець колонки також закривають тампоном зі склотканини. Якість заповнення скляних колонок перевіряють візуально. За наявності порожнин їх усувають легким струшуванням колонки. Металеві колонки заповнюють дозованим за обсягом кількістю сорбенту.

Заповнену колонку встановлюють термостат хроматографа і кондиціонують - продують сухим газом-носієм протягом 5-6 год при 250 °C. Нагрівання до 250 °C проводять зі швидкістю 10-15 °С/хв.

Для сушіння газу-носія на лінії подачі газу встановлюються дві колонки: перша по ходу газу-носія заповнюється ангідроном, друга - п'ятиокис фосфору в суміші з цеолітом Na5X (10% п'ятиокису фосфору від маси цеоліту). Кондиціоновану колонку приєднують до детектора.

3.2. Приготування градуювальної суміші

Приготування градуювальної суміші проводиться змішуванням компонентів у пробовідбірнику.

Градуювальна суміш містить трихлорсилан і тетрахлорид кремнію, масова частка трихлорсилану в суміші становить близько 20%, тетрахлориду кремнію - близько 80%.

Зважують пробовідбірник на аналітичних терезах. Заливають у пробовідбірник 20 см ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) чистого тетрахлориду кремнію. Відкачують форвакуумним насосом зовнішню порожнину крана видалення надлишку тетрахлориду кремнію. Зважують пробовідбірник з тетрахлоридом кремнію на аналітичних вагах і по різниці мас визначають кількість введеного в пробовідбірник кремнію тетрахлориду ( ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) ) у грамах. Вводять у пробовідбірник 5 см ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) трихлорсилану і також ваговим методом визначають його кількість ( ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) ) у грамах. Масові частки компонентів ( ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) ) у відсотках обчислюють за формулою

ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) ,


де ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) - Маса ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) -го компонента у суміші, г.

Градуювальну суміш зберігають у пробовідбірнику, не допускаючи тривалого контакту суміші з атмосферою.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.3. Визначення коефіцієнтів відносної чутливості

Визначення коефіцієнтів відносної чутливості проводиться за хроматограмою градуювальної суміші.

Включають хроматограф і хроматограф виводять на робочий режим відповідно до інструкції з експлуатації приладу.

Робочий режим хроматографа:

Параметр
Номінальне значення
Струм детектора
90-100 мА
Температура термостата детектора
120-130 °С
Температура колонки
60 °С
Температура випарника 120 °С
Об'ємна швидкість газу-носія (гелію)

20-40 см ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) /хв

Швидкість стрічки потенціометра 600 мм/год.


Час виходу приладу на режим - 2 год. Після виходу на режим перед початком роботи проводять тренування колонки за допомогою 7-10-кратного введення дози суміші градуювальної об'ємом 2·10 ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) см ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) .

Введення доз здійснюється за допомогою шприца.

У колонку готового до роботи приладу за допомогою шприца вводять 1 мкл суміші градуювальної і реєструють хроматограму.

Ідентифікацію піків хроматограми проводять у порядку виходу компонентів. У прийнятих умовах аналізу першим з колонки елююється трихлорсилан, потім тетрахлорид кремнію.

Площі хроматографічних піків ( ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) ) трихлорсилану та тетрахлориду кремнію у вольтах на секунду визначають за допомогою електронного інтегратора.

Коефіцієнт відносної чутливості для трихлорсилану ( ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) ) за тетрахлоридом кремнію обчислюють за формулою

ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) ,


де ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) , ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) - масові частки трихлорсилану і тетрахлориду кремнію в градуювальній суміші, %;

ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) , ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) — площі хроматографічних піків трихлорсилану та тетрахлориду кремнію на хроматограмі градуювальної суміші, В/с.

Процедуру зняття хроматограми градуювальної суміші, визначення площ хроматографічних піків та розрахунку ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) повторюють тричі. Потім обчислюють середнє арифметичне результатів трьох визначень ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) .

Допустима розбіжність крайніх значень ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) складає 3%. Що стосується великих розбіжностей визначення коефіцієнта відносної чутливості слід провести заново.

Коефіцієнт відносної чутливості для дихлорсилану за тетрахлоридом кремнію. ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) обчислюють за формулою

ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) .

3.4. Підготовка аналізованої проби.

Пробовідбірник відкачують до залишкового тиску 10 ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) тор (13 Па). До відкачаного пробовідбірника приєднують фторопластову трубочку діаметром 5 мм. Вільний кінець трубочки занурюють у ємність із пробою та відкривають кран пробовідбірника. Проба засмоктується у пробовідбірник. Закривають кран і відкачують зовнішню порожнину пробовідбірника крана форвакуумним насосом для видалення надлишку проби. Відібрану пробу переливають у бюкс.

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ


Робочий режим хроматографа при проведенні аналізу повинен бути ідентичний режиму, встановленому при реєстрації хроматограм градуювальної суміші для розрахунку коефіцієнтів відносної чутливості. Параметри режиму наведено у п. 3.3.

Перед початком аналізу проводять тренування хроматографної колонки за допомогою 7-10-кратного введення доз проби об'ємом 5 мкл. Дозування провадиться за допомогою шприца.

Дозування проби під час аналізів проводиться за допомогою шприца. Об'єм дози, що вводиться шприцом, повинен становити 5-10 мкл.

Реєстрацію піків хроматограми проводять у положенні атенюатора, що забезпечує знаходження максимуму піку оптимальному інтервалі шкали потенціометра. Площі хроматографічних піків ( ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) ) всіх компонентів проби визначають за допомогою електронного інтегратора.

Запис хроматограми та визначення значень ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) всіх компонентів повторюють тричі.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Ідентифікація компонентів проби проводиться за порядком виходу та за відносними утримуваними обсягами, зазначеними в табл.1.

Таблиця 1

Компонент Відносний утримуваний обсяг
Дихлорсилан 0,71
Трихлорсилан 1,0
Тетрахлорид кремнію 2,31

5.2. Масові частки компонентів у пробі ( ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) ) у відсотках обчислюють за формулою

ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) ,


де ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) - Коефіцієнт відносної чутливості для ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) -го компонента тетрахлориду кремнію;

ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) - Площа хроматографічного піку ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) -го компонента, В/с;

ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) - Число компонентів у пробі.

За результат аналізу приймають середнє арифметичне результати трьох паралельних визначень.

5.3. Різниця між найбільшим та найменшим із результатів трьох паралельних визначень з довірчою ймовірністю ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) 0,95 не повинна перевищувати значень абсолютних розбіжностей, що допускаються, трьох результатів паралельних визначень, зазначених у табл.2.

Таблиця 2

Компонент Масова частка компонента, % Абсолютна допускається розбіжність, %
Дихлорсилан
0,02 0,02
0,1 0,03
0,5 0,09
1,0 0,13
5,0 0,3
10,0 0,8
Трихлорисилан
0,02 0,01
0,1 0,02
1,0 0,12
5,0 0,2
10 0,3
50 1,8
100 2,6
Тетрахлорид кремнію
0,02 0,01
0,1 0,01
0,5 0,05
5,0 0,2
10 0,5
30 0,8
50 1,2
100 1,9

5.4. Правильність результатів аналізу контролюють за синтетичними сумішами. Для цього п. 3.2 готують дві суміші складу, близького до наведених в табл.3.

Таблиця 3

Номер суміші Масова частка компонента у суміші, %
трихлорсилан тетрахлорид кремнію
1 20
80
2 5,0
95,0



Визначають коефіцієнт відносної чутливості для трихлорсилану по тетрахлориду кремнію за п. 3.3 з використанням суміші 1. Потім по розд.4 проводять аналіз суміші 2 і по розд.5 обчислюють вміст у ній трихлорсилану і тетрахлориду кремнію, використовуючи при розрахунку коефіцієнт відносної чутливості, отриманий на суміші 1.

Аналіз вважається правильним, якщо абсолютна величина різниці між результатами визначення та масовою часткою компонентів у суміші 2 з довірчою ймовірністю ГОСТ 26239.8-84 Кремній напівпровідниковий та вихідні продукти для його отримання. Метод визначення дихлорсилану, трихлорсилану та тетрахлориду кремнію (зі Зміною N 1) 0,95 не перевищує 0,1% для трихлорсилану та 0,7% для тетрахлориду кремнію.