Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 2604.2-86

ГОСТ Р ІСО 15353-2014 ГОСТ Р 55080-2012 ГОСТ Р ІСО 16962-2012 ГОСТ Р ІСО 10153-2011 ГОСТ Р ІСО 10280-2010 ГОСТ Р ІСО 4940-2010 ГОСТ Р ІСО 4943-2010 ДСТУ ISO 14284-2009 ДСТУ ISO 9686-2009 ГОСТ Р ІСО 13899-2-2009 ГОСТ 18895-97 ГОСТ 12361-2002 ГОСТ 12359-99 ГОСТ 12358-2002 ГОСТ 12351-2003 ГОСТ 12345-2001 ГОСТ 12344-88 ГОСТ 12350-78

ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН

ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 12354-81

Група В39

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78

ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)

ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363-79

ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)

ГОСТ 12363-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення се

ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)

ГОСТ 12360-82

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83

ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)


Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИ

ГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію


ГОСТ 12357-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення алюмінію
<
ГОСТ 12364-84

ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію

ГОСТ 12364-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення церію

Steels alloyed ГОСТ 29117-91 ГОСТ 12347-77 ГОСТ 12355-78

ГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)

ГОСТ 12355-78

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Мето

ГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)

ГОСТ 12362-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАН

ГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 12352-81

Група В39


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення нік
ГОСТ Р 51056-97 ГОСТ Р 51927-2002 ГОСТ Р 51928-2002 ГОСТ 12356-81 ГОСТ Р ІСО 13898-1-2006 ГОСТ Р ІСО 13898-3-2007 ДСТУ ISO 13898-4-2007 ГОСТ Р ІСО 13898-2-2006 ГОСТ Р 52521-2006 ГОСТ Р 52519-2006 ГОСТ Р 52520-2006 ГОСТ Р 52518-2006 ГОСТ 1429.14-2004 ГОСТ 24903-81 ГОСТ 22662-77 ГОСТ 6012-2011 ГОСТ 25283-93 ГОСТ 18318-94 ГОСТ 29006-91 ГОСТ 16412.4-91 ГОСТ 16412.7-91

ГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю


ГОСТ 16412.7-91

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ

Методи визначення вуглецю

Iron powder.
Методи для ви
ГОСТ 2171-90 ГОСТ 23401-90 ГОСТ 30642-99 ГОСТ 25698-98 ГОСТ 30550-98 ГОСТ 18898-89 ГОСТ 26849-86 ГОСТ 26876-86 ГОСТ 26239.5-84 ГОСТ 26239.7-84 ГОСТ 26239.3-84

ГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)


ГОСТ 26239.3-84

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ 12226-80 ГОСТ 23402-78 ГОСТ 1429.9-77 ГОСТ 1429.3-77 ГОСТ 1429.5-77 ГОСТ 19014.3-73 ГОСТ 19014.1-73 ГОСТ 17235-71 ГОСТ 16412.5-91 ГОСТ 29012-91 ГОСТ 26528-98 ГОСТ 18897-98 ГОСТ 26529-85 ГОСТ 26614-85 ГОСТ 26239.2-84 ГОСТ 26239.0-84 ГОСТ 26239.8-84 ГОСТ 25947-83 ГОСТ 25599.3-83 ГОСТ 22864-83 ГОСТ 25599.1-83 ГОСТ 25849-83 ГОСТ 25281-82 ГОСТ 22397-77 ГОСТ 1429.11-77 ГОСТ 1429.1-77 ГОСТ 1429.13-77 ГОСТ 1429.7-77 ГОСТ 1429.0-77 ГОСТ 20018-74 ГОСТ 18317-94 ГОСТ Р 52950-2008 ГОСТ Р 52951-2008 ГОСТ 32597-2013 ГОСТ Р 56307-2014 ГОСТ 33731-2016 ГОСТ 3845-2017 ГОСТ Р ІСО 17640-2016 ГОСТ 33368-2015 ГОСТ 10692-2015 ГОСТ Р 55934-2013 ГОСТ Р 55435-2013 ГОСТ Р 54907-2012 ГОСТ 3845-75 ГОСТ 11706-78 ГОСТ 12501-67 ГОСТ 8695-75 ГОСТ 17410-78 ГОСТ 19040-81 ГОСТ 27450-87 ГОСТ 28800-90 ГОСТ 3728-78 ГОСТ 30432-96 ГОСТ 8694-75 ГОСТ Р ІСО 10543-99 ГОСТ Р ІСО 10124-99 ГОСТ Р ІСО 10332-99 ГОСТ 10692-80 ГОСТ Р ІСО 17637-2014 ГОСТ Р 56143-2014 ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013

ГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту


ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙС
ГОСТ Р 55724-2013 ГОСТ Р ІСО 22826-2012 ГОСТ Р 55143-2012 ГОСТ Р 55142-2012 ГОСТ Р ІСО 17642-2-2012 ГОСТ Р ІСО 17641-2-2012

ГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю

ГОСТ Р ГОСТ 26877-2008 ГОСТ Р ІСО 17641-1-2011 ДСТУ ISO 9016-2011 ГОСТ Р ІСО 17642-1-2011 ГОСТ Р 54790-2011 ГОСТ Р 54569-2011 ГОСТ Р 54570-2011 ГОСТ Р 54153-2010 ГОСТ Р ІСО 5178-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-2-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-3-2010 ГОСТ Р 53845-2010 ДСТУ ISO 4967-2009 ГОСТ 6032-89 ГОСТ 6032-2003 ГОСТ 7566-94 ГОСТ 27809-95 ГОСТ 22974.9-96 ГОСТ 22974.8-96 ГОСТ 22974.7-96 ГОСТ 22974.6-96 ГОСТ 22974.5-96 ГОСТ 22974.4-96 ГОСТ 22974.3-96 ГОСТ 22974.2-96 ГОСТ 22974.1-96 ГОСТ 22974.13-96 ГОСТ 22974.12-96 ГОСТ 22974.11-96 ГОСТ 22974.10-96 ГОСТ 22974.0-96 ГОСТ 21639.9-93 ГОСТ 21639.8-93 ГОСТ 21639.7-93 ГОСТ 21639.6-93 ГОСТ 21639.5-93 ГОСТ 21639.4-93 ГОСТ 21639.3-93 ГОСТ 21639.2-93 ГОСТ 21639.0-93 ГОСТ 12502-67 ГОСТ 11878-66 ГОСТ 1763-68 ГОСТ 13585-68 ГОСТ 16971-71 ГОСТ 21639.10-76 ГОСТ 2604.1-77 ГОСТ 11930.7-79 ГОСТ 23870-79 ГОСТ 11930.12-79 ГОСТ 24167-80 ГОСТ 25536-82 ГОСТ 22536.2-87 ГОСТ 22536.11-87 ГОСТ 22536.6-88

ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку

ГОСТ 22536.6-88

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

Методи визначення миш ГОСТ 17745-90 ГОСТ 26877-91 ГОСТ 8233-56 ГОСТ 1778-70 ГОСТ 10243-75 ГОСТ 20487-75 ГОСТ 12503-75 ГОСТ 21548-76 ГОСТ 21639.11-76 ГОСТ 2604.8-77 ГОСТ 23055-78 ГОСТ 23046-78 ГОСТ 11930.11-79 ГОСТ 11930.1-79 ГОСТ 11930.10-79 ГОСТ 24715-81 ГОСТ 5639-82 ГОСТ 25225-82 ГОСТ 2604.11-85 ГОСТ 2604.4-87 ГОСТ 22536.5-87

ГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 22536.5-87
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.
ГОСТ 6130-71 ГОСТ 23240-78 ГОСТ 3242-79 ГОСТ 11930.3-79 ГОСТ 11930.5-79 ГОСТ 11930.9-79 ГОСТ 11930.2-79 ГОСТ 11930.0-79 ГОСТ 23904-79 ГОСТ 11930.6-79 ГОСТ 7565-81 ГОСТ 7122-81 ГОСТ 2604.3-83 ГОСТ 2604.5-84 ГОСТ 26389-84 ГОСТ 2604.7-84 ГОСТ 28830-90 ГОСТ 21639.1-90 ГОСТ 5640-68 ГОСТ 5657-69 ГОСТ 20485-75 ГОСТ 21549-76 ГОСТ 21547-76 ГОСТ 2604.6-77 ГОСТ 22838-77 ГОСТ 2604.10-77 ГОСТ 11930.4-79 ГОСТ 11930.8-79 ГОСТ 2604.9-83 ГОСТ 26388-84 ГОСТ 14782-86 ГОСТ 2604.2-86 ГОСТ 21639.12-87 ГОСТ 22536.8-87 ГОСТ 22536.0-87 ГОСТ 22536.3-88

ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору

ГОСТ 22536.3-88
(СТ РЕВ 485-75)

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

ГОСТ 22536.9-88 ГОСТ 22536.14-88 ГОСТ 22536.4-88 ГОСТ 22974.14-90 ГОСТ 23338-91 ГОСТ 2604.13-82 ГОСТ 2604.14-82 ГОСТ 22536.1-88

ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту

ГОСТ 22536.1-88
(СТ РЕВ 5284-85)


Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 16773-2003 ГОСТ 7512-82 ГОСТ 6996-66 ГОСТ 12635-67 ГОСТ 12637-67 ГОСТ 12636-67 ГОСТ 24648-90

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки


ГОСТ 2604.2-86

Група В09


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ


ЧУГУН ЛЕГОВАНИЙ

Методи визначення сірки

Alloy cast iron. Методи для визначень sulphur


MКC 77.080.10
ОКСТУ 0809

Дата введення 1988-01-01


ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

Чехранов, канд. техн. наук; М. А. Дружинін , канд. техн. наук (керівник теми); Ю. Д. Худік ; Т. Я. Каленченко ; З. Д. Будник ; Т. Н. Полторацька ; Л.В.Шеєнко

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 17.12.86 N 3893

3. ВЗАМІН ГОСТ 2604.2-77

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Позначення НТД, на які дано посилання
Номер пункту, підпункту, перерахування, додатки
ГОСТ 435-77
2.2
ГОСТ 859-2001
2.2
ГОСТ 860-75
2.2
ГОСТ 2604.0-77
2.2
ГОСТ 3118-77
2.2
ГОСТ 4202-75
2.2
ГОСТ 4204-77
2.2
ГОСТ 4232-74
2.2
ГОСТ 4328-77
2.2
ГОСТ 5583-78
2.2, 3.2
ГОСТ 9147-80
2.2, 3.2
ГОСТ 10163-76
2.2
ГОСТ 13610-79
2.2
ГОСТ 16539-79
2.2
ГОСТ 20490-75
2.2
ГОСТ 24363-80
2.2
ГОСТ 28473-90
1.1

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 2-92 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)

6. ПЕРЕВИДАННЯ


Цей стандарт встановлює титриметричний та кулонометричний методи визначення сірки в легованих чавунах при масовій частці її від 0,004 до 0,1%.

Стандарт відповідає СТ СЭВ 5283-85 щодо визначення сірки в легованому чавуні.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу - за ГОСТ 28473 .

2. ТИТРИМЕТРИЙ МЕТОД

2.1.Сутність методу

Метод заснований на спалюванні навішування чавуну в струмі кисню при 1250-1350 °С, поглинанні двоокису сірки водою, що утворюється, і титруванні утворюється сірчистої кислоти розчином йодид-йодату калію в присутності індикатора крохмалю.

2.2. Апаратура, реактиви та розчини

Установка для визначення сірки (черт.1) складається з джерела кисню (кисневопровід або балон) 1, з редукційним вентилем для регулювання струму кисню; склянки Тищенка 2, що містить розчин марганцевокислого калію в розчині гідроксиду калію; склянки Тищенка 3, заповненої сірчаною кислотою; сушильної колонки 4, наповненої в нижній частині гранулами калію гідроксиду, у верхній безводним хлористим кальцієм або ангідроном. Система очищення кисню може складатися з хлоркальцієвої трубки, колонки з аскаритом і U-подібної трубки, що містить у першій половині (по ходу газу) азбест, просочений двоокисом марганцю, а в другій - ангідрон; ротаметра 5 для вимірювання витрати кисню; триходового крана 6, горизонтальної трубчастої електропечі 7 з водяним охолодженням і силітовими нагрівачами, що забезпечує температуру нагрівання 1250-1350 °З допомогою регулятора напруги 8 і терморегулятора будь-якого типу 9 (допускається застосовувати трубчасті електропечі будь-якого типу, що забезпечують необхідну температуру); трубки вогнетривкої мулітокремнеземистої 10 довжиною 600-800 мм, з внутрішнім діаметром 18-22 мм, попередньо прожареною по всій довжині при температурі 1250-1350 °С. Кінці трубки повинні виступати з печі не менш як на 200 мм з кожного боку. Трубку закривають металевими затворами або добре підігнаними гумовими пробками з отворами, в які вставляють скляні або інші труби, що не корродують. Внутрішні поверхні пробок повинні бути захищені від обгорання азбестовими або прокладками, що не корродують; фарфорових неглазурованих човників 11 (перед застосуванням човник прожарюють в струмі кисню при робочій температурі 1250-1350 °С в умовах аналізу і зберігають в ексикаторі. Шліф кришки ексікатора не покривають змащувальними речовинами); скляної трубки 12 з розширенням, заповненою скловатою для очищення суміші газів від механічних домішок, що утворюються при згорянні навішування і струму кисню, що несуть з печі; бюретки 13 місткістю 25 см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки (або мікробюретки) з титрованим розчином йодид-йодату калію; приладу для поглинання двоокису сірки та титрування 14.

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки


Чорт.1



Прилад (чорт.2) складається з двох скляних судин (поглинальної та судини порівняння) однакової форми. У поглинальній посудині протікає процес поглинання та титрування двоокису сірки, у посудині порівняння - знаходиться розчин порівняння для контролю забарвлення розчину при титруванні.

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки


Чорт.2



У поглинальну посудину впаяна Г-подібна трубка, що закінчується барботером з поплавцем, через яку в посудину надходять газоподібні продукти згоряння. У нижній частині судини є кран для зливу розчину. Гачок для введення та вилучення човників з трубки виготовляють із жароміцного низьковуглецевого дроту будь-якого перерізу діаметром 3-5 мм, довжиною 500-600 мм.

Трубки вогнетривкі мулітокремнеземні.

Човники порцелянові за ГОСТ 9147 .

Кисень за ГОСТ 5583 .

Кислота соляна згідно з ГОСТ 3118 .

Калію гідроксид за ГОСТ 24363 .

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328 .

Калій марганцевокислий за ГОСТ 20490 , розчин з масовою концентрацією 40 г/дм ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки у розчині гідроксиду калію з масовою концентрацією 400 г/дм ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки ; 40 г марганцевокислого калію розчиняють при нагріванні 700-800 см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки води. Після охолодження додають 400 г гідроксиду калію та доводять водою до 1 дм. ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки .

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 .

Кальцій хлористий.

Марганець (II) сірчанокислий 5-водний за ГОСТ 435 .

Аскарит (натронний азбест).

Ангідрон (магній хлорнокислий безводний).

Скловата.

Азбест, просочений двоокисом марганцю, що використовується для заповнення поглинальної колонки: 13 г сірчанокислого марганцю розчиняють у невеликій кількості води і цим розчином просочують 90 г азбестового волокна, попередньо прожареного при 800-1000 °С, додають 7 г марганцевокислого калію ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки води, кип'ятять протягом кількох хвилин. Потім фільтрують на вирву Бюхнера, промиваючи гарячою водою до відсутності у фільтраті сірчанокислих солей. Просочений двоокис марганцю азбест сушать при 105 °C.

Калій йодноватокислий за ГОСТ 4202 .

Калій йодистий ГОСТ 4232 .

Калію йодид-йодат, титрований розчин: 0,0862 г йодноватокислого калію, 17 г йодистого калію та 0,4 г гідрату окису калію розчиняють в 1 дм. ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки води. Для визначення сірки в чавуні з масовою часткою менше 0,05% розчин титрований розбавляють у співвідношенні 1:1.

Розчин зберігають у склянці із темного скла. Масову концентрацію розчину йодид-йодату калію встановлюють за стандартними зразками, що спалюються в умовах аналізу, з відомою масовою часткою сірки та хімічним складом, близьким до складу аналізованої проби чавуну. Масову концентрацію розчину йодид-йодату калію ( ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки ) у г/см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки сірки обчислюють за формулою

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки ,


де ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки - масова частка сірки у стандартному зразку, %;

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки - Маса навішування стандартного зразка, г;

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки - Об'єм розчину йодид-йодату калію, витрачений на титрування стандартного зразка, см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки ;

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки - Об'єм розчину йодид-йодату калію, витрачений на титрування контрольного досвіду (човник + плавень), см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки .

Крохмаль за ГОСТ 10163 , розчин з масовою концентрацією 0,5 г/дм ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки , свіжоприготовлений: 0,5 г крохмалю розчиняють при нагріванні 50 см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки води, отриманий розчин виливають у колбу з 500 см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки води, доливають 15 см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки соляної кислоти та доводять об'єм водою до 1 дм ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки , перемішують. Потім невеликими порціями при перемішуванні доливають розчин йодид-йодату калію до одержання слабо-блакитного забарвлення розчину.

Плавні: олово за ГОСТ 860 або олово гранульоване;

мідь металева за ГОСТ 859 ;

окис міді за ГОСТ 16539 ;

залізо карбонільне радіотехнічне за ГОСТ 13610 або залізо карбонільне, ос. год.

Масова частка сірки в плавні не повинна перевищувати величини абсолютних розбіжностей, що допускаються, для відповідних діапазонів концентр.

ацій.

2.3. Підготовка до аналізу

Пекти нагрівають до робочої температури. Установку збирають за допомогою гумових трубок згідно з рис.1 (з'єднання повинні бути максимально короткими) і перевіряють на герметичність наступним чином: пропускають кисень через установку зі швидкістю 20-30 бульбашок на хвилину. Потім щільно перетискають гумову трубку перед поглинальною судиною. Через 2-3 хв має припинитися виділення бульбашок у промивних склянках, після чого витримують ще 2-3 хв. Якщо бульбашки більше не виділяються, систему вважають герметичною.

Повноту вигоряння сірки з порцелянової трубки перевіряють наступним чином: один кінець порцелянової трубки приєднують до джерела з очищеним киснем, а другий з поглинальною судиною. В обидві судини наливають по 90-110 см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки розчину крохмалю слабо-блакитного забарвлення та пропускають струм кисню. Незмінність фарбування розчину в поглинальній посудині свідчить про повноту вигоряння сірки з порцелянової трубки.

Для перевірки правильності роботи установки спалюють 2-3 навішування стандартного зразка чавуну, при необхідності у присутності плавня згідно з п. 2.3. Потім спалюють навішування плавня для встановлення поправки контрольного досвіду.

2.4. Проведення аналізу

Наважку чавуну масою 0,5 г поміщають у порцеляновий човник і, при необхідності, покривають плавнем у співвідношенні (1:1).

Човен з навішуванням поміщають у найбільш нагріту частину порцелянової трубки, яку швидко закривають затвором або пробкою і витримують протягом 1 хв без доступу кисню за допомогою триходового крана, а потім пропускають струм кисню зі швидкістю 2-3 дм. ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки /хв.

Коли двоокис сірки, що надходить із печі в поглинальну посудину, почне знебарвлювати розчин, з бюретки доливають розчин йодид-йодату калію з такою швидкістю, щоб рідина постійно залишалася слабо-блакитного кольору.

Титрування вважають закінченим, коли інтенсивність фарбування розчинів в обох судинах буде однаковою і не зміниться протягом 1 хв.

Після закінчення спалювання навішування човник витягають із трубки гачком, а поглинальний розчин замінюють свіжим.

2.5. Обробка результатів

2.5.1. Масову частку сірки ( ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки ) у відсотках обчислюють за формулою

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки ,


де ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки - Об'єм розчину йодид-йодату калію, витрачений на титрування аналізованого розчину, см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки ;

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки - Об'єм розчину йодид-йодату калію, витрачений на титрування розчину контрольного досвіду, см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки ;

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки - масова концентрація розчину йодид-йодату калію, г/см ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки сірки;

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки - Маса навішування аналізованого чавуну, г

.

2.5.2. Абсолютні розбіжності результатів трьох паралельних визначень за довірчої ймовірності ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки =0,95 нічого не винні перевищувати значень, наведених у таблиці.

Масова частка сірки, %
Абсолютна допускається розбіжність, %
Від 0,004 до 0,010
0,002
Св. 0,010 «0,020
0,005
0,020 0,050
0,008
0,050 0,100
0,01

3. КУЛОНОМЕТРИЙ МЕТОД

3.1.Сутність методу

Метод заснований на спалюванні навішування чавуну в струмі кисню в присутності плавнів при температурі 1250-1350 °С, поглинанні двоокису сірки, що утворюється, поглинаючим розчином з певним рН, зміною рН і подальшим вимірюванням кількості електрики, витраченої на основі пробі.

3.2. Апаратура, реактиви, розчини

Кулонометрична установка АС-7932 або аналогічна установка будь-якого іншого типу з усім приладдям для визначення сірки.

Трубки вогнетривкі мулітокремнеземні.

Човники порцелянові за ГОСТ 9147 . Перед застосуванням човника прожарюють при робочій температурі струму кисню і зберігають в ексикаторі. Шліф кришки ексікатора не покривають змащувальними речовинами.

Кисень за ГОСТ 5583 .

Поглинальний і допоміжний розчини готують згідно з інструкцією до кулонометричної установки.

Як плавня застосовується п'ятиокис ванадію високої чистоти в кількості 0,2 г. Масова частка сірки контрольного досвіду не повинна перевищувати величини абсолютних розбіжностей, що допускаються, для відповідних діапазонів концентрацій.

3.3. Підготовка до аналізу

Прилад готують до роботи відповідно до інструкції.

Перевіряють герметичність газового тракту.

Для видалення слідів двоокису сірки перед початком роботи через установку пропускають струм кисню і прожарюють порцелянову трубку до отримання постійного мінімального показання приладу.

Градуювання приладу проводять за стандартними зразками зі складом, близьким до аналізованого чавуну.

Контроль правильності роботи установки проводять через кожні 2-3 години спалюванням навішування стандартного зразка.

3.4. Проведення аналізу

Наважку чавуну масою 0,5 г поміщають у човник і покривають 0,2 г п'ятиокису ванадію. Човен з наважкою і плавнем поміщають у найбільш нагріту частину трубки, яку швидко закривають металевим затвором, натискають на кнопку "скидання", чим встановлюють індикаторне цифрове табло на "нуль". Спалюють навішування при температурі 1250-1350 °С. У процесі згоряння навішування на цифровому табло відбувається безперервний відлік показань. Після зупинки рахунки записують результати аналізу. Паралельно через всі стадії аналізу проводять не менше трьох контрольних аналізів та набувають середнього арифметичного значення контрольного досвіду.

3.5. Обробка результатів

3.5.1. Масову частку сірки ( ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки ) у відсотках обчислюють за формулою

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки ,


де ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки - Показ цифрового табло приладу при спалюванні аналізованої навішування чавуну, %;

ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки - Середнє арифметичне значення показань цифрового табло приладу, отримане в результаті спалювання плавня під час проведення контрольних дослідів.

3.5.2. Абсолютні розбіжності результатів трьох паралельних визначень за довірчої ймовірності ГОСТ 2604.2-86 Чавун легований. Методи визначення сірки =0,95 нічого не винні перевищувати значень, наведених у таблиці.

При розбіжностях щодо оцінки якості легованого чавуну застосовують кулонометричний метод визначення сірки.