ГОСТ 26877-91
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 26877-91 Металопродукція. Методи виміру відхилень форми (з Поправкою)
ГОСТ 26877-91
Група В09
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
МЕТАЛОПРОДУКЦІЯ
МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ВІДКЛОНЕНЬ ФОРМИ
Metal products.
Методи вимірювання форми variations
ОКП 0901
Дата введення 1992-07-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1 РОЗРОБЛЕНИЙ І ВНЕСЕН Міністерством металургії СРСР
РОЗРОБНИКИ
С.І.Рудюк, канд. техн. наук;
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
| Позначення НТД, на який дано посилання | Номер програми |
| ГОСТ 8.051-81 | 3 |
| ГОСТ 162-90 | 2 |
| ГОСТ 164-90 | 2 |
| ГОСТ 166-89 | 2 |
| ГОСТ 427-75 | 2 |
| ГОСТ 577-68 | 2 |
| ГОСТ 2879-88 | 4 |
| ГОСТ 3749-77 | 2 |
| ГОСТ 5378-88 | 2 |
| ГОСТ 6507-90 | 2 |
| ГОСТ 7502-80 | 2 |
| ГОСТ 8026-75 | 2 |
| ГОСТ 10965-86 | 2 |
| ГОСТ 11358-89 | 2 |
| ТУ 2-034-225-87 | 2 |
ВНЕСЕНА поправка, опублікована в ІВД N 5, 2005 рік
Виправлення внесено виробником бази даних
Цей стандарт встановлює методи вимірювання відхилень, форми блюмів, слябів, листів, стрічки, смуги, рулону, прутків, труб, профілів гарячекатаних та гнутих, катанки та дроту з чорних та кольорових металів та сплавів.
Терміни та пояснення відхилень форми металопродукції наведено у додатку 1.
1. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ
Для вимірювання відхилень форми застосовують стандартизовані ручні засоби вимірювання, що наведені в додатку 2, а також нестандартизовані автоматичні, наведені в додатку 3.
Дозволяється застосовувати інші засоби вимірювання, які пройшли держвипробування або метрологічну атестацію в органах державних або відомчих служб та відповідають за точністю вимогам цього стандарту.
2. ПІДГОТОВКА ДО ВИМІРЮВАННЯ
2.1. Для вимірювання відхилення форми металопродукцію укладають на плоску поверхню, наприклад, повірочну плиту або стелаж.
2.2. Металопродукція на площині повинна лежати вільно без впливу будь-яких зовнішніх сил, наприклад натиску, натягу, кручення, якщо в стандартах на конкретний вид прокату не встановлені інші вимоги.
3. ПРОВЕДЕННЯ ВИМІРЮВАНЬ
3.1. Відхилення від площинності та прямолінійності вимірюють по всій довжині металопродукції або на довжині 1000 мм, якщо в стандартах на конкретний вид прокату не встановлені інші вимоги.
3.2. Хвилястість, коробуватість і прогин визначають за найбільшим значенням між плоскою поверхнею та нижньою поверхнею металопродукції або між верхньою поверхнею та прилеглою площиною або прямою, паралельною плоскою поверхнею.
Вимірювання проводять одним із способів:
1) за допомогою прикладеної до торця металопродукції у вертикальному положенні вимірювальної лінійки, штангенглибиноміру або щупа (чорт.1 і 2);
Чорт.1
Чорт.1
Чорт.2
Чорт.2
2) за допомогою прилеглої до верхньої поверхні жорсткої сталевої лінійки та вимірювальної лінійки, розташованої вертикально (чорт.3);
Чорт.3
Чорт.3
3) за допомогою прилеглої до верхньої поверхні натягнутої сталевої струни та вимірювальної лінійки, розташованої вертикально (чорт.4);
Чорт.4
Чорт.4
4) індикатором, укріпленим на кронштейні та що переміщається паралельно площині розташування металопродукції.
Хвилястість, коробоватість і прогин виражаються в міліметрах або відсотках на довжину, що нормується.
Довжина хвилі виражається у міліметрах.
При необхідності визначають довжину хвилі ( ) Вимірюванням відстані між точками прилягання поверхні до металопродукції за допомогою вимірювальної сталевої лінійки (чорт.1).
3.3. Скручування вимірюють у будь-якій площині на нормованій відстані від базового поперечного перерізу.
Металопродукцію укладають так, щоб одна з її сторін у базовому поперечному перерізі стикалася з плоскою поверхнею.
1) вимірюють значення відставання поперечного перерізу від плоскої поверхні за допомогою вимірювальної лінійки або щупа (чорт.5 та 6);
Чорт.5
Чорт.5
Чорт.6
Чорт.6
2) вимірюють значення відставання поперечного перерізу металопродукції від прилеглої площини за допомогою косинця, що лежить однією стороною на плоскій поверхні, та вимірювальної лінійки або щупом (чорт.7).
Чорт.7
Чорт.7
Кут скручування поперечного перерізу металопродукції щодо базового поперечного перерізу може бути виміряний також кутоміром.
Скручування виражається в міліметрах або градусах на довжину, що нормується.
3.4. Різнотовщинність визначається як різниця найбільшого і найменшого
значення товщини металопродукції або її елементів на заданій відстані від кромок (рис.8 та 9).
Чорт.8
Чорт.8
Чорт.9
Чорт.9
Вимірювання проводять мікрометром, штангенциркулем, товщиноміром та стінкоміром і виражають у міліметрах.
3.5. Випуклість та увігнутість визначається найбільшою відстанню між поверхнею металопродукції та прилеглою горизонтальною або вертикальною площиною у будь-якому поперечному перерізі по довжині виробу (чорт.10).
Чорт.10
Чорт.10
Випуклість і увігнутість вимірюють за допомогою косинця та вимірювальної лінійки або щупом і виражають у міліметрах.
3.6. Кривизна (серповидність) визначається найбільшою відстанню між поверхнею металопродукції та прикладеною лінійкою або натягнутою струною (черт.11).
Чорт.11
Чорт.11
Кривизну та серповидність вимірюють лінійкою або щупом і виражають у міліметрах на довжину, що нормується.
3.7. Овальність визначається як половина різниці найбільшого і найменшого
діаметрів одному поперечному перерізі (черт.12).
Чорт.12
Чорт.12
Вимірювання проводять мікрометром або штангенциркулем і виражають у міліметрах.
3.8. Відхилення від кута визначається різницею реального кута та заданого
(чорт.13 та 14).
Чорт.13
Чорт.13
Чорт.14
Чорт.14
Відхилення від кута вимірюють кутоміром або вимірювальною лінійкою та виражають у міліметрах або градусах.
3.9. Косина різу визначається найбільшою відстанню від площини торця металопродукції до площини, перпендикулярної до поздовжніх площин металопродукції і кромки торця або кутом, що проходить через крайню точку. між ними (чорт.15).
Чорт.15
Чорт.15
Допускається косину різання плоскої металопродукції (аркушів, смуг та слябів) визначати як різницю діагоналей за умови, що металопродукція з одного торця має прямий кут (черт.16).
Чорт.16
Чорт.16
Косину різу вимірюють вимірювальною лінійкою та косинцем або кутоміром і виражають у міліметрах або градусах.
3.10. Відхилення від симетричності визначається різницею відстаней протилежних крайніх точок, що лежить на поверхні металопродукції, від осі симетрії (черт.17).
Чорт.17
Чорт.17
Відхилення від симетричності вимірюють вимірювальною лінійкою за допомогою косинця.
3.11. Притуплення кутів вимірюють як відстань від вершини кута, що утворюється лініями перетину суміжних граней до меж притуплення.
Методика контролю притуплення кутів квадрата та шестигранника наведена у додатку 4.
3.12. Телескопічність контролюють за допомогою вимірювальної лінійки за схемою, представленою на рис.18.
Чорт.18
- ширина смуги;
- Телескопічність
Чорт.18
ДОДАТОК 1 (обов'язковий). ТЕРМІНИ І ПОЯСНЕННЯ ВІДКЛОНЕНЬ ФОРМИ МЕТАЛОПРОДУКЦІЇ
ДОДАТОК 1
Обов'язкове
Таблиця 1
| Термін | Пояснення | Креслення |
| Відхилення від площинності | ||
| 1. Випуклість | Відхилення від площинності, при якому видалення точок поверхні поперечного перерізу металопродукції від прилеглої горизонтальної або вертикальної площини зменшується від країв до середини | |
| 2. Увігнутість | Відхилення від площинності, при якому видалення точок поверхні поперечного перерізу металопродукції від прилеглої горизонтальної або вертикальної площини збільшується від країв до середини | |
| 3. Хвилястість | Відхилення від площинності, при якому поверхня металопродукції або її окремі частини мають вигляд опуклостей і увігнутостей, що чергуються, не передбачених формою прокату | |
| 4. Коробкуватість | Різновид хвилястості у вигляді місцевої опуклості або увігнутості | |
| 5. Скручування | Відхилення форми, що характеризується поворотом поперечного перерізу щодо поздовжньої осі металопродукції | |
| Відхилення від прямолінійності | ||
| 6. Кривизна |
Відхилення від прямолінійності, при якому не всі точки, що лежать на геометричній осі металопродукції, однаково віддалені від горизонтальної або вертикальної площини | |
| 7. Серповидність | Відхилення форми, при якому кромки листа або смуги у горизонтальній площині мають форму дуги. | |
| Відхилення форми поперечного перерізу прокату | ||
| 8. Овальність | Відхилення форми, при якому поперечний переріз круглого прокату є овалоподібною формою. | |
| 9. Різнотовщинність | Відхилення форми, що характеризується нерівномірністю товщини металопродукції або її елементів за шириною чи довжиною | |
| 10. Прогин | Відхилення від прямолінійності поперечного перерізу металопрокату або його елементів | |
| 11. Відхилення від кута | Відхилення форми, що характеризується відхиленням кута від заданого. Примітка. Приватним видом є відхилення від прямого кута, яке найчастіше нормується | |
| 12. Притуплення кутів | Відхилення форми металопрокату, що характеризується незаповненням металом вершин кутів при прокаті в калібрах валків | |
| 13. Відхилення від симетричності | Відхилення форми поперечного перерізу прокату, при якому однойменні точки поверхні металопродукції, що лежать у площині перпендикулярної до осі симетрії, неоднаково віддалені від неї | |
| Відхилення від перпендикулярності | ||
| 14. Косина різання | Відхилення від перпендикулярності, при якому площина різу утворює з поздовжніми площинами металопродукції кут, відмінний від 90° | |
| Відхилення форми листа та стрічки | ||
| 15. Підгин | Відхилення форми у вигляді загинів торця, кромки або кута листа та стрічки | |
| 16. Нерівний торець | Відхилення форми торця, що характеризується неоднаковим видаленням точок його поверхні від прилеглої вертикальної площини | |
| Відхилення форми рулону | ||
| 17. Рулон зі складкою | Відхилення форми рулону, в якому на окремих ділянках витків смуги утворилися складки | |
| 18. Зім'ятий рулон | Відхилення від круглої форми поперечного перерізу рулону | |
| 19. Розпущений рулон | Відхилення форми рулону у вигляді нещільно сметанної смуги | |
| 20. Телескопічність | Відхилення форми рулону у вигляді виступів витків на середній або внутрішній частині рулону | |
ДОДАТОК 2 (обов'язковий). ПЕРЕЛІК СТАНДАРТИЗОВАНИХ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАНЬ
ДОДАТОК 2
Обов'язкове
Таблиця 2
| Контрольований параметр | Одиниця виміру | Діапазон вимірювань | Клас точності, похибка засобів вимірювань | Засоби виміру |
| Відхилення від площинності, прямолінійності, симетричності, форми поперечного перерізу, різнотовщинність, телескопічність рулонів. | мм | 150-1000 | Лінійка вимірювальна за | |
| м | 2-50 | На загальну довжину від ±0,4 мм до ±14 мм | Вимірювальна рулетка металева типу РЗ по | |
| мм | 0-125 | Клас точності 1; 2 | Штангенциркуль типу ШЦ-ІІ за | |
| мм | 0-250 | Клас точності 1; 2 | Штангенциркуль типу ШЦ-ІІ за | |
| мм | 0-315 0-400 0-500 250-630 250-800 320-1000 500-1600 800-2000 | Клас точності 1 | Штангенциркуль типу ШЦ-ІІІ за | |
| мм | 0-250 40-400 60-630 | 0,05 | Штангенрейсмас за | |
| мм | 0-160 0-200 0-250 0-315 0-400 | 0,05 | Штангенглибиномір за | |
| мм | 0-600 | Клас точності 1 | Мікрометр типу МК | |
| мм | 0-5, 0-10, 0-25 | Клас точності 2 | Мікрометр типу МЛ (листовий) | |
| мм | 0-25 | Клас точності 1; 2 | Мікрометр типу МТ (трубний) | |
| мм | 160х160 2500х1600 | Клас точності 1; 2; 3 | Перевірювальні плити | |
| мм | 50-500 200-500 | Клас точності 1; 2 | Лінійка повірочна типу ЛД, ЛТ, ШП | |
| мм | 0,02-1 | Клас точності 1; 2 | Щупи ТУ 2-034-225-87 | |
| мм | 0-2 0-5 0-10 0-25 | Клас точності 0; 1 | Індикатори вартового типу | |
| Відхилення від кута, косина різа | мм | 40-250 | Клас точності 1 | Кутники перевірочні |
| мм | 40х60 60х100 100х160 160х200 150х400 400х630 630х1000 1000х1600 | Клас точності 1; 2 | Кутники слюсарні типу VIII | |
| 1°-90° | ±2°; ±5°; ±15° | Кутоміри з ноніусом типу УН та УВ (зовнішні та внутрішні) | ||
| Відхилення від круглості та різнотовщинність | мм | Зовнішній діаметр 100; 160; 250; 400 | 0,8 | Кругломір моделі 290 |
| Внутрішній діаметр 3 | ||||
| мм | 0-600 | 0,01 | Мікрометр типу МК | |
| мм | 0-160 0-200 0-250 | Ноніус 0,1 | Штангенциркуль ШЦ-ІІ за | |
| мм | 50 |
Ціна поділу 0,1 | Товщиноміри та скломіри індикаторні типу ТР 25-60 С-50 | |
| мм | 0-150 | 0,005 | Мікроскоп інструментальний, універсальний типу БМІ |
ДОДАТОК 3 (рекомендований). Нестандартизовані автоматичні засоби вимірювання (НСІ) відхилень форми
ДОДАТОК 3
Рекомендоване
Таблиця 3
| Контрольований параметр | Одиниця виміру | Діапазон вимірювань | Похибка вимірювання | Дискретність контролю за довжиною прокату | Засіб вимірювання, що рекомендується |
| Відхилення від круглості | % від діаметра | 0-2% | За | Крок поступально- обертального руху від 0,1 до 3 м | Телевізійний автоматичний вимірювач розмірів типу ТАІР-1-5, ТАІР-2-6 або інші оптоелектронні вимірювачі |
| Відхилення від симетричності фасонних профілів | % від ширини | 0-2% | Те саме | Від 0,1 до 3 м | « |
ДОДАТОК 4 (рекомендований). МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ ПРИТУПЛЕННЯ КУТІВ ПРОКАТУ
ДОДАТОК 4
Рекомендоване
Контроль притуплення зовнішніх кутів квадрата зі стороною до 50 мм і шестигранника проводять шаблонами, виконаними відповідно до рис.19 та рис.21.
Чорт.19
Чорт.19
Шаблон із прорізами, що імітують межі притуплення, прикладають на кут відповідного профілю.
Ширина прорізу шаблону ( ) квадрата визначається з розрахунку
або
. Результати розрахунку наведено у табл.4.
Таблиця 4
мм
Сторона квадрата, | До 12 | Св. 12 до 20 | Св. 20 до 30 | Св. 30 до 50 | Св. 50 до 100 | Св. 100 до 150 |
Притуплення кутів, | 0,6 | 1,0 | 1,5 | 2,5 | 3,0 | 4,0 |
Ширина прорізу, | 0,8 | 1,4 | 2,1 | 3,5 | 4,2 | 5,6 |
Глибина прорізу, | 3,0 | 4,0 | ||||
Для квадрата зі стороною понад 50 мм контроль притуплення проводять за допомогою шаблону, виконаного за рис.20. На косинець шаблону наносяться поділки від 5 до 30 мм.
Чорт.20
Чорт.20
Чорт.21
Чорт.21
Контроль притуплення здійснюють по ноніусу штангенциркуля, виміряне значення якого не повинно перевищувати допускається значення притуплення, обчисленого за формулою
.
При цьому межі притуплення, що визначається за шкалою косинця, не повинні перевищувати значень притуплення, встановлених стандартом.
Допустиме значення притуплення кутів квадрата зі стороною понад 50 мм наведено у табл.5.
Таблиця 5
мм
| Сторона квадрата | 50-58 | 60-75 | 80-95 | 100-115 | 120-150 | 160-200 |
Величина притуплення | 5,25-6,09 | 6,3-7,9 | 8,4-10,0 | 10,5-12,0 | 12,6-15,8 | 16,8-21,0 |
Ширина прорізу шаблону ( ) шестигранного прокату визначається згідно з розрахунком
, мм. Результати розрахунку наведено у табл.6.
Таблиця 6
мм
| Діаметр вписаного кола | 8-14 | 15-25 | 26-55 | 60 і вище |
Притуплення кутів | 1,0 | 1,5 | 2,0 | 3,0 |
Ширина прорізу | 1,7 | 2,6 | 3,5 | 5,2 |
Глибина прорізу | 4,0 | 4,0 | 4,0 | 5,0 |
Довжина елемента косинця | 15,0 | 15,0 | 25,0 | 25,0 |
де - Значення притуплення кутів шестигранника за
Притуплення контролюють шляхом докладання шаблону до шестигранника (чорт.22).
Чорт.22
Чорт.22