ГОСТ 19040-81
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 19040-81 Труби металеві. Метод випробування на розтяг при підвищених температурах (зі зміною N 1)
ГОСТ 19040-81
Група В69
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ТРУБИ МЕТАЛЕВІ
Метод випробування на розтяг при підвищених температурах
Metal tubes. Method of tension tests at hign temperatures
МКС 23.040.10
ОКСТУ 1709
Дата введення 1983-07-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
| Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту, підпункту, розділу |
| ГОСТ 1497-84 | 1.1.4 |
| ГОСТ 2789-73 | 1.13 |
| ГОСТ 9651-84 | Вступна частина, 1.11, 1.14, 2.2, 4.1 |
| ГОСТ 10006-80 | Вступна частина, 1.14, 2.1, 3.1, 4.1 |
5. Обмеження терміну дії знято за протоколом Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)
6. ВИДАННЯ (вересень 2010 р.) із Зміною N 1, затвердженою у жовтні 1987 р. (ІВС 1-88)
Цей стандарт встановлює метод статичних випробувань на розтягування безшовних металевих зварних труб з товщиною стінки не менше 0,2 мм для визначення характеристик механічних властивостей при температурі понад 35 до 1200 °С:
- межі плинності (фізичної);
- межі плинності (умовної);
- тимчасового опору;
- Відносного подовження після розриву;
- Відносного звуження після розриву.
Терміни та визначення - за
(Змінена редакція, зміна N 1).
1. МЕТОДИ ВІДБОРУ ПРОБ
1.1. Поздовжні зразки виготовляють трьох форм.
1.1.1. Відрізок труби повного перерізу без обмеження зовнішнього діаметра (рис.1, 2).
Чорт.1
Чорт.2
1.1.2. Смуги із труб із товщиною стінки до 12,0 мм, вирізаної вздовж осі труби (сегмент) із шириною робочої частини, зазначеної в табл.1.
Таблиця 1
мм
Ширина робочої частини | Зовнішній діаметр труби | Товщина стінки | ||||||||
| 8,0 | Від | 16,0 | до | 20,0 | увімкн. | До | 3,0 | увімкн. | ||
| 10,0 | св. | 20,0 | « | 10,0 | « | |||||
| 12,0 | « | 20,0 | св. | 10,0 | до | 12,0 | увімкн. | |||
Сегментні зразки виготовляють без головок (чорт.3) та з головками (чорт.4 і 5).
Чорт.3
Чорт.4
Чорт.5
1.1.3. Циліндричний зразок (чорт.6).
Чорт.6
Циліндричні зразки відбирають від труб із товщиною стінки 8,0 мм і більше. Діаметр робочої частини циліндричного зразка встановлюють:
Розміри, мм
| Номер зразка | ||||||||||
| 10,0 | 12,0 | М16 | 15 | 5 | 5 | 5 | 50 | 60 | 110 | 1 к |
| 8,0 | 10,0 | М12 | 15 | 5 | 5 | 5 | 40 | 48 | 98 | 2к |
| 5,0 | 7,0 | М10 | 14 | 4 | 5 | 5 | 25 | 30 | 76 | 3к |
| 3,0 | 3,6 | М5 | 8 | 3 | 1,5 | 3 | 15 | 18 | 4,3 | 4к |
5,0 мм – при товщині стінки понад 7,0 до 12,0 мм включно;
8,0 мм – при товщині стінки понад 12,0 до 16,0 мм включно;
10,0 мм – при товщині стінки понад 16,0 мм. Товщина стінки прийнято номінальну. Вимоги до зразків відповідно до
Примітки:
1. За узгодженням виробника зі споживачем допускається виготовляти зразки діаметром 3,0 мм при товщині стінки від 5,0 до 7,0 мм включно.
2. На головках зразків з різьбленням допускаються симетрично розташовані лиски, обумовлені розмірами стінки труби.
(Змінена редакція, зміна N 1).
1.1.4. За наявності вказівок у нормативно-технічній документації на металопродукцію допускається застосування пропорційних зразків інших типів та розмірів відповідно до
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).
1.2. Поздовжні циліндричні зразки та зразки у формі смуг зі зварних труб виготовляють із заготовок, вирізаних з місця, розташованого під кутом 90° по відношенню до положення зварного шва.
1.3. Форма зразка, що застосовується, вказується в нормативно-технічній документації на труби. За відсутності таких вказівок форма зразка встановлюється підприємством-виробником.
У випадках розбіжностей щодо оцінки якості труб за результатами випробувань сегментних зразків застосовують зразки у формі сегмента з головками.
1.4. Початкова розрахункова довжина зразка ( ) - за
Якщо в результаті обчислення розрахункова довжина зразків капілярних або тонкостінних труб виявиться меншою за 20 мм, то приймають рівною 20 мм.
1.5. Початкова розрахункова довжина зразка встановлюється з похибкою до 1% від її величини та обмежується неглибокими кернами або іншими способами, що не викликають руйнування розмічувальних ліній.
Початкова розрахункова довжина округлюється у бік: для коротких зразків - до найближчого числа, кратного 5; для довгих зразків - до найближчого числа, кратного 10.
1.6. Робоча довжина зразків ( ) повинна бути:
- для патрубків - ;
- для сегментів товщиною стінки менше 3,0 мм - від до
;
- для сегментів товщиною 3,0 мм і більше від до
;
- для циліндричних зразків - від до
.
У випадках розбіжностей щодо оцінки якості труб робоча довжина зразків має бути найбільшою.
Для зразків, наведених на рис.1, 2 та 3, загальна довжина зразків ( ) залежно від розмірів робочого простору
застосовуваного нагрівального пристрою має бути
.
(Змінена редакція, зміна N 1).
1.7. Граничні відхилення за розмірами робочої частини зразків повинні відповідати зазначеним у табл.2.
Таблиця 2
мм
| Вид зразка | Діаметр чи ширина робочої частини зразка | Граничне відхилення за діаметром або шириною робочої частини | Різниця, що допускається, найбільших і найменших розмірів діаметра або ширини на робочій частині |
| Циліндричний | 3,0 | ±0,10 | 0,03 |
| 5,0 | ±0,10 | 0,03 | |
| 8,0 | ±0,10 | 0,03 | |
| 10,0 | ±0,10 | 0,03 | |
| Сегмент | 8,0 | ±0,20 | 0,05 |
| 10,0 | ±0,20 | 0,05 | |
| 12,0 | ±0,20 | 0,10 |
1.8. Місця вирізки заготовок та орієнтація поздовжньої осі вказуються в нормативно-технічній документації на труби.
1.9. Поздовжні зразки у вигляді патрубків та смуг повинні зберігати поверхневі шари незайманими. Задирки на гранях зразків повинні бути видалені легкою запиловкою.
1.10. Поперечні зразки виготовляють циліндричними, пропорційними, вирізаними з труби, перпендикулярно її поздовжньої осі з розмірами, зазначеними в табл.3.
Таблиця 3
мм
| Діаметр труби | Товщина стінки труби, не менше | Діаметр робочої частини зразка | ||||
| Від | 120 | до | 160 | увімкн. | 14,0 | 3,0 |
| « | 160 | « | 250 | « | 20,0 | 5,0 |
| « | 250 | « | 290 | « | 17,0 | 5,0 |
| « | 220 | « | 290 | « | 32,0 | 8,0 |
| « | 290 | « | 320 | « | 26,0 | 10,0 |
| « | 320 | 24,0 | 10,0 | |||
Примітка. Зразки діаметром 3 мм виготовляють за згодою виробника зі споживачем.
1.11. Труби діаметром 426 мм і вище допускається випробовувати за
1.12. При випробуванні зразків у вигляді смуги допускається виправляти кінці для затискання захватами машини. Виправлення кінців проводять поза робочої довжини зразка.
1.13. Зразки рекомендується обробляти на металорізальних верстатах. Шорсткість поверхні циліндричних зразків має бути не більше 0,63 мкм, сегментних
- Не більше 20 мкм за
1.14. Вимірювання патрубків і сегментів до випробування проводять за
1.15. (Виключений, Зм. N 1).
1.16. Маркування зразків проводять поза робочою частиною.
2. ОБЛАДНАННЯ
2.1. Випробувальні машини та умови випробування повинні відповідати вимогам
2.2. Нагрівальний пристрій повинен забезпечувати рівномірне нагрівання зразка по його робочій частині до заданої температури випробування та підтримання цієї температури з урахуванням допустимих відхилень, зазначених у п. 3.5, протягом усього випробування.
2.3. Вимоги до регулюючих та вимірювальних приладів, первинних термоелектричних перетворювачів (термопарів) за
(Змінена редакція, зміна N 1).
3. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ
3.1. Випробування зразків проводять за
Зразки у вигляді сегментів та патрубків випробовують до температури 900 °C. Схема випробування сегментних зразків з головками (рис.5) наведено у додатку 1.
3.2. Для вимірювання температури випробування на зразки встановлюють термопари:
- При 100 мм – дві термопари (на межах розрахункової довжини зразка).
Допускається встановлювати одну термопару у середині розрахункової довжини при довжині розрахункової частини зразка до 50 мм. При виникненні розбіжностей щодо оцінки якості труб контроль температури для таких зразків проводять двома термопарами;
- При 100 мм - три термопари (на межах і в середині розрахункової довжини зразка).
3.3. Робочий кінець первинного термоперетворювача (термопари) повинен мати надійний контакт із поверхнею зразка та бути ізольованим від радіаційного нагрівання.
Дозволяється вимірювати температуру зразка термопарою торкання за умови відповідності граничних відхилень температури зразка вимогам п. 3.5.
3.4. Тривалість нагріву до заданої температури випробування та час витримки за цієї температури вказують у нормативно-технічній документації на труби.
За відсутності необхідних вказівок тривалість нагріву до температури випробування повинна становити не більше 1 години, час витримки при цій температурі - 20-30 хв.
Допускається застосовувати попередній підігрів зразків до заданої температури у допоміжних печах з подальшим перенесенням їх для випробування в піч, встановлену безпосередньо на машині.
Час витримки після перенесення при заданій температурі має бути еквівалентним часу, витраченому на перенесення:
— при часі перенесення 1 з час витримки має становити щонайменше 1 хв;
- При часі перенесення 2 с - 2 хв
Зразки особливо тонкостінних труб (товщина стінки 0,5 мм і менше) випробовуються в печах, встановлених на машині,
3.5. Граничні відхилення від встановленої температури випробування у точках вимірювання за довжиною розрахункової частини зразка без урахування похибок вимірювання температури, обумовлених термоелектричним перетворювачем та вторинними приладами, не повинні перевищувати:
| ±5 °С | - | при | температурі | випробування | до 600 ° C; | |||
| ±7 °С | « | « | « | згори | 600 | до | 900 °C; | |
| ±8 °C | « | « | « | « | 900 | « | 1200 °C. |
При розбіжностях щодо оцінки якості металу граничні відхилення температури від встановленої при випробуванні в будь-якій точці розрахункової довжини зразка повинні бути нижчими на 2 °C.
3.6. Допускається проводити випробування у захисній атмосфері або у вакуумі, про що робиться відповідний запис у протоколі випробувань.
3.7. Результати випробування не враховують:
- при розриві зразка по кернах або за розрахунковою довжиною, при розриві зразка в затискачах випробувальної машини або за дефектами виробництва, якщо при цьому якась механічна характеристика за своєю величиною не відповідає встановленим вимогам;
- при утворенні двох або більше шийок та двох або більше місць розриву;
- при розриві патрубка по спіралі, якщо в розрахунковій довжині утворилися два або більше виток спіралі.
У зазначених випадках випробування на розтягування має бути повторене на зразках, взятих від тієї ж плавки чи партії.
Кількість зразків при цьому має відповідати числу недійсних випробувань.
3.3-3.7. (Змінена редакція, зміна N 1).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Вимірювання зразків після випробування та обчислення результатів проводять за
4.2. Для вказівки температури випробування до позначення визначається характеристики механічних властивостей додають відповідний цифровий індекс.
Приклад: ,
,
,
- межа плинності умовна з допуском на величину залишкової деформації 0,2%, тимчасовий опір, відносне подовження після розриву зразка
відносне звуження поперечного перерізу після розриву, визначені при температурі випробування 450 °C.
(Змінена редакція, зміна N 1).
ДОДАТОК 1 (довідкове). Схема випробувань сегментних зразків із головками
ДОДАТОК 1*
Довідкове
________________
* ДОДАТОК 2. (Виключено, Изм. N 1).