ГОСТ 10928-90

ГОСТ 10928-90 Вісмут. Технічні умови

ГОСТ 10928-90

Група В51

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ВІСМУТ

Технічні умови

Bismuth. Specifications

ОКП 17 2731

Дата введення 1992-01-01.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 08.06.90 N 1452

3. ВЗАМІН ГОСТ 10928–75 у частині марок Ві00, Ві1 та Ві2

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 11-95)

6. ПЕРЕВИДАННЯ


Цей стандарт поширюється на вісмут у злитках і гранулах, що застосовується в хімічній промисловості, металургії, медицині та інших галузях промисловості.

1. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

1.1. Вісмут виготовляють відповідно до вимог цього стандарту з технологічної інструкції, затвердженої в установленому порядку.

1.2. Характеристики

1.2.1. Вісмут виготовляють марок Ві00, Ві1 та Ві2.

1.2.2. Хімічний склад вісмуту має відповідати нормам, наведеним у таблиці.

Продовження

Примітки:

1. У вісмуті марки Ві00 масова частка кобальту має перевищувати 0,00003%, марганцю — 0,00001%. Масові частки кобальту та марганцю у вісмуті марки Ві00 забезпечуються технологією виготовлення.

2. За погодженням виробника зі споживачем допускається у вісмуті марки Ві1 масова частка свинцю не більше 2,5%, срібла – не більше 0,2%, у вісмуті марки Ві2 – масова частка срібла не більше 0,45%.

1.2.3. У вісмуті, застосовуваному виготовлення свинцево-висмутового сплаву, у якому свинець є компонентом, допускається масову частку домішки свинцю не обмежувати.

1.2.4. Висмут виготовляють:

марок Ві00, Ві1 та Ві2 - у вигляді злитків масою не більше 16 кг;

марок Ві00 та Ві2 - у вигляді гранул розміром поперечного перерізу 1-5 мм і довжиною до 10 мм. Масова частка частинок класу мінус 1 мм не повинна перевищувати 2%.

1.2.5. Поверхня зливків не повинна мати шлаку та сторонніх включень.

1.3. Маркування

1.3.1. На кожному злитку вісмуту литтям або тавруванням вказують:

товарний знак або товарний знак та найменування підприємства-виробника;

марку металу;

номер плавки.

1.3.2. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 .

1.4. Упаковка

1.4.1. Зливки вісмуту загортають у папір згідно з ГОСТ 8273 і поміщають у дерев'яні ящики типів I, II-1, III-1, III-2 за ГОСТ 2991 . Маса брутто – не більше 500 кг.

Допускається пакування вісмуту по два зливки в мішок із холстопрошивного пакувального полотна (з відходів шовкового виробництва) або іншого щільного полотна, виготовлених за нормативно-технічною документацією. Маса вісмуту в тканинних мішках – не більше 30 кг.

У кожну скриньку або мішок вкладають пакувальний лист із зазначенням:

товарного знака чи найменування підприємства-виробника та його товарного знака;

найменування чи коду продукції;

маси нетто;

номери партії;

позначення цього стандарту.

1.4.2. Гранульований вісмут марок Ві00 та Ві2 поміщають у мішки за ГОСТ 30090 , потім укладають у ящики типу I за ГОСТ 2991 .

2. ПРИЙМАННЯ

2.1. Вісмут приймають партіями. Партія повинна складатися з вісмуту однієї марки та оформлена одним документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

найменування продукції та її марку;

номер партії;

масу нетто та кількість місць у партії;

результати аналізу;

дату виготовлення;

позначення цього стандарту.

2.2. Перевірці зовнішнього вигляду піддають кожен злиток партії.

2.3. Для перевірки маси та хімічного складу злитків вісмуту, хімічного та гранулометричного складів гранул вісмуту від партії відбирають кожен тридцятий зливок або мішок, але не менше ніж три зливки або мішки.

Виробнику допускається проводити відбір проб від рідкого металу рівномірно на початку, середині та наприкінці розливу плавки.

Масову частку заліза у вісмуті всіх марок виробник визначає періодично не рідше одного разу на місяць.

Масові частки кобальту та марганцю у вісмуті марки Ві00 виробник визначає не рідше одного разу на півроку.

2.4. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників проводять повторні випробування на подвійній вибірці, взятій від тієї партії. Результати повторних випробувань розповсюджують на всю партію.

3. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

3.1. Відбір та підготовку проб для хімічного аналізу вісмуту проводять за ГОСТ 24231 .

Відбір проб від рідкого металу виробник проводить виливкою пробних зливків масою від 14 до 16 кг.

Допускається точкові проби від гранульованого вісмуту відбирати совком, виготовленим з оргскла за ГОСТ 10667 або вініпласту за ГОСТ 9639 . Попередньо гранульований вісмут з мішків висипають на чисту поверхню, рівномірно розподіляють по поверхні шаром товщиною 50 мм і відбирають проби з умовних квадратів зі стороною 100 мм.

Відібрану об'єднану пробу за необхідності скорочують до отримання проби масою не менше ніж 2 кг.

Лабораторну пробу масою не менше 750 г подрібнюють до 1-2 мм, ділять на дві рівні частини, поміщають у поліетиленові або паперові пакети, в які вкладають ярлики із зазначенням дати відбору проби, номери партії і марки металу. Одну частину проби передають на аналіз, іншу зберігають на підприємстві-виробнику протягом 6 міс.

3.2. Гранулометричний склад визначають просіюванням на сітках N 10, 5 та 1 за ГОСТ 3826 .

3.3. Хімічний склад вісмуту визначають за ГОСТ 16274.0 -ГОСТ 16274.5, ГОСТ 16274.7 , ГОСТ 16274.8 .

3.4. Якість поверхні злитків вісмуту перевіряють зовнішнім оглядом, масу зважуванням.

4. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

4.1. Вісмут транспортують в універсальних контейнерах за ГОСТ 18477 і ГОСТ 20435 або формують пакети відповідно до ГОСТ 24597 .

Формування пакетів виконують на піддонах за ГОСТ 9557 з вертикальними та горизонтальними обв'язками сталевою стрічкою розміром 20x0,5 мм за ГОСТ 3560 або дротом діаметром не менше 3 мм за ГОСТ 3282 .

Допускається за погодженням виробника зі споживачем вісмут марок Ві1 та Ві2 у злитках транспортувати без упаковки в універсальних контейнерах за ГОСТ 18477 та ГОСТ 20435 .

4.2. Вісмут транспортують усіма видами транспорту відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на кожному виді транспорту.

Залізничним транспортом вісмут транспортують: у критих транспортних засобах – дрібними відправками, на відкритому рухомому складі – у контейнерах.

Розміщення та кріплення контейнерів та транспортних пакетів здійснюють відповідно до умов навантаження та кріплення вантажів, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР.

4.3. Вісмут зберігають у критих складських приміщеннях.