ГОСТ 11930.2-79
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 11930.2-79 Матеріали наплавні. Метод визначення сірки (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 11930.2-79
Група В09
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
МАТЕРІАЛИ НАПЛАВАЛЬНІ
Метод визначення сірки
Hard-facing матеріалів. Method of sulphur determination
МКС 25.160.20
ОКСТУ 1709
Дата введення 1980-07-01
Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 21 березня 1979 р. N 982 дату запровадження встановлено 01.07.80
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)
ВЗАМІН
ВИДАННЯ (серпень 2011 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у грудні 1984 р., грудні 1989 р. (ІВД 3-85, 3-90)
Цей стандарт встановлює фототитрометричний метод визначення сірки (при масовій частці сірки від 0,005 до 0,5%) у прутках для наплавлення, порошках зі сплавів для наплавлення, суміші порошків для наплавлення.
Метод заснований на спалюванні навішування зразка в струмі кисню за 1250-1350 °С. Сірка, що знаходиться у зразку, згоряє до сірчистого газу, який потім в абсорбційній посудині поглинається водою з утворенням сірчистої кислоти, яку відтитрують розчином йодиту-йодату в присутності індикатора - крохмалю.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу - за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Установка визначення сірки (черт.1) складається з наступних елементів: балона 1 з киснем по
У аналізатор поміщають поглинальний посуд за .
Човники порцелянові ЛС2 N 2 за
Мікробюретка з НТД місткістю 2-5 см .
Склянки для промивання газів за
чорт.1. Установка для визначення сірки
Чорт.1 *
_____________
* Креслення 2. (Виключено. Змін. N 2).
Калій йодистий за
Кислота соляна за
Трубки вогнетривкі мулліто-кремнеземисті за нормативно-технічною документацією.
Мідь (ІІ окис дріт) ч.д.а.
Блок автоматичного титрування.
Спирт етиловий ректифікований технічний за
Замість описаного аналізатора можна використовувати посудину для порівняння.
Крохмаль розчинний за
Марганець сірчанокислий за
Гранульований двоокис марганцю; приготування двоокису марганцю за
Поглинальний розчин; готують так: до 1000 см водного розчину крохмалю доливають 5 см
соляної кислоти.
Йод за , яку попередньо поміщають 4 г йодистого калію, розчиняють, доливають дистильованою водою до мітки і перемішують. Розчин зберігають у склянці із темного скла.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3. ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗУ
Порцелянові човники прожарюють у струмі кисню при 1300-1350 ° С протягом 3 хв.
Аналізовану пробу промивають спиртом та підсушують.
У поглинальний посуд наливають 120 см поглинального розчину, поміщають посудину в гніздо аналізатора, опускають у посудину стрижень мішалки та регулюють швидкість перемішування розчину.
Встановлюють витрати кисню 1 дм /хв.
Доводять колір у поглинальній посудині до синього (довжина хвилі 440-460 нм).
Після цього спалюють два зразки з великим вмістом сірки для стабілізації поглинального розчину.
Титр розчину йоду встановлюють за стандартним зразком.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
Залежно від вмісту сірки у зразку беруть навішення масою відповідно до табл.1.
Таблиця 1
| Масова частка сірки, % | Маса навішування аналізованого зразка, г | |||
| Від | 0,005 | до | 0,05 | 1,0 |
| св. | 0,05 | « | 0,5 | 0,3 |
Наважку зразка ретельно перемішують із плавнем - окисом міді у співвідношенні 1:3.
Порцеляновий човен поміщають у трубку для спалювання і на блоці автоматичного титрування включають ручку «титрування».
Після того, як прилад автоматично вимикається, підраховують обсяг йоду, витраченого на титрування. Потім виробляють спалювання наступної проби.
Після закінчення аналізів бюретку та поглинальну посудину промивають дистильованою водою.
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Масову частку сірки ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Об'єм титрованого розчину йоду, витрачений на титрування, см
;
- Об'єм титрованого розчину йоду, витрачений на титрування розчину контрольного досвіду, см
;
- масова частка розчину йоду, виражена в г/см
сірки;
- Маса навішування, р.
5.2. Різниця найбільшого та найменшого результатів трьох паралельних визначень та двох результатів аналізу за довірчої ймовірності 0,95 не повинна перевищувати допускаються розбіжності, наведені в табл.2.
Таблиця 2
| Масова частка сірки, % | Розбіжності, що допускаються, % | ||||
| Від | 0,005 | до | 0,050 | увімкн. | 0,002 |
| св. | 0,050 | « | 0,500 | « | 0,011 |
5.1, 5.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).