ДСТУ ISO 13898-4-2007
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ Р ИСО 13898-4-2007 Сталь та чавун. Визначення вмісту нікелю, міді та кобальту. Спектрометричний метод атомної емісії з індуктивно зв'язаною плазмою. Частина 4. Визначення вмісту кобальту
ГОСТ Р ІСО 13898-4-2007
Група В39
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Сталь та чавун
ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ НІКЕЛЯ, МЕДІ І КОБАЛЬТУ.
СПЕКТРОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД АТОМНОЇ ЕМІСІЇ
З ІНДУКТИВНО ЗВ'ЯЗАНИМ ПЛАЗМОМ
Частина 4
ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ КОБАЛЬТУ
Steel and iron. Визначення нікелю, ковпака і кобальту вмісту.
Індуктивно поєднана plasma атомна емісія спектрометричний метод.
Part 4. Визначення cobalt content
ГКС 77.120
ОКСТУ 0709
Дата введення 2008-01-01
Передмова
Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"
Відомості про стандарт
1 ПІДГОТОВЛЕНО І ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 145 «Методи контролю металопродукції"
2 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 22 червня 2007 р. N 146-ст
3 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 13898-4:1997 «Сталь та чавун. Визначення вмісту нікелю, міді та кобальту. Спектрометричний метод атомної емісії з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 4 Визначення вмісту кобальту» (ІSO 13894-4:1997 «Steel and iron — Позначення нікелю, copper and cobalt contents — Inductively coupled plasma atomic emission spectrometric method — Part 4: Determination of cobalt content»).
При застосуванні цього стандарту рекомендується використовувати замість посилальних міжнародних стандартів відповідні їм національні стандарти Російської Федерації, відомості про які наведено у додатковому додатку
4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет
1 Область застосування
Цей стандарт встановлює спектрометричний атомно-емісійний з індуктивно пов'язаною плазмою метод визначення кобальту в нелегованих сталях та чавунах.
Метод застосовний визначення масової частки кобальту в діапазоні 0,001%-0,10%.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міжнародні стандарти:
ІСО 5725−1:2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 1. Основні положення та визначення
ІСО 5725−2:2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 2. Основний метод визначення повторюваності та відтворюваності стандартного методу вимірювань
ІСО 5725−3:2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 3. Проміжні показники прецизійності стандартного методу вимірів
ISO 13898-1:1997 Сталь і чавун. Визначення вмісту нікелю, міді та кобальту. Спектрометричний метод атомної емісії з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Загальні вимоги та відбір проб
ISO 14284:1996 Сталь і чавун. Відбір та підготовка проб для хімічного аналізу
3 Загальні вимоги
Загальні вимоги - з ISO 13898-1.
4 Реактиви та розчини
Якщо немає інших вказівок, використовують реактиви встановленого аналітичного ступеня чистоти, дистильовану воду, очищену додатково перегонкою або іншим способом.
Додаткові вимоги до реактивів - по ISO 13898-1.
4.1 Стандартний розчин кобальту
4.1.1 Основний розчин – 1,0 г/дм кобальту.
Приготування стандартного розчину з металевого кобальту: наважку проби масою 1,0000 г, взяту з точністю до 0,1 мг і чистотою понад 99,99%, поміщають у склянку місткістю 200 см . Додають 50 см
азотної кислоти (ІСО 13898-1, 4.3), закривають годинниковим склом, поступово нагрівають і кип'ятять до розчинення. Охолоджують до кімнатної температури, переносять у мірну колбу місткістю 1000 см.
, після чого доводять до мітки водою та перемішують.
1 см стандартного розчину містить 1,0 мг кобальту.
4.1.2 Стандартний розчин, що відповідає 0,020 г/дм кобальту.
10,0 см стандартного розчину кобальту (4.1.1) переносять у мірну колбу місткістю 500 см
, доводять до мітки водою та перемішують.
Стандартний розчин готують перед застосуванням.
1 см стандартного розчину містить 0,020 мг кобальту.
Якщо градуювальний графік виходить нелінійним, може бути використана додаткова серія градуювальних розчинів.
5 Апаратура
Апаратура повинна відповідати ISO 13898-1.
6 Відбір проб
Відбір проб - по ISO 14284.
7 Підготовка та проведення аналізу
7.1 Наважку масою 1000 г зважують з точністю до 1 мг.
7.2 Контрольний досвід, що відповідає зразку з нульовим вмістом кобальту, проводять за ISO 13898-1, 7.2.
7.3 Проведення аналізу
7.3.1 Приготування випробуваного розчину - за ISO 13898-1,
7.3.2 Приготування градуювальних розчинів
Вносять у шість хімічних склянок місткістю 200 см. кожен (1,000±0,001) г чистого заліза (ІСО 13898-1, 4.1), додають у кожен з них 10 см
азотної кислоти (ІСО 13898-1, 4.3), накривають годинниковим склом і повільно нагрівають до припинення бурхливого виділення парів. Додають 10 см
соляної кислоти (ІСО 13898-1, 4.2) та продовжують нагрівання до повного розчинення. Охолоджують до кімнатної температури та кількісно переносять розчин у шість мірних колб місткістю 200 см.
кожна, попередньо ополіскуючи їх мінімальною кількістю води. Використовуючи піпетку або бюретку, додають до мірних колб стандартний розчин кобальту (4.1.2), обсяги якого вказані в таблиці 1.
Таблиця 1 - Масова частка кобальту від 0,001% до 0,10%
Об'єм стандартного розчину кобальту, см | Концентрація кобальту | Масова частка кобальту в аналізованій пробі, % |
| 0* | 0 |
0 |
| 5,0 | 0,50 | 0,010 |
| 10,0 | 1,00 | 0,020 |
| 20,0 | 2,00 | 0,040 |
| 30,0 | 3,00 | 0,060 |
| 50,0 | 5,00 | 0,100 |
| * Розчин з нульовою концентрацією обумовленого елемента. | ||
Якщо графік градуювання виявиться нелінійним, може бути використана додаткова градуювальна серія розчинів (наприклад з таблиці 2).
Таблиця 2 - Масова частка кобальту менше 0,010%
Об'єм стандартного розчину кобальту, см | Концентрація кобальту | Масова частка кобальту в аналізованій пробі, % |
| 0* | 0 | 0 |
| 0,5 | 0,050 | 0,0010 |
| 1,0 | 0,100 | 0,0020 |
| 2,0 | 0,200 | 0,0040 |
| 3,0 | 0,300 | 0,0060 |
| 5,0 | 0,500 | 0,0100 |
| * Розчин з нульовою концентрацією обумовленого елемента. | ||
Якщо застосовується методика внутрішнього стандарту, додають 2 см розчину внутрішнього стандарту зі скандією (ІСО 13898-1, 4.4) або 10 см
розчину внутрішнього стандарту з ітрієм (ІСО 13898-1, 4.5). Доводять до мітки водою та перемішують.
7.4 Спектрометричні виміри
7.4.1 Оптимізація приладу
Виконують операції з ISO 13898-1,
7.4.2 Вимірювання інтенсивності випромінювання
Виконують операції з ISO 13898-1,
7.4.3 Підготовка градуювального графіка
Виконують операції з ISO 13898-1,
8 Обробка результатів
8.1 Виконують операції з ISO 13898-1, 8.1.
За результат аналізу проби приймають середньоарифметичне значення результатів двох паралельних визначень, якщо розбіжності між ними не перевищують значень розбіжностей, що допускаються, наведених у таблиці 3 або розрахованих за графіком, наведеним у додатку В.
Таблиця 3
В процентах
| Масова частка кобальту | Межа повторюваності (збіжності) | Межа відтворюваності | Межа проміжної прецизійності |
| 0,001 | 0,00018 | 0,00051 | 0,00030 |
| 0,002 | 0,00025 | 0,00070 | 0,00040 |
| 0,005 | 0,00037 | 0,00105 | 0,00057 |
| 0,010 | 0,00050 | 0,0014 | 0,00075 |
| 0,020 | 0,00068 | 0,0019 | 0,0098 |
| 0,050 | 0,00102 | 0,0029 | 0,0014 |
| 0,100 | 0,0014 | 0,0040 | 0,0018 |
8.2 Прецизійність
Планові випробування цього методу проводились у 26 лабораторіях 12 країн за восьми рівнів вмісту кобальту. У кожній лабораторії виконували три визначення кобальту при кожному рівні його змісту (див. примітки цього підрозділу).
Використані зразки для випробувань наведено у таблиці А.1 (додаток А).
Результати оброблялися статистично відповідно до ISO 5725-1, ISO 5725-2, ISO 5725-3 з використанням даних аналізу зазначених зразків, що містять вісім рівнів кобальту в межах робочого діапазону.
Отримані дані показали наявність логарифмічної залежності між масовою часткою кобальту та межею повторюваності (збіжності) , а також показниками межі відтворюваності
та межі проміжної прецизійності
результатів аналізу (див. примітки цього підрозділу), що наведено у таблиці 3.
Графічне подання даних наведено у додатку Ст.
Примітки
1 Два з трьох визначень були проведені за умов повторюваності, зазначених в ІСО 5725-1,
2 Третє визначення було виконано в інший час (іншого дня) тим же оператором, який виконував визначення, зазначені в примітці 1, з використанням тієї ж апаратури при новому калібруванні.
3 За результатами, отриманими в перший день, були розраховані за ISO 5725-2 межу повторюваності (збіжності) та межа відтворюваності
. За першим результатом, отриманим першого дня, і результатом, отриманим другого дня, було розраховано по ІСО 5725-3 внутрішньолабораторну межу проміжної прецизійності
.
9 Протокол випробування
Протокол випробування - по ISO 13898-1, розділ 9.
Додаток, А (довідковий). Додаткова інформація з міжнародних випробувань
Додаток А
(довідкове)
Дані за повторюваністю (збіжністю) та відтворюваністю, наведені в таблиці 3, були отримані, виходячи з результатів міжнародних аналітичних випробувань, виконаних на семи зразках сталі та одному зразку чавуну в 12 країнах за участю 26 лабораторій. Графічне подання даних щодо точності випробувань наведено у додатку Ст.
Аналізовані зразки представлені таблиці, А 1.
Таблиця А.1
В процентах
| Зразок | Масова частка кобальту | Дані щодо прецизійності | ||||
| Сертифи- цировано | Отримано | Межа повторюваності | Межа відтворюваності | Межа проміжної прецизійності | ||
| JSS 003-3 Нелегована сталь | 0,0010 | 0,00097 | 0,00098 | 0,00024 | 0,00048 | 0,00039 |
| NR 1C Нелегована сталь | 0,0046 | 0,0047 | 0,0047 | 0,00026 | 0,00084 | 0,00038 |
| NR 21 Нелегована сталь | 0,008 | 0,0080 | 0,0080 | 0,00043 | 0,0017 | 0,00060 |
| NBS 16 f Нелегована сталь | 0,003 | 0,0036 | 0,0036 | 0,00034 | 0,00087 | 0,00049 |
| ВАS 087-1 Нелегована сталь | 0,015 | 0,0149 | 0,0148 | 0,00042 | 0,0013 | 0,00093 |
| BCS 456-1+ Нелегована сталь | 0,052 | 0,054 | 0,054 | 0,0015 | 0,0036 | 0,0023 |
| IRSID 081-1 Нелегована сталь | 0,017 | 0,0175 | 0,0174 | 0,00064 | 0,0017 | 0,00101 |
| EURO 487-1 Чавун у чушках | 0,0088 | 0,0085 | 0,0085 | 0,00066 | 0,0094 | 0,00060 |
| * Середнє значення результатів, отриманих протягом одного дня. ** Середнє значення результатів з урахуванням даних різних днів. | ||||||
Додаток (довідковий). Графічне подання даних щодо прецизійності
Додаток
(довідкове)
;
;
,
де - Середнє значення масової частки кобальту, отримане протягом одного дня, %;
- Середнє значення масової частки кобальту з урахуванням даних різних днів, %.
Малюнок В.1 - Логарифмічна залежність між масовою часткою кобальту
і межею повторюваності або межею відтворюваності
та межею проміжної прецизійності
Додаток С (довідковий). Відомості про відповідність національних стандартів Російської Федерації міжнародним стандартам посилань
Додаток С
(довідкове)
Таблиця С.1
| Позначення міжнародного стандарту посилання | Позначення та найменування відповідного національного стандарту |
| ISO 5725-1:1994 | ГОСТ Р ИСО 5725-1-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 1. Основні положення та визначення |
| ISO 5725-2:1994 | ГОСТ Р ИСО 5725-2-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 2. Основний метод визначення повторюваності та відтворюваності стандартного методу вимірювань |
| ISO 5725-3:1994 | ГОСТ Р ИСО 5725-3-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 3. Проміжні показники прецизійності стандартного методу вимірів |
| ISO 13898-1:1997 | ГОСТ Р ИСО 13898-1-2006 Сталь та чавун. Спектрометричний атомноемісійний з індуктивно пов'язаною плазмою метод визначення нікелю, міді та кобальту. Загальні вимоги |
| ISO 14284:1996 | * |
| * Відповідний національний стандарт відсутній. До його затвердження рекомендується використовувати переклад російською мовою цього міжнародного стандарту. Переклад цього міжнародного стандарту перебуває у Федеральному інформаційному фонді технічних регламентів та стандартів. | |