ГОСТ 2604.14-82
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 2604.14-82 Чавун легований. Методи визначення кобальту (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 2604.14-82
Група В09
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЧУГУН ЛЕГОВАНИЙ
Методи визначення кобальту
Alloy cast iron. Методи для визначення cobalt
МКС 77.080.10
ОКСТУ 0809
Дата введення 1984-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР
РОЗРОБНИКИ
М.Д.Жембус,
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
| Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту |
| ГОСТ 123-98 | 4.2 |
| ГОСТ 3118-77 | 4.2 |
| ГОСТ 4461-77 | 4.2 |
| ГОСТ 5457-75 | 4.2 |
| ГОСТ 12353-78 | 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 |
| ГОСТ 28473-90 | 1.1 |
5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)
6. ВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, затвердженими у березні 1986 р., квітні 1988 р., (ІВС 6-86, 7-88)
Цей стандарт встановлює фотометричні методи визначення кобальту (при масовій частці від 0,02 до 3,0%) та атомно-абсорбційний метод визначення (при масовій частці від 0,005 до 5,0%) у легованому чавуні.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу - за
1.2. Похибка результату аналізу ( ) при довірчій ймовірності 0,95 не перевищує межі, наведеної в табл.2, 3, 5 при виконанні умов:
розбіжність результатів двох (трьох) паралельних вимірів має перевищувати (при довірчої ймовірності 0,95) значення , наведених у табл.2, 3, 5;
відтворене в стандартному зразку значення масової частки елемента не повинно відрізнятися від атестованого більш ніж на допустимі (при довірчій ймовірності 0,95) значення , Наведене в табл.2, 3, 5.
Розбіжність двох середніх результатів аналізу, виконаних у різних умовах (наприклад, при внутрішньолабораторному контролі відтворюваності) не повинна перевищувати (при довірчій ймовірності 0,95) значення , Наведеного в табл.2, 3, 5.
(Введений додатково, Зм. N 2).
2. ФОТОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КОБАЛЬТУ (від 0,02 до 0,5%)
2.1. Сутність методу - за
2.2. Апаратура, реактиви та розчини - за
2.3. Проведення аналізу - за
2.3.1. Наважку чавуну та об'єм соляної кислоти для розчинення визначають залежно від масової частки кобальту за табл.1.
Таблиця 1
| Масова частка кобальту, % | Маса навішування, г | Об'єм розчину соляної кислоти |
| Від 0,02 до 0,05 | 0,50 | 30 |
| Св. 0,05 «0,1 | 0,25 | 20 |
| 0,1 0,5 | 0,10 | 20 |
2.3.2. Побудова градуювального графіка
У шість склянок або колб місткістю по 250-300 см поміщають по 0,5 г карбонільного заліза. У п'ять склянок послідовно доливають 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0 см
стандартного розчину А, що відповідає 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5 мг кобальту.
Шоста склянка служить щодо контрольного досвіду. Далі зі вмістом кожної склянки надходять як зазначено у п.
Зі значень оптичної щільності аналізованих розчинів віднімають значення оптичної щільності розчину контрольного досвіду. За знайденими величинами оптичної щільності та відповідним їм значенням концентрацій кобальту в аліквотній частині розчину будують градуювальний графік.
2.4. Обробка результатів - за
2.4.1. Норми точності та нормативи контролю точності масової частки кобальту наведені у табл.2.
Таблиця 2
| Масова частка кобальту, % | Норми точності та нормативи контролю точності, % | ||||
| Від 0,01 до 0,05 включно. | 0,004 | 0,005 | 0,004 | 0,005 | 0,003 |
| Св. 0,05 "0,10" | 0,006 | 0,007 | 0,006 | 0,007 | 0,004 |
| 0,10 0,2 | 0,018 | 0,022 | 0,018 | 0,022 | 0,012 |
| 0,2 0,5 | 0,026 | 0,033 | 0,028 | 0,034 | 0,017 |
(Змінена редакція, Зм. N 2).
3. ФОТОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КОБАЛЬТУ (від 0,5 до 3,0%)
3.1. Сутність методу - за
3.2. Апаратура, реактиви та розчини - за
3.3. Проведення аналізу - за
3.4. Обробка результатів - за
3.4.1. Норми точності та нормативи контролю точності масової частки кобальту наведені в табл.3.
Таблиця 3
| Масова частка кобальту, % | Норми точності та нормативи контролю точності, % | ||||
| Від 0,5 до 1,0 вмикання. | 0,04 | 0,05 | 0,04 | 0,05 | 0,02 |
| Св. 1,0 "2,0" | 0,05 | 0,07 | 0,06 | 0,07 | 0,03 |
| 2,0 3,0 | 0,09 | 0,11 | 0,09 | 0,11 | 0,06 |
(Змінена редакція, Зм. N 2).
4. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КОБАЛЬТУ
4.1.Сутність методу
Метод заснований на розчиненні проби чавуну в суміші соляної та азотної кислот та вимірюванні ступеня поглинання резонансного випромінювання вільними атомами кобальту, що утворюються в результаті розпилення аналізованого розчину в полум'ї повітря-ацетилен, при довжині хвилі 240,7 нм або 252,1 нм.
4.2. Апаратура, реактиви та розчини
Атомно-абсорбційний полум'яний спектрофотометр.
Лампа з порожнім катодом для визначення кобальту.
Балон із ацетиленом.
Компресор забезпечує подачу стисненого повітря.
Ацетилен за
Кислота соляна за
Кислота азотна згідно з
Залізо карбонільне, ос.ч.
Кобальт металевий по
Кислота аскорбінова, розчин 0,1 г/см .
Стандартні розчини кобальту.
Стандартні розчини. Розчин А з масовою концентрацією 0,001 г/см : 0,5 г металевого кобальту розчиняють у склянці місткістю 200 см.
при нагріванні 20 см
соляної кислоти додаванням 2 см
азотної кислоти. Розчин випарюють насухо, залишок розчиняють при нагріванні 20 см
соляної кислоти 1:1. Розчин переносять у мірну колбу місткістю 500 см
, доливають водою до мітки та перемішують.
Розчин Б із масовою концентрацією 0,0002 г/см : 20 см
розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 100 см
, доливають 3-5 см
соляної кислоти доливають водою до мітки і перемішують.
Розчин В з масовою концентрацією 0,0001 г/см : 10 см
розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 100 см
, доливають 3-5 см
соляної кислоти доливають до мітки водою і перемішують.
(Змінена редакція, І
зм. N 2).
4.3. Проведення аналізу
4.3.1. Відповідно до інструкції налаштовують спектрофотометр на резонансну лінію 240,7 або 252,1 нм. Після включення подачі газу та запалення пальника розпорошують воду та встановлюють нуль приладу.
4.3.2. Визначення кобальту (0,005-0,1%)
Наважку чавуну масою 1 г поміщають у склянку місткістю 200-300 см. і розчиняють при нагріванні 20 см
соляної та 5 см
азотної кислоти. Розчин випарюють насухо. До сухого залишку доливають 10 см
соляної кислоти і знову випарюють насухо. Потім доливають 5 см
соляної кислоти та випарюють розчин до вологих солей, доливають 1,5-2 см
соляної кислоти, 10 см
води та нагрівають до розчинення солей.
Розчин з осадом переносять у мірну колбу місткістю 50 см. , доливають до мітки водою і перемішують. Розчин фільтрують через сухий фільтр у суху конічну колбу місткістю 50 см.
, відкидаючи перші порції фільтрату
Атомну абсорбцію кобальту вимірюють за довжини хвилі 240,7 нм.
Для внесення поправки зміст кобальту в реактивах через всі стадії аналізу проводять контрольний досвід. Розпорошують в полум'я розчин контрольного досвіду, а потім випробувані розчини в порядку збільшення масової частки кобальту до отримання стабільних показань кожного розчину. Перед введенням у полум'я кожного аналізованого розчину розпорошують воду для промивання системи та перевірки нульової точки.
Значення маси кобальту в аналізованому розчині знаходять за графіком градуювання з урахуванням поправки контрольного досвіду. Інтервал концентрацій кобальту при побудові градуювального графіка є рекомендованим.
(Змінена редакція, Изм. N
2).
4.3.2.1. Побудова градуювального графіка
У вісім склянок місткістю 200-300 см поміщають по 1,0 г карбонильного заліза. У сім склянок послідовно доливають по 0,5; 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0 та 10 см
стандартного розчину, що відповідає 0,00005; 0,0001; 0,0002; 0,0004; 0,0006; 0,0008 та 0,001 г кобальту в 50 см
аналізованого розчину. Восьма склянка служить для проведення контрольного досвіду.
Далі проведення аналізу за п.
З середнього значення оптичної густини кожного розчину віднімають середнє значення оптичної густини контрольного досвіду. За знайденими значеннями оптичної щільності та відповідним їм значенням маси кобальту будують градуювальний графік.
4.3.3. Визначення кобальту (0,1-5,0%)
Масу навішування чавуну в залежності від масової частки кобальту визначають за табл.4.
Таблиця 4
| Масова частка кобальту, % | Маса навішування, г | Аналітична лінія, нм |
| Від 0,10 до 1,0 | 0,2 | 240,7 |
| Св. 1,0 «5,0 | 0,1 | 252,1 |
Наважку чавуну поміщають у склянку місткістю 200-300 см. і розчиняють при нагріванні 10 см
соляної та 3 см
азотної кислоти. Розчин випарюють насухо. До сухого залишку доливають 10 см
соляної кислоти і знову випарюють насухо. Потім доливають 3 см
соляної кислоти, 15 см
води та нагрівають до розчинення солей.
Розчин відфільтровують у мірну колбу місткістю 100 см. , склянку та фільтр промивають водою, фільтр відкидають. До фільтрату доливають 5 см
розчину аскорбінової кислоти (при навішуванні чавуну масою 0,2 г) або 2,5 см
(при навішуванні чавуну масою 0,1 г) доливають водою до мітки і перемішують.
Атомну абсорбцію кобальту вимірюють у полум'ї повітря-ацетилен при довжині хвилі відповідно до табл.4 залежно від масової частки кобальту.
Далі проведення аналізу за п.
Значення маси кобальту в аналізованому розчині знаходять за градуювальним графом
ку.
4.3.3.1. Побудова градуювального графіка
При масовій частці кобальту від 0,1 до 0,5% у сім склянок місткістю 250 см поміщають по 0,2 г карбонильного заліза і шість з них відміряють 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0 та 10,0 см
стандартного розчину, що відповідає 0,0001; 0,0002; 0,0004; 0,0006; 0,0008 та 0,001 г кобальту в 100 см
аналізованого розчину.
Сьома склянка служить для проведення контрольного досвіду.
При масовій частці кобальту від 0,5 до 1,0% у сім склянок місткістю 250 см поміщають по 0,2 г карбонильного заліза і шість з них відміряють 5,0; 6,0; 7,0; 8,0; 9,0 та 10,0 см
стандартного розчину Б, що відповідає 0,001; 0,0012; 0,0014; 0,0016; 0,0018 та 0,002 г кобальту в 100 см
аналізованого розчину.
Сьома склянка служить для проведення контрольного досвіду.
При масовій частці кобальту від 1,0 до 5,0% у шість склянок місткістю 250 см поміщають по 0,1 г карбонильного заліза і п'ять з них відміряють 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0 см
стандартного розчину А, що відповідає 0,001; 0,002; 0,003; 0,004 та 0,005 г кобальту в 100 см
аналізованого розчину.
Шоста склянка служить щодо контрольного досвіду.
У кожну склянку доливають по 10 см соляної та по 3 см
азотної кислоти. Далі аналіз ведуть відповідно до п.4
.3.3.
4.3.3,
4.4. Обробка результатів
4.4.1. Масову частку кобальту ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Маса кобальту, знайдена за градуювальним графіком, г;
- Маса навішування чавуну, р.
4.4.2. Норми точності та нормативи контролю точності масової частки кобальту наведені в табл.5.
Таблиця 5
| Масова частка кобальту, % | Норми точності та нормативи контролю точності, % | ||||
| Від 0,005 до 0,01 вмикання. | 0,0018 | 0,0022 | 0,0018 | 0,0022 | 0,0012 |
| Св. 0,01 "0,02" | 0,0024 | 0,0030 | 0,0025 | 0,0030 | 0,0016 |
| 0,02 0,05 | 0,004 | 0,005 | 0,004 | 0,005 | 0,003 |
| 0,05 0,10 | 0,006 | 0,007 | 0,006 | 0,007 | 0,004 |
| 0,10 0,2 | 0,018 | 0,022 | 0,018 | 0,022 | 0,012 |
| 0,2 0,5 | 0,026 | 0,033 | 0,028 | 0,034 | 0,017 |
| 0,5 1,0 | 0,04 | 0,05 | 0,04 | 0,05 | 0,02 |
| 1,0 2,0 | 0,05 | 0,07 | 0,06 | 0,07 | 0,03 |
| 2,0 5,0 | 0,09 | 0,11 | 0,09 | 0,11 | 0,06 |
(Змінена редакція, Зм. N 2).
Розд.4. (Запроваджено додатково, Зм. N 1).