Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту


ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙС

ГОСТ Р ІСО 15353-2014 ГОСТ Р 55080-2012 ГОСТ Р ІСО 16962-2012 ГОСТ Р ІСО 10153-2011 ГОСТ Р ІСО 10280-2010 ГОСТ Р ІСО 4940-2010 ГОСТ Р ІСО 4943-2010 ДСТУ ISO 14284-2009 ДСТУ ISO 9686-2009 ГОСТ Р ІСО 13899-2-2009 ГОСТ 18895-97 ГОСТ 12361-2002 ГОСТ 12359-99 ГОСТ 12358-2002 ГОСТ 12351-2003 ГОСТ 12345-2001 ГОСТ 12344-88 ГОСТ 12350-78

ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН

ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)


ГОСТ 12354-81

Група В39

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78

ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)

ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363-79

ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)

ГОСТ 12363-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення се

ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)

ГОСТ 12360-82

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83

ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)


ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)


Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИ

ГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію


ГОСТ 12357-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення алюмінію
<
ГОСТ 12364-84

ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію

ГОСТ 12364-84

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення церію

Steels alloyed ГОСТ 29117-91 ГОСТ 12347-77 ГОСТ 12355-78

ГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)

ГОСТ 12355-78

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Мето

ГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)

ГОСТ 12362-79

Група В39

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛИ ЛЕГОВАН

ГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)


ГОСТ 12352-81

Група В39


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ

Методи визначення нік
ГОСТ Р 51056-97 ГОСТ Р 51927-2002 ГОСТ Р 51928-2002 ГОСТ 12356-81 ГОСТ Р ІСО 13898-1-2006 ГОСТ Р ІСО 13898-3-2007 ДСТУ ISO 13898-4-2007 ГОСТ Р ІСО 13898-2-2006 ГОСТ Р 52521-2006 ГОСТ Р 52519-2006 ГОСТ Р 52520-2006 ГОСТ Р 52518-2006 ГОСТ 1429.14-2004 ГОСТ 24903-81 ГОСТ 22662-77 ГОСТ 6012-2011 ГОСТ 25283-93 ГОСТ 18318-94 ГОСТ 29006-91 ГОСТ 16412.4-91 ГОСТ 16412.7-91

ГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю


ГОСТ 16412.7-91

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ

Методи визначення вуглецю

Iron powder.
Методи для ви
ГОСТ 2171-90 ГОСТ 23401-90 ГОСТ 30642-99 ГОСТ 25698-98 ГОСТ 30550-98 ГОСТ 18898-89 ГОСТ 26849-86 ГОСТ 26876-86 ГОСТ 26239.5-84 ГОСТ 26239.7-84 ГОСТ 26239.3-84

ГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)


ГОСТ 26239.3-84

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ 12226-80 ГОСТ 23402-78 ГОСТ 1429.9-77 ГОСТ 1429.3-77 ГОСТ 1429.5-77 ГОСТ 19014.3-73 ГОСТ 19014.1-73 ГОСТ 17235-71 ГОСТ 16412.5-91 ГОСТ 29012-91 ГОСТ 26528-98 ГОСТ 18897-98 ГОСТ 26529-85 ГОСТ 26614-85 ГОСТ 26239.2-84 ГОСТ 26239.0-84 ГОСТ 26239.8-84 ГОСТ 25947-83 ГОСТ 25599.3-83 ГОСТ 22864-83 ГОСТ 25599.1-83 ГОСТ 25849-83 ГОСТ 25281-82 ГОСТ 22397-77 ГОСТ 1429.11-77 ГОСТ 1429.1-77 ГОСТ 1429.13-77 ГОСТ 1429.7-77 ГОСТ 1429.0-77 ГОСТ 20018-74 ГОСТ 18317-94 ГОСТ Р 52950-2008 ГОСТ Р 52951-2008 ГОСТ 32597-2013 ГОСТ Р 56307-2014 ГОСТ 33731-2016 ГОСТ 3845-2017 ГОСТ Р ІСО 17640-2016 ГОСТ 33368-2015 ГОСТ 10692-2015 ГОСТ Р 55934-2013 ГОСТ Р 55435-2013 ГОСТ Р 54907-2012 ГОСТ 3845-75 ГОСТ 11706-78 ГОСТ 12501-67 ГОСТ 8695-75 ГОСТ 17410-78 ГОСТ 19040-81 ГОСТ 27450-87 ГОСТ 28800-90 ГОСТ 3728-78 ГОСТ 30432-96 ГОСТ 8694-75 ГОСТ Р ІСО 10543-99 ГОСТ Р ІСО 10124-99 ГОСТ Р ІСО 10332-99 ГОСТ 10692-80 ГОСТ Р ІСО 17637-2014 ГОСТ Р 56143-2014 ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013

ГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту


ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙС ГОСТ Р 55724-2013 ГОСТ Р ІСО 22826-2012 ГОСТ Р 55143-2012 ГОСТ Р 55142-2012 ГОСТ Р ІСО 17642-2-2012 ГОСТ Р ІСО 17641-2-2012

ГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю

ГОСТ Р ГОСТ 26877-2008 ГОСТ Р ІСО 17641-1-2011 ДСТУ ISO 9016-2011 ГОСТ Р ІСО 17642-1-2011 ГОСТ Р 54790-2011 ГОСТ Р 54569-2011 ГОСТ Р 54570-2011 ГОСТ Р 54153-2010 ГОСТ Р ІСО 5178-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-2-2010 ГОСТ Р ІСО 15792-3-2010 ГОСТ Р 53845-2010 ДСТУ ISO 4967-2009 ГОСТ 6032-89 ГОСТ 6032-2003 ГОСТ 7566-94 ГОСТ 27809-95 ГОСТ 22974.9-96 ГОСТ 22974.8-96 ГОСТ 22974.7-96 ГОСТ 22974.6-96 ГОСТ 22974.5-96 ГОСТ 22974.4-96 ГОСТ 22974.3-96 ГОСТ 22974.2-96 ГОСТ 22974.1-96 ГОСТ 22974.13-96 ГОСТ 22974.12-96 ГОСТ 22974.11-96 ГОСТ 22974.10-96 ГОСТ 22974.0-96 ГОСТ 21639.9-93 ГОСТ 21639.8-93 ГОСТ 21639.7-93 ГОСТ 21639.6-93 ГОСТ 21639.5-93 ГОСТ 21639.4-93 ГОСТ 21639.3-93 ГОСТ 21639.2-93 ГОСТ 21639.0-93 ГОСТ 12502-67 ГОСТ 11878-66 ГОСТ 1763-68 ГОСТ 13585-68 ГОСТ 16971-71 ГОСТ 21639.10-76 ГОСТ 2604.1-77 ГОСТ 11930.7-79 ГОСТ 23870-79 ГОСТ 11930.12-79 ГОСТ 24167-80 ГОСТ 25536-82 ГОСТ 22536.2-87 ГОСТ 22536.11-87 ГОСТ 22536.6-88

ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку

ГОСТ 22536.6-88

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

Методи визначення миш ГОСТ 17745-90 ГОСТ 26877-91 ГОСТ 8233-56 ГОСТ 1778-70 ГОСТ 10243-75 ГОСТ 20487-75 ГОСТ 12503-75 ГОСТ 21548-76 ГОСТ 21639.11-76 ГОСТ 2604.8-77 ГОСТ 23055-78 ГОСТ 23046-78 ГОСТ 11930.11-79 ГОСТ 11930.1-79 ГОСТ 11930.10-79 ГОСТ 24715-81 ГОСТ 5639-82 ГОСТ 25225-82 ГОСТ 2604.11-85 ГОСТ 2604.4-87 ГОСТ 22536.5-87

ГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 22536.5-87
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.
ГОСТ 6130-71 ГОСТ 23240-78 ГОСТ 3242-79 ГОСТ 11930.3-79 ГОСТ 11930.5-79 ГОСТ 11930.9-79 ГОСТ 11930.2-79 ГОСТ 11930.0-79 ГОСТ 23904-79 ГОСТ 11930.6-79 ГОСТ 7565-81 ГОСТ 7122-81 ГОСТ 2604.3-83 ГОСТ 2604.5-84 ГОСТ 26389-84 ГОСТ 2604.7-84 ГОСТ 28830-90 ГОСТ 21639.1-90 ГОСТ 5640-68 ГОСТ 5657-69 ГОСТ 20485-75 ГОСТ 21549-76 ГОСТ 21547-76 ГОСТ 2604.6-77 ГОСТ 22838-77 ГОСТ 2604.10-77 ГОСТ 11930.4-79 ГОСТ 11930.8-79 ГОСТ 2604.9-83 ГОСТ 26388-84 ГОСТ 14782-86 ГОСТ 2604.2-86 ГОСТ 21639.12-87 ГОСТ 22536.8-87 ГОСТ 22536.0-87 ГОСТ 22536.3-88

ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору

ГОСТ 22536.3-88
(СТ РЕВ 485-75)

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ

ГОСТ 22536.9-88 ГОСТ 22536.14-88 ГОСТ 22536.4-88 ГОСТ 22974.14-90 ГОСТ 23338-91 ГОСТ 2604.13-82 ГОСТ 2604.14-82 ГОСТ 22536.1-88

ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту

ГОСТ 22536.1-88
(СТ РЕВ 5284-85)


Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 16773-2003 ГОСТ 7512-82 ГОСТ 6996-66 ГОСТ 12635-67 ГОСТ 12637-67 ГОСТ 12636-67 ГОСТ 24648-90

ДСТУ ISO 14250-2013 Сталь. Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу


ГОСТ Р ІСО 14250-2013


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

СТАЛЬ

Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу

Steel. Металографічна характеристика двостороннього глибинного розміру і розповсюдження


ГКС 77.080

Дата введення 2014-10-01


Передмова

1 ПІДГОТОВЛЕНО І ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 145 «Методи контролю металопродукції»

2 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 22 листопада 2013 р. N 2055-ст.

3 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 14250:2000* «Сталь. Металографічна оцінка величини дуплексного розміру зерна та його розподілу (ІSO 14250:2000 "Steel - Metallographic characterization of duplex grain size and distribution").
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням на сайт shop.cntd.ru. - Примітка виробника бази даних.

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Правила застосування цього стандарту встановлені у ГОСТ Р 1.0-2012 (розділ 8). Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному (станом на 1 січня поточного року) інформаційному покажчику «Національні стандарти», а офіційний текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковано у найближчому випуску інформаційного покажчика «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет (gost.ru)

1 Область застосування


Цей стандарт встановлює металографічний метод визначення дуплексного розміру зерна в прокаті або поковках із сталі, з використанням еталонних шкал або методики підрахунку точок.

2 Нормативні посилання


У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міжнародні стандарти*:
_______________
* Таблицю відповідності національних стандартів міжнародним див. за посиланням. - Примітка виробника бази даних.


ISO 643:2000 Сталі — Металографічне визначення розміру феритного або аустенітного зерна ( ISO 643:2000, Aciers — ДСТУ ISO 14250-2013 Сталь. Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу micrographique de la grosseur de grain apparente )

ISO 9042:1988 Сталь. Метод обліку точок вручну для статистичної оцінки об'ємного вмісту компонента по сітці розрахункових точок ( ISO 9042:1988, Aciers — ДСТУ ISO 14250-2013 Сталь. Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу manuelle d'estimation statistique de la fraction volumique d'un constituant ДСТУ ISO 14250-2013 Сталь. Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу I'aide de grilles de points

3 Терміни, визначення та скорочення


У цьому стандарті застосовано наступний термін із відповідним визначенням:

3.1 Дуплексний розмір зерна: Зерена структура, в якій розподіл довжин перетинів зерен, їх діаметрів або площ відхиляється від простого логнормального розподілу.


Примітка - Різні типи дуплексних розмірів зерна описані в 7.1.

3.2 Скорочення

ALA - окремі великі зерна (As large as);

AGS – середній розмір зерна (Average grain size);

BD - смугаста структура (Banding);

BM – бімодальна структура (Bi Modal);

CS - Зміна розміру зерна по перерізу (Cross section);

Long. - Поздовжня орієнтація зразка (Longitudinal);

NL - намистчаста структура (Necklace);

ОСС - випадковий (Occasional);

Trans. - Поперечна орієнтація зразка (Transverse);

WR – широкий діапазон розмірів зерна (Wide Range).

4 Сутність методу

4.1 Дуплексний розмір зерна поділяю* на два класи із зазначенням окремих типів, що належать до цих класів, та оцінкою часток площі, зайнятих зернами різного розміру.
________________
* Текст документа відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.

4.2 Цей метод може бути використаний для зразків або виробів, що містять два або більше значно відрізняються розміру зерна, розташованих безладно або у вигляді картини, що топологічно змінюється.

4.3 Оскільки цей метод випробування характеризує відхилення розмірів зерен від простого логнормального розподілу та представляє картину зміни розміру зерна, слід оцінювати всю поверхню зразка.

5 Апаратура

5.1 Загальні положення


Використана апаратура залежить від методу випробувань - див. 5.2-5.4.

5.2 Методика порівняння для оцінки часток площі


Ця методика вимагає використання еталонної шкали з підвищення точності візуальних оцінок часток площі, зайнятих зернами різного розміру. Еталонна шкала, наведена у додатку А, показує різний відсотковий вміст світлих зерен, розташованих серед темних зерен.

5.3 Методика підрахунку* точок для оцінки часток площі

________________
* Текст документа відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.


Ця методика вимагає використання вимірювальної сітки на прозорій накладці або в окулярній вставці відповідно до ISO 9042

5.4 Визначення розміру зерна

Визначення розміру зерна – за ISO 643.

6 Відбір та виготовлення зразків для випробувань


Щоб охарактеризувати картину розподілу дуплексного розміру зерна слід використовувати повний поперечний переріз зразка, відібраного від виробу.

Досліджувана поверхня повинна бути орієнтована в поздовжньому напрямку в площині, паралельній напрямку максимальної деформації виробу, за винятком прутків і труб, для яких поверхня, що досліджується, повинна бути перпендикулярна до напрямку максимальної деформації.

Кількість зразків та місця їх вирізки мають бути зазначені у нормативних документах на продукцію. Якщо такі вказівки відсутні, це питання залишається на розсуд виробника.

Плоска поверхня зразка повинна бути відполірована для металографічного дослідження та піддана травленню відповідним реактивом протягом необхідного часу. Травлення має бути проведено таким чином, щоб усі або майже всі межі зерен стали видимими.

7 Методика випробувань

7.1 Розпізнавання та класифікація дуплексного розміру зерна

7.1.1 Безладний дуплексний розмір зерна

7.1.1.1 Загальна характеристика


Безладний дуплексний розмір зерна визначають за такими ознаками:

7.1.1.2 Безладно розподілені великі зерна

Даний тип характеризується присутністю безладно розподілених окремих великих зерен, що відрізняються за розміром на три або більше номери зерна від середнього розміру решти зерен.

Ці окремі великі зерна повинні займати 5% менш площі зразка. Якщо вони займають понад 5% площі, то оцінку слід проводити відповідно до 7.1.1.4 .

Приклад мікрофотографії ALA розміру зерна наведено малюнку 1.

Малюнок 1 — ALA Розмір зерна

ДСТУ ISO 14250-2013 Сталь. Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу


Малюнок 1 — ALA Розмір зерна

7.1.1.3 Широкий діапазон розмірів зерна

Даний тип характеризується присутністю надзвичайно широкого діапазону розподілених розмірів зерна, коли найбільший розмір відрізняється від найменшого розміру на п'ять або більше номерів зерна.

Приклад мікрофотографії широкого діапазону розмірів зерна показаний малюнку 2.

Малюнок 2 - WR розмір зерна

ДСТУ ISO 14250-2013 Сталь. Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу


Малюнок 2 - WR розмір зерна

7.1.1.4 Бімодальний розмір зерна

Даний тип характеризується присутністю двох чітко помітних безладно розподілених розмірів зерна, які відрізняються більш ніж на чотири номери зерна та займають разом 75% або більше повної площі зразка.

Приклад мікрофотографії бімодального розміру зерна показаний малюнку 3.

Малюнок 3 - ВМ розмір зерна

ДСТУ ISO 14250-2013 Сталь. Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу


Малюнок 3 - ВМ розмір зерна

7.1.2 Топологічний дуплексний розмір зерна

7.1.2.1 Загальна характеристика


Топологічний дуплексний розмір зерна визначається за такими ознаками:

7.1.2.2 Зміна розміру зерна за перерізом

Даний тип характеризується систематичною зміною розміру зерна за перерізом виробу, в результаті якого середній розмір зерна змінюється від однієї ділянки до іншої на три і більше номери зерна або присутністю різних розмірів зерна у специфічних ділянках поперечного перерізу продукції (наприклад, великих зерен, що виникли внаслідок зародкового) зростання в ділянках критичної деформації), при цьому розмір зерна в цих специфічних ділянках відрізняється від розміру зерна в основній частині поперечного перерізу на три або більше зерна.

Приклад мікрофотографії зміни розміру зерна по перерізу показаний малюнку 4.

Малюнок 4 - CS розмір зерна

ДСТУ ISO 14250-2013 Сталь. Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу


Малюнок 4 - CS розмір зерна

7.1.2.3 Намиста структура

Даний тип характеризується присутністю окремих великих зерен, кожне з яких оточене кільцем дрібніших зерен; великі та дрібні зерна відрізняються за розміром на три чи більше номери зерна.

Приклад мікрофотографії намиста структури показаний на малюнку 5.

Малюнок 5 - NL розмір зерна

ДСТУ ISO 14250-2013 Сталь. Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу



Малюнок 5 - NL розмір зерна

7.1.2.4 Смужкова зеренна структура

Даний тип характеризується присутністю смуг із різними розмірами зерна, що відрізняються на три або більше номерів зерна.

Приклад мікрофотографії полосчастої зеренової структури показаний малюнку 6.

Малюнок 6 - BD розмір зерна

ДСТУ ISO 14250-2013 Сталь. Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу


Малюнок 6 - BD розмір зерна

7.2 Оцінка часток площі

7.2.1 Методика порівняння


Справжня методика полягає в порівнянні поля зору, що спостерігається з еталонною шкалою. Збільшення, що використовується, повинно забезпечувати візуальний дозвіл крупно- і дрібно-зернистих ділянок як чітко обмежених зон.

Для класу безладних дуплексних розмірів зерна порівняння слід проводити не менше ніж на п'яти випадково вибраних полях зразка.

Для класу топологічних дуплексних розмірів зерна порівняння слід проводити по всій поверхні зразка.

Обчислюють середнє значення отриманих часток площі (у відсотках від площі зразка), зайнятих чітко помітними розмірами зерен для дослідженого числа ділянок.

7.2.2 Методика підрахунку точок


Цю методику, згідно з ISO 9042, слід застосовувати на основі правил, наведених у 7.2.1.

7.2.3 Методика безпосереднього виміру


Справжню специфічну методику застосовують тільки для зразків з топологічним дуплексним розміром зерна, що містять поверхневі шари з розміром зерна, що відрізняється від основного металу. Для таких зразків слід виконати щонайменше 10 вимірювань глибини зазначеного поверхневого шару у різних місцях. Оцінювана частка площі може бути обчислена на підставі середнього значення проведених вимірювань та повної дослідженої площі.

7.3 Визначення розміру зерна

Розмір окремих великих зерен слід визначати за методами, ISO 643.

8 Протокол випробувань


Протокол випробувань повинен містити:

a) марку дослідженої сталі;

b) орієнтацію зразка;

c) тип дуплексного розміру зерна (із зазначенням відповідного скорочення);

d) використаний метод;

e) відсоткову частку дуплексного розміру зерна на поверхні;

f) розмір зерна;

g) найбільш відповідні формати:

- L дуплексний, ALA, WR, AGS N та N.;

- L дуплексний, WR, WR, AGS N та N.;

- L дуплексний, BM, WR, AGS N та N.;

- L дуплексний, CS, WR, AGS центр N, AGS поверхні N;

- T дуплексний, NL, WR, AGS, x%N, % N;.

- T дуплексний, BD, WR, AGS, x%N, % N.

Додаток, А (довідковий). Шкала для оцінки часток площі

Додаток А
(довідкове)

Малюнок А.1 — Еталонна шкала для оцінки частки площі (зазначена відсоткова частка площі світлих зерен серед темних зерен)

ДСТУ ISO 14250-2013 Сталь. Металографічна оцінка дуплексного розміру зерна та його розподілу


Малюнок А.1 — Еталонна шкала для оцінки частки площі (зазначена відсоткова частка площі світлих зерен серед темних зерен)

Додаток ТАК (довідковий). Відомості про відповідність посилальних міжнародних стандартів (і чинним у цій якості міждержавним стандартам) національним стандартам Російської Федерації

Додаток ТАК
(довідкове)



Таблиця ТАК

Позначення міжнародного стандарту посилання
Ступінь відповідності
Позначення та найменування відповідного національного стандарту
ISO 643:2003 IDT ДСТУ ISO 643-2011 «Сталь. Металографічне визначення розміру зерна, що спостерігається"
ISO 9042:1988 IDT ДСТУ ISO 9042-2011. «Сталь. Ручний метод підрахунку точок для статистичної оцінки об'ємної частки структурної складової з використанням точкової вимірювальної сітки».
Примітка: У цій таблиці використано наступне умовне позначення ступеня відповідності стандартів:

IDT – ідентичний стандарт.
УДК 669.14:620.2:006.354 ГКС 77.080
Ключові слова: сталь, металографічний метод, визначення дуплексного розміру зерна, розподіл