ГОСТ 11930.4-79
ГОСТ 12350-78 (СТ РЕВ 961-78) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 12350-78
(СТ РЕВ 961-78)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАН
ГОСТ 12354–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12354-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення молібд
ГОСТ 12353-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кобальту (зі зміною N 1)
ГОСТ 12353-78
(СТ РЕВ 1506-79)
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГО
ГОСТ 12363–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення селену (зі зміною N 1)
ГОСТ 12363-79
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮ3А РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення се
ГОСТ 12360–82 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення бору (зі зміною N 1)
ГОСТ 12360-82
Група В39
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12364-84 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення церію Steels alloyed ГОСТ 12355-78 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ГОСТ 12362-79 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР ПОРОШОК ЗАЛІЗНИЙ Методи визначення вуглецю Iron powder. КРЕМНІЙ НАПІВПРОВ ГОСТ Р ГОСТ 22536.6-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР Методи визначення миш ГОСТ 22536.5-87 ГОСТ 22536.3-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙ ГОСТ 22536.1-88 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення бору
ГОСТ 12349-83
ГОСТ 12349-83 (СТ РЕВ 1507-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вольфраму (зі зміною N 1)
ГОСТ 12349-83
(СТ РЕВ 1507-79)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИГОСТ 12357–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 12357-84
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення алюмінію
<ГОСТ 12364–84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення церію
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІГОСТ 12355-78 (СТ РЕВ 1506-79) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
МетоГОСТ 12362–79 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення мікродомішок сурми, свинцю, олова, цинку та кадмію (зі зміною N 1)
Група В39
СТАЛИ ЛЕГОВАНГОСТ 12352–81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю (зі зміною N 1)
ГОСТ 12352-81
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛИ ЛЕГОВАНІ І ВИСОКОЛЕГОВАНІ
Методи визначення нікГОСТ 16412.7-91 Порошок залізний. Методи визначення вуглецю
ГОСТ 16412.7-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Методи для виГОСТ 26239.3−84 Кремній напівпровідниковий, вихідні продукти для його одержання та кварц. Методи визначення фосфору (зі зміною N 1)
ГОСТ 26239.3-84
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСРГОСТ Р ИСО 16918-1-2013 Сталь та чавун. Мас-спектрометричний метод з індуктивно пов'язаною плазмою. Частина 1. Визначення вмісту олова, сурми, церію, свинцю та вісмуту
ГОСТ Р ІСО 16918-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСГОСТ Р ИСО 17641-2-2012 Випробування руйнівних зварних швів металевих матеріалів. Випробування на опірність утворенню гарячих тріщин у зварних з'єднаннях. Процеси дугового зварювання. Частина 2. Випробування із природною жорсткістю
ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І чавун НЕЛЕГОВАНИЙГОСТ 22536.5-87 (СТ РЕВ 486-88, ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю (зі змінами N 1, 2)
(СТ РЕВ 486-88,
ISO 629-82)*
_______________
* Змінена редакція, Змін. N1.ГОСТ 22536.3-88 (СТ РЕВ 485-75) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Метод визначення фосфору
(СТ РЕВ 485-75)
Група В09ГОСТ 22536.1-88 (СТ РЕВ 5284-85) Сталь вуглецевий та чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту
(СТ РЕВ 5284-85)
Група В09
СТАЛЬ ВУГЛЕН
ГОСТ 11930.4-79 Матеріали наплавні. Метод визначення хрому (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 11930.4-79
Група В09
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
МАТЕРІАЛИ НАПЛАВАЛЬНІ
Метод визначення хрому
Hard-facing матеріалів. Method of chromium determination
МКС 25.160.20
ОКСТУ 1709
Дата введення 1980-07-01
Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 21 березня 1979 р. N 982 дату запровадження встановлено 01.07.80
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)
ВЗАМІН
ВИДАННЯ (серпень 2011 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у грудні 1984 р., грудні 1989 р. (ІВД 3-85, 3-90)
Цей стандарт встановлює об'ємний метод визначення хрому (при масовій частці хрому від 5 до 88%) у наплавних матеріалах.
Метод заснований на окисленні хрому до шестивалентного персульфатом амонію у присутності нітрату срібла як каталізатор. Визначення хрому закінчують титруванням шестивалентного розчину хрому розчином солі Мора в присутності індикатора.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
2. РЕАКТИВИ І РОЗЧИНИ
Кислота сірчана ГОКТ 4204-77, розведена 1:4.
Амоній надсірчанокислий за
Кислота ортофосфорна за
Кислота азотна за
Натрію перекис.
Натрій хлористий згідно з
Натрій вуглекислий за
Срібло азотнокисле за
Сіль закису заліза та амонію подвійна сірчанокисла (сіль Мора) за
Калій дворомовокислий, 0,1 зв. розчин; готують із фіксаналу.
Фенілантранілова кислота, розчин з масовою часткою 0,2%; готують розчиненням у розчині з масовою часткою 0,2% вуглекислого натрію.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
3.1. Хром у сплавах, що не містять ванадію, визначають у фільтраті, отриманому після визначення кремнію за
З мірної колби місткістю 200 см відбирають 50 см
аналізованого розчину в конічну колбу місткістю 250-300 см
, доливають 15 см
сірчаної кислоти, розведеної 1:4, та 2 см
ортофосфорної кислоти Для окиснення хрому вводять 2 см
розчину з масовою часткою 0,5% нітрату срібла, 1-2 г персульфату амонію.
Розчин у колбі розбавляють водою до 150 см. і кип'ятять приблизно 10 хв.
Для матеріалів, що містять марганець, додають ще 1 г персульфату амонію, якщо розчин не забарвився малиновий колір, і знову кип'ятять 5-10 хв. Потім знімають колбу з плитки, додають 1-2 г хлориду натрію до переходу забарвлення розчину в жовтий колір і знову кип'ятять 5 хв для видалення хлору. Після охолодження розчину хром титрують розчином солі Мора у присутності 0,5 см розчину з масовою часткою 0,2% фенілантранілової кислоти до переходу забарвлення з малинової до зеленої.
3.2. Для сумішей марок порошків для наплавлення та бориду хрому навішування масою 0,1 г розчиняють у 50 см. сірчаної кислоти, розведеної 1:4, доливають 2 см
азотної кислоти і розчин випарюють двічі до слабких парів сірчаної кислоти. Якщо навішування повністю не розчиняється, то розчин фільтрують (фільтрат зберігають) і досплавляють нерозчинну частину навішування з вуглекислим натрієм при 900-950 °С. Плав вилуговують водою, підкисленою сірчаною кислотою, і приєднують до фільтрату. Аналізований розчин переливають у мірну колбу місткістю 200 см
, розбавляють водою до мітки та перемішують.
Для визначення хрому відбирають 50 см аналізованого розчину в конічну колбу місткістю 250-300 см
та доливають 3 см
сірчаної кислоти, 2 см
ортофосфорної кислоти, розбавляють водою до 150 см
, вводять 2 см
розчину з масовою часткою 0,5% азотнокислого срібла, 2-3 г надсернокислого амонію і кип'ятять до повного руйнування. Охолоджений розчин титрують, як зазначено у п. 3.1.
3.1, 3.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).
3.3. Для карбіду хрому навішення масою 0,1 г сплавляють у залізному, нікелевому або скловуглецевому тиглі з 5-8 г суміші вуглекислого натрію і перекису натрію (1:2) при 600-650 ° С протягом 15 хв. Після охолодження плав вилуговують водою і переносять у мірну колбу місткістю 200 см. . Для визначення хрому частину розчину фільтрують у суху склянку. Відбирають 50 см
аналізованого розчину, нейтралізують сірчаною кислотою та доливають 5 см
концентрованої сірчаної кислоти. Розчин випарюють до пари сірчаної кислоти, доливають 2 см
ортофосфорної кислоти, розбавляють водою до 120-150 см
та далі аналіз ведуть, як зазначено у п. 3.1.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку хрому ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Об'єм солі Мора, витрачений на титрування хрому, см
;
- масова концентрація розчину солі Мора, виражена в г/см
хрому;
- Об'єм аналізованого розчину, см
;
- аліквотна частина аналізованого розчину, см
;
- Маса навішування, р.
4.2. Різниця найбільшого та найменшого результатів трьох паралельних визначень та двох результатів аналізу за довірчої ймовірності 0,95 не повинна перевищувати допустимих розбіжностей, наведених у таблиці.
| Масова частка хрому, % | Розбіжності трьох паралельних визначень, що допускаються, % | Допустимі розбіжності результатів аналізу, % | ||||
| Від | 5,00 | до | 20,00 | увімкн. | 0,15 | 0,20 |
| св. | 20,00 | « | 40,00 | « | 0,30 | 0,40 |
| « | 40,00 | « | 88,00 | « | 0,50 | 0,75 |
4.1, 4.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).